Все аптеки Украины
Киев (адрес не указан)

ЕЗАФОСФІНА (ESAFOSFINA) (265007) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Інструкція
  • Аналоги
ЕЗАФОСФІНА (ESAFOSFINA)
Відсутній у продажу Підібрати аналоги

Аналоги ЕЗАФОСФІНА (ESAFOSFINA)

Тівортін® розчин для інфузій, 42 мг/мл, пляшка, 100 мл, в пачці, в пачці, № 1; Юрія-Фарм
Саргін розчин для інфузій, 42 мг/мл, флакон, 100 мл, № 1; Фармак
Тівортін® розчин для інфузій, 42 мг/мл, пляшка, 200 мл, в пачці, в пачці, № 1; Юрія-Фарм
Форма випуску
Розчин для інфузій
Дозування
10 г/100 мл
Об'єм
100 мл
Виробник
Біомедіка Фоскама Груп
Міжнародна назва

ЕЗАФОСФІНА інструкція із застосування

Склад

1 флакон 100 мл містить: діюча речовина: D-фруктозо-1,6-дифосфат натрієвої солі гідрат 10 г, еквівалентнo 7,5 г D-фруктозо-1,6-дифосфорної кислоти.

Розчин містить 100 мг/мл D-фруктозо-1,6-дифосфату натрієвої солі гідрату, еквівалентно 75 мг/мл D-фруктозо-1,6-дифосфорної кислоти. Цей розчин містить приблизно 0,47 мг-екв/мл фосфору;

допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або світло-жовтого кольору рідина.

Фармакотерапевтична група

Інші кардіологічні лікарські засоби.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.
Фосфат є основним аніоном у внутрішньоклітинних рідинах. Він присутній у плазмі крові як у неорганічній, так і в органічній формі, та є компонентом фосфоліпідів, коферментів і нуклеїнових кислот. Фосфати відіграють важливу роль у різних фізіологічних процесах, наприклад беруть участь у побудові високоенергетичних зв'язків (АТФ), транспортуванні кисню до тканин (2,3-дифосфогліцерат), регулюванні гліколізу, підтриманні pH плазми крові та сечі.

У дорослих рівень фосфатів у нормі перебуває в діапазоні від 0,8 до 1,5 ммоль/л.

Гіпофосфатемію можна часто спостерігати в широкому діапазоні клінічних ситуацій, як гострих (переливання крові, застосування екстракорпорального кровообігу), так і хронічних, таких як алкоголізм і похмілля, тривалий прийом антацидів, що зв'язують фосфати, тяжкі та поширені опіки, діабетичний кетоацидоз, респіраторний алкалоз, період видужування після хірургічних втручань, гіперпаратиреоз, нестача вітаміну D. Помічено, що прийом фосфатів покращує функцію дихальних м'язів у пацієнтів з дихальною недостатністю на фоні хронічної обструктивної хвороби легенів і недостатнього харчування, що супроводжується гіпофосфатемією. Тяжка гіпофосфатемія може також часто виникати у пацієнтів, які знаходяться на парентеральному харчуванні, при отриманні недостатніх кількостей фосфатів.

Клінічні ознаки гіпофосфатемії, такі як парестезія, гіпотонія м'язів і гіпервентиляція легенів, найчастіше з'являються у випадку тяжкого дефіциту фосфатів. За відсутності виражених клінічних проявів про дефіцит фосфатів також може свідчити порушення деяких метаболічних функцій. Також було встановлено, що отримання достатньої кількості фосфору є важливим для нормального засвоєння амінокислот і вуглеводів під час парентерального харчування. Введення органічних фосфатів, що активно метаболізуються, таких як фруктозо-1,6-дифосфат, дозволяє швидко відновити фізіологічний рівень фосфатів у плазмі крові. Результати біохімічних досліджень іn vitro та in vivo також свідчать про те, що ФДФ у фармакологічних дозах взаємодіє з клітинними мембранами, прискорює поглинання клітинами калію з циркулюючої крові та стимулює збільшення внутрішньоклітинного запасу високоенергетичних фосфатів і накопичення 2,3-дифосфогліцерату.

У сумішах для повного парентерального харчування сумісність фруктозо-1,6-дифосфату з катіонами, зокрема з іоном кальцію, є набагато вищою, ніж у неорганічних фосфатів.

Фармакокінетика.
Через 5 хвилин після закінчення внутрішньовенного введення в дозі 250 мг/кг концентрація препарату в плазмі крові — 770 мл/л.

Через 80 хв після введення в плазмі крові не зареєстровано значущої концентрації препарату. Період напіввиведення препарату з плазми крові становить від 10 до 15 хвилин. ФДФ зникає з плазми крові завдяки його розподілу в зовнішньосудинному просторі та швидкому перетворенню на монофосфати, тріозофосфати та неорганічні фосфати під дією фосфатаз та інших ферментів, присутніх у мембрані еритроцитів і плазмі крові.

Показання


— Ішемія (у складі комплексної терапії).
— Гіпофосфатемія (в т.ч. при шокових станах, багаторазовому переливанні крові, хронічному алкоголізмі, тривалому голодуванні, хронічній дихальній недостатності).
— Оперативне втручання з використанням екстракорпорального кровообігу.
— Парентеральне харчування.
– Порушення периферичного кровообігу.

Протипоказання

Спадкова непереносимість фруктози, гіперфосфатемія, ниркова недостатність, підвищена чутливість до діючої речовини або до допоміжної речовини препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Випадки фармакологічних взаємодій невідомі.

Особливості застосування

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Під час проведення доклінічних досліджень жодного прямого або непрямого негативного впливу препарату на перебіг вагітності, розвиток зародка/плода, пологи або постнатальний розвиток не виявлено.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

ЕЗАФОСФІНА не впливає або справляє неістотний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Готовий для застосування розчин слід вводити внутрішньовенно за допомогою інфузійної системи, вкладеної в пачку (або будь-якого іншого пристрою для внутрішньовенних інфузій), дотримуючись викладених нижче інструкцій. Введення розчину внутрішньовенно слід проводити знявши кришку типу «фліп-офф» з алюмінієвого обтискного ковпачка флакона, повернувши її.

Вводити розчин рекомендується зі швидкістю близько 10 мл/хв.

1. Гумову пробку флакона протирають дезінфекційним засобом, потім з шипа крапельниці знімають захисний ковпачок і вводять шип у флакон з розчином.

2. Відкривають затискач системи пластикових трубок і за допомогою пластикового тримача флакон підвішують на штативі системи для внутрішньовенних інфузій.

3. Обережно стискають повітряний канал доти, поки він не заповниться до половини.

4. Повітря витискається з трубок шляхом відкриття затискача й утримання його в такому положенні доти, поки рідина не з'явиться на кінці отвору ін'єкційного порту.

5. Затискач закривають, знімають ковпачок з кінця ін'єкційного порту та вводять перехідник ін'єкційного порту в голку. Швидкість інфузії регулюється за допомогою затискача.

Використовувати відразу після зняття кришки. Готовий для використання розчин повинен бути прозорим, без видимих частинок та застосовуватися для одного безперервного введення. Випадкові залишки препарату не слід використовувати.

Залежно від тяжкості клінічного стану, рекомендована добова доза знаходиться в межах від 70 мг/кг до 160 мг/кг діючої речовини, що в дорослих, зазвичай, відповідає 1 флакону ЕЗАФОСФІНИ на добу. Дозування препарату, що вводиться, визначається залежно від ступеня гіпофосфатемії, щоб уникнути надмірного фосфорного навантаження. Для пацієнтів, які знаходяться на повному парентеральному харчуванні, дозування визначається з урахуванням рекомендованої добової норми споживання фосфору.

При застосуванні препарату в підвищених дозах рекомендується розділити сумарну добову дозу на два введення.

Препарат не слід застосовувати в дозах, що перевищують рекомендовані.

Діти.

Дозування препарату для дітей встановлюють відповідно до маси тіла.

Передозування

Випадки передозування невідомі.

У будь-якому випадку, надмірне та/чи занадто часте застосування ЕЗАФОСФІНИ може, теоретично, викликати гіперфосфатемію, що, своєю чергою, може призвести до розвитку гіпокальціємії.

Лікування включає негайну відміну препарату та корекцію електролітного дисбалансу, що став результатом введення препарату.

Може виникнути потреба у спеціальних заходах з метою зменшення фосфатемії, таких як пероральний прийом фосфоровмісних хелатоутворюючих агентів або застосування гемодіалізу.

Побічні реакції

Можливі:


  •  біль у місці введення, подразнення шкіри, тромбози, флебіти (при екстравазації);
  • почервоніння шкіри, прискорене серцебиття, оніміння кінцівок (у разі введення препарату зі швидкістю більше 10 мл/хв);
  • підвищення температури.

Дуже рідко:


  •  алергічні реакції різного ступеня тяжкості, аж до анафілактичного шоку.

При виникненні побічної реакції препарат слід негайно відмінити, а невикористану рідину залишити для дослідів.

Термін придатності

2 роки.

Препарат може зберігатися протягом зазначеного вище терміну за умови збереження цілісності упаковки та дотримання інструкції щодо зберігання лікарського засобу.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Упаковка

По 100 мл розчину для інфузій у флаконі скляному. По 1 флакону разом з системою для внутрішньовенних інфузій в картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Віа Мороленсе 87–03013 Ферентіно (ФР), Італія/

Via Morolense 87–03013 Ferentino (FR), Italy.