Фармакодинаміка.

Нуклео Ц.М.Ф. Форте у своєму складі містить нуклеотиди: цитидину монофосфат (ЦМФ), уридину трифосфат (УТФ), − які широко використовуються для лікування захворювань центральної нервової системи (ЦНС).

З біохімічної точки зору дія цих компонентів така:

ЦМФ бере участь у синтезі комплексу ліпідів, які формують нейрональну мембрану, головним чином сфінгомієлін — основний компонент мієлінової оболонки. Також ЦМФ є попередником нуклеїнових кислот (ДНК та РНК), які, у свою чергу, є основними елементами клітинного метаболізму (наприклад, у білковому синтезі).

УТФ діє як кофермент у синтезі гліколіпідів, нейрональних структур та мієлінової оболонки, доповнюючи дію ЦМФ. Крім того, УТФ діє як джерело енергії у процесі скорочення м’язів.

ЦМФ та УТФ беруть участь у синтезі фосфоліпідів і гліколіпідів, які головним чином складають мієлінову оболонку та інші нервові структури. Це сприяє інтенсивній метаболічній активності, яка, у свою чергу, сприяє процесу регенерації мієлінової оболонки, регулюючи демієлінізацію при периферичних нервових пошкодженнях. Таким чином, поєднання дії ЦМФ та УТФ сприяє регенерації мієлінової оболонки, правильному проведенню нервового збудження та відновленню м’язової трофіки.

Фармакокінетика.

Нуклео Ц.М.Ф. Форте містить у своєму складі фізіологічні продукти, які присутні в біологічних рідинах організму, що робить його вивчення важчим. І це є причиною того, що через велике радіологічне навантаження проводилися дослідження тільки на піддослідних тваринах з використанням радіоактивно міченого продукту.

Метою дослідження було спостереження за поглинанням і фармакокінетикою УМФ, ЦМФ та УТФ.

У результаті дослідження один і той же метаболічний шлях був виявлений для УМФ та УТФ, тобто було виявлено швидке перетворення через урацил у щонайменше ще одну полярну радіоактивну фракцію.

Сполука ЦМФ швидко перетворювалась в цитозин, урацил і щонайменше в ще одну полярну радіоактивну фракцію. Після цього цитозин в основному перетворюється в урацил. Ці результати показують, що в крові урацил найдовше метаболізується в присутності цитозину, який був утворений з початку введення ЦМФ.