Відкриття пеніциліну в 1928 р. стало одним з найвизначніших медичних досягнень ХХ ст. Змінилися принципи терапевтичної медицини. Антибіотики різко знижували смертність від бактеріальних захворювань і їх поширеність. Багато в чому наступні роки вважалися найбільш значущими в терапії великої кількості захворювань. Офтальмологія також виграла від застосування антибіотиків як в лікуванні, так і в профілактиці очних інфекцій. Однак недавнє дослідження демонструє негативні наслідки зловживання і надмірного застосування антибіотиків. Під час доповіді на Всесвітньому економічному форумі щодо глобальних ризиків застосування антибіотиків було зроблено висновок про те, що найбільшим ризиком для здоров’я людини є стійкі до дії антибіотиків бактерії.
Очевидно, що з кожним роком підвищується антибіотикорезистентність. Це пов’язано з багатьма факторами. Це і той факт, що величезна кількість антибіотиків вводиться тваринам щороку, щоб сприяти зростанню домашньої худоби. Широке застосування антибіотиків емпірично в загальній сфері медицини також істотно впливає на виникнення стійких штамів бактерій у пацієнтів. В офтальмології ця проблема, здається, не є домінуючою; однак призначати антибіотики в схемах лікування необхідно з обережністю, усвідомлюючи загрозу. Бактеріальна стійкість може бути підвищена при призначенні неправильних, занадто низьких доз і занадто короткої тривалості антимікробного лікування. Антибіотики ніколи не слід призначати без явних на те причин. Тому сьогодні необхідно переглянути ряд схем призначення антибіотиків (як для профілактики, так і для терапії), в яких антибіотики регулярно застосовуються (Grzybowski A., 2018).
Препарат Офтальмодек (декаметоксин) має широкий спектр протимікробної активності серед доступних антисептиків, що застосовуються в офтальмології. Діє на грампозитивні і грамнегативні бактерії, бактеріальні спори, гриби, найпростіші і віруси. Крім того, він не викликає резистентності або перехресної резистентності до антибіотиків. Механізм дії — порушує проникність цитоплазматичної мембрани бактерій і грибів (відбувається з’єднання з фосфатидними групами ліпідів мембрани).

Застосування

Краплі очні Офтальмодек активно призначають дорослим і дітям для лікування та профілактики:

- гострого і хронічного кон’юнктивіту. Кон’юнктивіт є найбільш поширеною причиною почервоніння очей. 3 найбільш поширених типів кон’юнктивіту — вірусний, алергічний та бактеріальний, вони можуть мати гостру або хронічну форму. Вік пацієнта, пора року і результати фізичного обстеження мають першорядне значення для диференціації та виявлення різних видів кон’юнктивіту. Однак відрізнити гострий вірусний і бактеріальний кон’юнктивіт складно. Пацієнти з тривалими симптомами, поганою реакцією на первинне лікування або ознакою тяжкого захворювання повинні бути направлені до офтальмолога для консультації (Alfonso S.A., 2015);

- блефарокон’юнктивітів — причини втрати зору у дітей, тому дитячі офтальмологи повинні бути більш пильними щодо ранньої діагностики і тривалого лікування. З цієї теми не вистачає рандомізованих контрольованих досліджень і немає стандартизованих критеріїв оцінки результатів. Необхідно розробити більш ефективні способи прогнозування клінічного результату внаслідок застосування різних методів лікування;
-гонобленореї — захворювання, що викликається грамнегативним гонококом Нейсера, він визначається як всередині, так і поза гнійними клітинами, а також у протоплазмі епітеліальних клітин кон’юнктиви;

- хламідіозного ураження очей. Chlamydia trachomatis, облігатна внутрішньоочна бактерія, яка викликає трахому, кон’юнктивіт у дорослих і новонароджених, була головною причиною сліпоти в минулому столітті в усьому світі. Керато-очні інфекції, викликані хламідійними інфекціями, поширені і в наш час;

- бленореї (офтальмобленореї) у новонароджених — гострого запального захворювання кон’юнктиви ока, найчастіше викликається гонококом. Виникає у новонароджених, які заразилися від матері під час пологів, і може призвести до подальшої сліпоти дитини. Дане захворювання проявляється на 2-гу–3-тю добу життя дитини (сильний набряк обох вій). Ще через 2–3 доби відбувається виділення гною (рясне). У деяких випадках захворювання призводить до сліпоти. Однак необхідно пам’ятати, що у новонароджених може розвинутися захворювання, подібне до бленореї. Відмінність — воно проявляється не раніше 5-го дня життя дитини, викликається вірусом і його перебіг більш млявий, меншої тяжкості, рогова оболонка в процесі не задіяна;

- для профілактики гнійно-запальних ускладнень (в перед- та післяопераційний період; операції, що проводяться в офтальмології);

- профілактична обробка контактних лінз.

Дозування Офтальмодеку

Лікування
Дорослим: 4–5 крапель препарату 4–5 р/добу (застосовувати до повного одужання).
Профілактика
-Дітям закапують по 2 краплі препарату в праве і ліве око відразу після народження, потім процедуру закапування повторюють через 2 год (бленорея новонароджених, її профілактика).
-Дорослим — по 2–3 краплі 4–6 р/добу (за 1 день до операції, потім 3–5 днів після операції).
-Обробка контактних лінз. Процес відбувається наступним чином: лінзи поміщають у розчин препарату Офтальмодек на період 10–15 хв, потім споліскують у стерильному 0,9% розчині NaCl.

Побічні реакції

Відчуття печіння, яке проходить після відміни препарату.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини препарату
Антибіотики також часто застосовуються при поверхневих інфекціях очей. Було доведено, що до 80% всіх випадків гострого кон’юнктивіту викликається вірусами, і антибіотики не є обов’язковим призначенням при неускладнених захворюваннях. Однак у цьому випадку призначають антибіотики для закапування в око. Вони ефективні для зменшення тривалості бактеріального кон’юнктивіту і його трансмісивності (зараження інших). Більшість випадків підозрюваного або підтвердженого бактеріального кон’юнктивіту самообмежені протягом 1–2 тиж; таким чином, буде більш правильно спостерігати пацієнта з легкими симптомами, ніж лікувати їх антибіотиками. У 2002 р. були опубліковані результати дослідження, які продемонстрували, що як антибіотики, так і протимікробні лікарські засоби однаково ефективні в лікуванні бактеріального кон’юнктивіту. Проте досліджень з цієї теми недостатньо, щоб зробити чіткі висновки і рекомендувати протимікробні препарати в якості терапії для цих показань. Застосування антибіотиків також пов’язане з деякими незручностями. Дозування препарату і тривалості терапії слід суворо дотримуватися. Згода пацієнта має вирішальне значення для успіху терапії, і цього часто складно досягти, особливо в терапії дітей. Крім того, багато антибіотиків не дозволені до застосування у дітей. Антибіотики не захищають від розвитку вторинних інфекцій, вони можуть викликати алергію або бути токсичними для всього організму в цілому, а також призводити до затримки правильної діагностики інших можливих захворювань. Отже, призначення антибіотика в кожному конкретному випадку має бути ретельно проаналізовано та обґрунтовано. Уся інформація повинна бути критично оцінена, а терапія — проводиться тільки в тих випадках, коли виявлено конкретний збудник і визначена чутливість до нього (бакпосів з ока), а також наявність раніше (в анамнезі пацієнта) таких захворювань поверхні ока, як тяжкий гнійний кон’юнктивіт або підозра на кон’юнктивіт хламідійного і гонококового походження.
Недавнє дослідження (Shekhawat et al., 2017) показало, що майже 60% пацієнтів з недавно діагностованим гострим кон’юнктивітом отримують рецепти на антибіотики для місцевого застосування, з яких 20% рецептів — антибіотики, що містять кортикостероїди, протипоказані при гострому кон’юнктивіті. Ці результати викликають тривогу. Антибіотики також зазвичай застосовуються в лікуванні кератиту.

Дослідження

Нещодавно були опубліковані результати великого рандомізованого контрольованого клінічного дослідження, проведеного на Філіппінах і в Індії. Порівнювали протимікробні лікарські препарати з місцевими антибіотиками для закапування в око (Isenberg et al., 2017) для лікування бактеріального кератиту, викликаного широким спектром бактерій. Однак суттєвої різниці між двома методами лікування і результатами терапії не виявлено. Проте необхідні подальші дослідження.
У даний час особливого значення набуває вивчення біологічної безпеки сучасних катіонних поверхнево-активних антисептиків з широким антимікробним спектром. Мета дослідження — вивчення антимікробної ефективності антисептиків декаметоксину, мірамістину та їх вплив на фрагментацію ядерної ДНК і клітинний цикл.
Проведено порівняльне мікробіологічне дослідження антимікробної ефективності і цитометричного дослідження впливу декаметоксину і мірамістину на клітинний цикл. Антимікробну активність декаметоксину та мірамістину оцінювали за їх мінімальною інгібуючою і мінімальною мікробоцидною концентрацією щодо умовно-патогенних мікроорганізмів з використанням методу серійного подвійного розведення. Цитотоксичність декаметоксину і мірамістину на епітеліальних клітинах передньої частини рогівки після 2-тижневого щоденного закапування в очі самців щурів лінії Vistar вивчали за допомогою проточної цитометрії (метод дослідження дисперсних середовищ). Цей процес відбувається в режимі поштучного аналізу елементів дисперсної фази, дослідження одиночних біологічних клітин у потоці. Були зареєстровані параметри епітеліального клітинного циклу, фрагментації ядерної ДНК і апоптозу (регульований процес програмованої клітинної загибелі) під впливом антисептиків.
Результати. Виявлено високу антимікробну дію декаметоксину і мірамістину на грампозитивні, грамнегативні бактерії зі значними перевагами декаметоксину. Декаметоксин чинив мінімальний вплив на епітеліальні клітини передньої частини рогівки, незначне зниження індексу їх проліферації, низьке підвищення апоптозу за відсутності відмінностей у мітотичній активності. Але застосування мірамістину призвело до значного збільшення фрагментації ядерної ДНК, зниження проліферативної активності. Таким чином, більш високий антимікробний ефект щодо широкого спектру опортуністичних патогенів доведений для декаметоксину в порівнянні з мірамістином. При тривалому застосуванні першого антисептика не виявлено цитотоксичного й проапоптотичного ефекту на епітелій (Назарчук О.А., 2019).
Висновки
В останні роки всі медичні фахівці, включаючи офтальмологів, стикаються з проблемою змішаних інфекцій. Рецидивуюче запалення в передньому і задньому сегментах ока часто є результатом інфекції, викликаної більше ніж одним різновидом патогенів. Тому застосування антибіотиків завжди має бути обґрунтованим. Антибіотики слід призначати тільки в разі потреби, в ідеалі це повинно відбуватися після виявлення збудника і визначення чутливості до антибіотиків (Grzybowski A., 2018).