ЛЕВОТОР, таблетки

Торрент

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

табл. в/о 500 мг блістер, № 10

Затверджено МОЗ Украiни від 2013-06-14 р. № 507. Р.п. № UA/12988/01/01

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування

препарату  

Склад:

діюча речовина: левофлоксацин;

1  таблетка

містить левофлоксацину гемігідрату еквівалентно левофлоксацину 500 мг;

допоміжні

речовини: гіпромелоза, целюлоза 

мікрокристалічна, кросповідон, магнію стеарат, поліетиленгліколь,

полісорбат 80, титану диоксид (Е 171), заліза 

оксид  червоний (Е 172),

заліза  оксид  жовтий (Е 172).

 

Лікарська форма. Таблетки,

вкриті  оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні  засоби 

групи хінолонів.

Фторхінолони.  Код АТС   J01M А12.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування у дорослих таких інфекцій легкої  або 

помірної  тяжкості, спричинених чутливими

до левофлоксацину мікроорганізмами, таких як: гострі  синусити, загострення хронічних бронхітів,

пневмонії, ускладнені та неускладнені інфекції сечовидільної системи

(пієлонефрити), інфекції шкіри і м`яких тканин, септицемія/бактеріємія,

інтраабдомінальні інфекції, простатит.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до левофлоксацину  або інших хінолонів, епілепсія, побічні

реакції з боку cкелетно-м'язової системи після

попереднього застосування хінолінів.

 

Спосіб застосування та дози.

Таблетки Левотор 

приймають 1 або 2 рази на добу. Доза залежить від типу і тяжкості  інфекції. Тривалість лікування залежить від

перебігу хвороби і становить не більше 14 днів. Рекомендовано продовжувати

лікування Левотором принаймні протягом 48-72 години після нормалізації

температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення  збудників.

Таблетки Левотор слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою  кількістю рідини. Для зручності дозування

таблетку можна розділити по рисці для поділу. Приймати таблетки можна  як 

разом з їжею, так  і   в 

інший  час.

 

 

 

 

 

 

 

 Таблиця 1

 

Дозування 

для  пацієнтів  з 

нормальною  функцією  нирок, у 

яких  кліренс  креатиніну 

становить  понад  50 мл/хв:

Показання

Добова доза

Кількість прийомів на добу

Тривалість    лікування

Гострі  синусити

500 мг

          1

раз

10-14 днів

Загострення  хронічного 

бронхіту

250-500 мг

1 раз

7-10 днів

Позагоспітальні

пневмонії

500-1000 мг

1-2  рази

7-14 днів

Неускладнені  інфекції 

сечовидільної системи

250 мг

1 раз

3 дні

Простатит

500 мг

1 раз

28 днів

Ускладнені  інфекції 

сечовидільної системи у т.ч. 

пієлонефрит

250 мг

1 раз

7-10 днів

Інфекції  шкіри 

і  м`яких  тканин

500-1000 мг

1-2  рази

7-14 днів

Септицемія/

бактеріємія

500-1000 мг

1-2  рази

10-14 днів

Інтраабдомінальні інфекції*

500 мг

1 раз

7-14 днів

 

*У комбінації з

антибіотиками, що   діють на

анаеробні  збудники.

Таблиця 2

Дозування  для  пацієнтів 

з  порушеною  функцією 

нирок, у  яких 

кліренс  креатиніну  менше 

50 мл/хв..

Кліренс  креатиніну 

Режим  дозування (залежно від

тяжкості інфекції)

50-20  мл/хв

перша  доза —

250 мг;

наступні —

125 мг/24 год

 

перша  доза —

500 мг;

наступні —

250 мг/24 год

перша  доза —

500 мг;

наступні — 

250 мг/12 год

19-10  мл/хв

перша  доза —

250 мг;

наступні –

 125 мг/48 год

перша  доза —

500 мг;

наступні –

125 мг/24 год

перша  доза —

500 мг;

наступні –

125 мг/12 год

< 10 мл/хв, (а також  при  гемодіалізі 

та ХАПД *)

 

перша  доза —

250 мг;

наступні –

125 мг/48 год

перша  доза –

 500 мг;

наступні –

125 мг/24 год

перша  доза: —

500 мг;

наступні –

125 мг/24 год

 

* – Після

гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД)

додаткові дози  не потрібні.

 

Дозування  для 

пацієнтів  з  порушеною 

функцією  печінки. Корекція  дози не потрібна, оскільки  левофлоксацин 

незначною мірою метаболізується в печінці.

Дозування  для 

пацієнтів  літнього  віку. Якщо  ниркова 

функція  не  порушена, 

немає  потреби  в 

корекції  дози.

 

Побічні

реакції.

Небажані ефекти, пов'язані  із 

застосуванням Левотору, наведені 

нижче.

З 

боку  шкіри та  загальні 

реакції  підвищеної  чутливості.

У деяких випадках: свербіж та почервоніння шкіри.

Рідко:

загальні реакції підвищеної чутливості (анафілактичні та анафілактоїдні) з

такими ознаками, як кропив`янка, спазм 

бронхів і, можливо, тяжка ядуха, а також дуже рідко – набряк шкіри та

слизових оболонок (наприклад шкіри  

обличчя і  слизової  оболонки 

глотки).

Дуже рідко: раптове зниження артеріального тиску та

шок;  подовження QT-інтервалу,

підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового  проміння.

Поодинокі випадки: тяжкі висипання на шкірі і

слизових оболонках з утворенням пухирів, такі як синдром Стівенса-Джонсона,

токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та ексудативна мультиформна

еритема. Загальним реакціям підвищеної чутливості можуть інколи передувати

більш легкі реакції з  боку  шкіри. Такі 

реакції можуть з’явитися вже після першої дози та протягом  кількох  

хвилин   або годин після прийому.

З боку травного тракту/обміну

речовин.

Часто: нудота, пронос.

Нечасто: відсутність апетиту, блювання, біль у

животі, розлади травлення.

Рідко: криваві проноси, які інколи  можуть бути ознаками запалення кишечнику, в

т. ч. псевдомембранозного коліту.

Дуже рідко:

зниження  вмісту  цукру  в

крові (гіпоглікемія), що має, можливо, особливе значення для хворих на цукровий

діабет. Ознаками гіпоглікемії можуть бути: підвищений апетит, нервозність,

потіння, тремтіння  кінцівок.

Стосовно інших хінолонів відомо, що вони,

можуть  спричинити напади порфірії у

хворих з наявністю порфірії. Це може стосуватись також і 

Левотору.

З боку нервової системи.

Нечасто: головний біль, запаморочення/заклякнення,

сонливість, розлади сну.

Рідко:

неприємні відчуття, наприклад парестезія 

у  кистях, тремтіння, неспокій,

стани страху, судомні напади  та

сплутаність свідомості.

Дуже рідко:

розлади зору та слуху, порушення смаку та нюху, знижене відчуття дотику, а

також психотичні реакції, такі як галюцинації та депресивні зміни настрою.

Розлади процесів руху, також під час ходьби.

З боку серцево-судинної системи.

Рідко:

тахікардія, зниження артеріального тиску.

Дуже рідко: колапс, подібний до шоку.

З боку скелетно-м'язової системи.

Рідко: ураження сухожилля, в т. ч. його запалення, біль у суглобах

або мязах.

Дуже рідко: розрив сухожилля (наприклад ахіллового

сухожилля). Ця побічна дія може проявитися протягом 48 год від початку

лікування та уразити  ахіллове  сухожилля 

обох  ніг. Можлива м’язова

слабкість, яка особливого значення 

набуває для  хворих на тяжку

міастенію.

Поодинокі випадки: ураження мускулатури

(рабдоміоліз).

З боку  печінки та нирок.

Часто: підвищені показники печінкових ензимів

(наприклад АЛТ, АСТ).

Нечасто: підвищені показники білірубіну та

креатиніну сироватки крові.

Дуже рідко: печінкові реакції, такі як запалення

печінки. Погіршення функції нирок, аж до гострої ниркової недостатності,

наприклад, внаслідок алергічних реакцій (інтерстиціальний нефрит).

З боку крові

Нечасто: підвищення кількості певних клітин крові

(еозинофілія), зменшення кількості лейкоцитів (лейкопенія).

Рідко: зниження кількості певних лейкоцитів

(нейтропенія), зменшення кількості тромбоцитів (тромбоцитопенія), яка може

спричинити підвищену схильність до крововиливів або кровотеч.

Дуже рідко: досить значне зменшення кількості

певних лейкоцитів (агранулоцитоз), що 

може призвести до тяжких симптомів хвороби (тривала або рецидивуюча

гарячка, фарингіт, виражене   хворобливе

самопочуття).

Нечасто: зниження кількості еритроцитів внаслідок

їх руйнування (гемолітична анемія). Зменшене число всіх видів клітин крові

(панцитопенія).

Інші побічні дії.

В окремих випадках:

загальна слабкість (астенія).

Дуже рідко: гарячка, алергічні реакції з боку

легенів (алергічний пневмоніт) або невеликих кровоносних судин (васкуліт). Застосування

будь-яких антибактеріальних  засобів  може призвести до порушень, пов`язаних  з 

їх  впливом  на 

нормальну  мікрофлору  людського 

організму. З цієї причини може розвинутись  вторинна інфекція,  яка 

вимагатиме додаткового лікування.

 

Передозування.

Найважливіші передбачувані симптоми

передозування   препарату Левотор

стосуються центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення,

порушення свідомості та судомні напади); реакції  з боку травного тракту, такі як нудота та

ерозія  слизових оболонок. Згідно з

результатами досліджень,  при

застосуванні  доз, вищих від

терапевтичних, спостерігалось подовження QTінтервалу. У

випадках передозування  необхідно

проводити ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи ЕКГ. Лікування  симптоматичне. У разі гострого передозування

призначають промивання шлунка. Для захисту слизової шлунка застосовують  антацидні засоби.

Гемодіаліз, у т.ч. перитонеальний діаліз або ХАПД,

не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Не існує жодних

специфічних антидотів.

 

Застосування у

період вагітності або годування груддю.

Левотор не можна призначати вагітним та жінкам,

які  годують  груддю, через відсутність досліджень на

людині і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який

росте, Якщо під час лікування Левотором настає вагітність, про це слід

повідомити лікаря.

 

Діти.

Дітям і

підліткам (віком до 18

років) не можна

застосовувати Левотор, оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща.

 

Особливості застосування.

У хворих літнього віку слід враховувати часте

послаблення функції нирок.

 

Здатність

впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими

механізмами.

Пацієнтам, які керують транспортними засобами,

працюють з машинами та  механізмами  слід 

враховувати  можливі  небажані реакції з боку  нервової 

системи (запаморочення, закляклість, сонливість, сплутаність свідомості,

розлади зору та слуху, розлади процесів руху, у т.ч. під час ходьби).

 

Взаємодія з

іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Адсорбція 

левофлоксацину  суттєво  зменшується 

при  одночасному  прийомі з 

антацидами, які  містять магній

та алюміній, а також з препаратами, які містять солі заліза. Рекомендований

інтервал між прийомом Левотору та вищезазначених  препаратів 

повинен  становити  не 

менше  двох  годин. Біодоступність    таблеток Левотор значно зменшується при

одночасному прийомі з сукралфатом. Проміжок часу між прийомом цих  препаратів повинен  становити 

не менше двох годин. Хоча в клінічних дослідженнях не  встановлено 

взаємодії між левофлоксацином і теофіліном, проте можливе суттєве

зниження  судомного  порога 

при  одночасному  застосуванні 

хінолонів  з  теофіліном, нестероїдними протизапальними  препаратами 

та  іншими агентами, які зменшують

судомний поріг. Концентрація левофлоксацину в присутності  фенбуфену була приблизно на 13 %

вищою, ніж  при прийомі лише  левофлоксацину. Пробеніцид  і 

циметидин  статистично  достовірно 

впливають  на виведення

левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується  в 

присутності  пробеніциду  на  34

%, а циметидину  на  24

%. Завдяки  цьому  обидва 

препарати  здатні  блокувати 

канальцеву  екскрецію  левофлоксацину. Період  напівжиття 

циклоспорину  збільшується 

на  33 %  при 

одночасному  прийомі  з 

левофлоксацином. 

При одночасному застосуванні з антагоністами

вітаміну К, наприклад з варфарином, 

підвищуються коагуляційні тести (ПЧ/міжнародне нормалізаційне

співвідношення)  та/або кровотечі, які

можуть бути вираженими. Зважаючи на

це, пацієнтам, які  одержують паралельно

антагоністи вітаміну К, необхідно контролювати показники коагуляції.

Не рекомендується  застосування 

левофлоксацину одночасно з алкоголем.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Левофлоксацин

характеризується широким  спектром

антибактеріальної дії. Бактерицидний ефект забезпечується  завдяки 

пригніченню  левофлоксацином   бактеріального   ферменту 

ДНК-гірази, який  належить до II типу топоізомераз. Результатом такого

пригнічення є  неможливість переходу

бактеріальної ДНК зі стану релаксації у 

надскручений  стан, що, в свою

чергу,  робить неможливим  подальший 

поділ (розмноження) бактеріальних клітин. Спектр активності

левофлоксацину  включає грампозитивні,

грамнегативні  бактерії, разом  з 

неферментуючими  бактеріями.

До

препарату чутливі нижчезезначені 

мікроорганізми:

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus methiS, Staphylococcus coagulase

negative methi-S(1), Streptococci group C, G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peniI/S/R, Streptococcus pyogenes.

Грамнегативні

аероби: Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae ampiS/R, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis b+/b-, Morganella morganii, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis, Proteus

vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa,

Serratia marcescens.

Анаероби: Bacteroides fragilis, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus.

Інші: Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma, H.pylori.

До дії

препарату непостійно чутливі:

грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus methiR.;

грамнегативні аероби: Burkholderia cepacia;

анаероби: Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiiotamicron, Bacteroides vulgaris, Clostridium difficile.

До дії

препарату резистентні:

грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus methiR, Staphylococcus coagulase negative methiS(1).

Подібно до інших фторхінолонів, левофлоксацин

неактивний  щодо спірохет.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Перорально введений левофлоксацин швидко та

майже повністю всмоктується;  пік

концентрації у плазмі спостерігається 

через  1 год після  прийому. 

Абсолютна біодоступність – майже 100 %. Левофлоксацин підлягає  лінійній фармакокінетиці в діапазоні   від 50 до 600 мг. Прийом їжі  дещо впливає 

на  його всмоктування.

Розподіл. Приблизно

30-40 % левофлоксацину зв¢язується з протеїном  сироватки. Кумуляційний  ефект 

левофлоксацину при дозуванні 500 мг один раз на  добу не 

має  клінічного  значення 

і  ним можна  знехтувати. Існує незначна, але передбачувана

його кумуляція при дозуванні 500 мг два рази на добу. Стабільні  показники 

розподілу досягаються 

протягом  3 діб.

Розподіл у тканинах та рідинах організму. Розподіл

у слизовій бронхів  і  секреті 

бронхіального  епітелію.

Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій бронхів та секреті

бронхіального епітелію при дозі вище 500 мг перорарально становила 8,3 та 10,8 mг/мл   відповідно.

Розподіл у тканині легенів. Максимальна

концентрація левофлоксацину в тканині легенів при дозі понад  500 мг перорально 

становила приблизно  11,3 mг/мл та

досягалась протягом 4-6 годин після прийому. Концентрація в легенях постійно

перевищувала таку в плазмі.

Розподіл у рідині пухирів. Максимальна

концентрація левофлоксацину в рідині пухирів після  прийому 

500 мг один чи два рази на добу становила  4,0 та 6,7 mг/мл  відповідно.

Розподіл у спинномозковій  рідині. Левофлоксацин

погано проникає у спинномозкову  рідину.

Розподіл у тканині простати. Після

перорального прийому 500 мг левофлоксацину один раз на добу протягом 3 днів

середні концентрації у тканині простати становили 8,7 mг/г, 8,2 mг/г та 2,0 mг/г відповідно через 2 год, 6 год

та 24 год; середнє співвідношення концентрації у простаті/плазмі  –1,84.

Концентрація в сечі. Середня

концентрація левофлоксацину  протягом

8-12 год після одноразової дози 150 мг, 300 мг або 500 мг перорально становила  44 mг/мл, 91 mг/мл та   200 mг/мл 

відповідно.

Метаболізм.

Левофлоксацин

метаболізується  дуже незначною  мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин

та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти

становлять  менше 5 %  кількості 

препарату, що виділяється з сечею.

Виведення.

Після орального введення левофлоксацин виводиться з

плазми відносно повільно (період напіввиведення  становить 6-8

год). Виведення  здійснюється, в

основному,  нирками (понад 85 % введеної

дози). Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після

внутрішньовенного та перорального 

введення.

 

Основні

фізико-хімічні властивості: капсулоподібні таблетки

помаранчево-коричневого кольору, вкриті оболонкою, з лінією розлому з обох

боків, з відтиском з одного боку таблетки «8» та «3» по обидва боки від лінії

розлому.

 

Термін

придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі

не вище 25 ºС в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному

для дітей місці.

 

Упаковка.

По 10 таблеток у

блістері, по 1 блістеру у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За  рецептом.

 

Виробник.

Торрент Фармасьютікалс Лтд.

 

Місцезнаходження.

Індрад,

382721. Діст. Мехсана, Індія.

Дата додавання: 28.12.2017 р.

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте першим

Додати свій