ДОКСОФІЛІН (DOXOFYLLINUM) Діюча речовина
бронхолітична дія; діє виключно на гладенькі м”язи бронхів та легеневих судин, що призводить до бронходилятації; не має стимулюючої дії на ЦНС та не впливає на роботу серця, судин та нирок; при високих концентраціях доксофілін здатний пригнічувати вивільнення клітинного гістаміну.
БА, захворювання легень з бронхіальним спастичним компонентом (ХОЗЛ).
табл.: дози встановлюються лікарем індивідуально залежно від віку, маси тіла та особливостей метаболізму хворого; середня добова доза для дорослих та дітей віком від 12 років 800-1200 мг (1 табл. 2-3 рази на добу); дітям від 6 до 12 років - по ½ табл. 2-3 рази на добу (12-18 мг/кг на добу).
гіперчутливість до доксофіліну або до інших похідних ксантину; гострий інфаркт міокарда; артеріальна гіпотензія; період годування грудьми.
нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, шлунково- стравохідний рефлекс; діарея, диспепсія; дратівливість, головний біль, безсоння, запаморочення, тремор; екстрасистолія, відчуття серцебиття; тахипное; гіперглікемія, альбумінурія; анафілактичний шок (ангіоневротичний набряк).
не застосовувати одночасно з іншими препаратами, що містять ксантин. Обмежити прийом харчових продуктів і напоїв, що містять кофеїн.
Дотримуватися обережності при одночасному застосуванні з симпатоміметиками.
При одночасному застосуванні доксофіліну з еритроміцином, тролеандоміцином, лінкоміцином, кліндаміцином, алопуринолом, циметидіном, вакциною проти грипу, пропранололом, а також при взаємодії ксантинів з дисульфірамом, флувоксаміном, інтерфероном альфа, пероральними контрацептивами може уповільнюватися виведення похідних ксантину, при цьому може підвищуватися рівень препарату у плазмі крові. У таких випадках слід зменшити дозу препарату.
При одночасному застосуванні доксофіліну з фенітоїном, іншими протисудомними засобами та тютюновим димом, а також при взаємодії ксантинів з рифампіцином, ритонавіром, сульфінпіразоном може прискорюватися виведення похідних ксантину, при цьому зменшується Т½ у плазмі крові. У цих випадках слід збільшити дозу препарату.
У ксантинів відзначений токсичний синергізм з ефедрином, а також з галотаном або кетаміном, також можлива протидія впливу аденозину та інших нервово-м’язових блокаторів.
Елімінація літію може збільшитися з наступною втратою ефекту.
Ксантіни можуть посилити гіпокаліємію, викликану гіпоксією чи пов’язану з застосуванням агоністів β2-адренорецепторів, кортикостероїдів і діуретичних препаратів.
Слід уникати одночасного застосування ксантинів та блокаторів β2-адренорецепторів (призводить до виникнення бронхоспазму).
симптоми: серцеві аритмії, судоми (тонічні, клонічні), ажитація, посилення діурезу, посилення проявів побічних реакцій.
Специфічного антидоту немає. Застосовувати симптоматичну терапію серцевої недостатності, протисудомну терапію. Після зникнення ознак інтоксикації терапію можна відновити.