В справочнику «Компендіум» 2016 року по препарату ГЕП-АРТ^® (HEP-ART) була представлена наступна інформація

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка.
S-аденозил-L-метіонін (адеметіонін) – натуральна амінокислота, що присутня практично у всіх тканинах і рідких середовищах організму. Адеметіонін перш за все діє як коензим та донор метильної групи у багатьох реакціях трансметилювання, що є важливим метаболічним процесом у людини і у тварин. Перенесення метильних груп (трансметилювання) адеметіоніну також є важливим метаболічним процесом при будуванні фосфоліпідної мембрани клітин та відіграє роль у текучості мембран.
Адеметіонін здатний проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Високі концентрації адеметіоніну впливають на процеси трансметилювання, які є дуже важливими у мозковій тканині, завдяки впливу на метаболізм катехоламінів (допаміну, адреналіну, норадреналіну), індоламінів (серотоніну, мелатоніну) та гістаміну.
Адеметіонін є попередником в утворенні фізіологічних сульфурованих сполук (цистеїну, таурину, глютатіону, коензиму А та ін.) у реакціях транссульфурування. Глютатіон, найпотужніший антиоксидант, є важливим компонентом для печінкової детоксикації. Адеметіонін підвищує рівень глютатіону у пацієнтів з ураженням печінки як алкогольного, так і неалкогольного генезу.
Фолієва кислота та вітамін В12 є есенціальними конутрієнтами у процесах метаболізму та відновлення адеметіоніну.
Фармакокінетика.
Абсорбція. У людини після внутрішньовенного введення фармакокінетичний профіль адеметіоніну є біекспоненціальним зі швидкою фазою розподілу у тканинах та кліренсом із періодом напіввиведення близько 1,5 години. Абсорбція при внутрішньом’язовому введенні – 96 %, максимальні плазмові концентрації досягаються через 45 хвилин після застосування. Розподіл. Об’єм розподілу становить 0,41 та 0,44 л/кг для доз адеметіоніну 100 мг та 500 мг відповідно. Зв’язування з білками сироватки крові незначне і становить ≤ 5%.
Метаболізм. Процес метаболізму адеметіоніну є циклічним і називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінозалежна метилаза використовує адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідралази. Гомоцистеїн, у свою чергу, трансформується у метіонін шляхом переносу метильної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Зрештою, метіонін може бути перетворений в адеметіонін, завершуючи цикл.

ПОКАЗАННЯ:

– внутрішньопечінковий холестаз у дорослих, у тому числі у хворих на хронічний гепатит різної етіології та цироз печінки;
– внутрішньопечінковий холестаз у вагітних;
– депресивні синдроми.

ЗАСТОСУВАННЯ:

лікування зазвичай розпочинають з парентерального введення препарату з подальшим застосуванням адеметіоніну у формі таблеток. Готувати розчин для ін’єкцій потрібно безпосередньо перед застосуванням.
Початкова терапія

Внутрішньовенно або внутрішньом’язово: рекомендована доза становить 5 – 12 мг/кг маси тіла на добу. Звичайна початкова доза становить 400 мг/добу, загальна добова доза не має перевищувати 800 мг. Тривалість початкової парентеральної терапії становить 15 – 20 днів при лікуванні депресивних синдромів та 2 тижні при лікуванні захворювань печінки.
Тривалість терапії залежить від тяжкості та перебігу захворювання і визначається лікарем індивідуально.
Ліофілізований порошок розчинити у спеціальному розчиннику, що додається, безпосередньо перед застосуванням. Препарат можна вводити у вигляді внутрішньом’язових або внутрішньовенних ін’єкцій. Внутрішньовенне введення проводити дуже повільно. Невикористану частину розчину потрібно викинути.
Адеметіонін не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію. Якщо ліофілізований порошок має інший колір, крім білого (через наявність тріщин у флаконі або через вплив підвищеної температури), необхідно утриматися від його застосування.
Пацієнти літнього віку.
На основі наявного клінічного досвіду не виявлено відмінностей у реакціях на лікування між пацієнтами літнього віку та молодшими пацієнтами. Лікування пацієнтів літнього віку рекомендується розпочинати з найменшої рекомендованої дози, зважаючи на зниження печінкової, ниркової або серцевої функції, наявність супутніх патологічних станів та застосування інших лікарських засобів.
Діти.
Безпека та ефективність застосування адеметіоніну дітям не встановлені.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

генетичні дефекти, що впливають на метіоніновий цикл та/або спричиняють гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (наприклад недостатність цистатіонін-бета-синтази, дефект метаболізму вітаміну В₁₂).
Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

ПОБІЧНА ДІЯ:

інфекції та інвазії: інфекції сечовивідних шляхів.
З боку психіки: сплутаність свідомості, безсоння, тривога, ажитація.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, парестезії.
З боку серцево-судинної системи: серцево-судинні розлади, припливи, флебіт, гіпотензія.
З боку травної системи: здуття живота, біль у животі, діарея, сухість у роті, диспепсія, езофагіт, метеоризм, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкові розлади, шлунково-кишкова кровотеча, нудота, блювання.
З боку гепатобіліарної системи: печінкова коліка, цироз печінки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіпергідроз, свербіж, шкірні реакції, ангіоневротичний набряк, алергічні шкірні реакції (наприклад висипання, свербіж, кропив’янка, еритема).
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артралгія, м’язові судоми.
З боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактоїдні реакції або анафілактичні реакції (наприклад припливи, гіперемія, диспное, бронхоспазм, біль у спині, дискомфорт у грудній клітці, зміни артеріального тиску (гіпотензія, гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія, брадикардія)).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: набряк гортані.
Загальні розлади та реакції у місці введення: астенія, озноб, реакції у місці введення (дуже рідко – з некрозом шкіри), грипоподібні симптоми, нездужання, периферичні набряки, гіпертермія.
Рідко були повідомлення про суїцидальні думки/поведінку (див. розділ «Особливості застосування»).

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

внутрішньовенне введення необхідно проводити дуже повільно.
Оскільки недостатність вітаміну В₁₂ та фолієвої кислоти може спричинити зменшення концентрації адеметіоніну, у пацієнтів з групи ризику (анемія, захворювання печінки, вагітність або можливість розвитку вітамінної недостатності через інші хвороби або спосіб харчування, такий як вегетаріанство) необхідно регулярно проводити аналіз крові для перевірки плазмових рівнів цих речовин. Якщо виявлено недостатність, рекомендується лікування вітаміном В₁₂ та/або фолієвою кислотою до або під час застосування адеметіоніну. У разі неможливості проведення зазначених досліджень пацієнтам з групи ризику рекомендується застосування вітаміну В₁₂ та/або фолієвої кислоти згідно з інструкціями для медичного застосування цих лікарських засобів (див. розділ «Фармакологічні властивості. Метаболізм»).
Адеметіонін не рекомендується для застосування пацієнтам із біполярними психозами. Були повідомлення про пацієнтів, у яких відбувся перехід від депресії до гіпоманії або манії при лікуванні адеметіоніном.
Ефективність застосування адеметіоніну тривалістю більше 6 тижнів для лікування депресії невідома. Пацієнтів слід попередити про необхідність інформування лікаря, якщо під час терапії адеметіоніном симптоми їх захворювання (депресії) не проходять або посилюються. Пацієнти з депресією мають підвищений ризик скоєння суїциду або інших серйозних вчинків, тому потребують ретельного спостереження та постійної психіатричної допомоги під час лікування адеметіоніном з метою контролю ефективності лікування.
Були повідомлення про короткотривалу появу або посилення відчуття тривоги у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У більшості випадків у перериванні терапії не було необхідності. У деяких випадках відчуття тривоги зникало після зменшення дози або припинення терапії.
Опубліковано одне повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Хоча роль адеметіоніну у даному випадку припускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Вплив на імунологічний аналіз гомоцистеїну.
Адеметіонін впливає на імунологічний аналіз гомоцистеїну, результати якого можуть помилково вказувати на підвищений рівень гомоцистеїну у плазмі крові у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У зв’язку з цим таким пацієнтам рекомендується застосовувати неімунологічні методи визначення рівня гомоцистеїну у плазмі крові.
Печінкова недостатність. Фармакокінетичні характеристики у здорових добровольців та пацієнтів із хронічним захворюванням печінки не відрізняються.
Слід контролювати рівні аміаку у пацієнтів з прециротичною або циротичною стадією гіперамоніємії, які застосовують таблетки адеметіоніну.
Ниркова недостатність. Існують обмежені дані, тому таким пацієнтам адеметіонін слід застосовувати з обережністю.
Самогубство/суїцидальні думки.
Депресія пов’язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, суїцидальної поведінки і самогубства (або пов’язаними з ним подіями). Ризик зберігається до настання ремісії при лікуванні депресії. Суттєвого покращення може не відбутися протягом перших тижнів лікування або протягом кількох тижнів після початкового курсу терапії, тому пацієнтам з депресією необхідний ретельний нагляд, поки не буде спостерігатися поліпшення стану.
Інші психічні захворювання, при яких застосовують цей препарат, також можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки. Крім того, такі захворювання можуть бути пов’язані з тяжким депресивним розладом. При лікуванні пацієнтів з тяжким депресивним розладом слід проявляти велику обережність і застосовувати ті ж самі заходи безпеки, що застосовуються при лікуванні пацієнтів з іншими психічними захворюваннями.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування високих доз адеметіоніну у ІІІ триместрі вагітності не спричиняло якихось побічних реакцій. Адеметіонін у І та ІІ триместрі вагітності слід застосовувати лише після ретельної оцінки лікарем співвідношення користь для матері/ризик для плода.
У період годування груддю адеметіонін застосовують тільки тоді, коли користь від його застосування переважає ризик для немовляти.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У деяких пацієнтів протягом терапії адеметіоніном може виникнути запаморочення. У таких випадках слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами до повного зникнення симптомів, що можуть впливати на швидкість реакції при зазначених видах діяльності.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

було повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Хоча роль адеметіоніну у даному випадку припускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан.
Несумісність.
Адеметіонін (розчин для ін’єкцій) не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

рідко повідомлялося про випадки передозування адеметіоніном. При передозуванні рекомендований нагляд за пацієнтом та симптоматичне лікування у разі потреби.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ: