Зубні краплі — комплексний препарат, згідно з АТС-класифікацією належить до інших засобів для місцевого застосування в стоматології. Завдяки комплексному складу зубні краплі чинять помірну анальгезивну й антисептичну дію. Даний препарат може застосовуватися для симптоматичного лікування зубного болю. До складу препарату входять олія м’яти перцевої, настоянка валеріани і камфора рацемічна.

Зубні краплі: настойка валеріани лікарської

Валеріана лікарська (лат. Valeriana officinalis, рід. валеріана — Valeriana) є одним з найбільш широко застосовуваних лікарських засобів рослинного походження в усьому світі. Вона чинить седативну, анксіолітичну і стресопротекторну дію. Лікарською рослинною сировиною є кореневища з корінням (лат. Valeriana officinalis rhizomata cum radicibus), з яких готуються настоянки, настої та екстракти. Вони містять велику кількість ефірної олії, основну частину якої становлять сесквітерпени, монотерпени, борнілізовалеріанат, γ-аміномасляна кислота (добре вивчений гальмівний нейромедіатор ЦНС людини), ізовалеріанова кислота, тритерпенові глікозиди, дубильні речовини (Антонова Н.П. и соавт., 2019). Також у валеріані лікарській містяться такі мікроелементи, як кальцій, залізо, магній, марганець, фосфор, калій, селен, цинк, вітаміни В₁ (тіамін), В₂ (рибофлавін), В₃ (ніацин) і С (аскорбінова кислота). Настоянка валеріани, як і інші препарати цієї рослини, знижує рефлекторну збудливість ЦНС, посилюючи реакції гальмування в нейронах кіркових і підкіркових структур головного мозку. Валеріана при цьому не чинить пригнічувальної дії, навпаки, вона має протиастенічні та загальнозміцнювальні властивості (Студеникин В.М. и соавт., 2011). У складі зубних крапель настоянка валеріани знижує рефлекторну збудливість ЦНС у відповідь на больовий подразник (зубний біль) і таким чином знижує інтенсивність больових відчуттів.

Зубні краплі: камфора рацемічна

Камфора рацемічна — це біциклічний монотерпен рослинного походження (Cherneva E. et al., 2012). За своїми фізичними характеристиками це безбарвна або білувата кристалічна речовина, що має специфічний різкий запах (Theis J.G., Koren G., 1995). Камфору рацемічну отримують або з камфорного лавра (камфорне дерево, лат. Cinnamomum camphora) шляхом дистиляції деревини, або шляхом хімічного синтезу зі скипидару або α-пінену (основний компонент скипидару). Камфора кілька століть застосовується в традиційній медицині, у той же час її механізм дії досконально не вивчений. Вважається, що вона знижує чутливість сенсорних нервів. У результаті одного з досліджень встановлено, що камфора викликає деполяризацію мембран ноцицептивних нервових закінчень і таким чином призводить до їх десенситизації. Окрім того, вона викликає стимуляцію холодових рецепторів. Це пояснює виникнення суб’єктивного відчуття прохолоди при місцевому нанесенні камфори (Hu X. et al., 2005). Також сприяє поліпшенню кровотоку в периферичних тканинах при місцевому нанесенні (Старостина Л.С., 2019). Камфора часто входить до складу бальзамів і мазей, що застосовуються для симптоматичного лікування ГРЗ, і місцевих анальгетичних засобів. Камфора виявляє широкий спектр біологічних ефектів, серед яких антисептичний, протипухлинний, протикашльовий, анальгезивний, протисвербіжний (Chen W. et al., 2013). У той же час слід пам’ятати, що при ковтанні вона дуже токсична, особливо для дітей. Токсична доза для людини, вірогідно, становить 15–30 мг/кг маси тіла. Передозування та отруєння камфорою проявляються ураженням ШКТ (біль у животі, нудота, блювання, діарея, виразки слизової оболонки ШКТ), у подальшому розвивається ураження нервової системи, яке проявляється дратівливістю, гіперрефлексією, генералізованими тоніко-клонічними судомами з подальшим пригніченням дихання. Точний механізм судомної активності, викликаної камфорою, невідомий (Guilbert J. et al., 2007). Специфічного антидоту при отруєнні камфорою не існує. Проводиться симптоматичне лікування (Theis J.G., Koren G., 1995). Також слід пам’ятати, що камфора проникає через плацентарний бар’єр і виявляє ембріотоксичні ефекти (Guilbert J. et al., 2007). У складі зубних крапель камфора проявляє знеболювальний, відволікаючий і антисептичний ефекти.

Зубні краплі: олія м’яти перцевої

М’ята перцева (лат. Mentha piperita) — це багаторічна квітуча рослина, росте в Європі, Північній Америці. М’ята перцева багато років застосовується в медицині. Основним компонентом і активною складовою олії м’яти перцевої є ментол. У результаті досліджень встановлено, що олія м’яти перцевої виявляє антимікробний ефект, знижує чутливість периферичних нервових закінчень. Окрім того, олія м’яти перцевої має протизапальні властивості. Що цікаво, олія цієї рослини викликає розслаблення гладких м’язів (шляхом блокади кальцієвих каналів міоцитів і за рахунок прямого впливу на нервові закінчення в слизовій оболонці кишечнику). Також вона чинить помірну седативну дію. Завдяки цим властивостям її застосовують у комплексній терапії синдрому подразненого кишечнику, функціональної диспепсії у дорослих і дітей та післяопераційної нудоти. При цьому олія м’яти перцевої характеризується відмінним профілем безпеки як при місцевому застосуванні, так і при прийомі всередину (Chumpitazi B.P. еt al., 2018). Завдяки тому, що олія м’яти перцевої знижує чутливість периферичних нервових закінчень, вона потенціює знеболювальний ефект камфори в складі зубних крапель. Також при місцевому нанесенні зубних крапель реалізується протимікробний ефект олії м’яти перцевої.

Зубні краплі: висновки

Зубні краплі завдяки компонентам, що входять до їх складу, виявляють помірний анальгезивний і антисептичний ефект. Препарат рекомендується як симптоматичний засіб при зубному болю різного генезу. У той же час необхідно пам’ятати про потенційну токсичність препарату, обумовлену вмістом камфори. Так, токсичною є доза камфори, що перевищує 500 мг (Guilbert J. et al., 2007), тому щоб уникнути розвитку тяжких побічних ефектів, не слід перевищувати рекомендовану дозу і кратність прийому препарату.