Пелорсін (Pelorsin) (338966) - інструкція із застосування ATC-класифікація

фармакодинаміка. Препарат містить екстракт коренів Pelargonium sidoides.
Засіб впливає на механізм прикріплення бактерій і вірусів до слизової оболонки, перешкоджаючи тим самим проникненню вірусів і бактерій в організм. Препарат має виражений імуномодулювальний ефект, що спричиняє швидке пригнічення вірусної інфекції. Він також запобігає розмноженню бактерій, що вже проникли в організм, перешкоджаючи цим самим розвитку ускладнень. Препарат сприяє активізації механізмів очищення дихальних шляхів, поліпшує виведення в’язкого слизу й усуває умови для подальшого розмноження хвороботворних бактерій.
Лікування препаратом призводить до швидкого зменшення вираженості таких симптомів, як кашель, важке відходження мокротиння, загальне нездужання, висока температура тіла і нежить, значною мірою скорочує тривалість захворювання, пригнічує розвиток резистентності мікроорганізмів.
Фармакокінетика. Даних про фармакокінетику препарату немає.

гострі та хронічні інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів (бронхіт, синусит, тонзилярна ангіна, ринофарингіт).

розчин слід приймати з невеликою кількістю рідини за 30 хв до вживання їжі вранці, вдень і ввечері.
У гострій стадії захворювання зазвичай призначають:
дорослим і дітям віком від 12 років — по 30 крапель 3 рази на добу;
дітям віком 6–12 років — по 20 крапель 3 рази на добу;
дітям віком 1–6 років — по 10 крапель 3 рази на добу.
Для профілактики рецидивів і подальшого лікування хронічних захворювань дорослим і дітям віком від 12 років призначають по 10–20 крапель препарату 3 рази на добу.
Середня тривалість курсу лікування гострого захворювання і профілактики рецидивів становить 7–10 днів. Загальна тривалість лікування не має перевищувати 3 тиж.
Флакон тримати вертикально, у разі необхідності злегка постукувати по його дну.
Діти. Досвід застосування препарату у дітей віком до 1 року відсутній, тому Пелорсін призначають дітям віком від 1 року.
Застосування препарату Пелорсін для лікування дітей молодшого віку (1–6 років) рекомендується здійснювати під наглядом лікаря.

підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена схильність до кровотеч, прийом лікарських засобів, які уповільнюють процес згортання крові; тяжкі захворювання печінки і нирок (через відсутність достатнього досвіду застосування цього лікарського засобу в подібних випадках).

з боку травного тракту: розлади травного тракту (у тому числі біль у шлунку, печія, нудота, діарея), слабка кровотеча з ясен.
З боку дихальної системи: слабкі носові кровотечі.
З боку шкіри/з боку імунної системи: реакції гіперчутливості (у тому числі висипання на шкірі, кропив’янка, свербіж шкіри і слизових оболонок). У вкрай поодиноких випадках можливі тяжкі реакції гіперчутливості з набряком обличчя, задишкою і зниження АТ).
З боку гепатобіліарної системи: підвищення показників функції печінки. Причинно-наслідковий зв’язок між підвищенням цих показників і застосуванням препарату не був продемонстрований.

якщо симптоми захворювання не зникають протягом 1 тиж, підвищена температура тіла зберігається понад 3 доби або загальний стан погіршується, або спостерігається задишка та кров’янисте мокротиння, слід негайно звернутися до лікаря.
Цей лікарський засіб містить 11% етанолу (алкоголю) м/м, тобто 132 мг/дозу (для дози 30 крапель), що еквівалентно 2,6 мл пива, 0,9 мл вина в дозі. Шкідливий для хворих на алкоголізм. Слід бути обережним при застосуванні у дітям та пацієнтів із захворюваннями печінки та епілепсією. Не рекомендується застосовувати препарат у вагітних та жінок, які годують грудьми.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Не рекомендується приймати препарат у період вагітності або годування грудьми через недостатній клінічний досвід його застосування у цій групі пацієнтів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Вплив на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами не вивчався, але слід враховувати, що препарат містить етанолу 11% (м/м).

дотепер повідомлень про взаємодію немає.
Через можливу дію препарату Пелорсін на параметри згортання крові не виключена ймовірність того, що при одночасному застосуванні він може впливати на дію таких непрямих антикоагулянтів, як варфарин.
При проведенні плацебо-контрольованого подвійного сліпого клінічного дослідження за участю здорових добровольців не було виявлено жодних взаємодій препарату Пелорсін із пеніциліном.

дотепер повідомлень про випадки передозування не надходило. Можливе посилення побічних реакцій.

при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

До складу препарату Пелорсін входить екстракт кореня пеларгонії очиткової (Pelargonium sidoides radix). Згідно з АТС-класифікацією Пелорсін належить до групи лікарських засобів, що діють на респіраторну систему, а саме, що застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях.

Історична довідка

Пеларгонія очиткова (Pelargonium sidoides), лікарська рослина, що росте в Південній Африці, належить до родини геранієвих (Pelargonium) (van der Walt JJA, 1979). Коріння P. sidoides століттями використовувалося місцевим населенням у якості рослинного лікарського засобу (Hutchings A. et al., 1996; Moyo M., Van Staden J., 2014). Більше 120 років (1897 р.) тому його описав англієць Чарльз Генрі Стівенс, який високо оцінив корінь як нові ліки від туберкульозу (натхненний зціленням від своєї хвороби) (Bladt S. et al., 2007).
Історично склалося так, що використання P. sidoides в традиційній медицині в південній частині Африки в основному пов’язане із шлунково-кишковими розладами (діарея і дизентерія), тоді як існують тільки деякі записи про лікування респіраторних захворювань (туберкульоз, кашель, ГРВІ, ангіна), і джерела цієї інформації не завжди достовірні (Watt J.M. et al., 1962; Hutchings A., 1996; Kolodziej H. et al., 2007; Brendler T. et al., 2008). У південній частині Африки туберкульоз є одним із захворювань, які реєструють найбільш часто. Тому при відсутності ефективної хіміотерапії багато місцевих рослин використовувалися для зменшення вираженості симптомів, пов’язаних із туберкульозом.
Сьогодні ж існує інформація про помірну антимікобактеріальну активність рослини на ранній стадії захворювання, однак цілком можливо, що заявлене ефективне використання P. sidoides в лікуванні туберкульозу може бути пов’язане зі стимуляцією неспецифічної імунної системи, а не з будь-якою прямою дією на збудників мікобактерій (Kolodziej H., 2011).

Вступ

Інфекційні захворювання були й залишаються постійною загрозою для людства. Незважаючи на досягнення медицини, інфекційні захворювання, як і раніше, є причиною смерті мільйонів людей в усьому світі. З близько 57 млн випадків летального результату, які відзначаються у всьому світі щороку, більше 25% безпосередньо припадає на інфекційні захворювання. Більше 90% загальносвітової смертності від інфекційних захворювань викликано лише кількома захворюваннями, до них належать інфекції нижніх дихальних шляхів, ВІЛ/СНІД, діарея, туберкульоз, малярія і кір (WHO Health statistics and health information systems, 2011).
Епітеліальні клітини бронхів є основною мішенню риновірусної інфекції ― найбільш частої причини ГРВІ, а також загострення у хворих на БА та ХОЗЛ (Wilkinson T.M.A. et al. 2017; Looi K. et al., 2018). Загострення є основною причиною тяжкості і прогресування захворювання. Було встановлено, що риновірусна інфекція корелює із сезонною частотою загострень у хворих на БА та ХОЗЛ, тому було висловлено припущення, що профілактичні заходи щодо зниження захворюваності на вірусну інфекцію можуть бути важливими для хворих на БА та ХОЗЛ (Ritchie A.I. et al., 2015; Thibaut H.J. et al., 2016).
Екстракт з коренів пеларгонії очиткової широко застосовується в терапії ГРВІ та був досліджений у якості додаткової терапії для хворих на БА та ХОЗЛ. Однак механізм його захисної дії до кінця не вивчений. Встановлено, що даний екстракт значно зменшував вираженість бактеріальної і вірусної інфекції за рахунок імуномодулюючої дії. Препарат впливає на механізм прикріплення бактерій і вірусів до слизової оболонки, перешкоджаючи тим самим проникненню вірусів і бактерій в організм. Що стосується захворювань легень, такі профілактичні антивірусні стратегії не були досліджені. Однак в інших умовах вираженість риновірусної інфекції була знижена шляхом блокування ICAM-1 (молекула клітинної адгезії), що дозволяє припустити, що ця молекула функціонує як док-білок та обумовлює розвиток захворювання (Traub S. et al., 2013; Shukla S.D. et al., 2017). Крім того, ICAM-1 опосередковує індуковане риновірусом запалення при БА і ХОЗЛ (Mukhopadhyay S. et al., 2014).

Механізм дії активних речовин

Були вивчені і виділені діючі речовини, що входять до складу коренів пеларгонії очиткової. Ідентифіковано численні хімічні сполуки, такі як проделфінідіни, метоксикумарин і проантоціанідини (Schoetz K. et al., 2008), після чого отриманий і запатентований в Німеччині етанольний екстракт цієї рослини (EP 7630). Сьогодні спиртовий рослинний лікарський екстракт EP 7630 з коренів P. sidoides (1:8–10) схвалений в декількох країнах Європи, Азії, Австралії, Центральної і Південної Америки для лікування гострих інфекцій дихальних шляхів.
Екстракт (EP 7630) має противірусні, антибактеріальні, імуномодулюючі властивості (що виявлено в ряді досліджень і задокументовано) (Kolodziej H., 2007). У результаті декількох досліджень in vitro, проведених з EP 7630, був встановлений інгібуючий ефект (пригнічення росту) щодо кількох штамів бактерій (Klebsiella pneumoniae, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Proteus mirabilis і Staphylococcus aureus), особливо мультирезистентних штамів (Kolodziej H. et al., 2003). Цей ефект обумовлений механізмом імуномодуляції, опосередкованим активацією макрофагів (за участю цитокінового інтерферону-гамма), і, як наслідок, збільшенням продукції оксиду азоту (Thäle C. et al., 2008; Thäle C. et al., 2011). Активовані макрофаги, у свою чергу, продукують різні цитокіни, такі як інтерлейкін (IL)-2 і фактор некрозу пухлини-альфа (Thäle C. et al., 2011). P. sidoides також модулює вироблення секреторного імуноглобуліну A в слині, IL-15 в сироватці крові і слизовій оболонці носа і IL-6 в сироватці крові.
Існують дані, що противірусний ефект екстракту коренів пеларгонії очиткової пов’язаний з продукцією інтерферонів (Kolodziej H. et al., 2003), проте в декількох дослідженнях (Michaelis M. et al., 2011) виявили пряму противірусну дію на кілька вірусів (грип, парагрип, респіраторно-синцитіальний вірус, вірус коксакі і коронавіруси).
Пряма противірусна активність водного екстракту P. sidoides вперше була оцінена in vitro по відношенню до вірусу простого герпесу 1-го (HSV-1) і 2-го типу (HSV-2) на клітинах RC-37 з використанням аналізу зменшення утворення бляшок (Schnitzler P. et al., 2008). Обидва типи вірусу герпесу викликають поширені інфекції з рецидивуючими орофаціальними (HSV-1) і генітальними ураженнями (HSV-2). Тільки попередня обробка вірусів екстрактом і подальше зараження клітин RC-37 виявили виражені противірусні ефекти, залежні від концентрації.
Нещодавно опубліковані дослідження вченими L. Theisen і C. Muller (Theisen L., Muller C., 2013) і D. Brown (Brown D., 2009) продемонстрували інгібуючий інфекційні захворювання ефект екстракту EP 7630. Механізм його дії описали A. Conrad і співавтори (Conrad A. et al., 2007) і A. Janecki та співавтори (Janecki A., et al., 2011) як прояв специфічного антагоністичного ефекту щодо білків, що беруть участь в адгезії на поверхні бактерій (стрептокок групи А), запобігаючи тим самим адгезії до епітеліальних клітин і подальшому їх проникненню. Ця специфічна активність, мабуть, забезпечується проантоціанідинами, які містяться в екстракті. Інший можливий механізм захисту може бути пов’язаний зі збільшенням рухливості війок епітелію дихальних шляхів (результат попередніх досліджень in vitro, у яких оцінювався вплив екстракту EP 7630 на культивовані клітини слизової оболонки дихальних шляхів людини (Neugebauer P. et al., 2005)).
Ефективність та безпека екстракту коренів пеларгонії очиткової при гострих інфекціях дихальних шляхів широко продемонстровані в декількох плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях і відкритих клінічних дослідженнях (Matthys H. et al., 2016), а також за даними постмаркетингових спостережень (Haidvogl M. et al., 2007; Matthys H. et al., 2007; Schapowal A. et al., 2007).
Інфекції дихальних шляхів дуже часто відзначають у дітей, тому було встановлено, що екстракт пеларгонії очиткової є не тільки ефективним, але й безпечним лікарським засобом для лікування цих захворювань, а також застосовується у дітей дошкільного віку (Matthys H. et al., 2013). Крім того, на основі наявних даних Європейське респіраторне товариство (European Respiratory Society ― ERS) визнало екстракт кореня Р. sidoides як препарат, отриманий з лікарської рослинної сировини, який призначають у складі комплексної терапії гострого бронхіту (Llor C., 2013).

Висновки

У результаті численних клінічних досліджень було продемонстровано ефективність екстракту P. sidoides (EP 7630) в зменшенні вираженості симптомів, що виникають у результаті інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів (бронхіт, синусит, тонзилярна ангіна, ринофарингіт). Також було продемонстровано, що при застосуванні екстракту пеларгонії очиткової не тільки зменшується вираженість симптомів захворювання, але й скорочується його тривалість. У результаті досліджень, проведених на хворих педіатричної групи, були підтверджені ефективність і безпека застосування при дослідженнях за участю дорослих пацієнтів. Таким чином, дійшли висновку, що при появі перших симптомів інфекцій дихальних шляхів і ЛОР-органів застосування екстракту коренів пеларгонії очиткової знижує ризик розвитку бактеріальної суперінфекції (Conrad A. et al., 2007), при цьому відбувається більш швидке відновлення функції ЛОР-органів і зменшується застосування інших препаратів, у тому числі й антибіотиків (Haidvogl M., Heger M., 2007), що найбільш актуально в наш час у зв’язку з розвитком антибіотикорезистентності. Препарат добре переноситься і, що дуже важливо, застосовується для дітей віком від 1 року.
Однак якщо симптоми захворювання не зникають протягом 1 тиж, підвищена температура тіла зберігається більше 3 діб або загальний стан погіршується, або відмічаються задишка і кров’яниста мокрота, слід негайно звернутися до лікаря. Пелорсін містить 11% етанолу (алкоголю) м/м, тобто 132 мг/дозу (для дози 30 крапель), що еквівалентно 2,6 мл пива, 0,9 мл вина в дозі. Не застосовувати хворим на алкоголізм. Слід дотримуватися обережності при застосуванні Пелорсіну у дітей і пацієнтів із захворюваннями печінки і хворих на епілепсію. Не рекомендується застосовувати препарат вагітним і жінкам, які годують грудьми (інструкція МОЗ України).
Вивчення властивостей лікарської рослинної сировини, такої як P. sidoides, і її дії на неспецифічну імунну систему може зумовити виявлення нових хімічних сполук, на основі яких можуть бути створені нові лікарські засоби, а також отримання додаткової інформації про механізм їх дії на молекулярному рівні. Екстракт P. sidoides є переконливим прикладом на користь продовження дослідження лікарських рослин в якості джерела терапевтично ефективних препаратів рослинного походження, які відповідають сучасним критеріям якості, безпеки та ефективності у доказовій терапії (Kolodziej H., 2011).