0
UA | RU

АЦЦ® 100 (ACC 100)

Склад і форма випуску

РечовинаКількість
Ацетилцистеїн100 мг
Допоміжні речовини: цукроза, кислота аскорбінова, сахарін, ароматизатор.
Ацетилцистеїн....................................................... 100 мг
Допоміжні речовини: сахароза, кислота аскорбінова, сахарин, апельсиновий ароматизатор..
№ UA/2030/02/01 від 12.04.2017
РечовинаКількість
Ацетилцистеїн200 мг
Допоміжні речовини: цукроза, кислота аскорбінова, сахарін, ароматизатор.
Ацетилцистеїн....................................................... 200 мг
Допоміжні речовини: сахароза, кислота аскорбінова, сахарин, апельсиновий ароматизатор..
№ UA/2031/02/01 від 12.04.2017
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Склад

діюча речовина: ацетилцистеїн;

1 пакетик містить ацетилцистеїну 100 мг або 200 мг;

допоміжні речовини: сахароза, кислота аскорбінова, сахарин, апельсиновий сухий ароматизатор 1:1000 Sotteri 289;

1 пакетик АЦЦ 100 містить 0,24 хлібні одиниці;

1 пакетик АЦЦ 200 містить 0,23 хлібні одиниці.

Лікарська форма

Порошок для приготування розчину для перорального застосування.

Гомогенний порошок білого кольору без агломератів із запахом апельсина.

Фармакотерапевтична група

Муколітичні засоби. Код АТС R05C B01.

Ацетилцистеїн (АЦЦ) — муколітичний, відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїн. Діє секретолітично та підвищує моторику респіраторного тракту. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок наявності вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів гнійного мокротиння. Внаслідок цього в’язкість мокротиння зменшується.

Препарат має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв’язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону — важливого фактора хімічної детоксикації. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати останній при гострих отруєннях парацетамолом та іншими токсичними речовинами (альдегідами, фенолами).

Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму в печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — десь 10%. Зв’язування з білками плазми — приблизно 50%. Ацетилцистеїн виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).

Період напіввиведення визначається, головним чином, швидкою біотрансформацією в печінці і становить приблизно 1 год.

Показання для застосування

Лікування гострої та хронічної патології бронхолегеневої системи при захворюваннях, що супроводжуються підвищеним утворенням мокротиння з погіршенням відхаркування: гострий і хронічний бронхіт; бронхоектазії; хронічний обструктивний бронхіт; муковісцидоз; трахеїт.

Протипоказання

Підвищена чутливість до ацетилцистеїну або інших складових препарату. Немовлята до 10 днів життя.

Належні заходи безпеки при застосуванні

У пацієнтів, які страждають на виразку шлунка або дванадцятипалої кишки, ацетилцистеїн може спричинити бронхіальну гіперсекрецію. У таких випадках, коли кашель або кашльовий рефлекс недостатні, слід стежити, щоб дихальні шляхи залишалися вільними.

Препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму.

Це пояснюється тим, що під час приготування розчину може виникнути рефлекторний бронхоспазм внаслідок того, що гранули, при висипанні їх з пакетика у посуд, можуть потрапляти у повітря, що вдихається, і у такий спосіб подразнювати слизову оболонку носа.

Під час лікування ацетилцистеїном рекомендується вживати достатню кількість рідини.

Особливі застереження

Застосування у період вагітності або годування груддю.

На сьогодні немає достатньої кількості спостережень щодо застосування препарату в періоди вагітності і лактації, тому препарат можна призначати тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Немає даних про негативний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами, що потребують концентрації уваги.

Діти

Дітям до 2 років ацетилцистеїн слід призначати тільки за життєвими показаннями; лікування проводити під суворим наглядом лікаря.

Спосіб застосування та дози

Дорослим і дітям старше 14 років призначають по 400 — 600 мг на добу, розділені на 2 — 3 прийоми.

Дітям від 6 до 14 років призначають по 300 — 400 мг на добу, розділені на 2 — 3 прийоми.

Дітям від 2 до 6 років призначають по 200 — 300 мг на добу, розділені на 2 — 3 прийоми.

Муковісцидоз

Для пацієнтів з муковісцидозом і масою тіла понад 30 кг допускається підвищення добової дози до 800 мг ацетилцистеїну.

Діти старше 6 років приймають препарат 3 рази на добу по 200 мг (600 мг ацетилцистеїну).

Дітям від 2 до 6 років — по 100 мг 4 рази на добу (400 мг ацетилцистеїну).

При гострих неускладнених захворюваннях препарат застосовують не більше 5 — 7 днів.

Термін лікування при тривалих захворюваннях визначається окремо. Лікування хронічних захворювань проводиться тривалий час або курсами по декілька місяців (до 6 місяців).

Препарат рекомендується приймати після їди. Для цього вміст пакетика розчиняють у ½ склянки води, соку або холодного чаю. Після приготування розчину його треба випити якнайшвидше. В окремих випадках через наявність у складі препарату стабілізатора — аскорбінової кислоти, приготовлений розчин можна залишати приблизно на 2 год до моменту його застосування. Додаткове вживання рідини посилює муколітичний ефект препарату.

Передозування

Досі не спостерігалося випадків тяжких і небезпечних для життя побічних ефектів, навіть при екстремальному передозуванні.

Побічні ефекти

Можливі пронос, нудота, печія, блювання.

Іноді спостерігалися головний біль, запалення слизової оболонки рота, шум у вухах.

Існують поодинокі випадки щодо виникнення алергічних реакцій, спазму бронхів (у пацієнтів з підвищеною чутливістю бронхіальної системи, наприклад, при бронхіальній астмі), шкірних висипань, які швидко минають, свербежу, тахікардії, а також зниження артеріального тиску.

При перших ознаках підвищеної чутливості до ацетилцистеїну необхідно припинити застосування препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Антибіотики тетрациклінового ряду (за винятком доксицикліну) не рекомендується застосовувати одночасно з АЦЦÒ.

Випадки інактивації антибіотиків іншої групи ацетилцистеїном спостерігались виключно під час експериментів in vitro, при безпосередньому змішуванні останніх. Але для безпеки хворого інтервал між прийманням антибіотиків і ацетилцистеїну повинен становити не менше 2 год.

При одночасному застосуванні препарату з протикашльовими засобами у зв’язку зі зниженням кашльового рефлексу можливий небезпечний застій слизу.

Одночасне застосування нітрогліцерину з АЦЦÒ може призвести до підсилення вазодилататорного ефекту нітрогліцерину.

Несумісність з іншими лікарськими засобами

In vitro несумісність спостерігалась з деякими напівсинтетичними пеніцилінами, тетрациклінами, цефалоспоринами, а також аміноглікозидами. Немає даних про наявність несумісності з такими антибіотиками, як амоксицилін, еритроміцин, цефуроксим.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Упаковка

По 3 г порошку в пакетику. По 20 пакетиків у картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Назва і місцезнаходження виробника

Салютас Фарма ГмбХ, Німеччина, підприємство компанії Сандоз.

Д-39179 Барлебен, Отто-вон-Гюріке-Аллеє, 1, Німеччина. 

Дата додавання: 19.10.2021 р.
© Компендіум 2021

Діагнози, при яких застосовують АЦЦ 100

Бактеріальна пневмонія неуточнена МКХ J15.9
Бронхіт і пневмоніт, викликані хімічними речовинами, газами, димами і парами МКХ J68.0
Бронхоектазія МКХ J47
Бронхопневмонія МКХ J18.9
Вірусна пневмонія МКХ J12.9
Гостра респіраторна вірусна інфекція МКХ J06.9
Гострий алергічний бронхіт МКХ J20.9
Гострий трахеїт МКХ J04.1
Катаральний риніт МКХ J00
Ларинготрахеїт МКХ J04.2
Обструктивний бронхіт МКХ J40
Пневмонія МКХ J18.0
Простий хронічний бронхіт МКХ J41.0
Слизисто-гнійний хронічний бронхіт МКХ J41.1
Хвороби бронхів МКХ J98.0

Рекомендовані аналоги АЦЦ 100:

відхаркувальні засоби, за виключенням комбінованих препаратів, що містять протикашльові засоби
відхаркувальні засоби, за виключенням комбінованих препаратів, що містять протикашльові засоби
відхаркувальні засоби, за виключенням комбінованих препаратів, що містять протикашльові засоби
відхаркувальні засоби, за виключенням комбінованих препаратів, що містять протикашльові засоби
інші анальгетики та антипіретики
відхаркувальні засоби, за виключенням комбінованих препаратів, що містять протикашльові засоби
відхаркувальні засоби, за виключенням комбінованих препаратів, що містять протикашльові засоби

Коментарі

Алексей Музыченко 05.10.2021 12:00

В справочнику «Компендіум» 2019 року по препарату Ацц® 100, Ацц® 200 порошок (Acc® 100, Acc® 200 powder) була представлена наступна інформація

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

ацетилцистеїн (АЦЦ) — муколітичний, відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та зменшення в’язкості слизу, і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння.
Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв’язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону — важливого фактора внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів екзогенного та ендогенного походження, але й від ряду цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати останній при передозуванні парацетамолу.
Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму в печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — близько 10%. Cmax у плазмі крові досягається через 1–3 год після прийому. Зв’язування з білками плазми крові — близько 50%. Ацетилцистеїн виділяється нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).
T½ визначається головним чином швидкою біотрансформацією в печінці й становить близько 1 год. У разі зниження функції печінки T½ подовжується до 8 год.

ПОКАЗАННЯ:

лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що потребують зменшення в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.

ЗАСТОСУВАННЯ:

дорослим і дітям віком старше 14 років призначають по 400–600 мг ацетилцистеїну на добу, розподілені на 1–3 прийоми.
Дітям віком 6–14 років призначають по 400–600 мг/добу, розподілені на 2–3 прийоми.
Дітям віком 2–6 років призначають по 200–400 мг/добу, розподілені на 2 прийоми.
Препарат рекомендується приймати після їди. Вміст пакетика розчинити у ½ склянки води, соку або холодного чаю. Після приготування розчину його слід випити якнайшвидше. В окремих випадках у зв’язку з наявністю у складі препарату стабілізатора — аскорбінової кислоти — приготовлений розчин можна залишити приблизно на 2 год до моменту його застосування. Додаткове вживання рідини посилює муколітичний ефект препарату.
Термін лікування хронічних захворювань визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання. При гострих неускладнених захворюваннях ацетилцистеїн застосовують 5–7 днів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

підвищена чутливість до ацетилцистеїну або інших компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча.

ПОБІЧНА ДІЯ:

для опису частоти побічних дій використовують таку класифікацію: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000).
З боку серцево-судинної системи: нечасто — тахікардія, артеріальна гіпотензія.
З боку нервової системи: нечасто — головний біль.
З боку шкіри: нечасто — алергічні реакції (свербіж, кропив’янка, екзантема, екзема, висип, ангіоневротичний набряк).
З боку органа слуху: нечасто — дзвін у вухах.
З боку дихальної системи: рідко — диспное, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється з БА), ринорея.
З боку травного тракту: нечасто — печія, диспепсія, стоматит, абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, неприємний запах з рота.
Загальні розлади: нечасто — лихоманка.
Повідомлялося про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лаєлла). При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомлялося про виникнення кровотеч, що найчастіше були пов’язані з розвитком реакцій гіперчутливості. Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження тому немає. Дуже рідко повідомлялося про набряк Квінке, набряк обличчя, випадки анемії, геморагії, анафілактичні реакції або навіть шок.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

належні заходи безпеки при застосуванні. Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо в разі супутнього прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.
Є окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лаєлла) при прийомі ацетилцистеїну, тому в разі виникнення змін з боку шкіри або слизових оболонок слід негайно припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем щодо подальшого його прийому.
Слід з обережністю призначати ацетилцистеїн хворим на БА через можливий розвиток бронхоспазму. При висипанні вмісту пакетика в посуд під час приготування розчину порошок може потрапляти в повітря та подразнювати слизову оболонку носа, внаслідок чого може виникнути рефлекторний бронхоспазм.
Пацієнтам із захворюваннями печінки, нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю для уникнення накопичення азотовмісних речовин в організмі.
Застосування ацетилцистеїну викликає розрідження бронхіального секрету. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.
Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам з непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).
Препарат містить сахарозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, дефіцитом сахарази-ізомальтази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Один пакетик АЦЦ® 100 містить 2,8 г сахарози (близько 0,24 хлібних одиниць); один пакетик АЦЦ® 200 містить 2,7 г сахарози (близько 0,23 хлібних одиниць). Це слід враховувати при застосуванні препарату у хворих на цукровий діабет.
Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності або годування груддю застосування ацетилцистеїну можливе тільки в разі, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Діти. Застосовують у дітей віком від 2 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

застосування разом з ацетилцистеїном протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через зменшення вираженості кашльового рефлексу.
При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів має становити не менше ніж 2 год. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.
Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.
Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеїн з іншими препаратами.
Ацетилцистеїн зменшує вираженість гепатотоксичної дії парацетамолу.
Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.
Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.
Одночасний прийом нітрогліцерину та ацетилцистеїну може призвести до підсилення вазодилататорного ефекту нітрогліцерину.
Під час контакту з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

немає даних про випадки передозування при пероральному застосуванні ацетилцистеїну.
Симптоми: нудота, блювання, діарея. Для дітей є ризик гіперсекреції.
Терапія: лікування симптоматичне.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °С.

Додати свій

Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko