0
UA | RU

Метакартин розчин для ін’єкцій (Metacartin solution for injection)

Склад і форма випуску

РечовинаКількість
Левокарнітин (L-карнітин)1 г/5 мл
1 ампула (5 мл) розчину для ін’єкцій містить левокарнітину 1 г;
1 мл розчину для ін’єкцій містить левокарнітину 200 мг.
Допоміжні речовини: кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій..
№ UA/15530/01/01 від 10.11.2016 до 10.11.2021
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Карнітин є природним компонентом клітин, у яких відіграє фундаментальну роль у процесах синтезу та транспортування енергії. Являє собою фактично єдиний незамінний фактор для процесу проникнення довголанцюгових жирних кислот у мітохондрії та їх участі в β-окисненні; крім того, карнітин контролює транспортування енергії, що виробляється мітохондріями, у цитоплазму за допомогою модуляції ферменту аденіннуклеотидтранслокази.

Найбільш високі концентрації карнітину спостерігаються в скелетних м’язах і міокарді. Міокард, незважаючи на здатність використовувати різні субстрати для отримання енергії, зазвичай використовує жирні кислоти. Тому карнітин відіграє важливу роль у метаболізмі серця, оскільки окиснення жирних кислот строго залежить від наявності достатньої кількості речовини. Експериментальні дослідження показали, що при різних станах стресу, гострій ішемії, дифтерійному міокардиті може спостерігатися зниження рівня карнітину в тканинах міокарда. Дослідження з використанням різних моделей на тваринах підтвердили сприятливу дію карнітину при різних змінах функції серця, викликаних штучно: гостра і хронічна ішемія, стан серцевої недостатності, серцева недостатність на фоні дифтерійного міокардиту, медикаментозна кардіотоксичність (пропранолол, адріаміцин).

Левокарнітин продемонстрував терапевтичну ефективність при наступних захворюваннях:

· первинний дефіцит карнітину, що характеризується фенотипами, такими як міопатія з накопиченням ліпідів, печінкова енцефалопатія типу синдрому Рея та/або прогресуюча дилатаційна кардіоміопатія;

· вторинний дефіцит карнітину у пацієнтів з органічною ацидурією генетичного походження (пропіонова ацидемія, метилмалонова ацидурія, ізовалеріанова ацидемія) та у пацієнтів з генетичними дефектами β-окиснення. У таких ситуаціях вторинний дефіцит проявляється в накопиченні ефірів жирних кислот. Фактично ендогенний левокарнітин діє як «буфер» по відношенню до різних жирних кислот, які не можуть бути метаболізовані;

· вторинний дефіцит карнітину у пацієнтів, що знаходяться на інтермітуючому гемодіалізі. Зниження вмісту левокарнітину в м’язах позитивно корелює з його втратою з діалізною рідиною.

М’язові симптоми, що зазвичай спостерігаються у таких пацієнтів після сеансу гемодіалізу, поліпшуються при терапії левокарнітином.

Фармакокінетика. При в/в введенні левокарнітин виводиться головним чином через нирки. Метаболічний компонент абсолютно незначний, за винятком зворотної трансформації левокарнітину в його ефіри.

Показання Метакартин розчин для ін’єкцій

первинна та вторинна карнітинова недостатність.

Застосування Метакартин розчин для ін’єкцій

вторинний дефіцит карнітину у пацієнтів, яким проводять гемодіаліз. Препарат у дозі 2 г слід вводити в/в повільно в кінці кожного сеансу діалізу.

Доза 2,5 г може бути показана для застосування у пацієнтів, які перебувають на діалізі протягом більше 1 року.

В/в введення препарату слід проводити повільно (протягом 2–3 хв).

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти літнього віку. Таким пацієнтам відсутня необхідність у зміні дозування та інших застереженнях. У клінічних дослідженнях профіль безпеки у молодих пацієнтів і пацієнтів літнього віку був подібним.

Пацієнти з цукровим діабетом. Застосування левокарнітину у пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби, може спричинити гіпоглікемію (через покращення засвоєння глюкози). У таких пацієнтів слід постійно контролювати рівень глюкози в плазмі крові для корекції режиму гіпоглікемічного лікування (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Діти. Препарат можна застосовувати у дітей.

Протипоказання

підвищена чутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату.

Побічна дія

побічні реакції (за даними клінічних досліджень, літератури та післяреєстраційного досвіду) наведені за класами систем органів відповідно до медичного словника регуляторної діяльності MedDRA та класифікуються за наступною частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <10), нечасто (≥1/1000, <100), рідко (≥1/10 000, <100), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (частоту неможливо оцінити за наявними даними). У межах кожної частотної групи небажані ефекти зазначені в порядку зменшення ступеня тяжкості.

З боку нервової системи: нечасто — головний біль; невідомо — судоми1, запаморочення.

З боку серця: невідомо — відчуття серцебиття.

З боку судин: нечасто — артеріальна гіпотензія, АГ.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: невідомо — задишка.

З боку травного тракту: часто — нудота, блювання, діарея, біль у животі; нечасто — дисгевзія, диспепсія, сухість у роті.

З боку шкіри та підшкірних тканин: невідомо — свербіж, висип.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: нечасто — м’язові спазми; невідомо — міастенія2, м’язова напруга.

Загальні розлади та порушення в місці введення: нечасто — біль у грудях, аномальні відчуття, пірексія, реакції в місці введення.

Дослідження: нечасто — підвищення АТ; дуже рідко — збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ)3.

1Повідомляли про випадки судом у пацієнтів із судомною активністю або без такої, які отримували левокарнітин перорально або в/в. Застосування левокарнітину може підвищити частоту та/або ступінь тяжкості нападу судом. У пацієнтів із сприятливими факторами застосування левокарнітину також може викликати судоми.

2Повідомляли про легкі симптоми міастенії у пацієнтів з уремією.

3Повідомляли про дуже рідкісні випадки збільшення МНВ у пацієнтів, які отримували одночасну терапію препаратами кумарину (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за балансом користь/ризик лікарського засобу. Працівників системи охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Особливості застосування

застосування левокарнітину у пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби, може спричинити гіпоглікемію (через покращення засвоєння глюкози). У таких пацієнтів необхідно постійно контролювати рівень глюкози у плазмі крові для корекції режиму гіпоглікемічного лікування.

В/в введення препарату слід проводити повільно (протягом 2–3 хв).

Під час застосування препарату слід здійснювати моніторинг водно-електролітного балансу.

Застосування левокарнітину у пацієнтів з наявністю судомної активності в анамнезі може підвищити частоту та/або ступінь тяжкості нападу судом. У пацієнтів із сприятливими факторами застосування левокарнітину також може викликати судоми.

Безпеку та ефективність перорального застосування левокарнітину у пацієнтів із нирковою недостатністю не досліджували. Тривале пероральне застосування високих доз левокарнітину у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або термінальною стадією ниркової недостатності, які знаходяться на гемодіалізі, може призвести до накопичення в крові потенційно токсичних метаболітів, триметиламіну та триметиламін-М-оксиду, оскільки зазвичай ці метаболіти виділяються нирками. Така ситуація не відмічається після в/в введення левокарнітину.

Левокарнітин є фізіологічним продуктом, тому ризик звикання або залежності відсутній.

У дуже рідкісних випадках повідомляли про збільшення МНВ при одночасному застосуванні левокарнітину з препаратами кумарину. У разі одночасного застосування цих засобів слід здійснювати моніторинг МНВ або проводити інші тести на коагуляцію щотижня до стабілізації та щомісяця в подальшому (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Застосування у період вагітності або годування грудьми

Вагітність. Тератогенної дії у доклінічних дослідженнях левокарнітину не виявлено. При застосуванні найвищої досліджуваної дози 600 мг/кг маси тіла у тварин відмічали статистично незначне підвищення частоти постімплантаційної загибелі плода на ранніх термінах вагітності. Значимість цих результатів для людини невідома.

Адекватних клінічних досліджень за участю вагітних не проводили. У період вагітності препарат слід застосовувати у випадку, якщо користь від його застосування для жінки переважає потенційний ризик для плода.

Період годування грудьми. Левокарнітин — звичайний компонент людського молока. Застосування добавок левокарнітину у жінок, які годують грудьми, не вивчалося. У період годування грудьми препарат слід застосовувати у випадку, якщо користь від його застосування для жінки переважає потенційний ризик для дитини, спричинений надмірною експозицією карнітину.

Фертильність. У клінічних дослідженнях не виявлено негативного впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Препарат не впливає на здатність керування транспортними засобами або іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

не можна виключити взаємодії між левокарнітином та препаратами кумарину. У дуже рідкісних випадках повідомляли про збільшення МНВ при одночасному застосуванні левокарнітину з препаратами кумарину (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). У разі одночасного застосування цих засобів слід здійснювати моніторинг МНВ або проводити інші тести на коагуляцію щотижня до стабілізації та щомісяця в подальшому (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Одночасне застосування левокарнітину із засобами, що індукують гіпокарнітинемію через посилення виведення карнітину нирками (наприклад вальпроєва кислота, проліки, що містять півалонову кислоту, цефалоспорини, цисплатин, карбоплатин, іфосфамід), може знизити його рівень.

Несумісність. Не змішувати з іншими лікарськими засобами.

Передозування

передозування або тривале застосування левокарнітину може призвести до діареї. Левокарнітин легко видаляється з плазми крові шляхом діалізу.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Інструкція МОЗ
Дата додавання: 30.09.2021 р.
© Компендіум 2020

Діагнози, при яких застосовують Метакартин розчин для ін’єкцій

Бактеріальна кишкова інфекція МКХ A04.9
Гіпертензивна [гіпертонічна] хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності МКХ I11.9
Дифузна травма головного мозку МКХ S06.2
Інфаркт мозку, викликаний тромбозом мозкових артерій МКХ I63.3
Інше порушення координації МКХ R27.8
Ішемічна хвороба серця (ІХС) постінфарктна (перенесений в минулому інфаркт міокарда) МКХ I25.2
Ішемічна хвороба серця з гіпертонічною хворобою (ІХС з ГХ) МКХ I25.9
Мігрень неуточнена МКХ G43.9
Наслідки іншого нетравматичного внутрішньочерепного крововиливу МКХ I69.2
Стенокардія МКХ I20.9
Хронічний вірусний гепатит C МКХ B18.2
Цукровий діабет 1-го типу (ІЗЦД) з кетоацидозом МКХ E10.1
Цукровий діабет 2-го типу (ІНЦД) з неврологічними ускладненнями МКХ E11.4
Цукровий діабет 2-го типу (ІНЦД) з ускладненнями МКХ E11.8
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko