дорослі та діти ≥40 кг

Інтермітуюче введення
Інфекція	Доза, что вводиться
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз	100–150 мг/кг маси тіла/на добу кожні 8 год, максимально до 9 г/добу¹
Фебрильна нейтропенія	2 г кожні 8 год
Внутрішньолікарняна пневмонія
Бактеріальний менінгіт
Бактеріємія*
Інфекції кісток і суглобів	1–2 г кожні 8 год
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів	1–2 г кожні 8 або 12 год
Профілактика інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція)	1 г під час індукції в анестезію, 1 г у момент видалення катетера
Хронічний середній отит	1–2 г кожні 8 год
Злоякісний зовнішній отит	1–2 г кожні 8 год
Постійна інфузія
Інфекція	Доза, що вводиться
Фебрильна нейтропенія	Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 4 до 6 г кожні 24 год¹
Внутрішньолікарняна пневмонія
Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз
Бактеріальний менінгіт
Бактеріємія*
Інфекції кісток і суглобів
Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції
Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом
1 У дорослих пацієнтів із нормальною функцією нирок 9 г/добу застосовували без побічних реакцій.

Діти <40 кг

Немовлята та діти віком від 2 міс та масою тіла до 40 кг	Інфекція	Звичайна доза
Інтермітуюче введення
	Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів	100–150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г/добу
	Хронічний середній отит
	Злоякісний зовнішній отит
	Нейтропенія у дітей	150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г/добу
	Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз
	Бактеріальний менінгіт
	Бактеріємія*
	Інфекції кісток і суглобів	100–150 мг/кг маси тіла/на добу у 3 прийоми, максимально 6 г/добу
	Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
	Ускладнені інтраабдомінальні інфекції
	Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом
Постійна інфузія
	Фебрильна нейтропенія	Вводиться навантажувальна доза 60–100 мг/кг маси тіла з наступним постійним інфузійним введенням 100–200 мг/кг маси тіла на добу, максимально до 6 г/добу
	Внутрішньолікарняна пневмонія
	Інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз
	Бактеріальний менінгіт
	Бактеріємія*
	Інфекції кісток і суглобів
	Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
	Ускладнені інтраабдомінальні інфекції
	Перитоніт, пов’язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом
Немовлята та діти віком до 2 міс	Інфекція	Звичайна доза
Інтермітуюче введення
	Більшість інфекцій	25–60 мг/кг маси тіла/добу у 2 прийоми1

1У немовлят та дітей віком до 2 міс Т_1/2 із сироватки крові може бути у 2–3 рази більший, ніж у дорослих.
*Якщо це асоціюється або є підозра на асоціацію з інфекціями, наведеними в розділі «Показання».
Діти. Безпека та ефективність застосування препарату Цефтум шляхом постійної в/в інфузії у немовлят та дітей віком ≤2 міс не встановлені.
Пацієнти літнього віку. Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку з гострими інфекціями добова доза зазвичай не має перевищувати 3 г, особливо у пацієнтів віком від 80 років.
Печінкова недостатність. Необхідності у зміні дозування для хворих із легкою та помірною печінковою недостатністю немає. Клінічних досліджень у хворих із тяжкою печінковою недостатністю не проводили. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Ниркова недостатність. Цефтазидим виводиться нирками в незміненому стані. Тому пацієнтам з порушеннями функції нирок дозу слід знизити.
Початкова доза має становити 1 г. Визначення підтримувальної дози має базуватися на швидкості гломерулярної фільтрації.
Рекомендовані підтримувальні дози цефтазидиму при нирковій недостатності — інтермітуюче введення.
Дорослі та діти ≥40 кг маси тіла

Кліренс креатиніну, мл/хв	Приблизний рівень креатиніну у плазмі крові, мкмоль/л (мг/дл)	Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г	Частота дозування (год)
50–31	150–200 (1,7–2,3)	1	12
30–16	200–350 (2,3–4)	1	24
15–6	350–500 (4–5,6)	0,5	24
<5	>500 (>5,6)	0,5	48

Пацієнтам із тяжкими інфекціями одноразову дозу можна підвищити на 50% або відповідно збільшити частоту введення. Таким пацієнтам рекомендується контролювати рівень цефтазидиму у сироватці крові.
У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.
Діти <40 кг

Кліренс креатиніну, мл/хв*	Приблизний рівень креатиніну у плазмі крові, мкмоль/л (мг/дл)**	Рекомендована індивідуальна доза мг/кг маси тіла	Частота дозування (год)
50–31	150–200 (1,7–2,3)	25	12
30–16	200–350 (2,3–4)	25	24
15–6	350–500 (4–5,6)	12,5	24
<5	>500 (>5,6)	12,5	48

*Кліренс креатиніну вираховано на основі площі поверхні тіла або визначено.
Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Рекомендовані підтримувальні дози цефтазидиму при нирковій недостатності — постійна інфузія.
**Рівень креатиніну у плазмі крові, розрахований відповідно до рекомендацій, може точно не відповідати рівню зниження функції нирок у всіх пацієнтів з нирковою недостатністю.

Дорослі та діти ≥40 кг маси тіла

Кліренс креатиніну, мл/хв	Приблизний рівень креатиніну у плазмі крові, мкмоль/л (мг/дл)	Частота дозування (год)
50–31	150–200 (1,7–2,3)	Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням від 1 до 3 г кожні 24 год
30–16	200–350 (2,3–4)	Вводиться навантажувальна доза 2 г з наступним постійним інфузійним введенням 1 г кожні 24 год
≤15	>350 (4–5,6)	Не досліджувалося

Вибір дози слід проводити з обережністю. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Діти <40 кг. Безпека та ефективність застосування препарату Цефтум шляхом постійної в/в інфузії дітям, маса тіла яких <40 кг, із порушеною функцією нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.
Якщо дітям з порушеною функцією нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної в/в інфузії, слід кліренс креатиніну скоригувати відповідно до площі поверхні тіла дитини або маси тіла.
Гемодіаліз. Т_½ цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від 3 до 5 год.
Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримувальну дозу цефтазидиму, що рекомендується в таблиці, наведеній нижче.
Перитонеальний діаліз. Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.
Крім в/в застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізного р-ну).
Для пацієнтів з нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г/добу у вигляді одноразової дози або за кілька прийомів. Для низькопоточної гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.
Пацієнтам, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені в таблицях.
Рекомендації з дозування цефтазидиму у пацієнтів, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація

Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв)	Підтримувальна доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)^а
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв)	5	16,7	33,3	50
0	250	250	500	500
5	250	250	500	500
10	250	500	500	750
15	250	500	500	750
20	500	500	500	750

^аПідтримувальну дозу слід вводити кожні 12 год.
Рекомендації з дозування цефтазидиму у пацієнтів, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз

Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв)	Підтримувальна доза (мг) для діалізату при швидкості потоку (мл/хв)^а
	1 л/год			2 л/год
	Швидкість ультрафільтрації (л/год)			Швидкість ультрафільтрації (л/год)
	0,5	1	2	0,5	1	2
0	500	500	500	500	500	750
5	500	500	750	500	500	750
10	500	500	750	500	750	1000
15	500	750	750	750	750	1000
20	750	750	1000	750	750	1000

^аПідтримувальну дозу слід вводити кожні 12 год.
Введення. Цефтум вводити в/в ін’єкційно або інфузійно, або шляхом глибокої в/м ін’єкції. Рекомендованими ділянками для в/м введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.
Р-ни цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або в систему для в/в інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.
Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.
Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Інструкція з приготування. Цефтум сумісний з більшістю широковживаних р-нів для в/ введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій (див. Несумісність).
Флакони всіх розмірів виробляють під зниженим тиском. По мірі розчинення препарату виділяється діоксид вуглецю і тиск у флаконі підвищується. На невеликі бульбашки діоксиду вуглецю у розчиненому препараті можна не зважати.

Доза, що вводиться		Необхідна кількість розчинника (мл)	Приблизна концентрація (мг/мл)
1 г	В/м В/в болюс В/в інфузія	3 10 50*	260 90 20

*Розчинення слід проводити у 2 етапи.
Цефтазидим у концентраціях від 1 до 40 мг/мл сумісний з такими р-нами: 0,9 % р-н натрію хлориду; М/6 р-н натрію лактату; р-н Хартмана; 5% р-н глюкози; 0,225% р-н натрію хлориду та 5% р-н глюкози; 0,45% р-н натрію хлориду та 5% р-н глюкози; 0,9% р-н натрію хлориду та 5% р-н декстрози; 0,18% р-н натрію хлориду та 4% р-н декстрози; 10% р-н декстрози; 10% р-н декстрози 40 та 0,9% р-н натрію хлориду; 10% р-н декстрози 40 та 5% р-н декстрози; 6% р-н декстрану 70 та 0,9% р-н натрію хлориду; 6% р-н декстрану 70 та 5% р-н декстрози.
Цефтазидим у концентраціях від 0,05 до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).
Цефтазидим для в/м введення можна розчиняти у 0,5% або 1% р-ні лідокаїну гідрохлориду.
Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму у дозі 4 мг/мл з такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл у 0,9% р-ні натрію хлориду для ін’єкцій або 0,5% р-ні декстрози; цефуроксим (цефуроксим натрію) 3 мг/мл у 0,9% р-ні натрію хлориду для ін’єкцій; клоксацилін (клоксацилін натрію) 4 мг/мл у 0,9% р-ні натрію хлориду для ін’єкцій; гепарин 10 МО/мл або 50 МО/мл у 0,9% р-ні натрію хлориду для ін’єкцій; калію хлорид 10 мекв/л або 40 мекв/л у 0,9% р-ні натрію хлориду для ін’єкцій.
Вміст флакона препарату Цефтум 1 г, розчинений у 3 мл води для ін’єкцій, можна додати у кількості 1,5 мл до р-ну метронідазолу (500 мг у 100 мл), при цьому обидва препарати зберігають свою активність.
Приготування р-нів для в/м або в/в болюсної ін’єкції:
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого р-ну.
3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь р-н у шприц, при цьому голка весь час має бути в р-ні. На маленькі бульбашки вуглекислого газу можна не зважати.
Приготування р-нів для в/в інфузії (флакони 1 г та 2 г):
1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струсити флакон до отримання прозорого р-ну.
3. Не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для послаблення внутрішнього тиску у флаконі.
4. Не виймаючи голку для повітря, довести загальний об’єм до 50 мл. Вийняти голку для повітря, струсити флакон і налагодити систему для інфузій.
Примітка. Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.
Діти. Застосовувати у дітей з перших днів життя.