FELODIPINUM (ФЕЛОДИПІН)


вазоселективний блокатор кальцієвих каналів, який знижує АТ шляхом зменшення периферичного судинного опору; у терапевтичних дозах фелодипін вибірково впливає на гладкі м’язи артеріол, не здійснює безпосереднього впливу на скоротливість та провідність серця; не впливає на гладкі м’язи вен та адренергічні вазомоторні механізми, і, відповідно, прийом фелодипіну не пов’язаний з симптомами ортостатичної гіпотензії; має свій власний помірний натрійуретичний та діуретичний ефект, і, відповідно, не спричиняє затримку рідини в організмі; є ефективним при різних ступенях АГ; його можна використовувати в якості монотерапії або в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами, наприклад: β-блокаторами, діуретиками або інгібіторами АПФ для посилення антигіпертензивної дії; знижує систолічний та діастолічний АТ також у комбінації з НПЗЗ; проявляє антиангінальну та протиішемічну дію завдяки впливу на баланс між споживанням і постачанням міокарда киснем; зменшує опір коронарних судин; кровотік через коронарні судини і насичення міокарда киснем також підвищуються завдяки дилатації епікардіальних артерій та артеріол; ефективно попереджає утворення і розвиток спазму коронарних судин; зниження системного АТ, зумовлене фелодипіном, послаблює постнавантаження на лівий шлуночок і знижує потребу міокарда в кисні; поліпшує переносимість навантажень і зменшує частоту виникнення нападів у пацієнтів зі стабільною стенокардією напруги; пацієнтам зі стабільною стенокардією фелодипін можна призначати як монотерапію або в комбінації з блокаторами β-адренорецепторів.

Developed by Maxim Levchenko