ХІНАПРИЛ (QUINAPRILUM) Діюча речовина
гіпотензивна, кардіопротективна дія; пригнічення АПФ призводить до зменшення утворення ангіотензину ІІ, який чинить судинозвужувальну дію в тканинах і плазмі крові, а це спричиняє зменшення секреції альдостерону та, як наслідок, підвищення концентрації калію в сироватці крові; підвищення активності реніну у плазмі крові є наслідком припинення негативного зворотного зв’язку між ангіотензином ІІ та секрецією реніну; оскільки АПФ також метаболізує молекулу брадикініну (вазодилатуючий пептид), пригнічення АПФ призводить до підвищення активності циркулюючих і локальних калікреїн-кінінових систем (та, як наслідок, активації простагландинової системи), можливо, цей механізм відіграє роль у реалізації гіпотензивної дії інгібіторів АПФ та розвитку певних побічних реакцій; ще одним ефектом, механізм якого поки що нез’ясований, є збільшення чутливості до інсуліну.
есенціальна АГ, СН - як допоміжний ЛЗ у комбінації з діуретиками, особливо при тяжкій СН - у комбінації з препаратами наперстянки.
есенціальна гіпертензія: початкова доза 10 мг/добу; якщо ця доза не призводить до нормалізації АТ, доза може бути збільшена на 20 мг/добу, цю дозу можна прийняти як одноразову або розділити на 2 прийоми (вранці та ввечері); збільшувати дозу протягом 3 тижнів небажано; підтримуюча доза становить 10 мг/добу, МДД не повинна перевищувати 20 мг 2 р/добу (40 мг); СН: застосовувати як доповнення до терапії діуретиками та/або серцевими глікозидами; рекомендована початкова доза 2,5 мг вранці та ввечері; дозування можливо збільшувати тільки поступово, залежно від індивідуальної реакції пацієнта на лікування; підтримуюча доза 10-20 мг/добу, МДД не повинна перевищувати 20 мг 2 р/добу.
підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату; наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку або іншої ангіоедеми (наприклад, як результат попереднього лікування інгібіторами АПФ); білатеральний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки; стан після трансплантації нирки; гемодинамічно значущий стеноз аортального або мітрального клапана чи гіпертрофічна кардіоміопатія; первинний гіперальдостеронізм; вагітність; годування груддю; не застосовувати препарати, що містять аліскірен разом з хінаприлом пацієнтам із ЦД або нирковою недостатністю (GFR < 60 мл/хв/1,73 м2); під час терапії препаратом протипоказане проведення діалізу або гемофільтрації з використанням полі(акрилонітрил, натрій-2-метилалілсульфонат)-високопроникних мембран (наприклад, «AN69»), оскільки існує ризик розвитку реакцій гіперчутливості (анафілактоїдних реакцій), включаючи загрозливий для життя шок, під час проведення діалізу або гемофільтрації; у разі необхідності проведення невідкладного діалізу або гемофільтрації, слід спочатку замінити ЛЗ на препарат, який не є інгібітором АПФ, або слід використати альтернативні мембрани для діалізу; під час аферезу ліпопротеїнів низької щільності (у випадку гіперхолестеринемії тяжкого ступеня) із застосуванням декстрансульфату та супутнього застосування інгібітору АПФ спостерігалися загрозливі для життя реакції гіперчутливості; інколи загрозливі для життя реакції гіперчутливості (наприклад зниження АТ, задишка, блювання, алергічні шкірні реакції) можуть виникати під час лікування, спрямованого на зменшення або усунення тенденції до розвитку алергічних реакцій (десенсибілізуюча терапія) на токсини комах (такі як жало бджоли чи оси), і супутнього застосування інгібітору АПФ; у разі необхідності проведення аферезу ліпопротеїнів низької щільності (ЛНЩ) або десенсибілізуючої терапії щодо токсинів комах ЛЗ слід тимчасово замінити іншими ЛЗ, призначеними для лікування АГабо СН.
анафілактоїдні реакції; біль у грудях, підвищена втомлюваність, астенія; жар, генералізований набряк, периферичний набряк; стенокардія, відчуття серцебиття, тахікардія, набряк, ІМ; серцеві аритмії, церебральний інсульт; артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія; нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі (у верхніх відділах), фарингіт, порушення травлення; сухість у роті або горлі, метеоризм, панкреатит (іноді летальний), запор, анорексія; зміна смаку, глосит; ілеус, інтестинальний ангіоневротичний набряк; тромбоцитопенія; нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія; головний біль, млявість, знесилення, безсоння, парестезія, підвищена стомлюваність, запаморочення; депресія, нервозність, сонливість, порушення сну, відчуття поколювання, порушення рівноваги, сплутаність свідомості, минуща втрата смаку; синкопе; алергічні шкірні реакції, такі як екзантема; алопеція, підвищене потовиділення, пемфігус, свербіж, висипання, ангіоневротичний набряк губ, обличчя та/або кінцівок, кропив’янка та фоточутливість; мультиформна еритема; псоріазоподібні зміни з боку шкіри, припливи, діафорез, оніхолізис, посилення симптомів с-му Рейно; с-м Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, епідермальний некроліз; порушення функції нирок; інфекція сечовивідних шляхів, протеїнурія; г. ниркова недостатність; імпотенція; еректильна дисфункція; амбліопія; затуманений зір; дзвін у вухах, вертиго; біль у спині, міалгія; кашель, подразнюючий кашель, задишка, риніт; синусит, інфекція ВДШ, бронхіт, еозинофільний пневмоніт; спрага; бронхоспазм; гепатит; холестатична жовтяниця або порушення функції печінки; зниження концентрації Hb, гематокриту, кількості лейкоцитів або тромбоцитів, підвищення концентрацій сечовини або креатиніну у сироватці крові; підвищення концентрації калію, зниження концентрації натрію в сироватці крові; може розвиватися анемія, еозинофілія, панцитопенія, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок, колагенозом або супутньою терапією алопуринолом, прокаїнамідом або певними ЛЗ, які пригнічують захисні реакції організму; гемоліз, підвищення концентрацій білірубіну та печінкових ферментів; у пацієнтів із вродженим дефіцитом глюкозо-6-фосфат дегідрогенази спостерігалися окремі випадки гемолітичної анемії; гіперкаліємія.