фармакодинаміка. Карбоцистеїн впливає на гелеву фазу слизу дихальних шляхів: шляхом розриву дисульфідних містків глікопротеїнів спричиняє розрідження надмірно в’язкого секрету бронхів, що сприяє виведенню мокротиння.
Мукорегуляторний ефект карбоцистеїну пов’язаний з активацією сіалової трансферази — фермента келихоподібних клітин слизової оболонки бронхів. Карбоцистеїн нормалізує кількісне співвідношення кислих та нейтральних сіаломуцинів бронхіального секрету, відновлює його в’язкість та еластичність. Активізує діяльність миготливого епітелію і покращує мукоциліарний кліренс. Сприяє регенерації слизової оболонки дихальних шляхів, нормалізує її структуру, зменшує гіперплазію келихоподібних клітин і, як наслідок, зменшує продукування слизу. Відновлює секрецію імунологічно активного IgA (специфічний захист) і кількість сульфгідрильних груп компонентів слизу (неспецифічний захист). Проявляє протизапальний ефект за рахунок кінінінгібуючої активності сіаломуцинів, що призводить до зменшення набряку і бронхообструкції.
Фармакокінетика. Карбоцистеїн швидко всмоктується у ШКТ. У дослідженні «in-house» у стаціонарному стані (7 діб) при призначенні карбоцистеїну капсул 375 мг по 2 капсули 3 рази на добу здоровим добровольцям відзначено наступні фармакокінетичні параметри:

Параметри у плазмі крові	Середнє значення	Діапазон
T_max (год)	2,0	1,0−3,0
T_½ (год)	1,87	1,4−2,5
KEL (год^-1)	0,387	0,28−0,50
AUC_0–7,5 (мкг·год·мл^-1)	39,26	26,0−62,4

Отримані фармакокінетичні параметри
CLs (л·год^-1)*	20,2	–
CLs (мл·хв^-1)	331	–
V_d (л)	105,2	–
V_d (л·кг^-1)	1/75	–

*Обчислено за дозою на 7-й день дослідження.