Екстракт листя дерева гінкго білоба (що є одним з найстаріших дерев/рослин на планеті) застосовується в терапії широкого спектру неврологічних розладів. Гінкго білоба застосовується в симптоматичній терапії порушень когнітивних функцій у пацієнтів похилого віку, вертиго та звону у вухах. Стандартизований екстракт гінкго білоба, що входить до складу капсул, згідно з АТС-класифікацією належить до засобів, що застосовуються при деменції, поряд з інгібіторами холінестерази та мемантином (Hashiguchi M. et al., 2015). Терапевтична дія екстракту гінкго білоба пояснюється тим, що флавоноїди, які містяться у стандартизованому екстракті, інактивують активні форми кисню (АФК), а терпеноїди є антагоністами фактора активації тромбоцитів та мають нейропротекторні властивості. Вважається, що поєднуючи ці фармакологічні дії, екстракт гінкго білоба покращує пам’ять та здатність до навчання, мікроциркуляцію, підвищує толерантність клітин головного мозку до гіпоксії при порушеннях мозкового кровообігу, має антиоксидантні та протизапальні властивості, знижує в’язкість крові (Hashiguchi M. et al., 2015).

Гінкго білоба — найдавніша рослина з унікальними властивостями

Гінкго білоба застосовується у китайській медицині близько 5 тис. років. Цікаво, що спочатку ця рослина знайшла своє застосування у терапії БА. На початку 1970-х років фармацевтична компанія «Доктор Вільмар Швабе» («Dr. Willmar Schwabe Pharmaceuticals») розробила метод екстракції та стандартизації препарату екстракту гінкго білоба (Bars P.L.L., 2003). Із того часу препарати з екстрактом гінкго білоба стали застосовувати у всьому світі (Singh S.K. еt al., 2019). Стандартизований екстракт листя гінкго білоба (СЕГБ) містить 6% терпеноїдів (ди- та сесквітерпенів, із яких 3,1% становлять гінкголіди A, B, C та в дещо меншій кількості J та 2,9% — білобалід), 24% гетерозидів (глікозидів флавоноїдів, включаючи кверцетин, кемпферол, ізорамнетин та ін.) та 5–10% органічних кислот (гідроксикінуренова, кінуренова, протокатехова, ванілінова та шикімова, d-глюкарова, гінкголова кислоти). Вважається, що фармакологічно активними складовими СЕГБ є флавоноїди та терпеноїди, а розчинність екстракту у воді зумовлена наявністю органічних кислот (Isah T., 2015). Однією з найважливіших властивостей екстракту гінкго білоба є його інгібуючий вплив на апоптоз нейронів та покращення роботи мітохондрій: стимуляція енергетичного метаболізму, стабілізація мембранного потенціалу мітохондрій, інгібування вивільнення цитохрому С, активація антиапоптотичного білка Bcl-2, пригнічення проапоптотичного білка Bax та зниження рівня каспази 9 та каспази 3 (ферменти, що беруть участь у реакціях оксидативного стресу та пошкодженні клітинних мембран) (Singh S.K. еt al., 2019). Окрім того, він має ендотелійпротекторні властивості, знижує рівень важливого прозапального цитокіну — фактора некрозу пухлин-α (ФНО-α) у ендотелії судин (Piazza S. et al., 2019). У дослідженнях in vitro протипухлинної активності екстракту гінкго білоба був продемонстрований його антипроліферативний ефект: поряд з інгібуванням проліферації пухлинних клітин виявлено ефект відновлення пошкоджень ДНК. Вважається, що саме пошкодження ДНК, наприклад розриви ланок ДНК або порушення в послідовності нуклеотидів (заміна одних нуклеотидів іншими або зміна їх місцезнаходження у ланці ДНК), так звана геномна нестабільність, становлять основу канцерогенезу (Isah T., 2015). Встановлено, що гінкголіди діють як антагоністи фактора активації тромбоцитів, інгібуючи агрегацію тромбоцитів та таким чином покращуючи мікроциркуляцію. Флавоноїди, що містяться у гінкго білоба, є потужними антиоксидантами, а також хелаторами важких металів, тобто чинять антитоксичну дію при інтоксикаціях важкими металами. Окрім того, екстракт гінкго білоба продемонстрував нейропротекторні та протизапальні властивості у терапії інсульту. Встановлено, що екстракт гінкго білоба покращує кровообіг, зміцнює стінки капілярів, перешкоджає тромбоутворенню та захищає нервові клітини від пошкодження в умовах гіпоксії у хворих з інсультом. Екстракт листя гінкго білоба застосовується в лікуванні деменції та різних когнітивних розладів, таких як проблеми з концентрацією уваги та погіршення пам’яті. Екстракт також має протиастматичні, антиоксидантні, ранозагоювальні, нейропротекторні властивості. Виявлено, що гінкго білоба при ад’ювантному застосуванні підвищує терапевтичний ефект антидепресантів. Він також виявляє нейропротекторний ефект при травмах головного мозку. У дослідженнях продемонстровано його вплив на декілька різних нейротрансміттерних систем центральної нервової системи, оскільки підвищує синтез нейротрансміттерів адреналіну, норадреналіну, дофаміну, а також перешкоджає руйнуванню серотоніну. Антидепресивний та протитривожний ефекти екстракту гінкго білоба пояснюються зворотним інгібуванням двох ізоферментів моноаміноксидази (МАО): МАО А та МАО В (ці ферменти руйнують серотонін). Завдяки тому, що гінкго білоба стимулює мозковий кровообіг, він зменшує вираженість симптомів, пов’язаних із порушеннями мозкового кровообігу, включаючи неспокій, зниження пам’яті, порушення слуху, зниження здатності до концентрації уваги, ригідність мислення, порушення абстрактного мислення, зниження здатності до навчання та порушення соціальної поведінки (Singh S.K. еt al., 2019).

Місце гінкго білоба у практиці невролога

Нейропротекторна дія гінкго білоба, а саме СЕГБ, підтверджена в дослідженнях in vitro та in vivo. У результаті дослідження in vitro встановлено, що СЕГБ захищає нейрони від загибелі, викликаної гіпоксією, токсичним впливом глутамату, інших токсичних речовин на АФК (Singh S.K. еt al., 2019).
Хвороба Альцгеймера є найбільш поширеним прогресуючим нейродегенеративним захворюванням людини, що уражує населення похилого та літнього віку у всьому світі. Відповідно, профілактика хвороби Альцгеймера є пріоритетом у дослідженнях даної патології у всьому світі. Для лікування хвороби Альцгеймера застосовуються як фармакологічні, так і фітотерапевтичні препарати. Серед лікарських засобів рослинного походження препарати на основі гінкго білоба є одними з найбільш досліджених для профілактики та лікування когнітивних розладів та хвороби Альцгеймера. Хвороба Альцгеймера характеризується відкладанням β-амілоїдних бляшок у головному мозку. β-Амілоїд при цьому нейротоксичний, зумовлює розвиток мітохондріальної дисфункції та апоптозу нейронів. Встановлено, що екстракт гінкго білоба інгібує накопичення β-амілоїду у головному мозку, а також попереджає розвиток його токсичних ефектів стосовно нейронів, прооксидантну дію АФК (Singh S.K. еt al., 2019). У дослідженнях продемонстрована ефективність екстракту гінкго білоба в лікуванні вертиго, шуму у вухах, головного болю та комплексній терапії тривожних розладів (Hashiguchi M. et al., 2015). Існують суперечливі дані стосовно доцільності застосування гінкго білоба в терапії деменції. Прете один з метааналізів, до якого увійшли 13 рандомізованих клінічних досліджень, які включали загалом 2381 пацієнта, підтвердив, що застосування екстракту гінкго білоба в добовій дозі 240 мг протягом 12–52 тиж ефективне та безпечне в терапії деменції. При хорошому профілі переносимості екстракт гінкго білоба сприяв зменшенню вираженості когнітивного дефіциту у пацієнтів із деменцією (Hashiguchi M. et al., 2015).

Гінкго білоба: підвищення ефективності ліпідознижувальної терапії

Серцево-судинні захворювання є однією з головних причин летального наслідку у світі. Дисліпідемія — один з найважливіших факторів ризику серцево-судинних захворювань. За даними популяційних досліджень, дисліпідемію виявляють у близько 41,9% дорослого населення Китаю. При цьому у 38,5% випадків не вдається досягти цільового рівня ХС ЛПНЩ (тобто такого, за якого сумарний ризик серцево-судинних подій та летального наслідку для хворого мінімальний) при застосуванні стандартної гіполіпідемічної терапії статинами. Гінкго білоба широко застосовується для лікування дисліпідемії у традиційній китайській медицині. При цьому його застосовують як у монотерапії, так і в поєднанні з іншими гіполіпідемічними засобами. У одному з метааналізів, до якого увійшли 8 рандомізованих клінічних досліджень за участю 664 пацієнтів, проведено порівняння ефективності монотерапії статинами та застосування статинів у поєднанні із гінкго білоба. Встановлено, що комбінована терапія статинами та екстрактом листя гінкго білоба порівняно з терапією лише статинами дозволяє досягти більш вираженого зниження рівня ТГ. У групі комбінації гінкго білоба та статинів рівень ТГ знизився на 0,32 ммоль/л більше, ніж у групі лише статинів, для рівня загального холестерину (ХС) різниця в показниках становила 0,61 ммоль/л та ХС ЛПНЩ — 0,32 ммоль/л. При цьому також оцінювався приріст ХС ЛПВЩ (його часто називають «корисним» ХС, оскільки висока концентрація ЛПВЩ знижує ризик розвитку та прогресування атеросклерозу. Виявлено, що підвищення даного показника у пацієнтів, які приймали додатково екстракт гінкго білоба, було більш вираженим (різниця у показниках між групами 0,26 ммоль/л) порівняно з групою монотерапії статинами. Таким чином, ад’ювантна терапія екстрактом листя гінкго білоба дозволяє досягти більш вираженого покращення ліпідного профілю, ніж монотерапія статинами (Fan Y. et al., 2018).

Гінкго білоба: висновки

Гінкго білоба — ефективний та безпечний препарат, який застосовується в неврологічній практиці, а також при порушеннях периферичного кровообігу. Екстракт гінкго білоба застосовується при широкому спектрі розладів та захворювань, включаючи депресію, нейродегенеративні захворювання, хворобу Альцгеймера, хворобу Паркінсона, деменцію, захворювання периферичних судин, нейросенсорні розлади (наприклад шум у вухах), церебральну недостатність (яка характеризується такими симптомами, як порушення пам’яті, погана концентрація, неспокій та сплутаність свідомості), інсульт (Singh S.K. еt al., 2019). Екстракт гінкго білоба має терапевтичний потенціал для лікування дисліпідемії. Комбінована терапія екстрактом гінкго білоба та статинами характеризується синергічним гіполіпідемічним ефектом, сприяє нормалізації ліпідного профілю плазми крові (підвищенню рівня ХС ЛПВП) (Fan Y. et al., 2018). Цікаво, що гінкго білоба є лікарською рослинною сировиною, що продається найбільше в усьому світі (Shaito A. et al., 2020).