АЗОТУ ЗАКИС* (NITROGENIUM OXYDULATUM*) Діюча речовина

засіб для інгаляційної загальної анестезії; неспецифічно взаємодіє з мембранами нейронів, пригнічує передачу аферентних імпульсів в ЦНС, змінює кірково-підкіркові взаємини; має високу аналгезивну активність; малі концентрації спричиняють відчуття сп’яніння і легку сонливість; стадія аналгезії досягається впродовж 2−3 хв при концентрації до 80% азоту закису і 20% кисню в газовій суміші; через 6−8 хв після короткочасної, але досить вираженої стадії збудження настає 1 стадія хірургічної анестезії; підтримується загальна анестезія при концентрації азоту закису 40−50% з відповідним збільшенням подачі кисню; достатня релаксація скелетної мускулатури при цьому не досягається, азоту закис комбінують з іншими ЛЗ для інгаляційної анестезії і міорелаксантами для досягнення необхідного ефекту; пробудження настає через 3−5 хв; збільшує ЧСС, спричиняє звуження периферичних судин, підвищувати ВЧТ, пригнічує дихання.

загальна анестезія, що не вимагає глибокого наркозу та міорелаксації (у хірургії, оперативній гінекології, стоматології, для знеболення пологів); посилення наркотичної і аналгетичної дії інших анестетиків (у т.ч. лікувальний аналгетичний наркоз у післяопераційному періоді), травматичний шок (профілактика); больовий с-м при г. коронарній недостатності, ІМ, г. панкреатиті (купірування); знеболення для виконання медичних процедур, що потребують відключення свідомості.

інгаляційно: у суміші з киснем (при вмісті кисню не менше 30%) та іншими засобами для інгаляційної анестезії за допомогою спеціальних апаратів для газового наркозу; для купірування і профілактики больового с-му лікувальний наркоз проводити при концентрації закису азоту 40-70%, для швидкого досягнення необхідної глибини загальної анестезії (ввідний наркоз) концентрація азоту закису - 70%, для підтримки загальної анестезії - 40-50%; при необхідності додавати потужніші наркотичні ЛЗ: барбітурати, фторотан, ефір; після припинення подачі закису азоту продовжити подачу кисню впродовж 4-5 хв. (для уникнення дифузійної гіпоксії); для знеболення пологів користуватися методом переривчастої аутоаналгезії з застосуванням суміші азоту закису (40-70%) і кисню: породілля починає вдихати суміш при появі передвісників переймів і закінчує вдихання на висоті переймів або до їх закінчення; для виконання медичних процедур, що потребують відключення свідомості, інгаляції 25-50% у суміші з киснем; для дітей дози підбирати індивідуальні, до 70% у дихальній суміші з киснем; для зменшення емоційного збудження, попередження нудоти і блювання та потенціювання дії - проведення премедикації: в/м 1-2 мл 0,5% р-ну діазепаму (5-10 мг), 2-3 мл 0,25% р-ну дроперидолу (5,0-7,5 мг).

гіперчутливість; гіпоксія; захворювання легень; захворювання НС, хр. алкоголізм, стан алкогольного сп’яніння (можливі збудження, галюцинації); з обережністю при ЧМТ, підвищенні ВЧТ в анамнезі, внутрішньочерепній пухлині; новонароджені (до 28 діб).

під час введення в наркоз - надшлуночкові аритмії, брадикардія, недостатність кровообігу, посилення СН, пригнічення дихання, злоякісний гіпертермічний криз; після виходу із загальної анестезії - дифузна гіпоксія, післянаркозний делірій (відчуття тривоги, сплутаність свідомості, збудження, галюцинації, нервозність, рухове збудження); нудота, блювання, сонливість; при тривалому застосуванні (2−4 дні) - мегалобластна анемія, порушення гемопоезу, лейкопенія, панцитопенія, пригнічення функції кісткового мозку, невропатії, пригнічення дихання, злоякісний гіпертермічний криз, післяопераційний озноб.