ТОПОТЕКАН (TOPOTECAN) Діюча речовина

протипухлинна активність полягає в пригніченні топоізомерази-І - ферменту, що бере безпосередню участь у реплікації ДНК; пригнічує топоізомеразу-І шляхом стабілізації ковалентного комплексу ферменту і розщепленої нитки ДНК, що є проміжною ланкою каталітичного механізму; клітинними наслідками пригнічення топоізомерази-І топотеканом є індукція протеїнасоційованих поодиноких розривів ланцюга ДНК.

монотерапія: метастатичний рак яєчників після першої лінії хіміотерапії або подальшої терапії, якщо не було досягнуто позитивного ефекту, рецидивуючий дрібноклітинний рак легенів у пацієнтів, яким проведення повторної хіміотерапії першої лінії не може бути рекомендовано; у комбінації з цисплатином: рецидивуючий рак шийки матки після променевої терапії, а також хворим зі стадією IV-В. Капс: монотерапія у пацієнтів з рецидивним дрібноклітинним раком легенів, яким не показане повторне лікування препаратами першої лінії.

рак яєчників та дрібноклітинний рак легенів: при початковому курсі лікування рекомендована доза - 1,5 мг/м2 поверхні тіла у вигляді в/в інфузії протягом 30 хв. 1 раз/день протягом 5 днів поспіль із перервою 3 тижні; у разі доброї переносимості лікування слід продовжити, доки буде прогресувати хвороба; для проведення повторних курсів не можна застосовувати препарат, доки рівень нейтрофілів не досягне >1х109/л, тромбоцитів - >100х109/л і гемоглобіну - >9 г/дл (після гемотрансфузії, якщо це необхідно); для лікування пацієнтів з тяжкою нейтропенією (кількість нейтрофілів <0,5х109/л) протягом 7 і більше днів або тяжкою нейтропенією, що супроводжується пропасницею чи проявами інфекції, або для пацієнтів, лікування яких було відкладено ч/з нейтропенію, обрано зменшення дози топотекану, дозу слід зменшувати на 0,25 мг/м2/добу до 1,25 мг/м2/добу (за необхідності послідовно зменшувати дозу до 1,0 мг/м2/добу); при рівні тромбоцитів у процесі лікування нижче 25 х 109/л, дозу топотекану зменшувати аналогічно. Рак шийки матки: при початковому курсі лікування рекомендована доза - 0,75 мг/м2поверхні тіла, щоденно у вигляді 30-хв. в/в інфузії у 1-й, 2-й та 3-й день; у 1-й день після введення дози призначають цисплатин у вигляді в/в інфузії у дозі 50 мг/м2 поверхні тіла; такий режим лікування повторюється ч/з 21 день протягом 6 курсів або доки буде прогресувати хвороба; для проведення повторних курсів не можна застосовувати препарат, доки рівень нейтрофілів не досягне >1,5х109/л, тромбоцитів - >100х109/л і гемоглобіну - >9 г/дл (після гемотрансфузії, якщо це необхідно); якщо для лікування пацієнтів, у яких розвинулась тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів менше 0,5 х109/л) протягом 7 і більше днів, або для пацієнтів з тяжкою нейтропенією, що супроводжується гарячкою чи проявавми інфекції, або для пацієнтів, лікування яких було відкладено ч/з нейтропенію, необхідне зменшення дози топотекану, то її зменшують на 20% до 0,60 мг/м2 поверхні тіла для наступних курсів (або до 0,45 мг/м2поверхні тіла/добу в подальшому); для лікування пацієнтів, рівень тромбоцитів яких став менше 25х109/л, рекомендується зменшувати дозу топотекану аналогічно. Капс: рекомендована початкова доза - 2,3 мг/м2 поверхні тіла кожного дня протягом 5 днів поспіль кожен 21-й день; наступні дози при лікуванні пацієнтів, у яких розвинулась діарея ІІІ або IV ст. дозу зменшити на 0,4 мг/м2 поверхні тіла/добу, при діареї ІІ ст.може знадобитися таке ж зменшення дози.

гіперчутливість до препарату, вагітність, лактація, тяжка супресія кісткового мозку перед початком першого курсу лікування (вихідний рівень нейтрофілів <1,5х109/л, рівень тромбоцитів <100х109/л).

нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія, панцитопенія; диспное, кашель, носові кровотечі, тяжка кровотеча (асоційована з тромбоцитопенією); діарея, нудота та блювання, біль у животі, запор, мукозит, нейтропенічний коліт; алопеція, свербіж; астенія, втомлюваність, нездужання, гіпертермія, анорексія; інфекції, сепсис; гіперчутливість, включаючи висип, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, кропив’янка; гіпербілірубінемія, підвищення рівня АСТ, АЛТ; інтерстиціальні захворювання легень, випотівання рідини із судин.