Необхідно контролювати рівень кальцію у крові та екскрецію кальцію, особливо у дітей, пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю або нефролітіазом. Якщо рівень кальцію у плазмі крові перевищує 2,75 ммоль/л або 24-годинна екскреція кальцію з сечею перевищує 5 мг/кг, лікування слід негайно припинити через ризик розвитку серцевих аритмій.

Солі кальцію слід застосовувати з обережністю та після ретельного встановлення показань пацієнтам з нефрокальцинозом, захворюваннями серця, саркоїдозом, пацієнтам, яким призначений адреналін, та особам літнього віку.

Солі кальцію є подразниками. Місце ін’єкції необхідно постійно перевіряти для уникнення пошкодження внаслідок екстравазації.

Для зниження ризику розвитку нефроуролітіазу рекомендується вживання достатньої кількості рідини.

Кальцію глюконат фізично несумісний з багатьма сполуками (див. розділ «Несумісність»). Необхідна обережність для уникнення змішування кальцію глюконату з несумісними для нього препаратами в одній ємності або у крові після роздільного введення. Серйозні ускладнення, у т. ч. летальні, виникали після мікрокристалізації нерозчинних солей кальцію в організмі після роздільного введення фізично несумісних розчинів або розчинів повного парентерального харчування, що містили кальцій і фосфати.

Описані випадки летальних реакцій внаслідок утворення преципітатів цефтриаксон-кальцію у легенях і нирках недоношених і доношених новонароджених віком до 1 місяця. Принаймні один з них отримав цефтриаксон і кальцій у різний час через різні ін’єкційні системи. На сьогодні немає даних, які б підтверджували утворення внутрішньосудинних преципітатів у пацієнтів, окрім новонароджених, яких лікували цефтриаксоном і розчинами, що містять кальцій, або будь-якими іншими продуктами, що містять кальцій. Дослідження in vitro показали, що новонароджені мають підвищений ризик преципітації цефтриаксон-кальцію у порівнянні з іншими віковими групами.

Для пацієнтів будь-якого віку цефтриаксон не можна змішувати або вводити одночасно з будь-якими розчинами для внутрішньовенного застосування, що містять кальцій, навіть за допомогою різних ін’єкційних систем або у різних місцях ін’єкцій.

Проте пацієнтам віком від 28 днів цефтриаксон і розчини, що містять кальцій, можна вводити послідовно, один після одного, за умови введення через різні ін’єкційні системи у різні місця або заміни чи ретельного промивання ін’єкційної системи між уведеннями фізіологічним сольовим розчином для запобігання преципітації. Послідовних інфузій цефтриаксону та кальцієвмісних препаратів слід уникати у випадках гіповолемії.

Перед наповненням шприца розчином кальцію глюконату необхідно переконатися, що у ньому відсутні залишки етилового спирту, тому що внаслідок їхньої взаємодії кальцію глюконат випадає в осад.

Розчини, що містять кальцій, потрібно вводити повільно для мінімізації периферичної вазодилатації та пригнічення серцевої діяльності.

Внутрішньовенні ін’єкції мають супроводжуватися контролюванням частоти серцевих скорочень (ЧСС) або ЕКГ через ризик виникнення брадикардії, вазодилатації чи аритмії у разі надшвидкого введення.

При парентеральному призначенні великих доз потрібно проводити моніторинг рівня кальцію у плазмі та сечі.

У пацієнтів, які отримують солі кальцію, слід ретельно перевіряти забезпечення балансу кальцію без утворення його тканинних накопичень.

Слід уникати застосування великих доз вітаміну D.