Трикардин — препарат рослинного походження, який належить до групи лікарських засобів, які впливають на серцево-судинну систему; відпускається з аптек без рецепта лікаря.

Основна характеристика діючих речовин

Валеріана лікарська (Valeriana officinalis). Лікарська рослинна сировина (ЛРС) — кореневища з корінням валеріани, використовують для отримання настойки валеріани (Tinctura Valerianae). У них міститься до 100 хімічних речовин. Борніл ізовалерат — головна діюча речовина ефірної олії. Його вміст у ЛРС — 0,5–2%. Також у ЛРС містяться ізовалеріанова кислота, алкалоїди, глікозиди (валеріозиди) й деякі органічні кислоти. Як аглікон валерозиду — валерогенін — тритерпеновий кетон. Валепотріати (неглікозидні іридоїдні сполуки) після сушіння ЛРС перетворюються на валеріанову кислоту. Причому валепотріати містяться тільки в живих рослинах або щойно зібраних. Валеріанова кислота, яка входить до складу ЛРС, може перебувати у вільному або зв’язаному вигляді. Ця рослина має широкий спектр дії. Алкалоїди, знижуючи збудливість ЦНС, усувають напруження і знижують дратівливість у стресових ситуаціях. Ці ж речовини чинять седативну і снодійну дію. Крім того, активні речовини даної рослини уповільнюють ритм серця і чинять коронаророзширювальну дію. Валеріана здатна підсилювати активність хлорпромазину і зменшувати спазми гладких м’язів. А ефірна олія, що входить до її складу, здатна впливати на зменшення вираженості судом, які викликаються індольним алкалоїдом бруцином. За своєю дією цей алкалоїд схожий на стрихнін. Крім того, ця рослина здатна впливати на підвищену збудливість, що виникла під дією кофеїну, і подовжує період дії снодійних препаратів.
Призначають при порушеннях функцій ЦНС у хронічній формі, як заспокійливий лікарський засіб; у комплексній терапії епілепсії; при деяких невротичних тривожно-депресивних станах.
Особливість дії препаратів валеріани — максимальний ефект від їх застосування спостерігається при тривалому і систематичному прийомі, оскільки дія їх розвивається поступово. Препарати, до складу яких входить валеріана, призначають у складі комплексної терапії, наприклад, у поєднанні з хлорпромазином. Таке поєднання дозволяє знизити дозу хлорпромазину. Також застосовують у складі комплексної терапії при серцево-судинних захворюваннях, у поєднанні із седативними препаратами. Іноді призначають як заспокійливий лікарський засіб вагітним. У деяких пацієнтів із гіпертензією в анамнезі можливі порушення сну, поява кошмарних сновидінь (Турова А. та співавт., 1987). Препарати валеріани активно застосовуються не тільки в Україні, але й в інших країнах Європи.
Кропива собача. Як ЛРС використовують траву кропиви собачої. Рослини, що використовуються як ЛРС, — кропива собача п’ятилопатева, або волосиста (Leonuris quinquelobatus), кропива собача серцева/звичайна (Leonuris cardiacа) і пустирник сибірський (Leonuris sibiricus).
До складу рослини входять флавоноїди, гіркоти, дубильні речовини, смоли, аскорбінова кислота, сліди ефірної олії. Препарати, що містять кропиву собачу, схожі за своєю дією на препарати валеріани. Призначаються в якості заспокійливого лікарського засобу, як снодійні і протисудомні. Застосовують для нормалізації артеріального тиску, у комплексній терапії тахікардії, для зниження рівня глюкози в крові, для зміцнення імунітету, поліпшення обміну речовин (вуглеводів, жирів, білків), нормалізації процесу травлення. Кропива собача сприяє зниженню рівня молочної і піровиноградної кислоти, холестерину в організмі людини (Турова А. та співавт., 1987).
Глід. Існує кілька видів цієї рослини: глід п’ятиматочковий (Grataegus pentagyna), глід криваво-червоний (Grataegus sanguinea) і глід колючий (Grataegus oxyacantha). Як ЛРС використовують плоди. Діючі речовини, що входять до складу плодів, — флавоноїди, фітостерини і тритерпенові кислоти (коригують мозковий і коронарний кровообіг). Плоди цієї рослини здатні одночасно підвищувати скоротність міокарда і знижувати його збудливість. Має гіпотензивні, спазмолітичні, кардіопротекторні і антисклеротичні властивості. Він активно застосовується в терапії серцево-судинних захворювань. У високих концентраціях чинить судинорозширювальну дію. Галенові лікарські форми будь-якого виду цієї рослини чинять антиаритмічну дію. Кислоти урсолова й олеанова здатні підсилювати кровообіг у судинах не тільки серця, а й головного мозку і знижувати артеріальний тиск.

Дослідження й історія створення препарату Трикардин

Процес створення препарату почався з дослідження, його було проведено в обласному кардіологічному диспансері, який раніше функціонував у м. Тернопіль (1992 р.). До його проведення змішували настойки валеріани, кропиви собачої, глоду в різних пропорціях. У результаті було встановлено, що найбільш ефективним є співвідношення, в якому в 100 мл розчину містяться 34 мл настойки валеріани і по 33 мл настойок кропиви собачої і глоду. Саме в такому співвідношенні краплі під торговою назвою Трикардин викликали максимальний терапевтичний ефект. Після застосування крапель у пацієнтів нормалізувався стан, пов’язаний зі зміною тонусу судин; рівень тривоги знижувався, зменшувалася вираженість симптоматики у пацієнтів двох груп — з нейроциркуляторною дистонією і кардіальним синдромом. Було також встановлено, що лікування препаратом Трикардин сприяло нормалізації артеріального тиску, усуненню аритмії.
Фармакологічна дія препарату складається з дії активних хімічних сполук рослин, що входять до його складу. Діючим речовинам, що входять до складу рослин, притаманні декілька дій. Це — кардіопротекторна, спазмолітична, гіпотензивна. Крім того, вони сприяють поліпшенню кровотоку в судинах головного мозку і коронарних судинах.
Життя сучасної людини насичене стресовими ситуаціями, що, звичайно, не може не позначатися на її здоров’ї. І хоча в якості фізичних засобів усунення стресу існує досить багато різних способів, зокрема, фітнес, повноцінний відпочинок і позитивні емоції, однак не у всіх людей є можливості для здійснення вищезгаданого. І виникають захворювання, для усунення яких необхідне застосування лікарських засобів, наприклад, фітопрепаратів. Один із них — Трикардин. Завдяки своєму складу він активно застосовується.

Показання

Нейроциркуляторна дистонія, вегетоневроз, як заспокійливий лікарський засіб при збудженні і безсонні.
Синдром вегетативної дистонії (СВД) можна віднести до самостійної патології, але, тим не менш, у більшості випадків його застосовують для опису синдромів багатосистемних вегетативних порушень, обумовлених психогенними факторами. Усі вегетативні порушення включають різноманітні за етіологією і проявами порушення вегетативних функцій, в основі яких лежать розлади нейрогенної регуляції. Порушення виявляються безліччю клінічних симптомів, які виникають, розвиваються і посилюються при стресових ситуаціях. Хвороба досить поширена. І хоча це захворювання має сприятливий прогноз і доброякісний перебіг, проте порушення вегетативних функцій у таких пацієнтів часто призводить до погіршення якості життя. Для пацієнтів характерними скаргами є біль у серці або животі, диспепсія, стрибки артеріального тиску. Можуть спостерігатися прискорене поверхневе дихання і порушення сну, відчуття серцебиття і психоемоційні розлади. Розрізняють два види цього синдрому — за гіпертензивним типом, для якого характерне підвищення артеріального тиску, і за гіпотензивним типом, за якого, навпаки, спостерігається періодичне зниження артеріального тиску.
У якості причин СВД можливі наступні: спадковість, вікова перебудова організму. Це можуть бути як органічні ураження нервової системи, так і різні стреси; перевтома, перенапруження і захворювання ендокринної системи. Але найчастіше це психічні розлади і в першу чергу — невротичного характеру (Щербак І., 2011).

Переваги Трикардину:

- чинить м’яку кардіотонічну і седативну дію;
- покращує кровопостачання серцевого м’яза і головного мозку;
- підвищує стійкість серцево-судинної системи до надмірних навантажень і стресів (Крупник І., 2009).
У якості монотерапії призначається при:
- порушеннях сну;
- швидкій психічній і фізичній стомлюваності;
- нервовій збудливості.
У складі комплексного лікування при:
- печінкових і ниркових коліках, спазмах шлунково-кишкового тракту;
- істерії, мігрені, артеріальної гіпертензії;
- для посилення дії препаратів, що пригнічують діяльність ЦНС, у тому числі седативних, снодійних та кардіотонічних, а також спазмолітиків та анальгетиків (Гіляєва Е., 2015; Кияниця О., 2017).

Взаємодії

Лікарський засіб сприяє посиленню дії анальгетиків, анксіолітиків, серцевих глікозидів і лікарських засобів, що належить до групи снодійних та седативних.
Комбінують з антигіпертензивними препаратами і кардіотоніками. Неприпустимі комбінації з цизапридом і пропранололом через можливість виникнення аритмії, здатної загрожувати життю.

Дози і спосіб застосування

Призначають за 30 хв до їди. Краплі розводять у кип’яченій воді, безпосередньо перед застосуванням. На 30–50 мл води — 20–30 крапель, 2–3 р/добу. Застосовують всередину. Курс лікування визначає лікар, зазвичай 4–5 тиж.
Діти
Зважаючи на відсутність клінічних досліджень, препарат не призначається дітям віком до 12 років.

Побічні реакції

Можливі запори; підвищена сонливість, пригнічений настрій, зниження працездатності; кропив’янка, свербіж; ураження пульсу, слабкість і запаморочення.

Передозування

Відбувається посилення побічної дії препарату; з’являються нудота, сонливість, дискомфорт з боку шлунково-кишкового тракту, блювання; пригнічення діяльності ЦНС і нервове збудження. При передозуванні рекомендується промити шлунок. Терапія симптоматична.

Протипоказання

- алкоголізм;
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
- патологічні стани печінки;
- епілепсія;
- сильна гіпотензія та брадикардія;
- гіперчутливість до компонентів препарату.

Особливі вказівки

Не приймати лікарський засіб під час прийому їжі. Не застосовувати разом з препаратами, що містять спирт. Під час лікування Трикардином рекомендується уникати діяльності, що потребує особливої уваги і чіткості мислення, утриматися від керування транспортними засобами.

Висновок

Трикардин широко застосовується в Україні. Однак необхідно пам’ятати, що стійкий терапевтичний ефект від його застосування спостерігається при проходженні повного курсу терапії.