Гідрокортизон-ПОС мазь очна (діюча речовина — гідрокортизону ацетат) ― топічний препарат для застосування в офтальмології. Застосовується в терапії алергічних та запальних захворювань кон’юнктиви та переднього сегмента ока. Окрім того, Гідрокортизон-ПОС мазь очна може застосовуватися у випадку захворювань повік, у тому числі блефариту.
Місцеві препарати гідрокортизону застосовуються в офтальмології з середини ХХ ст. (Gordon D.M. еt al., 1953). На теперішній час топічні кортикостероїди є основним вибором протизапальних лікарських засобів для лікування більшості імуноопосередкованих захворювань очей (Jin X. et al., 2009).

Гідрокортизон-ПОС: механізм дії топічних глюкокортикоїдів

Механізм дії кортикостероїдів складний і все ще не до кінця вивчений.
Топічні кортикостероїди діють на запальний процес шляхом декількох механізмів. Вони пригнічують клітинну інфільтрацію, стабілізують клітинні мембрани. Кортикостероїди збільшують синтез ліпокортинів, які блокують фосфоліпазу А2 та інгібують синтез гістаміну в опасистих клітинах. Інгібування фосфоліпази А2 пригнічує перетворення фосфоліпідів зовнішньої клітинної мембрани на арахідонову кислоту. Кортикостероїди також впливають на фактор транскрипції NF-kB, який регулює синтез ряду протизапальних цитокінів.
Глюкокортикоїди зв’язуються з рецепторами глюкокортикоїдних гормонів у цитоплазмі, активований комплекс кортикостероїд — глюкокортикоїдний рецептор мігрує у ядро, де регулює експресію генів, які відповідають за утворення про- та протизапальних медіаторів. Окрім того, активований комплекс глюкокортикоїд — глюкокортикоїдний рецептор також викликає негеномні ефекти, такі як інгібування вазодилатації, зниження проникності судин та міграції лейкоцитів (Hessen M., Karamursel A.E., 2014).

Гідрокортизон-ПОС: у яких випадках доцільне застосування?

У близько ¹/₃ населения світу відмічають будь-яке алергічне захворювання. Очні симптоми виявляють у 40–80% осіб з алергією. Розповсюдженість алергопатології у західних країнах вища, ніж у Азії або Африці (Kari O., Saari K.M., 2010).
Алергічні захворювання очей можуть виникати як самостійне захворювання, так і у поєднанні з алергічним ринітом та інколи з БА. Відповідно до статистичних даних у 61% дітей віком до 14 років із атопічним дерматитом спостерігається алергічний кон’юнктивіт (АК), у 44,7% дітей ― алергічний риніт (АР), при цьому лише у 5% АК не поєднується з іншими алергічними захворюваннями (Kari O., Saari K.M., 2010). Діагностика алергопатології очей базується перш за все на детальному зборі скарг хворого, анамнезу хвороби та клінічному обстеженні. У разі необхідності можуть проводитися додаткові дослідження ― тести на сльозопродукцію, змиви з кон’юнктиви з подальшим посівом та бактеріологічним/вірусологічним дослідженням, цитологічне дослідження (наприклад для виявлення типових епітеліальних змін при синдромі сухого ока або виявлення еозинофільної інфільтрації), визначення рівня IgE слізної рідини.
Додатково можуть проводитися шкірні прік-тести та визначення сироваткового IgE.
Стероїдні препарати, антигістамінні препарати та стабілізатори мембран опасистих клітин є основою терапії алергічних захворювань очей. При хронічних, тяжких алергічних захворюваннях можливе застосування інгібіторів кальциневрину для зменшення потреби у тривалому застосуванні глюкокортикоїдів та зниження ризику побічних ефектів. Також можливе проведення алергенспецифічної імунотерапії. Наполегливо рекомендується максимальне виключення контактів із алергеном, який став причиною захворювання (Kari O., Saari K.M., 2010).

Гідрокортизон-ПОС у лікуванні сезонного та цілорічного алергічного кон’юнктивіту

Очна мазь Гідрокортизон-ПОС застосовується у терапії алергічних захворювань очей. Різні форми алергічного кон’юнктивіту та кератокон’юнктивіту становлять 84% усіх алергічних захворювань очей (Хаитов Р.М., 2002).
При цьому найбільш розповсюдженим є сезонний алергічний кон’юнктивіт (САК) (Kari O., Saari K.M., 2010). Його симптоми зазвичай спостерігаються у період цвітіння трав або можуть загострюватися незалежно від пори року, наприклад, при контакті із шерстю та лупою домашніх тварин, пиловими кліщами або пліснявою.
Найбільш характерними проявами АК є свербіж, хемоз, сльозотеча, печіння, світлобоязнь, почервоніння, папілярна гіпертрофія кон’юнктиви та її сухість, набряк повік та/або кон’юнктиви. Симптоми САК, як правило, більш виражені порівняно з вираженістю симптомів при цілорічному персистуючому АК.
АК є переважно двобічним. Окрім того, він може бути предиктором розвитку алергічного запалення у дихальних шляхах (АР і навіть БА).
Спочатку гострота зору при даному захворюванні зазвичай нормальна. Проте при деяких тяжких формах АК та кератокон’юнктивіту можуть спостерігатися порушення зору або внаслідок пошкодження рогівки, або внаслідок змін кривизни рогівки.
САК та цілорічний АК опосередковуються IgE та провокуються аероалергенами, які містяться у повітрі, такими як пилок трави та дерев, кліщі, пліснявка та лупа тварин. Вивільнення з опасистих клітин гістаміну, триптази та інших медіаторів запалення викликає свербіж та запускає каскад прозапальних реакцій, які включають синтез простагландинів, лейкотрієнів, активацію фібробластів та хемотаксис еозинофілів у вогнище запалення. Гранулярний ендоплазматичний ретикулум еозинофілів містить інші прозапальні цитокіни, такі як інтерлейкіни-4, -13, -12, -27 та інтерферон-γ.
У той же час можливі також блефарит, блефарокон’юнктивіт або кератокон’юнктивіт, що являють собою реакції гіперчутливості уповільненого типу (клітинний або змішаний типи алергічних реакцій). Вони можуть провокуватися контактними алергенами (косметика, препарати при очних захворюваннях). У клітинно-опосередкованому типі реакцій (уповільненого типу або типу IV) Т-клітини розпізнають антиген та запускають запальну реакцію.
Гідрокортизон пригнічує всі типи алергічних реакцій.

Основні принципи лікування алергічних захворювань очей: місце очної мазі Гідрокортизон-ПОС

Алергічні захворювання очей значно погіршують якість життя пацієнтів. Вони часто призводять до тимчасової непрацездатності та зниження продуктивності праці (Sergiyenko N. et al., 2014).
Основною метою лікування алергопатології очей є раннє купірування запалення та попередження ускладнень, таких як помутніння рогівки та синдром сухого ока. Вважається, що у деяких випадках їх рання терапія може попередити розвиток алергічного риносинуситу або навіть БА (Kari O., Saari K.M., 2010).
Найбільш ефективними протизапальними препаратами є кортикостероїди, які застосовуються при лікуванні гострих та тяжких форм алергічних реакцій. Кортикостероїди клінічно ефективні також у пацієнтів, резистентних до інших видів протиалергічної терапії (у тому числі застосування блокаторів гістамінових рецепторів).
Важливо призначати терапію негайно при появі симптомів та продовжувати її до настання повної клінічної ремісії. Це у більшості випадків дозволяє уникнути хронізації запального процесу. Не менш важливо при поєднаній патології звернути увагу на супутні АР та БА (Kari O., Saari K.M., 2010).
Важливо, що консервант, що входить до складу місцевих препаратів, хлорид бензалконію, може викликати місцеві алергічні реакції. Окрім того, він може чинити токсичну дію на запалену кон’юнктиву та погіршувати вже існуючу внаслідок АК ксерофтальмію (Kari O., Saari K.M., 2010). Слід відмітити, що очна мазь Гідрокортизон-ПОС не містить бензалконію хлориду.
Антигістамінні препарати при тривалому застосуванні також можуть погіршити або викликати ксерофтальмію. Кортикостероїди є препаратами вибору у короткостроковій терапії вищеназваних захворювань, при необхідності ж тривалого лікування слід зважати на потенційні ризики розвитку побічних ефектів та очікувану користь (Kari O., Saari K.M., 2010).

Гідрокортизон-ПОС: яка концентрація гідрокортизону ацетату у очній мазі є найбільш ефективною?

Ефективність препаратів офтальмологічних кортикостероїдів залежить від концентрації діючої речовини (Sergiyenko N. et al., 2014). На фармацевтичному ринку доступні очні мазі з різними концентраціями гідрокортизону. Було проведено порівняльне дослідження очних мазей із гідрокортизоном ацетатом 2,5%, 1% та 0,5%. У дослідженні взяли участь 411 пацієнтів із помірними та тяжкими проявами гострого алергічного блефарокон’юнктивіту (43%), блефариту (39%) та кон’юнктивіту (18%). Пацієнти відмічали відчуття стороннього тіла в оці, почервоніння та припухлість повік, при офтальмологічному огляді визначалася гіперемія кон’юнктиви, у деяких пацієнтів виявляли незначні виділення з очей. Для оцінки тяжкості стану/настання ремісії оцінювалися клінічні симптоми (у балах в діапазоні 0–3) та об’єктивні ознаки гострого запалення кон’юнктиви та придаткового апарату ока.
Відповідно до отриманих результатів час до клінічно значущого зменшення вираженості симптомів (для розрахунку цього показника підраховується сума балів за кожен симптом (0–3) та визначається час, коли загальна сума балів за всіма симптомами знизилася на 50% від вихідної) був практично однаковим при застосуванні 2,5% та 1% мазі (73,5 та 67,7 год відповідно) та значно тривалішим при застосуванні 0,5% мазі (111,8 год). Час до настання повної клінічної ремісії був меншим при застосуванні 1% або 2,5% мазі (9 днів), ніж при застосуванні 0,5% (10 днів). У пацієнтів не зафіксовано порушень гостроти зору, підвищення внутрішньоочного тиску або ознак розвитку катаракти ні під час лікування, ні через 2 тиж після його завершення. Із побічних ефектів у 2,2% пацієнтів спостерігалися посилення сльозотечі, гіперемія кон’юнктиви, дискомфорт та свербіж після застосування мазі. Враховуючи відсутність серйозних відмінностей у ефективності мазі 1% та 2,5%, можна зробити висновки щодо відсутності лінійної залежності концентрація/ефективність, оскільки при підвищенні концентрації із 0,5% до 1% ефективність мазі зростає, при подальшому ж підвищенні концентрації не вдається досягти клінічно значущого підвищення ефекту. Застосування ж більш високих концентрацій гідрокортизону дозволяє досягти клінічно значного покращення у більш короткі строки, ніж застосування 0,5% мазі (Sergiyenko N. et al., 2014).

Гідрокортизон-ПОС: про що слід пам’ятати, застосовуючи топічні глюкокортикоїди в офтальмології

Топічні кортикостероїди ― це одні з найбільш ефективних лікарських засобів, що застосовуються в терапії алергічних, неінфекційних, запальних захворювань очей (McGhee C.N.J. еt al., 2002).
Проте у результаті застосування препаратів цієї групи можливий розвиток несприятливих побічних реакцій. Найбільш серйозними побічними реакціями є підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома та розвиток катаракти. Задня субкапсулярна катаракта може розвиватися через 4 міс місцевого застосування кортикостероїдних препаратів. Вважається, що її розвиток зумовлений ковалентним зв’язуванням кортикостероїда з білком кришталика із наступним його окисненням.
Важливо диференціювати алергічні та інфекційні ураження очей, оскільки застосування глюкокортикоїдних препаратів за наявності інфекції рогівки призводить до розвитку ускладнень (McGhee C.N.J. еt al., 2002).
Окрім того, внаслідок тривалого застосування кортикостероїдів можуть спостерігатися сухість рогівки, атрофія орбітального жиру, зниження рухливості очей, деякі місцеві реакції та навіть зниження утворення ендогенного кортизолу (McGhee C.N.J. еt al., 2002). Виходячи з вищевикладеного, слід застосовувати очну мазь Гідрокортизон-ПОС за можливості короткими курсами (тривалість терапії не повинна перевищувати 2 тиж).

Висновки

У 1950-ті роки введення в клінічну практику топічних глюкокортикоїдів зробило революцію в офтальмології (Fung A.T. еt al., 2020).
Топічні кортикостероїди є сильними протизапальними препаратами. Препарати даної групи інгібують утворення різноманітних медіаторів запалення, що виділяються у відповідь на вплив алергену.
Гідрокортизон-ПОС застосовується у терапії АК, а також інших гострих та хронічних алергічних та запальних захворювань очей та придаткового апарату ока: іриту, іридоцикліту, увеїту, хоріоретиніту, блефариту та блефарокон’юнктивіту.