НАТРІЮ АДЕНОЗИНТРИФОСФАТ-БІОФАРМА р-н для ін’єкцій

Біофарма

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

р-н д/ін. 1 % амп. 1 мл, № 10

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Склад

діюча речовина: 1 мл розчину містить 10 мг динатрію аденозинтрифосфату у перерахунку на 100% кислоту аденозинтрифосфорну;

допоміжні речовини: 2 М розчин натрію гідроксиду, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група

Кардіологічні препарати.

Код АТС С01Е В10.

Клінічні характеристики

Показання

У комплексній терапії м'язової дистрофії та атрофії, для купірування пароксизмів надшлуночкової тахікардії, при спазмах периферичних судин (переміжна кульгавість, хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт). При периферичних, змішаних і центральних формах спадкової пігментної дегенерації сітківки ока.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонтів препарату; кардіогенний шок ті інші види шоку; декомпенсована стадія серцевої недостатності, синдром пролонгації QT, гострий інфаркт міокарда, геморагічний інсульт, тяжкі форми брадиаритмій, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня, обструктивні захворювання бронхолегеневої системи; тяжкі форми бронхіальної астми; артеріальна гіпотензія; гіперкаліємія, гіпермагніємія. Не можна вводити одночасно із серцевими глікозидами у великих дозах.

Спосіб застосування та дози.

Натрію аденозинтрифосфат-Біофарма вводять внутрішньом'язово та внутрішньовенно.

Для лікування м'язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу у перші 2–3 дні призначають внутрішньом'язово по 1 мл 1% розчину 1 раз на день, у наступні дні — по 1 мл 1% розчину двічі на день або одноразово 2 мл 1% розчину на день. Курс лікування визначає лікар. При необхідності курс повторити через 1–2 місяці.

При спадковій пігментній дегенерації сітківки ввести внутрішньом'язово по 5 мл 1% розчину двічі на день з інтервалом 6–8 годин щоденно протягом 15 днів. При потребі курс можна повторити з інтервалом у 8–12 місяців.

Для купіювання надшлуночкових тахіаритмій ввести внутрішньовенно 1–2 мл 1% розчину протягом 5–10 секунд (ефект спостерігається через 20–40 секунд). При необхідності повторно ввести таку ж дозу через 2–3 хвилини.

Побічні реакції

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, короткочасна втрата свідомості, відчуття стиснення у голові, фобії.

З боку органів зору: нечіткість зору.

З боку травного тракту: нудота, металевий присмак у роті, посилення моторики травного тракту (при внутрішньовенному введенні).

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, відчуття дискомфорту у грудній клітці, тахікардія або брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення АV-провідності (атріовентрикулярна блокада), аритмія, асистолія.

З боку опорно-рухового апарату: біль у руках, спині, шиї.

З боку сечовидільної системи: посилення діурезу.

З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіперемія обличчя, свербіж, шкірні висипання.

Порушення у місці введення: зміни та відчуття поколювання.

Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, алергічний дерматит, кропив'янка, анафілактичний шок, набряк Квінке.

Загальні розлади: посилене потовиділення, гіпертермія, відчуття жару.

Передозування

Симптоми: запаморочення, артеріальна гіпотензія, короткочасна втрата свідомості, аритмія, атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів, асистолія, бронхоспазм, шлуночкові порушення, синусова брадикардія та тахікардія. Також можливий розвиток алергічних реакцій.

Лікування: введення препарату негайно припинити і призначити кардіотонічні засоби.

Терапія симптоматична. Конкурентними антагоністами аденозину є ксантини (еуфілін, теофілін).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні.

Діти. Досвід застосування препарату дітям відсутній, тому препарат протипоказаний цій категорії пацієнтів

Особливості застосування

Внутрішньовенне введення препарату проводити лише в умовах стаціонару під медичним наглядом і при контролі функції серця.

Внутрішньовенно препарат вводити повільно, після чого необхідно виміряти артеріальний тиск.

Обережно застосовувати при вираженій брадикардії, синдромі слабкості синусового вузла, атріовентикулярній блокаді І ступеня, схильності до артеріальної гіпотензії.

При тривалому застосуванні необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові.

З обережністю призначати при схильності до бронхоспазмів.

Обмежити вживання продуктів, до складу яких входить кофеїн (кава, чай, напої з колою).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному прийомі з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, з препаратами магнію — гіпермагніємії.

Препарат може посилювати антиангінальну дію бета-адреноблокаторів, нітратів.

При одночасному застосуванні з дипіридамолом посилюється дія дипіридамолу, зокрема судинорозширювальний ефект.

Виявляється деякий антагонізм при одночасному застосуванні препарату з похідними пурину (кофеїн і теофілін).

Не можна вводити одночасно з серцевими глікозидами у великих дозах, оскільки посилюється ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.

При одночасному застосуванні з ксантинолу нікотинатом знижується ефект натрію аденозинтрифосфату.

Карбамазепін може посилювати ефекти аденозину, призвести до розвитку блокади.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Натрію аденозинтрифосфат (АТФ) є природною складовою частиною багатьох органів і тканин організму людини і тварин. У найбільшій кількості міститься в скелетних м'язах. Є природною макроергічною сполукою. Утворюється в організмі внаслідок окисних реакцій і в процесі гліколітичного розщеплення вуглеводів.

Під впливом натрію аденозинтрифосфату розслаблюється гладка мускулатура, полегшується проведення нервових імпульсів у вегетативних вузлах і передача збудження з блукаючого нерва на серце, підвищується скоротливість міокарда. Це метаболічний засіб, наділений антиаритмічним ефектом, чинить також гіпотензивну дію, розширює коронарні і мозкові артерії. У процесі метаболізму АТФ пригнічує автоматизм синусо-передсердного вузла і волокон Пуркіньє (блокада кальцієвих каналів і збільшення проникності для іонів калію). Покращує мозковий кровообіг, бере участь у проведенні нервових імпульсів у холінергічних і адренергічних синапсах.

Фармакокінетика.

Після парентерального введення проникає у клітини органів, де, взаємодіючи зі скорочувальним білком актоміозином, АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат і вивільняє енергію, яка використовується м'язами для здійснення механічної роботи, а також синтетичних процесів (синтез білка, сечовини тощо.). У подальшому продукти розпаду включаються у синтез АТФ.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.

Несумісність.

Препарат не можна вводити одночасно з карбамазепіном, дипіридамолом, ксантинами, антиаритмічними засобами та серцевими глікозидами.

Термін придатності.

1 рік.

Умови зберігання.

Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 °С до 8 °С.

 

Упаковка

По 1 мл 1% розчину в ампулі. У пачках по 10 ампул.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПрАТ «Біофарма».

Місцезнаходження

Україна, 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 9.

Дата додавання: 17.07.2018 р.

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте першим

Додати свій