Все аптеки Украины
Киев (адрес не указан)

Луцетам® розчин для ін’єкцій (Lucetam® solution for injection) (556238) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Інструкція
  • Ціни
  • Карта
  • Аналоги
  • Діагнози
Луцетам<sub><sup>&reg;</sup></sub> <I>розчин для ін&rsquo;єкцій</I> (Lucetam<sub><sup>&reg;</sup></sub> <I>solution for injection</I>)

Луцетам розчин для ін єкцій інструкція із застосування

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Активним компонентом препарату є пірацетам, циклічне похідне гамма–аміномасляної кислоти.
Пірацетам є ноотропним засобом, що діє на мозок, покращуючи когнітивні (пізнавальні) функції, такі як здатність до навчання, пам’ять, увага, а також розумову працездатність. Механізмів впливу препарату на центральну нервову систему, імовірно, кілька: зміна швидкості поширення збудження у головному мозку; посилення метаболічних процесів у нервових клітинах; поліпшення мікроциркуляції шляхом впливу на реологічні характеристики крові, не спричиняючи при цьому судинорозширювальної дії. Покращує зв’язки між півкулями головного мозку і синаптичну провідність у неокортикальних структурах. Пірацетам пригнічує агрегацію тромбоцитів і відновлює еластичність мембрани еритроцитів, зменшує адгезію еритроцитів. Пірацетам чинить протекторну і відновлювальну дію при порушенні функції головного мозку внаслідок гіпоксії, інтоксикації та електрошокової терапії. Пірацетам знижує вираженість і тривалість вестибулярного ністагму.
Пірацетам застосовують у якості монопрепарату або у комплексному лікуванні кортикальної міоклонії, як засіб для зниження вираженності провокуючого фактору — вестибулярного нейроніту.
Фармакокінетика. Сmax після введення 2 г препарату досягається у плазмі крові через 30 хв, а у спинномозковій рідині — протягом 2-8 год і становить 40-60 мкг/мл. Об’єм розподілу пірацетаму — майже 0,6 л/кг. Т½ препарату з плазми крові становить 4–5 год і, відповідно, 6–8 год зі СМР. Цей період може подовжуватися при нирковій недостатності. Не зв’язується з білками плазми крові, не метаболізується в організмі.
80-100% пірацетаму виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації. Нирковий кліренс пірацетаму у здорових добровольців становить 86 мл/хв. Фармакокінетика пірацетаму не змінюється у хворих із печінковою недостатністю. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний, плацентарний бар’єри і мембрани, що використовуються при гемодіалізі. При дослідженні на тваринах установлено, що пірацетам вибірково накопичується у тканинах кори головного мозку, переважно в лобних, тім’яних та потиличних зонах, мозочку і базальних гангліях.

Показання Луцетам розчин для ін єкцій

дорослі:
– симптоматичне лікування патологічних станів, що супроводжуються погіршенням пам’яті, когнітивними розладами, за винятком діагностованої деменції (слабоумства);
– лікування кортикальної міоклонії у складі моно– або комплексної терапії.

Застосування Луцетам розчин для ін єкцій

препарат у вигляді ін’єкційного розчину застосовувати у гострих випадках або при неможливості застосування пероральних форм пірацетаму. Препарат застосовувати або в/в (вводять повільно, протягом кількох хвилин), або у вигляді інфузії (застосовують протягом 24 год безперервно).
Препарат застосовувати дорослим пацієнтам.
Лікування станів, що супроводжуються погіршенням пам’яті, когнітивними розладами.
Початкова добова доза становить 4,8 г протягом першого тижня лікування. Зазвичай дозу розподіляти на 2-3 введення. Підтримуюча доза становить 2,4 г на добу. У подальшому можливе поступове зниження дози на 1,2 г на добу.
Лікування кортикальної міоклонії.
Початкова добова доза становить 24 г, призначати протягом 3 днів. Якщо за цей час не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, продовжувати застосування препарату у тому ж дозуванні (24 г/добу) до 7 діб. Якщо на 7 добу лікування не отримано бажаного терапевтичного ефекту, лікування слід припинити. Якщо терапевтичний ефект було досягнуто, то починаючи з дня, коли досягнуто стійке покращення, слід починати знижувати дозу препарату на 1,2 г пірацетаму кожні 2 доби, поки знову не з’являться прояви кортикальної міоклонії. Це дасть можливість встановити середню ефективну дозу.
Лікування іншими антиміоклонічними засобами підтримується у дозах, що були призначені раніше. Лікування продовжувати до зникнення симптомів захворювання. Для попередження погіршення стану хворих не можна різко припиняти застосування препарату. Необхідно поступово знижувати дозу на 1,2 г пірацетаму кожні 2-3 дні. Кожні 6 місяців призначати повторні курси лікування препаратом, корегуючи при цьому дозу залежно від стану пацієнта до зникнення або зменшення проявів хвороби.
Пацієнти літнього віку.
Корекція дози рекомендується пацієнтам літнього віку з діагностованими або підозрюваними розладами функції нирок (див. розділ Пацієнти з порушенням функції нирок). При лікуванні необхідно контролювати кліренс креатиніну з метою адекватної корекції дози таким пацієнтам при необхідності.
Пацієнти з порушенням функції нирок.
Оскільки препарат виводиться з організму нирками, слід проявляти обережність при лікуванні хворих із нирковою недостатністю.
Збільшення періоду напіввиведення безпосередньо пов’язано з погіршенням функції нирок і кліренсу креатиніну. Це також відноситься до пацієнтів літнього віку, у яких рівень виведення креатиніну залежить від віку. Інтервал між застосуванням повинен бути скоригований на основі рівня зниження функції нирок.
Розрахунок дози повинен виходити з оцінки кліренсу креатиніну у пацієнта. Розраховати за формулою:
Кліренс креатиніну = [140 – вік (у роках)] × маса тіла (у кілограмах)/72 × концентрація креатиніну у плазмі крові (мг/дл) (× 0,85 для жінок).
Лікування таким хворим призначати залежно від ступеня тяжкості ниркової недостатності, дотримуючись таких рекомендацій:

Ступінь ниркової недостатностіКліренс креатиніну (мл/хв)Дозування
Нормальна функція нирок>80Звичайна доза, розділена на 2 або 4 прийоми
Легкий50–792/3 звичайної дози за 2–3 прийоми
Помірний30–491/3 звичайної дози за 2 прийоми
Тяжкий<301/6 звичайної дози одноразово
Термінальна стадіяПротипоказано


Пацієнти з порушенням функції печінки
Коригування дози не потрібне тільки для хворих із порушеннями функції печінки.
У разі діагностованих або підозрюваних розладів функції печінки та нирок корекцію дози проводити, як указано у розділі Дозування хворим із порушеннями функції нирок.
Розчин Луцетаму® сумісний з такими інфузійними розчинами:
– 0,9% р–н натрію хлориду;
– 5%, 10%, 20% р–н фруктози;
– 5%, 10%, 20% р–н глюкози;
– 5% р–н левулози;
– 10% р–н Декстрану 40 у 0,9% р–ні натрію хлориду;
– 6% р–н Декстрану 100 у 0,9% р–ні натрію хлориду;
– р–н Рінгера;
– р–н Рінгера Лактату;
– р–н Манітол-Декстран;
– 6% р–н гідроксіетилового крохмалю (HES).
Діти. Не застосовувати.

Протипоказання

– підвищена чутливість до пірацетаму або похідних піролідону, а також до інших компонентів препарату.
– гостре порушення мозкового кровообігу (геморагічний інсульт).
– термінальна стадія ниркової недостатності.
– хорея Хантінгтона.

Побічна дія

Система або орган за системою класифікації органів та систем ВООЗЧасто (≥1/100 дo <1/10)Нечасто (≥1/1000 дo <1/100)
З боку нервової системи Гіперкінезія  
З боку метаболізму та харчуванняЗбільшення маси тіла 
Психічні розлади Знервованість Депресія
Загальні розлади та розлади у місці уведення  Астенія

Побічні реакції, відзначені у ході постмаркетингових спостережень, перераховані нижче за системами органів.
З боку крові та лімфи.
Поодинокі випадки: геморагічні розлади.
З боку імунної системи.
Поодинокі випадки: гіперчутливість, анафілактоїдні реакції.
Психічні розлади.
Часто: знервованість.
Нечасто: депресія.
Поодинокі випадки: підвищена збуджуваність, тривожність, збентеження, галюцинації.
З боку нервової системи.
Часто: гіперкінезія.
Нечасто: сонливість.
Поодинокі випадки: атаксія, порушення рівноваги, підвищення частоти нападів епілепсії, головний біль, безсоння, тремтіння.
З боку органів слуху та лабіринту.
Поодинокі випадки: запаморочення.
З боку травної системи.
Поодинокі випадки: абдомінальний біль, біль у верхній частині живота, діарея, нудота, блювання.
З боку шкіри та підшкірних тканин.
Поодинокі випадки ангіоневротичний набряк, дерматити, висипання, кропив’янка, свербіж.
З боку репродуктивної системи та годування груддю.
Поодинокі випадки: підвищення статевої активності.
З боку судин:
Дуже рідко: гіпотензія, тромбофлебіт.
Загальні розлади та розлади у місці уведення:
Нечасто: астенія.
Дуже рідко: біль у місці уведення, пропасниця.
Дослідження.
Часто: збільшення маси тіла.

Особливості застосування

вплив на агрегацію тромбоцитів.
У зв’язку з тим, що пірацетам знижує агрегацію тромбоцитів (див. Фармакодинаміка) необхідно з обережністю призначати препарат хворим з порушенням гемостазу, станами, що можуть супроводжуватися крововиливами (виразка ШКТ), під час великих хірургічних операцій (включаючи стоматологічні втручання), хворим із симптомами тяжкої кровотечі або хворим, які мають в анамнезі геморагічний інсульт; пацієнтам, які застосовують антикоагулянти, тромбоцитарні антиагреганти, включаючи низькі дози ацетилсаліцилової кислоти. Препарат виводиться нирками, тому необхідно особливу увагу приділяти хворим з нирковою недостатністю.
Пацієнти літнього віку. При довготривалій терапії у хворих літнього віку рекомендується регулярний контроль за показниками функції нирок, у разі необхідності слід коригувати дозу залежно від результатів дослідження кліренсу креатиніну (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
При лікуванні хворих на кортикальну міоклонію слід уникати різкого переривання лікування у зв’язку із загрозою генералізації міоклонії або виникнення судом.
Препарат містить 1 ммоль (23 мг) натрію з розрахунку на 24 г пірацетаму. Це необхідно враховувати пацієнтам, які знаходяться на дієті з контролем споживання натрію.
Застосування у період вагітності і годування груддю. Не слід застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Слід дотримуватися обережності під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

тиреоїдні гормони
При сумісному застосуванні з тиреоїдними гормонами можлива підвищена дратівливість, дезорієнтація і порушення сну.
Аценокумарол.
Клінічні дослідження показали, що у хворих з важким перебігом рецидивуючого тромбозу застосування пірацетаму у високих дозах (9,6 г/добу) не впливало на дозування аценокумаролу для досягнення значення протромбінового часу (INR) 2,5-3,5, але при його одночасному застосуванні відзначалося значне зниження рівня агрегації тромбоцитів, рівня фібриногену, факторів Віллібрандта (коагуляційна активність (VIII: C); ко–фактор рістоцетину (VIII: vW: Rco) та протеїн у плазмі (VIII: vW: Ag;)), в’язкості крові і плазми.
Фармакокінетичні взаємодії.
Імовірність зміни фармакодинаміки пірацетаму під дією інших лікарських засобів низька, оскільки 90% препарату виводиться в незмінному вигляді з сечею.
In vitro пірацетам не пригнічує цитохром Р450 ізоформи CYP1A2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 і 4А9/11 у концентрації 142, 426, 1422 мкг/мл.
При концентрації 1422 мкг/мл відзначено незначне пригнічення CYP2A6 (21%) і ЗА4/5 (11%). Однак рівень Кі цих двох CYP-ізомерів достатній при перевищенні 1422 мкг/мл. Тому метаболічна взаємодія з препаратами, що піддаються біотрансформації цими ферментами, мало можлива.
Протиепілептичні лікарські засоби.
Застосування пірацетаму в дозі 20 г щоденно протягом 4 тижнів і більше не змінювало криву рівня концентрації і Сmax протиепілептичних препаратів у пламзі крові (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, натрію вальпроату) у хворих на епілепсію.
Алкоголь.
Сумісний прийом з алкоголем не впливав на рівень концентрації пірацетаму в плазмі крові, і концентрація алкоголю в плазмі крові не змінювалась при застосуванні 1,6 г пірацетаму.
Несумісність. Досліджень не проводилось. Не слід змішувати препарат з іншими лікарськими засобами.

Передозування

симптоми: посилення проявів побічної дії препарату. Симптоми передозування спостерігалися при оральному застосування препарату у дозі 75 г.
Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає, можна застосовувати гемодіаліз (виведення 50-60% пірацетаму).

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.