фармакодинаміка. Лінекс Бебі містить Bifidobacterium animalis subsp. lactis. Біфідобактерії в нормі входять до складу мікрофлори кишечнику людини і належить до класу молочнокислих бактерій. Мікрофлора немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, первинно складається з цих бактерій, тому вони вважаються важливими в ранній період розвитку немовляти.
Існує декілька потенційних механізмів, за допомогою яких забезпечується захисний та терапевтичний ефект Bifidobacterium animalis subsp. lactis.
Цей засіб інгібує ріст патогенних бактерій шляхом:

зниження рівня рН у кишковому тракті (що є результатом здатності Bifidobacterium animalis subsp. lactis до вироблення кислот);
вироблення метаболітів, токсичних для патогенних бактерій (вироблення H₂O₂);
вироблення антибактеріальних речовин, бактеріонів;
конкуренції з патогенними бактеріями за поживні речовини;
блокування адгезивних рецепторів та, таким чином, інгібування колонізації інших потенційно патогенних мікроорганізмів.

Цей засіб також чинить стимулюючу дію на імунну систему.
Порушення балансу мікрофлори кишечнику (наприклад у результаті дії вірусних або шлунково-кишкових інфекцій (зокрема ротавірусних інфекцій), лікування із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії та препаратів, призначених для хіміотерапії) або затримка у формуванні постійної мікрофлори кишечнику у немовлят може індукувати порушення з боку системи травлення (такі як коліки, метеоризм, діарея та запор) та атопічний дерматит.
Регулярний прийом Bifidobacterium animalis subsp. lactis ефективно знижує частоту та тяжкість слабких або помірних симптомів порушень з боку системи травлення (головним чином діареї), пов’язаних з порушенням нормальної мікрофлори кишечнику, та забезпечує регулярне функціонування кишечнику. Цей препарат також можна застосовувати з метою профілактики атопічного дерматиту та як підтримувальний засіб для стабілізації функції імунної системи кишечнику.
Фармакокінетика. Bifidobacterium animalis subsp. lactis діє місцево в ШКТ. Після перорального прийому системна абсорбція не виявлена. Таким чином, стандартні дослідження фармакокінетики не застосовуються. Резистентність Bifidobacterium animalis subsp. lactis до кислоти шлункового соку та жовчі дає можливість забезпечити високий відсоток виживаності штаму при проходженні через шлунок та дванадцятипалу кишку. Штам може створювати щільний зв’язок зі слизом кишечнику. Так само, як інші мікроорганізми, які містяться в ШКТ, він поступово виводиться завдяки перистальтиці та в результаті дефекації.