Вплив серцево-судинних лікарських засобів на систему мати — плацента — плід, організм новонародженого та при годуванні грудьми (5000154837)
Наявність екстрагенітальних захворювань, а також патологічних станів, пов’язаних з ускладненим перебігом вагітності, зумовлює необхідність застосування в період вагітності лікарських засобів різних фармакологічних груп, зокрема кардіоваскулярних препаратів. 90–97% вагітних приймають лікарські препарати, що належать до 48 фармацевтичних груп і придбані як за призначенням лікаря, так і без рецепта (Зайченко А.В. и соавт., 2003). В середньому ембріон (плід) за час свого розвитку контактує з 18 лікарськими препаратами.
Таким чином, серед різних факторів зовнішнього середовища, здатних впливати на розвиток плода, важлива роль належить лікарським речовинам. Від 2 до 8% уроджених аномалій розвитку у людини пов’язані з прийомом лікарських засобів жінками в різні періоди вагітності. Так, при ретроспективному аналізі клінічних даних встановлено, що у 18% дітей з аномаліями статевого розвитку і у 5% дітей з іншою ендокринною патологією захворювання виникало на фоні екзогенного впливу стероїдних гормонів у перинатальний період (Зайченко А.В. и соавт., 2003).
Наприкінці XX ст. значно розширився і збагатився арсенал лікарських засобів, що застосовують у перинатології та неонатології, а також у дітей 1-го року життя при грудному вигодовуванні. Уточнюються фармакотерапевтичні підходи до їх індивідуального, ефективного і безпечного застосування. Тому лікарям різних спеціальностей, в тому числі кардіологам, при виборі фармакотерапії за відповідними показниками пацієнткам у період вагітності чи годування грудьми слід аналітично підходити до вибору кардіоваскулярних та інших препаратів, постійно пам’ятаючи про можливий ризик для плода чи дитини, яким може супроводжуватися фармакотерапія. Разом з тим вивчення наслідків фармакологічного втручання у триєдину систему мати — плацента — плід при різних порушеннях процесів гестації, а також екстрагенітальної патології належить до найбільш складних і недостатньо вивчених розділів клінічної фармакології в перинатології.
У цій главі наведено основні узагальнені дані про вплив представників різних фармакологічних груп серцево-судинних лікарських засобів на організм плода і немовляти, а також про можливі наслідки для організму дитини їх екскреції з грудним молоком (Викторов А.П., Рыбак А.Т., 1989; Катцунг Б.Г., 1998; Медведь В.И. и соавт., 2001; Лоуренс Д.Р. и соавт., 2002; Карпов О.И., Зайцев А.А., 2003; Астахова А.В., Лепахин В.Н., 2004; Белоусов Ю.Б., Гуревич К.Г., 2005; Викторов А.П. и соавт., 2007).
Наведені в главі дані не претендують на вичерпну інформацію про всі різноманітні аспекти та фактори впливу лікарських засобів на жінку в період вагітності і особливо на організм, що розвивається. Вони лише мають сфокусувати увагу лікаря на необхідності суворо враховувати наявну інформацію при виборі фармакотерапії.
Вплив серцево-судинних лікарських засобів на організм у період вагітності та годування грудьми
| Міжнародна непатентована назва | Дозволено в період вагітності | Дозволено в період годування грудьми | Ризик для плода | Ризик для дитини |
| Антиаритмічні лікарські засоби | ||||
| Аденозин | Так | Так | У дослідженнях на тваринах не виявили тератогенного ефекту при застосуванні у високих дозах. Не відзначено зниження АТ у новонароджених, матері яких застосовували аденозин у період вагітності. Після внутрішньовенного введення аденозину матері у плода відзначається брадикардія, потім ЧСС нормалізується | Немає даних |
| Аймалін | З обережністю | Так | Немає даних | Немає даних |
| Аміодарон | Так | Ні | Аміодарон та його метаболіт дезетиламіодарон проникають через плаценту. Співвідношення концентрації аміодарону в пуповині та в крові матері — 0,28–0,6; концентрація метаболіту у плода становить 1/4 концентрації його у матері. Діти народжуються, як правило, з нормальною функцією щитоподібної залози, разом з тим не виключена зобогенна дія. Аміодарон може викликати брадикардію, рідко — артеріальну гіпотонію плода, особливо в тих випадках, коли підозрюється вада серця | У дослідженнях на тваринах виявлено, що аміодарон затримує ріст потомства. У людини аміодарон проникає в молоко, накопичується в легенях та печінці дитини. М/п* = 2,9–9,1. Годування грудьми протипоказане |
| Дизопірамід | Так | Так | У тварин може викликати порушення росту плода, знижувати виживаність потомства. Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Проникає через плаценту. Концентрація дизопіраміду та його активного метаболіту в пуповині становить 26 і 43% концентрації в плазмі крові матері відповідно. Здійснює окситоциноподібну дію, яка виникає через 1–2 год після прийому і продовжується протягом 4 год | Проникає у грудне молоко. Співвідношення М/п = 1,06, не виявляють у плазмі крові дитини. Побічні реакції у дитини невідомі |
| Лідокаїн | З обережністю | З обережністю | У тварин тератогенної дії не виявлено, проте в деяких випадках препарат підвищував АТ у плода і змінював ЧСС. У людини швидко проникає через плаценту (через декілька хвилин після внутрішньовенного введения матері). Співвідношення концентрації в пуповині та в плазмі крові матері — 0,7. Може викликати пригнічення дихання новонародженого, різноманітні зміни ЧСС плода. Є ефективним засобом для лікування шлуночкових порушень ритму у вагітних | Проникає у грудне молоко у невеликій кількості й практично не діє на дитину |
| Мексилетин | З обережністю | З обережністю | Тератогенний ефект при введенні тваринам у високих дозах відсутній. Досвід застосування мексилетину у людини незначний, проте він свідчить про невисокий ризик для плода | Проникає у грудне молоко в концентраціях, що дорівнюють таким у плазмі крові. Проте негативної дії на дитину не виявлено |
| Морацизин | Так | Так | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості урождених аномалій під впливом препарату. В експерименті рідко відзначали уповільнення розвитку плода | Проникає у грудне молоко. Даних про вплив на дитину немає |
| Прокаїнамід | Так | Так | Проникає через плаценту. Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Існує потенційний ризик накопичення прокаїнаміду та розвитку артеріальної гіпотензії у матері, що может призвести до матково-плацентарної недостатоності | Прокаїнамід та його метаболіт проникають і акумулюються у грудному молоці. Дія на дитину невідома |
| Пропафенон | Так | Так | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Проте відомо, що він може проявляти ембріотоксичність у дозах, що в 10–40 разів перевищують рекомендовані | Проникає у грудне молоко у слідових концентраціях, не впливає на дитину |
| Хінідин | З обережністю | Так | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Проявляє токсичну дію на VIII пару черепно-мозкових нервів, що зумовлено впливом ізомеру хініну. Проникає через плаценту, рівень хінідину у плода дорівнює такому у матері. Використовується в комбінації з дигоксином для лікування суправентрикулярної та реципрокної AV-тахікардії плода. Хінідин може підвищувати тонус матки, що призводить до спонтанного аборту | Проникає у грудне молоко, відношення М/п = 0,71. Не впливає на дитину |
| Етацизин | Так | Так | Немає даних | Немає даних |
| Лікарські засоби, що впливають на гемостаз | ||||
| Гепарин | З обережністю | Так | Тривале застосування може спричинити остеопороз у матері та новонародженого. Підвищує ризик виникнення кровотечі у плода. Гепарин не проникає через плаценту і тому не викликає розвитку уроджених аномалій, проте зниження вмісту кальцію може негативно впливати на плід | Не проникає у грудне молоко |
| Кумаринові похідні | Ні | Ні | Перший випадок кумаринової ембріопатії описано у 1966 р. Визначені такі види негативного впливу кумаринів на плід: фетальний варфариновий синдром, дефекти ЦНС, геморагії, передчасні пологи, мертвонародження. Фетальний варфариновий синдром включає гіпоплазію носу, спричинену недорозвитком перегородки носу (така гіпоплазія у подальшому зумовлює порушення при годуванні), зменшення маси тіла (на ≥10% порівняно з нормою), порушення з боку очей (сліпота, атрофія сітківки, мікрофтальмія), гіпоплазію кінцівок, сколіоз, глухоту/зниження слуху, серцево-судинну патологію (двокамерне серце, недорозвиток ЛА), сповільнений розвиток. Порушення з боку ЦНС виникають у найбільш критичний період — 6–9 тиж вагітності — і характеризуються розвитком дорсальної дисплазії з недорозвитком corpus callosum, енцефалоцеле, шлуночкової дисплазії та оптичної атрофії | Проникає у грудне молоко, проте більшість з них не виявляє негативного впливу на дитину. Проте слід бути готовим до вірогідних геморагій |
| Пентоксифілін | Ні | Ні | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату | Проникає у грудне молоко, відношення М/п = 0,76. Не виявляє негативного впливу на дитину |
| Стрептокіназа | З обережністю | Так | Проникає через плаценту в мінімальній кількості, проте антитіла до стрептокінази легше проникають через плаценту і викликають пасивну сенсибілізацію, яка має значення при повторному введені стрептокінази матері | Немає даних |
| Надропарин | Ні | З обережністю | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Фетоплацентарний транспорт надропарину не встановлено, проте відомо, що препарат може знижувати плацентарний кровотік і призводити до гіпоксії плода. В окремих дослідах на тваринах визначалось незначне підвищення частоти виникнення випадків неповного скостеніння п’яточних і фалангових ядер задньої кінцівки | Немає даних |
| Еноксапарин | З обережністю | Так | Не чинить тератогенної та ембріотоксичної дії. Не проникає через плаценту. Описані окремі випадки тромбоцитопенії, якщо раніше у матері подібна реакція виникала на високомолекулярні гепарини. Потенційно існує небезпека розвитку остеопенії у матері, яка тривалий час одержує еноксапарин, проте на організм плода це не впливає | Немає даних |
| Гіпотензивні лікарські засоби | ||||
| Бендазол | Так | Так | Немає даних | Немає даних |
| Гідралазин | Так | Так | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Рідко виникають неонатальна тромбоцитопенія, лейкопенія, вторинна кровоточивість, гематоми (матері цих дітей приймали гідралазин в III триместр вагітності). Швидко проникає через плаценту і створює у плода концентрації, що дорівнюють материнським. Вірогідний розвиток артеріальної гіпотензії у плода, а також плеврального выпоту, шкірного висипу у новонарожденого | Проникає у грудне молоко, відношення М/п = 1,4. Побічні реакції у дітей не відмічені |
| Гуанфацин | Ні | Ні | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Проникає через плаценту у тварин, дані відносно людини відсутні. Застосовують для лікування АГ у вагітних, суттєво не впливає на гемодинаміку плода | Проникає в молоко в концентраціях, що дорівнюють 75% плазмових. Знижує продукцію пролактина і секрецію молока |
| Діазоксид | З обережністю | Так | У экспериментальних тварин відзначали аномалії скелета і підшлункової залози. У людини діазоксид швидко проникає через плацентарний бар’єр і в крові плода створює концентрації, що дорівнюють материнським. Застосовується для лікування гіпертонічних кризів. Діазоксид може зменшувати перфузію плаценти, необхідно спостереження за швидкістю введення. Діазоксид — потенціальний релаксант маткових м’язів, дія дозозалежна. Може викликати транзиторну гіперглікемію у плода | Немає даних |
| Доксазозин | З обережністю | З обережністю | Проникає через плаценту у експериментальних тварин, що призводить до зниження виживаності плодів. Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. При застосуванні в постнатальний період відмічена затримка в рості | Проникає у грудне молоко в концентраціях, що у 20 разів вище, ніж такі в плазмі крові |
| Індапамід | Ні | Ні | В дослідах на тваринах, що застосовували індапамід в дозах, вище рекомендованих в 6250 разів, тератогенного ефекта не було виявлено. Але у людини потенційний ризик не виключений | Немає даних |
| Клонідин | З обережністю | З обережністю | Не виявляє тератогенної дії в експерименті. У гризунів відзначено ембріоцидну дію. Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Артеріальної гіпотензії у плода чи новонародженого не виявляли | Проникє у грудне молоко. Відношення М/п = 1,5 |
| Метилдопа | З обережністю | Ні | Метилдопа проникає через плаценту і досягає концентрацій, що дорівнюють материнським. Проникає через плаценту. Є одним із небагатьох засобів для корекції підвищеного АТ у другій половині вагітності. Застосування в I триместр може призводити до зменшення інтракраніального об’єму і в подальшому — розумової відсталості. Відзначали рідкі випадки гіпоспадії, атрезії стравоходу, порушень у будові серцево-судинної системи | Проникає у грудне молоко в низьких концентраціях. На дитину не впливає |
| Міноксидил | Ні | Ні | У дослідах на тваринах тератогенної дії не виявлено, проте відзначено уповільнення росту плода. У людини дослідження обмежені, виявлено випадки зміни пропорції вушних раковин, гіпертрихозу, зменшення розмірів спинки носа. Розвиток цих дітей протягом наступних 2 років був нормальним | Проникає у грудне молоко, відношення М/п = 0,7. Побічної дії на дитину не виявлено |
| Папаверин | Так | Так | Немає даних | Немає даних |
| Празозин | Ні | Ні | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Проте при введенні експериментальним тваринам у високих дозах празозин зменшував масу приплоду | Проникає у грудне молоко у незначній кількості |
| Резерпін | Ні | Ні | При застосуванні в I триместр вагітності резерпін може проявляти тератогенну дію з частотою близько 80%: відзначені мікроцефалія, гідронефроз, гідроуретер, пахова грижа. Проникає через плаценту, у тварин виявляє ембріотоксичну дію. Застосування резерпіну безпосредньо перед пологами може призвести до обструкції носових шляхів, цианозу, анорексії та летаргії новонарожденого | Проникає у грудне молоко. На дитину не впливає |
| Фентоламін | З обережністю | З обережністю | Невідомо, чи проникає через плаценту, проте тератогенної дії не виявляє. Зниження АТ у матері може призводити до зменшення кровопостачання плаценти та гіпоксії плода | Немає даних |
| Блокатори β-адренорецепторів | ||||
| Атенолол | З обережністю | З обережністю | Атенолол швидко проникає через плацентарний бар’єр, рівень атенололу в плазмі крові плода приблизно відповідає такому у матері. Фармакокінетика у вагітних не відрізняється від такої у невагітних. Лікування атенололом краще проводити в II і III триместр вагітності. При цьому виявлені випадки відставання росту плода. Вірогідна поява брадикардії та артеріальної гіпотензії у плода і новонарожденого, якщо мати застосовувала атенолол | Атенолол проникає в молоко у концентраціях більш високих, ніж такі у плазмі крові. Може зумовити брадикардію, гіпотермію, ціаноз, артеріальну гіпотензію у дитини. У кров дитини потрапляє до 90% дози, одержаної матір’ю |
| Бетаксолол | Ні | Ні | У щурів у дозах, що у 600 разів перевищують рекомендовані для введення людині, бетаксолол проявляє тератогенну дії, підвищує ризик постімплантаційної загибелі плода, викликає скелетні й вісцеральні аномалії, підвищує смертність приплоду. Досвід застосування у людини обмежений, але тератогенного ефекту при малочислених дослідженнях не одержано. Проте у новонароджених, матері яких застосовували бетаксолол, його дія зберігалась протягом декількох днів після народження (брадикардія, порушення AV-провідності) | Проникає у грудне молоко у кількості, достатній для появи β-блокувального ефекту |
| Бізопролол | Ні | Ні | У тварин бізопролол не проявляє тератогенного ефекту але чинить фетотоксичну дію. У людини дослідження не проводили | Немає даних |
| Лабеталол | З обережністю | Так | У дослідах на тваринах лабеталол не проявляв тератогенного ефекту, проте його введення на пізніх стадіях вагітності призводило до зниження виживаності приплоду. У людини препарат проникає через плаценту в концентрації 40–80% щодо такої у матері. Лабеталол може викликати транзиторну гіпотензію, порушення тонусу сечового міхура, брадикардію у новонароджених у разі застосування матір’ю лабеталолу перед пологами | Проникає у грудне молоко в низьких концентраціях, максимум — через 2–3 год після введення |
| Метопролол | Так | Так | У тварин тератогенної дії не виявлено. Метопролол застосовують у період вагітності з метою усунення тахікардії та лікування АГ. Швидко проникає через плацентарний бар’єр в концентраціях, що становлять 20–40% концентрації у матері. Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Водночас у плода можуть виникати минущі брадикардія та AV-блокада | Концентрація метопрололу в грудному молоці перевищує таку у матері не менше ніж у 3 рази. У дитини можуть виникнути брадикардія і АV-блокада |
| Надолол | Ні | Ні | Може проявляти фетотоксичний, ембріотоксичний, але не тератогенний ефект. Досвід застосування в період вагітності недостатній, проте свідчить, що препарат може знижувати ЧСС плода, пригнічувати дихання і знижувати температуру тіла новонародженого. Надолол має великий період напіввиведення, тому побічні реакції можуть проявлятися достатньо довго | Проникає у грудне молоко в концентраціях, що становлять 2–7% такої у плазмі крові |
| Небіволол | З обережністю | З обережністю | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату | Проникає у грудне молоко в низьких концентраціях. Не впливає на дитину грудного віку |
| Пропранолол | З обережністю | З обережністю | Ембріотоксичну дію виявлено у експериментальних тварин, які застосовували пропранолол в дозах, що в десятки разів перевищують дози, рекомендовані для введення людині. Тератогенного ефекту не виявлено. У людини пропранолол швидко проникає через плацентарний бар’єр, концентрація у крові плода ідентична концентрації у плазмі крові матері. Окситоцичну дію проявляє при внутрішньовенному, внутрішньоамніотичному введенні чи при застосуванні внутрішньо у високих дозах. Застосовується в період вагітності для лікування серцево-судинних захворювань (АГ, аритмії), тиреотоксикозу у матері та фетальної тахікардії. Проте може викликати затримку росту, гіпоглікемію, брадикардію, пригнічення дихання, гіпербілірубінемію, поліцитемію, тромбоцитопенію, гіпокальціємію, судоми у новонароджених, матері яких застосовували пропранолол. Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату | Проникає у грудне молоко, відношення М/п = 0,2. Може викликати у дитини депресію дихання, брадикардію. Необхідне спостереження дитини при застосуванні пропранололу в період годування грудьми |
| Соталол | З обережністю | З обережністю | Не проявляє тератогенного ефекту у експериментальних тварин при введенні в дозах, що у 22–100 разів перевищують дози, рекомендовані людині. Проникає через плаценту, може дещо сповільнити ритм скорочень серця у плода і новонародженого. Немає даних, які свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату | Концентрація соталолу у грудному молоці вища, ніж у плазмі крові. Проте суттєвого впливу на дитину соталол не виявляє |
| Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів) | ||||
| Амлодипін | З обережністю | Так | Не проявляє тератогенного ефекту в експериментальних тварин у дозах, які перевищують рекомендовані людині дози в 8–10 і більше разів. Іноді призводить до збільшення тривалості вагітності й підвищення внутрішньоутробної смертності плода у тварин | Немає достатніх даних |
| Верапаміл | З обережністю | З обережністю | У дослідах на експериментальних тваринах, коли застосовували дози, що в декілька разів перевищують дози, рекомендовані людині, підвищувалася смертність приплоду, знижувався темп росту тварин, що залишились живими. Верапаміл у незначній мірі проникає через плаценту, здатний викликати гіпоперфузію плода внаслідок зниження АТ матері, що может зумовити появу дистрес-синдрому плода. Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату | Проникає у грудне молоко у невисоких концентраціях. Даних щодо впливу на дитину немає |
| Дилтіазем | З обережністю | Ні | При застосуванні у високих дозах у експериментальних тварин проявляє тератогенний ефект, чинить ембріо- і фетотоксичну дію. В основному уражуються скелетні м’язи, порушується тонус сечового міхура. Досвід застосування у людини обмежений, він свідчить про те, що дилтіазем не підвищує частоту розвитку уроджених аномалій | Проникає у грудне молоко в концентраціях, що приблизно дорівнюють таким у плазмі крові |
| Ісрадипін | З обережністю | Ні | У дослідах на експериментальних тваринах виявляють значне зменшення прибавки маси тіла самок та зменшення росту плода. Ісрадипін не виявляє тератогенної дії у тварин навіть у дозах, що в 150 разів перевищують дози, рекомендовані людині. Досвід застосування ісрадипіну в період вагітності у людини обмежений | Немає даних |
| Лацидипін | Так | Так | Адекватних і суворо контрольованих досліджень у людини не проводили. Проте в експерименті лацидипін не виявляв тератогенної та ембріотоксичної дії. Лацидипін може викликати розслаблення міометрію в період пологів | Виділяється з грудним молоком. Негативна дія на дитину не описана |
| Ніфедипін | З обережністю | Ні | Дані про застосування препарату в період вагітності суперечливі. Так, у експериментальних тварин ніфедипін виявляє тератогенну та ембріотоксичну дію. При зниженні АТ у матері зменшується фетальний і плацентарний кровотік, що призводить до підвищення смертності плода. У людини ніфедипін проявляє дозозалежний токолітичний ефект. Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Разом з тим, застосування ніфедипіну в період вагітності можливе з великою обережністю | Проникає у грудне молоко в концентрації, що становить 5% такої у плазмі крові. Ніфедипін не виявляє негативної дії на плід |
| Ріодипін | Ні | Ні | Немає даних | Немає даних |
| Фелодипін | Ні | З обережністю | У дослідах на деяких видах експериментальних тварин виявили аномалії пальців, зниження осифікації кінцевих фаланг. Подібні зміни відзначали при застосуванні фелодипіну в дозах, що в 4 рази перевищують дози, рекомендовані людині, з частотою до 40% випадків | Немає даних |
| Гіполіпідемічні лікарські засоби | ||||
| Гемфіброзил | Ні | Ні | В експерименті гемфіброзил дозозалежно збільшував кількість скелетних аномалій і випадків анофтальму. Також виявлено зменшення наростання маси тіла у плода та збільшення кількості випадків порушення органогенезу | Немає даних |
| Клофібрат | Ні | Ні | Проникає через плацентарний бар’єр у експериментальних тварин. У людини досліджень не проводили. Разом з тим не виключено накопичення у тканинах плода метаболітів клофібрату, тому препарат не призначають у період вагітності | Немає даних |
| Колестипол | Так | Так | Утворює із жовчними кислотами комплекс, що не абсорбується, застосовується для лікування холестазу у вагітних. Колестипол зв’язує жиророзчинні вітаміни і на тривалий період знижує їх рівень як у матері, так і у плода | Немає даних |
| Ловастатин | Ні | Ні | Ловастатин проявляє тератогенну дію у щурів у дозах, що перевищують рекомендовані у 80–500 разів, підвищується частота появи вад розвитку скелета. Даних застосування у людини немає | Проникає у грудне молоко у тварин. Даних про застосування у людини немає |
| Правастатин | Ні | Ні | У дослідах на лабораторних тваринах тератогенної дії не виявлено. Даних застосування у людини немає | Проникає у грудне молоко у слідових кількостях |
| Симвастатин | Ні | Ні | У дослідах при дії доз, що у 6 разів перевищували рекомендовані, тератогенної дії не відзначено. Даних застосування у людини немає | Немає даних |
| Фенофібрат | Ні | Ні | Немає даних | Немає даних |
| Флувастатин | Ні | Ні | Введення препарату вагітним самкам щурів у III триместр призводило до підвищення їх смертності під час та одразу після пологів. Тератогенної дії не виявлено. Даних застосування у людини немає | Проникає у грудне молоко і утворює концентрації, що перевищують такі у плазмі крові |
| Колестирамін | Так | Так | Утворює із жовчними кислотами комплекс, що не абсорбується, застосовується для лікування холестазу у вагітних. Колестирамін зв’язує жиророзчинні вітаміни і на тривалий період знижує їх рівень як у матері, так і у плода. Ускладнення при лікуванні колестираміном протягом 12 тиж не зареєстровані | Немає даних |
| Ципрофібрат | Ні | Ні | Немає даних | Немає даних |
| Діуретичні лікарські засоби | ||||
| Амілорид | З обережністю | Так | Не чинить негативного впливу на плід. Комбінація амілориду з ацетазоламідом у мишей призводила до порушення розвитку уретри і нирок (препарати вводили тваринам у період закладки органів сечостатевої системи) | Немає даних |
| Ацетазоламід | Ні – I триместр | Так | В експериментальних умовах викликає зміни кислотно-лужного стану (ацидоз), зниження рівня електролітів, дозозалежне збільшення ураження м’язів у плода. Подібні результати отримані у дітей, матері яких приймали ацетазоламід в I триместр вагітності. Описана поява гіпербілірубінемії, гіперкальціємії, гіпомагніємії та ацидозу у плода | Проникає у грудне молоко, співвідношення М/п = 0,25 |
| Буметанід | Ні – I триместр | Невідомо | Буметанід не відрізняється від фуросеміду за властивостями, відомі ті ж самі проблеми при застосуванні в період вагітності (див. фуросемід). Проявляє тератогенний ефект у лабораторних тварин. У дозах, що в 10–3400 разів перевищують лікувальні, проявляє ушкоджувальну дію на ембріон, зменшує ріст плода, підвищує частоту порушень осифікації. У людини частота виникнення уроджених дефектів, пов’язаних із прийомом буметаніду, становить 40,5%, в основному це дефекти серцево-судинної системи | Пригнічує лактацію. Застостовується епізодично |
| Спіронолактон | Ні – I триместр | Ні | У дослідах на лабораторних тваринах не одержано даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Проте проявляє антиандрогенний ефект, що може призводити до фемінізації потомства чоловічої статі. Спіронолактон також знижує перфузію плаценти, що може зумовити недостатнє забезпечення киснем плода. Спіронолактон не попереджає виникнення явищ токсикозу вагітних і не усуває їх | Не відомо, чи проникає спіронолактон у грудне молоко, проте його метаболіт — канренон — проникає. Вплив канренону на дитину не відомий |
| Тріамтерен | Ні | Ні | Проникає через плаценту у лабораторних тварин. Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Триамтерен може знижувати перфузію плаценти, чим самим зменшувати забезпечення киснем плода | Проникає у грудне молоко у тварин. Немає даних |
| Фуросемід | З обережністю | Ні | У дослідах на кроликах фуросемід викликав підвищення частоти гідронефрозу. У людини препарат проникає через плаценту, концентрація у крові пуповини дорівнює концентрації у плазмі крові матері. Збільшує продукцію фетальної сечі (за даними УЗД), підвищує вміст в ній іонів натрію та калію. Фуросемід не зменшує об’єму амніотичної рідини | Проникає у грудне молоко. Негативної дії на дитину не виявляє. Пригнічує лактацію |
| Хлоротіазид | З обережністю | Ні — у 1-й місяць годування грудьми | Інформація, що міститься в цій главі, характерна для всіх тіазидних і тіазидоподібних діуретиків. Раніше ці препарати призначали в II–III триместр для лікування токсикозу вагітних. Негативну дію на плід відзначали досить рідко. Тіазиди були визнані нетератогенними. У подальшому, коли їх стали застосовувати і в I триместр вагітності, виявлено, що вони змінюють кліренс естрадіолу і можуть призводити до появи уроджених вад. При застосуванні хлоротіазиду в кінці III триместру вагітності відзначають більш часту індукцію пологів, інертність матки, а також підвищення перинатальної смертності. Препарат швидко проникає через плаценту і створює у крові плода концентрації, що дорівнюють таким у матері. Викликає гіперглікемію, тромбоцитопенію у плода, електролітний дисбаланс плазми крові у матері та в амніотичній рідині. Підвищується ризик мертвонародження, розвитку внутрішньоутробної брадикардії, геморагічного панкреатиту | Проникає у грудне молоко в низьких концентраціях. Тіазиди зменшують лактацію, тому їх застосування в цей період обмежене |
| Хлорталідон | З обережністю | З обережністю | Див. хлоротіазид | Див. хлоротіазид |
| Етакринова кислота | Ні | Ні | Не проявляє тератогенної дії, проте значно знижує плацентарну перфузію. При застосуванні у III триместр вагітності різко підвищується небезпека прояву ототоксичності | Немає даних |
| Інгібітори АПФ | ||||
| Каптоприл | Ні | Ні | Каптоприл підвищує частоту мертвонароджень у лабораторних тварин, знижує плацентарний кровотік і оксигенацію плода. Був заборонений до застосування в I триместр вагітності, хоча в цей період не становить суттєвої небезпеки для плода, в той час як у II–III триместр может спричинити токсичну дію. При лікуванні злоякісної гіпертензії у разі поєднання каптоприлу з блокаторами β-адренорецепторів і міноксидилом виявляли різноманітні порушення у плода — гіпертрихоз, омфалоцеле, порушення будови спинки носа, диспропорцію голови. Каптоприл может зумовити неонатальну анурію, артеріальну гіпотензію та ниркову недостатність, що призводить до контрактур м’язів, краніоцефальної деформації, пульмональної гіпоплазії, сповільнення росту плода. Знижується перфузія нирок плода, що може призводити до ушкодження нирок. Тому застосування каптоприлу у II–III триместр вагітності може зумовити фатальні наслідки. Каптоприл не видаляється при перитонеальному діалізі | Проникає у грудне молоко в низьких концентраціях, співвідношення М/п =0,012. Не виявляє впливу на дитину |
| Хінаприл | Ні | Ні | У дозах, що у 180 разів перевищують рекомендовані, хінаприл не виявляє негативної дії на плід у тварин, проте уповільнює ріст плода, а в гістологічних зрізах нирок виявлено гломерулосклероз | Немає даних |
| Лізиноприл | Ні | З обережністю | Не проявляє тератогенної дії у експериментальних тварин в дозах, що у 600 разів перевищують рекомендовані. Проте у ряді випадків відзначено порушення кісткової резорбції. Найбільш небезпечні — розвиток ниркової недостатності, сповільнення внутрішньоутробного росту плода, неонатальна гіпотензія, які може викликати лизіноприл. При застосуванні препарату у II–III триместр вагітності описано розвиток пульмональної гіпоплазії, олігогідроамніозу, краніоцефальної деформації | Проникає у грудне молоко у тварин. Немає даних щодо застосування у людини |
| Моексиприл | Ні | Ні | Використання схем заборони інгібіторів АПФ у II–III триместр вагітності пов’язане з неонатальною гіпотензією, гіпоплазією черепа, оборотною і необоротною анурією та ризиком постнатальної смерті. Також відзначено сповільнення росту плода. Проте описані ефекти не можна чітко пов’язати із застосуванням інгібіторів АПФ у I триместр вагітності. У нашій країні застосування цих препаратів у період вагітності та годування грудьми заборонене, хоча за кордоном у виключних випадках моексиприл призначають у I триместр. У експериментальних умовах моексиприл не виявляв тератогенної ембріотоксичної чи фетотоксичної дії в дозах, що перевищують рекомендовані у 90 разів | Немає даних |
| Периндоприл | Ні | Ні | Немає даних | Немає даних |
| Раміприл | Ні | Ні | У дослідах на лабораторних тваринах встановлено, що раміприл у дуже високих дозах викликає розширення ниркових мисок, сповільнення росту плода. Проте тератогенної дії не виявлено | Рівні раміприлу та його активного метаболіту у грудному молоці мінімальні. Даних про застосування у людини немає |
| Фозиноприл | Ні | Ні | У експериментальних тварин у дозах, що у 250 разів перевищують дози, рекомендовані людині, фозиноприл проявляє ембріоцидну дію, дещо зменшує масу плаценти, затримує скостеніння скелета, уповільнює ріст плода. У тварин також відзначено випадки розвитку транспозиції внутрішніх органів (situs inversus) | Активний метаболіт фозиноприлу проникає у грудне молоко. Даних щодо впливу на дитину немає |
| Еналаприл | Ні | Ні | У експериментальних тварин у дуже високих дозах, що у 2000 разів перевищують рекомендовані, відзначено фетотоксичну дію. Застосування в період вагітності у людини може також призводити до сповільнення росту плода, а також порушення осифікації черепа. У II–III триместр вагітності ризик виникнення порушень функції нирок у плода найвищий. Етіологія цього феномену пов’язана з артеріальною гіпотензією плода, що викликається, і зі зниженням його ниркового кровотоку. Анурія, що може виникнути, призводить до розвитку контрактур кінцівок, краніоцефальної деформації, пульмональної гіпоплазії | Проникає у грудне молоко в незначній кількості. Даних щодо впливу на дитину немає |
| Антагоністи рецепторів ангіотензину II | ||||
| Вальзартан | Ні | Ні | При застосуванні вальзартану в експерименті на лабораторних тваринах відзначали олігоамніон, деформацію черепа, артеріальну гіпотензію плода. Також у деяких випадках в експерименті препарат проявляв ембріотоксичну дію | Немає даних |
| Ірбесартан | Ні | Ні | Ірбесартан проникаеє через плаценту. В експериментальних умовах знижував виживаність плода. У дозах, еквівалентних дозам, що застосовуються у людини, викликав розвиток набряку | Немає даних |
| Кандесартан | Ні | Ні | У дозах, що перевищують дози, рекомендовані для людини в 2,8 раза, викликав у експериментальних тварин збільшення кількості випадків гідронефрозу та підвищував смертність як матері, так і плода | Немає даних |
| Лозартан | Ні | Ні | Застосування лозартану в II–III триместр вагітності може призвести до артеріальної гіпотензії, гіпоплазії черепа, анурії, ниркової недостатності та підвищення постанатальної смертності. Також відзначено недоношеність у більшості новонароджених | Даних у людини немає |
| Тельмізартан | Ні | Ні | В експериментах на тваринах не виявлено тератогенного ефекту при застосуванні у широкому діапазоні доз. Проте не виключені ембріотоксичні ефекти, які були відзначені в експерименті | Даних у людини немає |
| Вазодилататори | ||||
| Ізосорбіду динітрат | З обережністю | З обережністю | У дозах, що в 35 і 150 разів перевищують рекомендовані, ізосорбіду динітрат у лабораторних тварин викликав ембріотоксичну дію, збільшував тривалість вагітності, підвищував частоту затяжних пологів, мертвонароджень і загибелі новонароджених тварин, знижував виживаність потомства. Див. також нітрогліцерин | Немає даних |
| Ізосорбіду мононітрат | З обережністю | З обережністю | У тварин у дозах, що в 100 разів перевищують рекомендовані, збільшував тривалість вагітності, підвищував частоту мертвонароджень і неонатальну смертність. Даних про застосування у людини немає. Див. також нітрогліцерин | Немає даних |
| Нітрогліцерин | Так | Так | Внутрішньовенне введення нітрогліцерину застосовують для контролю АТ перед проведенням кесаревого розтину. Негативної дії на плід не відзначено. Планове призначення нітрогліцерину в період вагітності казуїстичне, оскільки він застосовується для лікування стенокардії та ХСН, захворювань, характерних для жінок старших вікових груп, у яких втрачена здатність до репродукції | Немає даних |
| Пентаеритритилу тетранітрат | Так | Так | Див. нітрогліцерин | Немає даних |
| Нітропрусид натрію | Так | Так | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Концентрації метаболітів нітропрусиду натрію зазвичай значно нижчі токсичних концентрацій і в організмі матері, і в організмі дитини | Немає даних |
| Адреноміметичні лікарські засоби | ||||
| Добутамін | З обережністю | З обережністю | Див. допамін. Короткий період напіввиведення не спричиняє появи будь-яких побічних ефектів у плода | Немає даних |
| Допамін | З обережністю | З обережністю | Досвід застосування допаміну в період вагітності недостатній, препарат застосовують лише в гострих ситуаціях. Результати досліджень на тваринах свідчать про різноспрямовані зміни плацентарного кровообігу, випадки появи катаракти, зниження виживаності приплоду. Допамін можна застосовувати для попередження розвитку ниркової недостатності та відновлення ниркової перфузії та діурезу при еклампсії | Немає даних |
| Ізопреналін | Так | Так | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Ізопреналін застосовують у період вагітності при виникненні у матері AV-блокади з подовженням інтервала Q–T. Одночасно знижує скоротливість матки | Немає даних |
| Норепінефрин | Так | Так | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату | Немає даних |
| Фенілефрин | Ні | Ні | Може викликати констрикцію судин матки і спричиняти тим самим зниження кровотоку у плода, що зумовлює фетальну гіпоксію (брадикардію). Здатен підвищувати АТ у матері. Проявляє тератогенний ефект у деяких видів лабораторних тварин, у людини описані поодинокі випадки синдактилії, дефектів вуха, ока, дислокація шийки стегна, пупочна грижа та інші вади розвитку. Проте у більшості випадків використовували комбінацію з іншими препаратами | Немає даних |
| Епінефрин | З обережністю | Ні | Швидко проникає через плацентарний бар’єр. Проявляє тератогенний ефект у деяких видів лабораторних тварин, але не у людини. Описані випадки зменшення маткового кровотоку, вторинного маткового інсульту, зниження рухової активності плода | Немає даних |
| Засоби, що впливають на мозковий кровообіг | ||||
| Німодипін | З обережністю | З обережністю | Німодипін у дослідах на лабораторних тваринах проявляв тератогенність, викликав затримку росту плода, зменшував виживаність приплоду | Проникає у грудне молоко тварин у високих концентраціях. Даних про застосування у людини немає |
| Флунаризин | Ні | Ні | У лабораторних тварин тератогенного ефекту не виявляє, проте проявляє ембріоцидну дію | Немає даних |
| Цинаризин | Так | Так | Виявляє тератогенний ефект у деяких видів експериментальних тварин, але, вірогідно, не у людини. У деяких крупних дослідженнях цинаризину не виявлено негативної дії на плід при застосуванні препарату в період вагітності у людини | Немає даних |
| Неглікозидні кардіотонічні лікарські засоби | ||||
| Амринон | Ні | Ні | Амринон виявляє тератогений ефект, у лабораторних тварин відзначено порушення закладки скелета та виражені зовнішні вади. Випадки застосування амринону у людини в період вагітності описані надзвичайно рідко і не свідчать про будь-які порушення | Немає достатніх даних |
| Серцеві глікозиди | ||||
| Дигітоксин | Так | Так | Див. дигоксин | Див. дигоксин |
| Дигоксин | Так | З обережністю | Швидко проникає через плацентарний бар’єр у концентраціях 50–80% від вихідної. У другій половині вагітності дигоксин у високих концентраціях виявляють у серці плода. Встановлено, что препарат накопичується в амніотичній рідині. Дигоксин з обережністю застосовують при суправентрикулярній тахікардії вагітних (існує небезпека смерті плода) | Проникає у грудне молоко, співвідношення М/п = 0,6–0,9. Не виявляє негативної дії на дитину |
| Інші лікарські засоби | ||||
| Екстракт гінкго дволопасного+гептамінол+троксерутин | Так | Так | Немає даних, що свідчать про збільшення кількості уроджених аномалій під впливом препарату. Ефективний при венозній недостатності у вагітних | Немає даних |
| Глід | Так | Так | Немає даних | Немає даних |
| Валідол | Так | Так | Немає даних | Немає даних |
| Кофеїн | Так | Так | Немає даних | Немає даних |
| Сульфокамфокаїн | Так | Так | Немає даних | Немає даних |
| Фосфокреатинін | Так | Так | Немає даних | Немає даних |