БЕМІПАРИН НАТРІЮ (BEMIPARINUM NATRICUM) Діюча речовина
низькомолекулярний гепарин, отриманий в результаті деполімеризації гепарину натрію, що був виділений із слизової оболонки кишечнику свині; анти-Ха-факторна активність беміпарину від 80 до 120 анти-Ха МО на 1 мг сухої речовини, а анти-ІІа-факторна активність становить від 5 до 20 анти-ІІа МО на 1 мг сухої речовини; співвідношення анти-Ха-факторна активність/анти-ІІа-факторна активність - приблизно 8:1; має протизгортальну активність і помірний геморагічний ефект; при дотриманні рекомендованого дозування не подовжує значно час тесту на згортання крові.
профілактика венозної тромбоемболії з високим ступенем ризику при оперативних втручаннях; профілактика венозної тромбоемболії з помірним ступенем ризику при оперативних втручаннях; профілактика згортання крові в системі екстракорпорального кровообігу при проведенні ГД; профілактика венозної тромбоемболії у нехірургічних пацієнтів з високим ризиком розвитку венозної тромбоемболії; вторинна профілактика рецидивів венозної тромбоемболії у пацієнтів з тромбозом глибоких вен і перехідними факторами ризику; лікування встановленого тромбозу глибоких вен, що супроводжується або не супроводжується емболією легеневої артерії, у тяжкій фазі.
п/ш; дорослі: у день проведення хірургічного втручання з високим ризиком виникнення венозної тромбоемболії п/ш 3500 МО антифактора-Xa за 2 год до початку або ч/з 6 год після операції, а в наступні дні - по 3500 МО антифактора-Xa кожні 24 год; профілактичне лікування проводиться за рішенням лікаря у період існування у пацієнта не менше 7-10 діб після хірургічного втручання - до зниження ризику розвитку тромбоемболії; у пацієнтів, яким виконуються великі ортопедичні операції, профілактику продовжувати до 35 днів; у пацієнтів, які оперуються з приводу раку на органах черевної порожнини або органах тазу профілактику продовжувати до 28 днів, якщо у пацієнтів спостерігається підвищений ризик розвитку тромбоемболії та низький ризик розвитку. Хірургічні втручання з помірним ризиком виникнення венозної тромбоемболії: у день проведення п/ш 2500 МО анти-Xa фактора за 2 год до початку або ч/з 6 год після операції, в наступні дні - по 2500 МО анти-Ха фактора кожні 24 год, вважається, що профілактичне лікування проводиться не менше 7-10 діб після хірургічного втручання. У пацієнтів, яким проводяться багаторазові сеанси ГД тривалістю не більше 4 год та у яких відсутній ризик розвитку кровотеч, попередження коагуляції крові в екстракорпоральному контурі під час процедури досягається шляхом одноразового болюсного введення в артеріальне русло на початку сеансу: для пацієнтів з масою тіла <60 кг - 2500 МО, а для пацієнтів з масою тіла >60 кг - 3500 МО; профілактика тромбоемболії у нехірургічних пацієнтів з високим ризиком розвитку венозної тромбоемболії (пацієнти із г. захворюваннями): 3500 МО п/ш; профілактика венозної тромбоемболії у нехірургічних пацієнтів з помірним ризиком розвитку венозної тромбоемболії - рекомендована доза - 2500 МО анти-Ха фактора на добу п/ш; вторинна профілактика рецидивів венозної тромбоемболії у пацієнтів з тромбозом глибоких вен та перехідними факторами ризику: 3500 МО/добу (максимальна тривалість лікування - до 3 місяців) пацієнтам, що отримують лікування антикоагулянтами з приводу тромбозу глибоких вен з легеневою емболією або без неї, в якості терапевтичної альтернативи лікуванню пероральними антикоагулянтами або у тих випадках, коли вони протипоказані; лікування тромбозу глибоких вен:п/ш, в дозі 115 МО антифактора-Xa на кг маси тіла 1р/добу, рекомендована тривалість лікування 7±2 доби, денна доза відповідає дозуванням та об’ємам заповнених шприців (залежно від маси тіла): <50 кг - 0,2 мл (5000 МО анти-Xa фактора); 50-70 кг - 0,3 мл (7500 МО антифактора-Xa); 70 кг - 0,4 мл (10000 МО антифактора-Xa); для пацієнтів з масою тіла >100 кг дозу визначати з розрахунку 115 МО антифактора-Xa на кг маси тіла/добу, беручи до уваги к-цію антифактора-Xa 25000 МО/мл. За відсутності протипоказань застосування оральних антикоагулянтів починати ч/з 3-5 діб після початку застосування препарату, причому дозування підбирати так, щоб Міжнародне Нормалізоване Відношення (МНВ) було в 2-3 рази вище контрольної величини.
гіперчутливість до беміпарину натрію, гепарину або до речовин свинячого походження; наявність в анамнезі підтвердженої імунологічно зумовленої гепариніндукованої тромбоцитопенії (ГІТ) чи підозра на неї; активні кровотечі або підвищений ризик кровотеч, зумовлений порушенням згортання крові; тяжкі порушення ф-ції печінки і підшлункової залози; ушкодження або оперативні втручання у ділянці ЦНС, органів зору або органів слуху протягом останніх 2-х місяців; с-м дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ), що супроводжує гепариніндуковану тромбоцитопенію; г. бактеріальний ендокардит та підгострий бактеріальний ендокардит; будь-які органічні порушення з високим ризиком кровотеч (активна пептична виразка, геморагічний інсульт, церебральна аневризма або неоплазія).
ускладнені кровотечі (у ділянці шкіри, слизових оболонок, ран, травного тракту, сечостатевого тракту), легка оборотна тромбоцитопенія (ГІТ тип І), тяжка тромбоцитопенія (тип ІІ), шкірні АР (кропив’янка, свербіж), анафілактичні р-ції (нудота, блювання, пропасниця, задишка, бронхоспазм, набряк голосової щілини, гіпотензія, кропив’янка, свербіж), гіперкаліємія, незначне минуще підвищення рівня трансаміназ (АСТ, АЛТ) та гамма-ГТ, некроз шкіри у місці введення, екхімоз у місці ін’єкції; гематома та біль у місці ін’єкції, епідуральна та спинномозкова гематома після епідуральної або спинномозкової анестезії або люмбальної пункції.