НІТРО-МІК® концентрат для приготування розчину для інфузій

МІКРОХІМ НВФ

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

конц. д/р-ну д/інф. 1 мг/мл амп. 5 мл, № 10

Затверджено МОЗ Украiни від 2018-02-20 р. № 290. Р.п. № UA/2622/02/01

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу

Склад:

діюча речовина: гліцерил тринітрат;

1 мл розчину містить нітрогліцерину 1 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, калію дигідрофосфат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма.

Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Кардіологічні препарати. Вазодилататори, що застосовуються у кардіології. Органічні нітрати. Гліцерил тринітрат. Код АТХ С01D А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

НІТРО-МІК® — антиангінальний препарат групи периферичних вазодилататорів з переважною дією на венозні судини. Механізм дії пов’язаний з вивільненням активної речовини оксиду азоту (NO) у гладкій мускулатурі судин. Оксид азоту спричиняє активацію гуанілатциклази й підвищує рівень цГМФ, що призводить до розслаблення гладком’язових клітин у стінках судин. Під впливом нітрогліцерину артеріоли і прекапілярні сфінктери розслаблюються меншою мірою, ніж великі артерії і вени.

Антиангінальна дія нітрогліцерину пов’язана, головним чином, зі зменшенням потреби міокарда в кисні за рахунок зменшення переднавантаження (розширення вен і зменшення припливу крові до правого передсердя) та постнавантаження (зменшення загального периферичного опору судин). Сприяє розподілу коронарного кровообігу в ішемізованих ділянках міокарда. Підвищує толерантність до фізичного навантаження у хворих на ішемічну хворобу серця, стенокардію. При серцевій недостатності сприяє розвантаженню міокарда, головним чином за рахунок зменшення переднавантаження. Знижує тиск у малому колі кровообігу.

Фармакокінетика.

Ефект спостерігається через 1–2 хв від початку інфузії нітрогліцерину і триває 3–5 хв.

Об’єм розподілу нітрогліцерину — 3,3±1,2 л/кг. При концентрації в сироватці 50–500 мкг/л 60% нітрогліцерину зв’язується з протеїнами плазми.

Метаболізм нітрогліцерину здійснюється переважно в печінці під впливом глутатіонзалежної редуктази. Крім того, в сироватці проходить спонтанний гідроліз і неорганічне розщеплення нітрогліцерину. Метаболіти, переважно водорозчинні, частково чи повністю звільнені від азоту, надалі метаболізуються до глюкуронідів та екскретуються із сечею або жовчю. Ентерогепатична рециркуляція не спостерігається.

Фармакокінетика нітрогліцерину складна та залежить від індивідуальних особливостей пацієнтів. Коливання зумовлені, наприклад, первинним метаболізмом при проходженні через печінку, великим об’ємом розподілу, концентрацією у стінках судин, значною різницею концентрацій в артеріях і венах, гідролізом у сироватці та непостійною концентрацією у плазмі. Плазматичний кліренс нітрогліцерину при тривалій інфузії становить 230±9 мл/хв/кг.

Клiнiчнi характеристики.

Показання.

Сильний та тривалий біль ішемічного ґенезу в ділянці серця, асоційований із інфарктом міокарда або нестабільною стенокардією.

Недостатність насосної функції серця і набряк легень, асоційований з гострим інфарктом міокарда.

Артеріальна гіпертензія, пов’язана з операцією на відкритому серці та іншими хірургічними втручаннями.

Для забезпечення контрольованої артеріальної гіпотензії під час хірургічних втручань.

Протипоказання.

  • Підвищена чутливість до нітрогліцерину та інших нітросполук;
  • гіповолемія;
  • виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск < 90 мм рт. ст.);
  • гострий інфаркт міокарда з локалізацією у правому шлуночку;
  • підвищений внутрішньочерепний тиск (внаслідок травми голови чи крововиливу у мозок);
  • тампонада серця;
  • гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
  • констриктивний перикардит;
  • закритокутова глаукома;
  • токсичний набряк легень;
  • анемія;
  • гостра судинна недостатність (шок, судинний колапс);
  • одночасне застосування з інгібіторами фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафіл, варденафіл, тадалафіл), оскільки вони потенціюють гіпотензивну дію нітратів (перерва між прийомами повинна становити не менше 48 годин);
  • кардіогенний шок (якщо не проводяться заходи з підтримки кінцевого діастолічного тиску);
  • одночасний прийом зі стимулятором розчинної гуанілатциклази ріоцигуатом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні з морфіном та іншими вазодилататорами, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, блокаторами «повільних» кальцієвих каналів, β-адреноблокаторами, діуретиками, іншими гіпотензивними, нейролептичними засобами та трициклічними антидепресантами, інгібіторами моноаміноксидази, з інгібіторами фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафіл, варденафіл, тадалафіл), опіоїдними анальгетиками, етанолом та етанолвмісними препаратами посилюється гіпотензивна дія нітрогліцерину, а з симпатоміметиками (норадреналін, мезатон) — пригнічується антиангінальна дія. Поєднання з дигідроерготаміном може призвести до підвищення біодоступності останнього та збільшення ризику дигідроерготамініндукованого коронарного спазму. Застосування нітрогліцерину на тлі хінідину або новокаїнаміду може спричинити ортостатичний колапс. При застосуванні з гепарином можливе зниження антикоагулянтної дії. Атропін та інші препарати, що чинять М-холіноблокуючу дію (етацизин, етмозин), можуть знизити ефект нітрогліцерину у результаті зниження секреції та біозасвоєння препарату. Фенобарбітал активує метаболізм нітратів у печінці, донатори сульфідрильних груп (каптоприл, ацетилцистеїн, унітіол) відновлюють знижену чутливість до препарату.

Одночасний прийом препарату НІТРО-МІК® зі стимулятором розчинної гуанілатциклази ріоцигуатом може викликати розвиток артеріальної гіпотензії.

При одночасному внутрішньовенному введенні тканинного плазміногенного активатора та нітрогліцерину можливе прискорення плазмового кліренсу тканинного плазміногенного активатора внаслідок посилення кровообігу у печінці.

Одночасний прийом нітрогліцерину і ацетилсаліцилової кислоти може посилити антигіпертензивний ефект нітрогліцерину.

Одночасний прийом нітрогліцерину і протизапальних препаратів, за винятком ацетилсаліцилової кислоти, може привести до зниження терапевтичного ефекту нітрогліцерину.

Сапроптерин (тетрагідробіоптерин, ВН4) — кофактор синтетази оксиду азоту. З обережністю застосовувати препарати, що містять сапроптерин, з будь-якими лікарськими засобами, що чинять вазодилатаційну дію за рахунок метаболізму оксиду азоту або містять у своєму складі донори оксиду азоту (у т. ч. нітрогліцерин (ГТН), ізосорбіду динітрат (ІСДН), ізосорбіду мононітрат).

Особливості застосування.

НІТРО-МІК® потрібно застосовувати з особливою обережністю та при ретельному медичному контролі у таких випадках:

  • Низький тиск наповнення лівого шлуночка, у тому числі при гострому інфаркті міокарда (слід уникати зниження систолічного артеріального тиску нижче 90 мм рт. ст.).
  • Порушення функції лівого шлуночка (наприклад, при лівошлуночковій недостатності).
  • Тенденція до ортостатичних порушень судинної регуляції.
  • Тяжка ниркова та/або печінкова недостатність (ризик розвитку метгемоглобінемії).
  • Тиреотоксикоз.
  • Цукровий діабет.
  • Атеросклероз.

При гострому інфаркті міокарда або гострій серцевій недостатності препарат слід приймати тільки за умови ретельного клінічного нагляду за пацієнтом.

При призначенні препарату особливу увагу слід приділяти пацієнтам з «легеневим» серцем, анемією, гіпотиреозом, порушенням харчування або гіпотермією.

Пацієнтам, хворим на епілепсію, препарат призначають тільки за життєвими показаннями. У цих випадках необхідно застосовувати максимально низьку дозу.

Під час лікування не слід вживати алкогольні напої.

Для попередження почастішання нападів стенокардії слід уникати різкої відміни препарату. Якщо відомо, що пацієнт приймає інгібітори фосфодіестерази-5, терапія препаратом НІТРО-МІК® протипоказана. Пацієнти, що отримують терапію препаратом НІТРО-МІК®, повинні бути попереджені про неприпустимість прийому інгібіторів фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафілу, тадалафілу, варденафілу).

На фоні внутрішньовенного введення препарату можливе значне зниження артеріального тиску та поява запаморочення при різкому переході із положення лежачи або сидячи в положення стоячи, при спекотній погоді, а також посилення стенокардії (при різкому зниженні артеріального тиску) та ішемії міокарда аж до інфаркту міокарда і раптової смерті (парадоксальні нітратні реакції). Для профілактики небажаного зниження артеріального тиску слід індивідуально і методично правильно підбирати швидкість введення препарату. Зниження артеріального тиску можливе не лише у період підбору швидкості введення препарату НІТРО-МІК®, але і пізніше на фоні стабілізованого артеріального тиску. Тому контроль артеріального тиску необхідно проводити не рідше 3–4 разів на годину протягом всього періоду інфузії.

Можливий розвиток толерантності та перехресної толерантності до інших препаратів групи нітратів при тривалому застосуванні, особливо у високих дозах. Пацієнтам, що проходили раніше лікування органічними нітратами (наприклад, ізосорбіду динітратом, ізосорбіду-5-мононітратом), може бути потрібна більш висока доза.

Якщо нечіткість зору зберігається або сильно виражена, лікування слід припинити.

У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю та тяжкою нирковою недостатністю потрібна корекція дози залежно від тяжкості захворювання (особливо при застосуванні високих доз), рекомендується починати лікування з найменшої можливої дози. Необхідний ретельний моніторинг стану пацієнта.

Гіпоксемія

Слід дотримуватися обережності при застосуванні пацієнтам з артеріальною гіпоксемією через тяжку анемію (включаючи глюкозо-6-фосфатдегідрогеназну (G6PD) індуковану недостатність), тому що метаболізм нітрогліцерину у таких пацієнтів знижений.

Також обережність потрібна при застосуванні пацієнтам з гіпоксемією і порушенням вентиляції/перфузії внаслідок захворювання легень або серцевої недостатності, а також пацієнтам зі стенокардією, інфарктом міокарда або церебральною ішемією, які мають порушення з боку дихальних шляхів (особливо з альвеолярною гіпоксією). У цих умовах відбувається звуження судин в легенях для того, щоб перемістити перфузію ділянки альвеолярної гіпоксії у частину легенів з кращою вентиляцією (рефлекс Ейлера — Лільєстранда). Як потужний судинорозширювальний засіб нітрогліцерин може перешкодити цьому захисному звуженню судин і, як наслідок, привезти до підвищення перфузії погано вентильованих ділянок, погіршенню вентиляційно-перфузійного дисбалансу та зниженню артеріального парціального тиску кисню.

Метгемоглобінемія

Після застосування препарату повідомлялося про розвиток метгемоглобінемії. Лікування метгемоглобінемії метиленовим синім протипоказано пацієнтам з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази або метгемоглобінредуктази.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Інформація про застосування препарату у період вагітності обмежена, тому його не рекомендується застосовувати вагітним. Побічні реакції у немовлят, матері яких лікуються препаратом, малоймовірні та слабко виражені. На період лікування годування груддю слід припинити. У разі необхідності застосування препарату за життєвими показаннями слід оцінити співвідношення ризик/користь.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат застосовують в умовах стаціонару.

Спосіб застосування та дози.

Режим дозування встановлюють індивідуально, залежно від клінічної відповіді та систолічного артеріального тиску.

Зазвичай застосовують інфузійний розчин, що містить 100 мкг/мл нітрогліцерину. Такий розчин готують шляхом розведення 4 ампул препарату НІТРО-МІК®, концентрату для розчину для інфузій, 1 мг/мл (20 мг нітрогліцерину), у 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду, 5% розчину глюкози або ізотонічного глюкозо-сольового розчину для отримання концентрації розчину 100 мкг/мл. Можна застосовувати вищі концентрації, але не більше 400 мкг/мл.

Системи для інфузій повинні бути виготовлені з поліетилену (РЕ), поліпропілену (РР), політетрафторетилену (РТFЕ) чи скла. Нітрогліцерин абсорбується матеріалами, виготовленими з полівінілхлориду (PVC) та поліуретану (PU), що вимагає підвищення його дози.

Внутрішньовенна інфузія може починатися зі швидкістю 10–20 мкг/хв. Надалі швидкість можна збільшувати на 10–20 мкг/хв кожні 5–10 хв, залежно від реакції пацієнта. Гарний терапевтичний ефект спостерігається при швидкості введення 50–100 мкг/хв. При тривалому введенні великих доз через 8–24 години можливий розвиток толерантності і може бути потрібне збільшення дози. Максимальна швидкість становить 400 мкг/хв.

Швидкість інфузії при концентрації розчину вище 100 мкг/мл Швидкість інфузії при концентрації розчину 100 мкг/мл
мкг/хв мг/год мг/год крапель/хв
10 0,6 6 2
20 1,2 12 4
30 1,8 18 6
40 2,4 24 8
50 3,0 30 10
60 3,6 36 12
70 4,2 42 14
80 4,8 48 16
90 5,4 54 18
100 6,0 60 20
150 9,0 90 30
200 12,0 120 40
300 18,0 180 60
400 24,0 240 80

При внутрішньовенному введенні нітрогліцерину спостерігається виражений гемодинамічний ефект. Тому препарат застосовують тільки в умовах стаціонару, постійно контролюючи функції серцево-судинної системи. Систолічний тиск крові не повинен знижуватися більш ніж на 10–15 мм рт. ст. у нормотензивних пацієнтів, не більше ніж на 5 мм рт. ст. — у хворих на артеріальну гіпотензію або схильних до неї, частота пульсу не повинна підвищуватися більш ніж на 5 уд./хв, якщо в цей же час чітко поліпшується клінічна картина.

Діти.

Інформація щодо ефективності та безпеки застосування препарату дітям не встановлена.

Передозування.

Симптоми. Артеріальна гіпотензія, тахікардія, відчуття жару, гіперемія, головний біль, прискорене серцебиття, синкопе. Підвищення внутрішньочерепного тиску, що може призвести до сплутаності свідомості та неврологічних розладів.

Лікування. Припинити подальше введення препарату. Надмірну артеріальну гіпотензію можна усунути шляхом зниження швидкості інфузії препарату чи припинення його введення. При тяжкій артеріальній гіпотензії хворого слід покласти в горизонтальне положення на ліжко з опущеним узголів’ям. При артеріальній гіпотензії, асоційованій з брадикардією, показане застосування атропіну і допаміну. Гіпоксія, спричинена метгемоглобінемією, може призвести до ціанозу, метаболічного ацидозу, коми, судом, судинного колапсу. При метгемоглобінемії внутрішньовенно вводять розчин метиленового синього (1–2 мг/кг маси тіла). Лікування метгемоглобінемії метиленовим синім протипоказано пацієнтам з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази або метгемоглобінредуктази.

Побічні реакції.

У більшості випадків побічні ефекти нітрогліцерину пов’язані з надмірним зниженням артеріального тиску.

Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто — ≥ 1/10; часто — ≥ 1/100, < 1/10; нечасто — ≥ 1/1000, < 1/100; рідко — ≥ 1/10000, < 1/1000; дуже рідко — < 1/10000; частота невідома — частота не може бути оцінена за наявними даними.

З боку психіки: рідко — відчуття тривоги.

З боку нервової системи: часто — головний біль, астенія; нечасто — запаморочення; рідко — синкопе;

З боку органів зору: рідко — порушення зору.

З боку серцево-судинної системи: часто — тахікардія, артеріальна гіпотензія (особливо ортостатична); нечасто — припливи, парадоксальне посилення нападів стенокардії, судинний колапс (інколи супроводжується брадіаритмією і непритомністю), перехідна гіпоксемія внаслідок відносного перерозподілу кровотоку в гіповентильовані альвеолярні ділянки (у пацієнтів з ішемічною хворобою серця може призводити до гіпоксії міокарда); рідко — брадикардія, ціаноз; частота невідома — прискорене серцебиття.

З боку травного тракту: рідко — нудота, блювання; дуже рідко — печія.

З боку шкіри: рідко — шкірні висипання, кропив’янка, зміни в місці введення; частота невідома — гіперемія обличчя, шкірний свербіж, печіння, еритема, подразнення, ексфоліативний дерматит; нечасто — алергічний контактний дерматит.

Загальні розлади: порушення дихання, слабкість.

Також повідомлялося про поодинокі випадки таких побічних реакцій, як: загострення ішемічної хвороби серця внаслідок гіпоксії, повна блокада, асистолія, ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості.

При високій швидкості інфузії (> 290 мкг/хв) або при лікуванні хворих зі зниженим кліренсом лікарських речовин може підвищуватися концентрація метгемоглобіну в крові. Метгемоглобінемія виникає рідко.

Для органічних нітратів були відзначені випадки вираженого зниження артеріального тиску, що супроводжувалося нудотою, блюванням, неспокоєм, блідістю та підвищеним потовиділенням.

Подібно до інших форм нітратів, нітрогліцерин часто може викликати дозозалежні головні болі у зв’язку з розширенням судин головного мозку. Як правило, головні болі проходять самостійно через декілька днів, незважаючи на продовження терапії препаратом НІТРО-МІК®. У разі стійкого головного болю на фоні переривчастої терапії нітрогліцерином для їх лікування слід застосовувати слабкі анальгетики. Головні болі, що не піддаються лікуванню, є показанням для зменшення дози препарату НІТРО-МІК® або припинення його застосування. Незначному рефлекторно-індукованому підвищенню частоти серцевих скорочень у разі необхідності можна запобігти за допомогою комбінованої терапії з β-адреноблокаторами.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 30 °С, подалі від вогню.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Слід застосовувати тільки ті розчинники, які зазначено в розділі «Спосіб застосування та дози». Не слід змішувати в одній ємності з іншими лікарськими засобами.

Упаковка.

По 5 мл в ампулі, по 10 ампул у пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».

Мiсцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 61115, м. Харків, вул. Сімнадцятого Партз’їзду, 36.

Заявник.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ».

Мiсцезнаходження заявника.

Україна, 93009, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Леніна, 33.

Повідомити про небажане явище при застосуванні лікарського засобу Ви можете за телефоном +38(050) 309–83–54 (цілодобово).

Дата додавання: 10.09.2018 р.

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте першим

Додати свій