Кенгрексал (Kengrexal) (380721) - інструкція із застосування ATC-класифікація

діюча речовина: кангрелор;

1 флакон містить кангрелору тетранатрій, що еквівалентно 50 мг кангрелору. Після відновлення 1 мл концентрату містить 10 мг кангрелору. Після розбавлення 1 мл розчину містить 200 мкг кангрелору;

допоміжні речовини: манітол, сорбітол, гідроксид натрію (для коригування pH).

Порошок для концентрату для розчину для ін'єкцій/інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок від білого до майже білого кольору.

Інгібітори агрегації тромбоцитів (за виключенням гепарину). Код ATX В01А С25.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Кенгрексал містить кангрелор, прямий антагоніст тромбоцитарного рецептора P2Y12, який блокує активацію та агрегацію тромбоцитів, індуковану аденозиндифосфатом (АДФ). в умовах in vitro та ex vivo. Кангрелор вибірково та оборотно зв'язується з рецептором P2Y12 для запобігання подальшим сигналам та активації тромбоцитів.

Фармакодинамічні ефекти

Кангрелор інгібує активацію та агрегацію тромбоцитів, що доведено агрегометрією (світлопропускання та опір), кількісним визначенням на місці надання медичних послуг, таким як тест VerifyNow P2Y12™. VASP-P та протокова цитометрія. Початок інгібування P2Y12 відбувається швидко при введенні кангрелору.

Після болюсного введення препарату в дозі 30 мкг/кг, а потім у дозі 4 мкг/кг/хв шляхом інфузії, спостерігається інгібування тромбоцитів протягом двох хвилин.

Фармакокінетичний/фармакодинамічний (ФК/ФД) ефект кангрелору залишається постійним протягом тривалості інфузії.

Незалежно від дози, після припинення інфузії. рівень кангрелору в крові швидко знижується і функція тромбоцитів нормалізується протягом однієї години.

Клінічна ефективність та безпека

Первинні клінічні дані ефективності кангрелору отримані у CHAMPION PHOENIX, рандомізованому подвійному сліпому дослідженні порівняння кангрелору (n = 5472) з клопідогрелем (n = 5470) при застосуванні обох препаратів у комбінації з аспірином та іншою стандартною терапією, зокрема нефракціонованим гепарином (78%), бівалірудином (23%), низькомолекулярним гепарином (14 %) або фонданаринуксом (2.7 %). Середня тривалість інфузії кангрелору становила 129 хвилин. Інгібітори GPIIb/IIIa були дозволені лише для термінового застосування і використовувались у 2.9 % пацієнтів. У дослідження буди включені пацієнти з коронарним атеросклерозом, які потребували виконання ЧКВ з приводу стабільної стенокардії (58%). гострого коронарного синдрому без підйому сегмента ST (NSTE-ACS) (26%) або інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) (16 %).

Дані, отримані для об'єднаної популяції CHAMPION (понад 25 000 пацієнтів, що пройшли ЧКВ), виступають на користь клінічної безпеки препарату.

У дослідженні CHAMPION PHOENIX кангрелор суттєво знизив (зниження відносного ризику на 22 %; абсолютне зниження ризику на 1.2 %) основний комбінований критерій оцінки загальної смертності, інфаркту міокарда (ІМ), реваскуляризації з приводу ішемії (РПІ), тромбозу стента (ТС), порівняно з клопідогрелем за 48 годин (таблиця 1).

Таблиця 1

Тромботичні явища, що виникали протягом 48 годин після застосування препарату, у дослідженні CHAMPION PHOENIX (популяція mІТТ)

а Первинна кінцева точка на основі логістичної регресії, скорегована на ударну дозу та стан пацієнта, p-величини для вторинних кінцевих точок базуються на критерії узгодженості Пірсона. СШ = співвідношення шансів; ДІ = довірчий інтервал; РПІ = реваскуляризація з приводу ішемії; ІМ = інфаркт міокарда; mITT = модифікована ІТТ-популяція; ТС = тромбоз стента.

Значне зниження частоти смертності/ІМ/РПІ/ТС та ТС, що спостерігалися в групі кангрелору через 48 годин після застосування препарату, підтримувалося протягом 30 днів (таблиця 2).

Таблиця 2

Тромботичні явища, що спостерігалися протягом 30 днів після застосування препарату, у дослідженні CHAMPION PHOENIX (популяція mІТТ)

а р-величина базується на критерії узгодженості Пірсона.

СШ = співвідношення шансів; ДІ = довірчий інтервал; РПІ = реваскуляризація з приводу ішемії; ІМ = інфаркт міокарда; mITT = модифікована ІТТ-популяція; ТС = тромбоз стента.

Європейське агентство з лікарських засобів відклало зобов'язання подавати результати досліджень Кенгрексалу в одній або кількох підгрупах дітей стосовно профілактики нелокалізованої емболії та тромбозу, лікування тромбозу у дітей, які проходять діагностику та/або терапевтичні підшкірні хірургічні операції на судинах. Для інформації про застосування препарату у дітей див. розділ «Спосіб застосування та дози».

У проспективному відкритому багатоцентровому дослідженні фази І з однією групою, кангрелор оцінювали при двох дозуваннях 0.5 і 0.25 мкг/кг/хв у 15 новонароджених віком 28 днів життя або менше з вродженими вадами серця, які потребують системно-легеневого шунтування, легеневоправошлуночкового шунтування або стенту артеріального протоку (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Інгібування агрегації тромбоцитів оцінювали за допомогою світлової трансмісійної агрегометрії (LTA) у відповідь на стимуляцію з 20 і 5 мкМ АДФ. Відсоток пригнічення максимальної агрегації через 45 хвилин після інфузії кангрелору та кількість піддослідних, які досягли 90 % максимального пригнічення агрегації тромбоцитів, підсумовані в таблиці нижче.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Біодоступність кангрелору є повною та швидкою. Кангрелор швидко розподіляється, досягнувши Сmax протягом двох хвилин після введення внутрішньовенного болюсу з подальшою інфузією. Середня концентрація кангрелору у рівноважному стані протягом постійної внутрішньовенної інфузії у дозі 4 мкг/кг/хв становить 488 нг/мл.

Розподіл

Об’єм розподілу кангрелору становить 3.9 л. Зв'язування кангрелору з білками плазми крові становить 97-98 %.

Біотрансформація

Кангрелор швидко деактивується в плазмі шляхом дефосфорилювання до утворення його первинного метаболіту — нуклеозиду. Метаболізм кангрелору не залежить від функції органів і не перешкоджає іншим препаратам метаболізу ватися печінковими ферментами.

Виведення

Період напіввиведення Кенгрексалу становить від трьох до шести хвилин. незалежно від дози. Після внутрішньовенного введення у дозі 2 мкг/кг/хв інфузії [3Н] кангрелору здоровим чоловікам-добровольцям, відновлювалось 93 % загальної радіоактивності. 58 % відновлених речовин виявляли в сечі, а решту 35 % виявляли в фекаліях, очевидно після екскреції з жовчю. Первинна екскреція була швидкою, приблизно 50% введеної радіоактивності було відновлено протягом перших 24 годин і 75 % було відновлено протягом 48 годин. Середній кліренс становив прибли і то 43,2 л/кг.

Лінійність/нелінійність

Фармакокінетичні властивості кангрелору були оцінені га визнані лінійними у пацієнтів та здорових добровольців.

Фармакокінетичний/фармакодинамічний взаємозв'язок

Особливі групи пацієнтів.

Фармакокінетика кангрелору не залежить від статі, віку, функції нирок або печінки. Для цих груп населення коригування дози не вимагається.

Інфузію кангрелору оцінювали у новонароджених пацієнтів (вік від народження до 28 днів) у дозі 0.25 та 0.5 мкг/кг/хв. Максимальні концентрації становили 19 нг/мл і 60 нг/мл відповідно і спостерігалися приблизно через 45 хвилин після початку інфузії. У новонароджених кангрелор швидко метаболізуеться у свій первинний метаболіт AR-C69712XX. Через 5-10 хвилин після інфузії були виявлені дуже низькі або невиявлені рівні кангрелору, а також відносно високі рівні первинного метаболіту.

Докліінічні дані з безпеки

У доклінічних даних не виявлено особливих ризиків для здоров'я людей, виходячи з досліджень фармакології, мутагенності та кластогенно то потенціалу.

Дослідження канцерогенності не проводились.

Первинні побічні реакції на кангрелор в щурів та собак проявлялись у верхніх відділах сечовивідних шляхів і включали ушкодження ниркових канальців. ниркової миски та сечоводів. Анатомічні зміни корелюють із підвищеною концентрацією креатиніну в плазмі крові і сечі, а також із підвищеною концентрацією альбуміну та клітинних елементів крові в сечі. Ушкодження сечовивідних шляхів були оборотними після припинення застосування в пошуковому досліджені ні на щурах.

Репродуктивна токсичність

Кангрелор призводив до дозо-залежної затримки росту плода, що характеризувалася підвищенням частоти недостатньої осифікації і незакостеніння плюсневих кісток задніх кінцівок у щурів, У кроликів застосування кангрелору було пов'язане з підвищеною частотою викиднів та внутрішньоутробної втрати плода, а також із затримкою росту плода при більш високих дозах, які могли бути вторинні по відношенню до токсичної дії на материнський організм. У дослідженнях на щурах або кроликах кангрелор не спричиняв вроджених вад розвитку.

Зниження фертильності

Вплив на фертильність, здатність завагітніти ііартнерок-самок, морфологію сперматозоїдів та рухливість сперматозоїдів спостерігався в дослідженні фертильності у самців щурів, при застосуванні кангрелору в дозах, еквівалентних дозам для людини, рівних 1.8 рекомендованої дози для ЧКВ. Ці ефекти не були очевидними при нижчих дозах та були оборотними після припинення застосування препарату. У цьому дослідженні спермограму виконували через 8 тижнів безперервного лікування.

Впливу на фертильність самок не було виявлено при будь-якій дозі.

Безпеку та ефективність кангрелору для дітей віком до 18 років ще не встановлено. Доступні на сьогодні дані описані в розділі «Фармакологічні властивості», але рекомендацій щодо дозування зробити не можна.

Кенгрексал. що застосовується разом із ацетилсаліциловою кислотою (АСК), показаний для зменшення частоти тромботичних серцево-судинних явищ у дорослих пацієнтів із ішемічною хворобою серця, що проходять черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ), які не приймали перорально інгібітор P2Y12 до процедури ЧКВ, та в яких пероральна терапія інгібіторами P2YI2 не є доцільною або бажаною.

• Кровотеча або підвищений ризик виникнення кровотечі через порушення гемостазу та/або незворотні розлади коагуляції або через нещодавно перенесені серйозні операції/травми або неконтрольовану тяжку гіпертензію.
• Наявність в анамнезі інсульту або транзиторної ішемічної атаки (ТІА).
• Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Дослідження взаємодії проводилися лише серед дорослих.

Пероральні препарати P2Y12 (клопідогрель, прасугрель, тикагрелор)

Коли клопідогрель вводять під час інфузії кангрелору, очікуваний інгібуючий ефект клопідогрелю на тромбоцити не досягається. Введення клопідогрелю у дозі 600 мг відразу після припинення інфузії кангрелору призводить до очікуваного повного фармакодинамічного ефекту. Відсутність клінічно значимого переривання інгібування P2Y12 спостерігалося в дослідженнях фази ІІІ, коли клопідогрель у дозі 600 мг вводили відразу після припинення інфузії кангрелору. Проводилось дослідження фармакодинамічної взаємодії кангрелору і прасугрелю, яке показало, що кангрелор і прасугрель можна застосовувати одночасно. Пацієнтів можна перевести з кангрелору на прасугрель при введенні прасугрелю безпосередньо після припинення інфузії кангрелору або однією годиною раніше, оптимально за 30 хвилин до завершення інфузії кангрелору — для обмеження відновлення реактивності тромбоцитів.

Дослідження фармакодинамічної взаємодії також проводили з кангрелором і тикагрелором. Жодної взаємодії з кангрелором не спостерігалося. Пацієнтів можна перевести з кангрелору на тикагрелор, без припинення антигромбоцитарного ефекту.

Фармакодинамічні ефекти

Кангрелор інгібує активацію та агрегацію тромбоцитів. що доведено агрегомегрією (світлопропускання та опір), кількісним визначенням на місці надання медичних послуг, таким як тест VerifyNow P2Y12™, VASP-P та протокова цитометрія.

Після болюсного введення препарату в дозі 30 мкг/кг, а потім у дозі 4 мкг/кг/хв шляхом інфузії (доза для ЧКВ), спостерігається інгібування тромбоцитів протягом двох хвилин.

Фармакокінетичний/фармакодинамічний (ФК/ФД) ефект кангрелору залишається постійним протягом тривалості інфузії.

Незалежно від дози, після припинення інфузії, рівень кангрелору в крові швидко знижується і функція тромбоцитів нормалізується протягом однієї години.

Ацетилсаліцилова кислота, гепарин, нітрогліцерин

У дослідженні взаємодії з аспірином, гепарином або нітрогліцерином не спостерігалося фармакокінетичної чи фармакодинамічної взаємодії з кангрелором.

Бівалірудин, низькомолекулярний гепарин, фонданаринукс та інгібітори GP ІІb/ІІІа У клінічних дослідженнях кангрелор застосовувався разом із бівалірудином, низькомолекулярним гепарином, фонданаринуксом та інгібіторами GP Нb/ІІІа (абциксимаб, ептифібатид, тирофібан), що не призводило до видимого впливу на фармакокінетику чи фармакодинаміку кангрелору.

Цитохром P450(CYP)

Метаболізм кангрелору не залежить від CYP, а ізоферменти CYP не інгібуються терапевтичними концентраціями кангрелору або його основних метаболітів.

Білок резистентності раку молочної залози (BCRP)

Спостерігалося in vitro інгібування білка резистентності раку молочної залози (BCRP) метаболітом ARC-69712XX при клінічно значущих концентраціях. Можливі наслідки in vivo не були досліджені, але слід проявляти обережність при комбінованому застосуванні кангрелору з субстратом BCRP.

Ризик кровотечі

Лікування препаратом Кенгрексал може збільшити ризик кровотечі.

У базових дослідженнях за участю пацієнтів, які пройшли ЧКВ, помірні та легкі кровотечі за шкалою GUSTO (Глобальні стратегії для відкриття оклюзійних коронарних артерій) частіше проявлялися у пацієнтів, які лікувалися кангрелором, ніж у пацієнтів, які лікувалися клопідогрелем (див. розділ «Побічні реакції»).

Хоча більшість кровотеч, пов’язаних із застосуванням кангрелору, відбуваються в місці перфорації артерії, крововиливи можуть виникати в будь-якому місці. Будь-яке зниження артеріального тиску або гематокриту невідомої етіології повинно бути приводом для серйозного розгляду можливості геморагічних подій та припинення застосування кангрелору. Кангрелор слід застосовувати з обережністю пацієнтам із захворюваннями, пов’язаними з підвищеним ризиком кровотечі. Кангрелор слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають лікарські засоби, що можуть збільшу вати ризик розвитку кровотечі.

Період напіввиведення кангрелору становить від трьох до шести хвилин. Функція тромбоцитів відновлюється протягом 60 хвилин після припинення інфузії.

Внутрішньочерепний крововилив

Лікування препаратом Кенгрексал може збільшити ризик внутрішньочерепного крововиливу. У базових дослідженнях за участю пацієнтів, які пройшли ЧКВ, через 30 днів застосування кангрелору спостерігалося більше внутрішньочерепних крововиливів (0.07 %), ніж при застосуванні клопідогрелю (0.02 %), з яких 4 кровотечі після застосування кангрелору і 1 кровотеча після застосування клопідогрелю були смертельними. Кангрелор протипоказаний пацієнтам з наявністю в анамнезі інсульту або ТІА (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Тампонада серця

Лікування препаратом Кенгрексал може збільшити ризик тампонади серця. У базових дослідженнях за участю пацієнтів, які пройшли ЧКВ, через 30 днів застосування кангрелору реєстрували більшу частоту тампонади серця (0.12%), ніж при застосуванні клопідогрелю (0.02 %) (див. розділ «Побічні реакції»).

Вплив на функцію нирок

У базових дослідженнях за участю пацієнтів, які пройшли ЧКВ, повідомлялося про випадки виникнення гострої ниркової недостатності (0.1 %), ниркової недостатності (0,1 %) та підвищення рівня креагиніну в сироватці крові (0.2 %) після застосування кангрелору у клінічних дослідженнях. Див. розділ «Побічні реакції». У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 15-30 мл/хв) в групі кангрелору спостерігалася більш висока частота погіршення функції нирок (3.2%) порівняно з клопідогрелем (1.4%). Окрім того, у групі кангрелору спостерігалася більш висока частота помірної кровотечі за шкалою GUSTO (6.7 %) порівняно з клопідогрелем (1.4 %). Таким пацієнтам кангрелор слід застосовувати з обережністю».

Гінерчутливість

Після лікування Кенгрексалом можуть виникати реакції гіперчутливості. Частота серйозних випадків гіперчутливості була більш високою для кангрелору (0.05 %), аніж для контрольного препарату (0.007 %). До них відносяться випадки анафілактичних реакцій/шоку та ангіоневротичного набряку (див. розділ «Побічні реакції»).

Ризик диспное

Лікування Кенгрексалом може збільшити ризик розвитку диспное. У базових дослідженнях за участю пацієнтів. які пройшли ЧКВ, диспное (диспное при фізичному навантаженні) частіше проявлялося у пацієнтів, які лікувалися кангрелором (1.3%), аніж клопідогрелем (0.4%). Більшість випадків диспное були легкого або помірного ступеня тяжкості, а медіана тривалості диспное у пацієнтів, які приймали кангрелор, становила дві години (див. розділ «Побічні реакції»).

Непереносимість фруктози

Кенгрексал містить сорбітол (1 флакон містить 52.2 мг сорбітолу). Пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями непереносимості фруктози не варто приймати цей лікарський засіб.

Натрій

Кенгрексал містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на флакон (тобто, фактично не містить натрію).

Вагітність

Дані щодо застосування Кенгрексалу вагітним жінкам відсутні або обмежені. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Кенгрексал не слід застосову вати під час вагітності.

Годування груддю

Не відомо, чи виділяється Кенгрексал у грудне молоко. Неможливо виключити ризик для немовляти.

Фертильність

У дослідженнях на тваринах не спостерігалося жодного впливу препарату Кенгрексал на параметри фертильності самок. Зворотній ефект на фертильність спостерігався у самців щурів, яким вводили Кенгрексал (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»).

Кенгрексал не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Кенгрексал має вводити лікар з досвідом ліку вання хворих із гострою коронарною недостатністю або у процедурах коронарного втручання: препарат призначений для спеціалізованого застосу вання за невідкладних умов га в стаціонарі.

Дози

Рекомендована доза Кенгрексалу для пацієнтів, що проходять ЧКВ, становить 30 мкг/кг внутрішньовенно болюсно. після чого препарат слід негайно вводити у дозі 4 мкг/кг/хв шляхом внутрішньовенної інфузії. Болюсне введення та інфузію слід починати до процедури і продовжувати протягом як мінімум двох годин або протягом тривалості процедури, залежно від того, що з них довше. На розсуд лікаря, загальна тривалість інфузії може становити чотири години, див. розділ «Фармакодинаміка».

При тривалому лікуванні пацієнтів необхідно перевести на пероральну терапію P2Y12. Для переведення слід негайно ввести ударну дозу нероральної терапії P2Y12 (клопідогрель, тикагрелор або прасугрель) після припинення інфузії кангрелору. Альтернативно, ударну дозу тикагрелору або прасугрелю. але не клопідогрелю, можна ввести за 30 хвилин до закінчення інфузії, див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Застосування з іншими антикоагулянтами

У пацієнтів, які проходять ЧКВ, слід використовувати стандартну процедурну допоміжну терапію (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Пацієнти літнього віку

Коригування дози не вимагається для пацієнтів літнього віку (> 75 років).

Порушення функції нирок

Коригування дози не вимагається для пацієнтів із нирковою недостатністю легкого, середнього або тяжкого сту пеня (див. розділ «Особливості застосування» та розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції печінки

Коригування дози не вимагається (див. розділ «Фармакокінетика»).

Спосіб застосування

Кенгрексал призначений для внутрішньовенного застосування лише після відновлення та розбавлення.

Кенгрексал слід вводити через внутрішньовенний катетер. Об'єм болюсу слід вводити швидко (протягом < 1 хвилини) з пакета для внутрішньовенного введення розчину внутрішньовенно струменево вручну або за допомогою насоса. Переконайтеся, що болюс введено повністю перед початком ЧКВ. Розпочинайте інфузію одразу після введення болюса.

Інструкцію щодо відновлення та розбавлення лікарського засобу перед введенням див. у розділі «Особливі заходи безпеки».

У клінічних дослідженнях здорові добровольці отримували вдвічі більше запропонованої добової дози. У клінічних випробуваннях максимальне випадкове передозування виникало при введенні дози, яка у 10 разів (болюсне введення) або у 3.5 рази (введення шляхом інфузії) перевищувала дозу, що зазвичай використовується побічною реакцією, яка спостерігалася найчастіше, була кровотеча.

Кровотеча — це найбільш ймовірний фармакологічний ефект передозування. При появі кровотечі слід прийняти відповідні підтримуючі заходи, які можуть включати припинення застосу вання лікарського засобу з метою відновлення функції тромбоцитів.

Антидоти Кенгрексалу не відомі, однак фармакокінетичний період наиіввиведення Кенгрексалу становить від трьох до шести хвилин. Тромбоцитарна функція відновлюється протягом 60 хвилин після припинення інфузії.

Резюме профілю безпеки

Безпеку кангрелору оцінювали у більш ніж 12 700 пацієнтів, які лікувалися і пройшли ЧКВ. Найпоширеніші побічні реакції кангрелору включають легку і помірну кровотечу та диспное. Серйозні побічні реакції, пов'язані з кангрелором у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, включають тяжкі/небезпечні для життя кровотечі та гіперчутливість.

Перелік побічних реакцій v вигляді таблиці

У таблиці 3 зазначено побічні реакції, що були виявлені на основі об'єднання поєднаних даних з усіх досліджень CHAMPION. Побічні реакції класифікуються відповідно до частоти та приналежності до певного класу систем органів. Частота розвитку побічних реакцій визначається наступним чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (неможливо оцінити на основі наявних даних).

Таблиця 3

Побічні реакції на кангрелор, що виникають протягом 48 годин після введення препарату (на основі об'єднаних даних досліджень СHAMPІON)

Декілька пов'язаних між собою побічних реакцій були згруповані разом у таблиці та включають медичні терміни, описані нижче.

а Крововилив у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту; кровоточивість ясен, крововилив у стравоході, кровотеча в стравоході, крововилив з виразки дванадцятипалої кишки, гематемезис, крововилив у нижніх відділах шлунково-кишкового тракту, ректальний крововилив, гемороїдальний крововилив, гематохезія.

b Кровотеча на ділянці введення, крововилив або гематома у ділянці введення катетера, крововилив або гематома у ділянці інфузії.

с Збільшення часу коагуляції, збільшення протромбінового часу.

d Геморагічний інсульт, гостре порушення мозкового кровообігу.

e Гематурія, наявність кров'янистої сечі, уретральний крововилив.

f Еритема, еритематозний висип, сверблячий висип.

* Включно з події з летальним наслідком.

** Переливання було не часто 101/12565 (0.8 %).

Опис окремих побічних реакцій

Класифікацію кровотеч за шкалою GUSTO використовували в клінічних дослідженнях CHAMPION (PHOENIX, PLATFORM та PCI). Аналіз кровотеч, не пов'язаних із аортокоронарним шунтуванням, наведено в таблиці 4.

При застосуванні під час ЧКВ, кангрелор асоціювався з більшою частотою легкої кровотечі за шкалою GUSTO у порівнянні з клопідогрелем. Подальший аналіз легких кровотеч за шкалою GUSTO показав, шо найчастіше спостерігались такі легкі кровотечі, як підшкірні крововиливи, дифузна кровоточивість та гематома <5 см. Частота переливання крові та тяжкої/загрозливої для життя кровотечі за шкалою GUSTO були подібними. В об'єднаній популяції для оцінки безпеки з досліджень CHAMPION частота летальних кровотеч протягом 30-денного періоду застосування препарату була низькою та подібною у пацієнтів, які отримувати кангрелор порівняно з клопідогрелем (8 [0.1 %] в порівнянні з 9 [0.1 %]).

Вихідні демографічні характеристики пацієнтів не впливали на відносний ризик кровотечі при застосуванні кангрелору.

Таблиця 4

Кроовтечі, не пов’язані з АКШ

АКШ: аортокоронарне шунтування; GUSTO: Глобальні стратегії для відкриття оклюзійних коронарних артерій.

а В об'єднаному аналізі досліджень CHAMPION, легкі кровотечі за шкалою GUSTO були визначені як інші кровотечі, шо не вимагають переливання крові або спричиняють порушення гемодинаміки.

b У дослідженні CHAMPION PHOENIX, легкі кровотечі за шкалою GUSTO були визначені як інші кровотечі, що вимагають додаткового втручання і тне вимагають переливання крові або спричиняють порушення гемодинаміки.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Дуже важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це сприяє подальшому контролю за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу.

3 роки.

Кенгрексал повинен бути відновлений безпосередньо перед розбавленням та використанням. Не охолоджувати.

З мікробіологічної точки зору, якщо метод відновлення/розбавлення не виключає ризику мікробіологічного забруднення, лікарський засіб повинен бути використаний негайно.