Архив

Описание активного вещества:


ФЛУКОНАЗОЛ

Дженом Біотек INN:

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

р-н д/інф. 2 мг/мл фл. 100 мл, №  1

Флуконазол 2 мг/мл

За рецептомB

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

Ф Л У К О Н А З О Л

(F L U C O N A Z O L)

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: fluconazole; 1H-1,2,4-триазол-1-етанол,α-(2,4-дифлуорофеніл)-α-(1H-1,2,4-триазол-1-ілметил)- ;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;

склад

1 мл розчину містить флуконазолу 2 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін'єкцій.

Форма випуску

Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні триазолу. Флуконазол. Код АТС J02А C01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Флуконазол чинить протигрибкову дію, специфічно пригнічує синтез грибкового ергостеролу, основного інгредієнта мембран клітин грибів, порушує проникність стінки клітини. Здійснює специфічну дію на грибкові ферменти, залежні від цитохрому Р450, пригнічує фермент 14альфа-деметилазу. Активний по відношенню до різних штамів Candida spp. (включаючи вісцеральний кандидоз), Cryptococcus neoformans (включаючи внутрішньочерепні інфекції), Microsporum spp. і Trichophytum spp. Флуконазол активний відносно збудників ендемічних мікозів: Blastomyces dermatitidis, Sporothrix schenkii, Paracoccidioides brasilliensis, а також більшості дерматофітів, Coccidioides immitis (включаючи внутрішньочерепні інфекції), Hystoplasma capsulatum. Менш активний відносно Aspergillus spp. і Penicillium marneffei. До препарату стійкі C. Krusei, C. Glabrata, Fusarium spp. і зигоміцети.

Фармакокінетика. Період напіввиведення препарату з плазми крові становить 30 год, що дозволяє застосовувати його 1 раз на добу при проведенні курсу лікування і забезпечує терапевтичний ефект. Концентрація активної речовини в плазмі крові прямо пропорційна введеній дозі після внутрішнього прийому натще. З білками плазми крові зв'язується 11–12% флуконазолу. При щоденному одноразовому введенні флуконазолу на 4–5 добу стабільна концентрація в плазмі досягається у 90% пацієнтів. Флуконазол широко розповсюджується в тканинах і органах організму. Концентрація його в грудному молоці, суглобовій рідині, слині, мокротинні, вагінальному секреті і перитонеальній рідині аналогічні концентрації в плазмі крові. Концентрація в спинномозковій рідині становить 50–90% від рівня в плазмі крові у хворих з грибковим менінгітом. У роговому шарі, епідермісі, дермі і потовій рідині концентрації досягають значень, що перевищують концентрацію в плазмі крові. 80% Флуконазолу виводиться з сечею в незміненому вигляді, 11% — у вигляді метаболітів. Кліренс флуконазолу прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Фармакокінетика флуконазолу змінюється при зниженні функції нирок. У пацієнтів з нирковою недостатністю доза флуконазолу повинна бути зменшена.

Показання для застосування

Інфекції, спричинені кандидами, включаючи генералізований кандидоз, кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції (інфекції очеревини, ендокарда, очей, дихальних і сечових шляхів); кандидоз слизових оболонок, у тому числі ротової порожнини і глотки, стравоходу; неінвазивні бронхолегеневі інфекції; кандидурія; шкірно-слизовий і хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки ротової порожнини (пов'язаний із носінням зубних протезів); генітальний, включаючи вагінальний кандидоз (гострий або рецидивуючий), кандидозний баланіт, профілактика рецидивів вагінального кандидозу (при частоті виникнення 3 рази і більше на рік).

Криптококовий менінгіт і криптококова інфекція іншої локалізації ( легенів, шкіри); дерматомікози, включаючи мікози стоп, мікоз гладенької шкіри, пахової ділянки, різнобарвний лишай, оніхомікоз, глибокі ендемічні мікози, включаючи кокцидіоїдомікоз, паракокцидіоїдомікоз, споротрихоз і гістоплазмоз.

Профілактика грибкових інфекцій у пацієнтів, які одержують цитостатичну або променеву терапію, профілактика грибкових інфекцій у хворих зі зниженим імунітетом (в т.ч. у хворих на СНІД), при пересадці органів і в інших випадках, коли імунітет пригнічений та існує небезпека розвитку грибкової інфекції.

Спосіб застосування та дози

Введення Флуконазолу.

Інфузійно крапельно вводять у вену нерозведений розчин зі швидкістю не більше 10 мл/хв. Флуконазол для введення в вену сумісний з 20% розчином глюкози, розчином Рингера, розчином Хартмана, розчином калію хлориду в глюкозі, 4,2% розчином натрію бікарбонату, амінофузину, 0,9% розчином натрію хлориду.

Доза препарату залежить від характеру і тяжкості перебігу грибкової інфекції. Режим дозування індивідуальний. Тривалість лікування залежить від клінічного ефекту. Флуконазол застосовують 1 раз на добу.

При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях доза зазвичай становить 400 мг в першу добу, а потім по 200 мг/добу. Залежно від вираженості клінічного ефекту можна продовжити терапію і збільшити дозу до 400 мг/добу. Максимальна добова доза для дорослих — 400 мг.

При орофарингеальному кандидозі дорослим зазвичай призначають 50–100 мг Флуконазолу 1 раз на добу протягом 7–14 днів (максимальна добова доза 400 мг). У хворих із вираженим пригніченням імунітету лікування при необхідності триває протягом тривалішого часу.

При атрофічному кандидозі слизової оболонки ротової порожнини, обумовленому носінням зубних протезів, препарат призначають 50 мг 1 раз на добу протягом 14 днів одночасно з антисептичними засобами для обробки протеза.

При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок (за винятком генітального кандидозу) — езофагіті, неінвазивних бронхолегеневих інфекціях, кандидурії, кандидозі шкіри і слизових оболонок та ін. — ефективна доза зазвичай становить 50–100 мг/добу при тривалості лікування 14–30 днів.

Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД після завершення курсу первинної терапії Флуконазол призначають в дозі 150 мг 1 раз на тиждень. Для зменшення виникнення рецидивів вагінального кандидозу препарат призначають 150 мг 1 раз на місяць. Тривалість терапії визначають індивідуально від 4 до 12 міс. У деяких випадках кількість приймань збільшують.

Для профілактики кандидозу рекомендована доза Флуконазолу — 50–400 мг 1 раз на добу, залежно від ступеня ризику розвитку генералізованої інфекції, наприклад, у хворих із тривалою нейтропенією рекомендована доза 400 мг 1 раз на добу. Флуконазол призначають за кілька днів до очікуваної нейтропенії; після збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитів більше 1000 в 1 мм3 лікування продовжують ще 7 діб.

При криптококовому менінгіті й інфекціях іншої локалізації в перший день призначають 400 мг, потім 200–400 мг 1 раз на добу протягом 6–8 тижнів. Для профілактики криптококового менінгіту у хворих на СНІД — 200 мг/добу протягом тривалого часу.

При інфекціях шкіри (стоп, гладкої шкіри, пахової ділянки) 150 мг парентерально 1 раз на тиждень або 50 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування — 2–4 тижні, при мікозі стоп — до 6 тижнів. При різнобарвному лишаї — 300 мг 1 раз на тиждень протягом 2 тижнів, деяким хворим потрібна третя доза 300 мг; у ряді випадків достатній один прийом 300–400 мг. Альтернативна схема лікування 50 мг 1 раз парентерально на добу протягом 2–4 тижнів.

При оніхомікозі 150 мг 1 раз на тиждень. Лікування проводять до повної заміни ураженого нігтя. Період відновлювального росту нігтів рук та ніг в нормі триває від 3 до 6 місяців та від 6 до 12 місяців відповідно.

При глибокому ендемічному мікозі лікування тривале (до 2 років) по 200–400 мг/добу. При кокцидіоїдомікозі лікування триває 11–24 місяці, при паракокцидіоїдомікозі — 2–17 місяців, при споротрихозі — 1–16 місяців, при гістоплазмозі — 3–17 місяців.

У людей літнього віку при вищевказаних захворюваннях і відсутності ниркової недостатності застосовують звичайні дози. Для хворих із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 11–50 мл/хв) початкова ударна доза — 50–400 мг, добову дозу в подальшому зменшують у 2 рази. Хворим із постійним діалізом Флуконазол вводять після кожного сеансу діалізу.

У дітей для лікування кандидозу слизових оболонок застосовують препарат у дозі 3 мг/кг/добу. В перший день доцільно призначати 6 мг/кг/добу, що дозволить досягти стабільної концентрації флуконазолу в плазмі крові вже на 2-й день лікування. Для лікування генералізованого кандидозу доза Флуконазолу для дітей становить 6–12 мг/кг/добу залежно від тяжкості перебігу захворювання. Максимальна добова доза для дітей — 12 мг/кг.

Для профілактики грибкових інфекції у хворих із пригніченим імунітетом, у якіх ризик розвитку інфекції пов’язаний із нейтропенією, що розвивається внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії, препарат призначають по 3–12 мг/кг на добу залежно від вираженості та тривалості індукованої нейтропенії.

Побічна дія

З боку центральної нервової системи: головний біль.

З боку нервової системи: запаморочення, судоми.

З боку шкіри та її придатків: висип, алопеція, ексфоліативні шкірні реакції, включаючи синдром Стивенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку травної системи: нудота, біль у животі, діарея, метеоризм.

З боку печінки/жовчних шляхів: гепатит, токсичні ураження печінки, гепатоцелюлярний некроз, жовтяниця, функціональна недостатність печінки.

З боку системи крові: лейкопенія, включаючи нейтропенію, тромбоцитопенія, агранолоцитоз.

З боку імунної системи: анафілаксія, набряк обличчя, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк, кропив’янка.

Порушення метаболізму: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.

Протипоказання

Підвищена чутливість до Флуконазолу і азольних сполук, близьких до нього за хімічною будовою, вагітність, період годування груддю. Одночасне застосування терфенадину, астемізолу, цизаприду.

Передозування

Проявляється нудотою, блюванням, судомами, галюцинаціями і параноїдальною поведінкою. Лікування — симптоматичне (підтримуюча терапія ). Форсований діурез прискорює виведення препарату. Гемодіаліз протягом 3 год зменшує вміст Флуконазолу приблизно на 50%.

Особливості застосування

Лікування можна розпочинати при відсутності мікологічного дослідження, але при одержанні його результатів необхідна відповідна корекція фунгіцидної терапії. Хворі, у яких під час лікування Флуконазолом змінюються показники функції печінки, повинні перебувати під наглядом лікаря. При появі клінічних ознак ураження печінки Флуконазол слід відмінити.

У хворих на СНІД при лікуванні Флуконазолом і появі висипу слід відмінити препарат. З обережністю застосовувати при нирковій недостатності.

Вплив на здатність керувати автотранспортом та виконувати роботи з механізмами. Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами і працювати з потенційно небезпечними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Застосування Флуконазолу одночасно з варфарином збільшує протромбіновий час; Флуконазолу і пероральних гіпоглікемізуючих препаратів, похідних сульфонілсечовини (хлорпропамід, глібенкламід, гліпізид, толбутамід) — подовжує період їх напіввиведення (слід враховувати можливість розвитку гіпоглікемії); Флуконазолу і фенітоїну — клінічно значимо підвищує концентрацію фенітоїну (необхідно проводити моніторинг концентрації і підбір дози). Багаторазове застосування гідрохлоротіазиду збільшує концентрацію Флуконазолу в плазмі крові, однак це не потребує зміни режиму дозування останнього. Флуконазол в дозі 50–200 мг суттєво не впливає на ефективність комбінованих протизаплідних засобів для перорального приймання. Одночасне застосування Флуконазолу і рифампіцину призводить до зменшення AUC на 25% і тривалості періоду напіввиведення Флуконазолу на 20%. При застосуванні такої комбінації необхідно враховувати доцільність підвищення дози Флуконазолу. Під час застосування Флуконазолу слід контролювати концентрацію циклоспорину в крові.

При лікуванні Флуконазолом хворих, які приймають теофілін у великих дозах або хворих з підвищеним ризиком токсичної дії теофіліну, необхідно контролювати симптоми передозування теофіліну; при їх появі слід змінити терапію. Одночасне застосування Флуконазолу в дозі 400 мг/добу і більше з терфенадином протипоказане через можливість виникнення аритмії, в дозі, меншій 400 мг/добу, проводити під суворим контролем лікаря.

При одночасному застосуванні Флуконазолу і цизаприду можливі ускладнення з боку серцево-судинної системи (навіть пароксизми шлуночкової тахікардії). Пацієнтам, які отримують Флуконазол, призначення цизаприду протипоказане. Не слід призначати Флуконазол одночасно з азитроміцином.

Застосування Флуконазолу і зидовудину потребує ретельного спостереження за хворим для раннього виявлення побічної дії зидовудину, AUC якого значною мірою збільшується.

Застосування Флуконазолу у хворих, які приймають цизаприд, астемізол, рифабутин, такролімус та інші препарати, що метаболізуються системою цитохрому Р450, може супроводжуватись збільшенням концентрації цих препаратів у сироватці крові.

Одночасне застосування Флуконазолу і цизаприду та астемізолу протипоказане. При одночасному застосуванні Флуконазолу з рифампіцином описані випадки увеїту, з такролімусом — випадки підвищення нефротоксичності.

При одночасному застосуванні Флуконазолу і мідазоламу значно підвищується концентрація останнього в плазмі крові і можливий розвиток психомоторних реакції. Якщо пацієнту, який приймає Флуконазол, потрібно призначити препарат бензодіазепінового ряду, дозу останнього слід зменшити, а пацієнт повинен знаходитись під наглядом лікаря.

Умови та термін зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ОС в захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Термін придатності

— 2 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 100 мл у пластиковому флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

Виробник

Дженом Біотек ПВТ. ЛТД.

Адреса

504, Делфі, Хіранандані Гарденс,

Повай, Мумбаї, 400 076, Індія.

Дата додавання: 20.01.2019 р. Версія для друку

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте першим

Додати свій