0
UA | RU

Іоніка (Ionica)

Euro Lifecare

Склад і форма випуску

порошок для орального розчину пакетик 4.4 г № 5
порошок для орального розчину пакетик 4.4 г № 20
РечовинаКількість
Глюкоза безводна2,7 г
Натрію цитрат0,58 г
Натрію хлорид0,52 г
Калію хлорид0,3 г
Допоміжні речовини: цукроза, кислота лимонна безводна, ароматизатор апельсиновий.
№ UA/12484/01/01 від 30.06.2017

Актуальна інформація

Іоніка — препарат для приготування розчину для пероральної регідратаційної терапії (ПРТ) при втраті організмом рідини. Дегідратація найчастіше пов’язана з гострою діареєю при гастроентериті, проте можлива й при інших станах, наприклад у випадку теплового удару або надмірного потовиділення внаслідок підвищених фізичних навантажень.

Дегідратація та ПРТ

Розвиток ПРТ можна простежити від емпіричного перорального застосування рідин, що склалося історично, для лікування наслідків діареї до експериментальних досліджень на тваринах. Результати досліджень дозволили визначити зв’язок глюкози та натрію при абсорбції в тонкому кишечнику та, нарешті, використовувати ці знання в розробці на перший погляд простих, проте ефективних рішень у лікуванні діареї (Sack R.B., 2003).

Становлення принципів сучасної регідратаційної терапії пацієнтів з гострою діареєю відбувалося повільно до 1970-х років (Daly W.J., Du Pont H.L., 2008). Хоча впровадження ПРТ було розпочато педіатрами ще в 1940-х роках при застосуванні розчинів електролітів у якості підтримувальної терапії у дітей з діареєю, наукові розробки ПРТ фактично впроваджуються лише в останні десятиліття.

Фізіологічні дослідження, проведені в 1950-х роках, продемонстрували котранспортний механізм абсорбції для натрію та органічних розчинних речовин (цукрів та амінокислот) у клітинах кишечнику, створивши тим самим наукову основу для ПРТ. Про використання ПРТ, заснованої на результатах наукових спостережень, уперше повідомив у 1964 р. капітан американської армії Роберт Філліпс. Дослідницькі лабораторії в м. Дакка та Калькутті в подальшому продемонстрували, що механізм котранспорту натрію та глюкози залишається незмінним у пацієнтів з холерою, та що пероральні розчини можуть з успіхом регідратувати та підтримувати гідратацію таких пацієнтів. Клінічні дослідження, проведені в цих лабораторіях, підтвердили ефективність пероральних регідратаційних розчинів (ПРР) та продемонстрували, що майже 80% рідини для внутрішньовенного вливання можна було б зекономити, якщо б пацієнтам призначали ПРР. Подальші дослідження продемонстрували безпеку та ефективність ПРТ у пацієнтів будь-якого віку з гострою діареєю незалежно від етіологічного фактора, що її викликав. ПРТ у тому вигляді, у якому ми її знаємо, сформувалася в 1970-ті роки та була визнана стандартом терапії для лікування дегідратації та метаболічного ацидозу, що пов’язані з гострою діареєю. Застосування ПРТ суттєво знизило захворюваність та смертність від гострої діареї, особливо після того, як Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендувала та стала пропагувати ПРТ у світовому масштабі (da Cunha Ferreira R.M., Cash R.A., 1990).

Розробка розчинів для ПРТ з метою лікування холери та інших захворювань, що супроводжуються діареєю, вважається одним з найважливіших досягнень медицини ХХ ст. (Sack R.B., 2003). Дослідники продовжують шукати кращі варіанти складу ПРР з точки зору безпеки, ефективності, доступності та вартості. Використання ПРТ було віднесено до основної причини значного зниження захворюваності та смертності від гострої діареї. Незважаючи на ці успіхи, ведуться розробки оптимального складу для ПРТ, а також популяризації даного методу лікування при гострій діареї, оскільки вважається, що він не використовується достатньо широко ні спеціалістами охорони здоров’я, ні населенням. Так, наприклад, за даними дослідження, проведеного у Франції у 2004 р., існують розбіжності між клінічними рекомендаціями, що сформульовані ВООЗ, та тим, які препарати реально призначаються практичними лікарями: лише 63% педіатрів призначають своїм пацієнтам ПРГ при гострій діареї (Uhlen S. et al., 2004). Гостра діарея та дегідратація як її наслідок все ще виступають значною причиною смертності дітей, перш за все в країнах, що розвиваються (Marbet U.A., 1994). Вважається, що це багато в чому пов’язано з недостатнім проведенням ПРТ.

На даний час ПРТ прийнята ВООЗ як основа лікування діареї у всьому світі.

Склад препарату Іоніка повністю відповідає рекомендованому ВООЗ складу для ПРТ та має загальну осмолярність 245 мОсм/л. Реакція розчину, що отримується, є слабколужною. Його діючими речовинами є глюкоза, цитрат натрію, хлорид натрію та хлорид калію.

Роль ПРТ у лікуванні гострої діареї

Оптимальне лікування гострої діареї, за сучасними уявленнями, включає термінове проведення ПРТ (та підтримання гідратації) з використанням відповідного ПРР. Цей метод лікування є ефективним у комплексній терапії гострої діареї, перш за все секреторної, будь-якого генезу у пацієнтів будь-якого віку (Meyers A., 1995). Для немовлят при цьому особливо важливим є продовження грудного вигодовування без перерви. Також залежно від клінічної ситуації можуть застосовуватися антибактеріальні препарати, сорбенти та пробіотики (Allen S.J. et al., 2010).

Ефективність ПРТ заснована на здатності глюкози стимулювати абсорбцію натрію та рідини в тонкому кишечнику шляхом циклічного АМФ-незалежного процесу (Binder J.H. et al., 2014).

Дегідратація, що пов’язана з гастроентеритом, є серйозним ускладненням. Зневоднення виявляється такими симптомами, як сухість шкіри, головний біль, запаморочення, у тяжких випадках можливі порушення свідомості та навіть смерть. Зовнішньо у таких пацієнтів спостерігаються «запалі» очі, загострення рис обличчя. Пацієнти зі зневодненням, що викликане діареєю, потребують регідратації, що проводиться перорально, через назогастральний зонд чи внутрішньовенним шляхом.

Відповідно до останніх даних ПРР, що застосовуються при дегідратації, викликаній гострою діареєю, котрі мають осмолярність (міра концентрації розчиненої речовини) ≤270 мОсм/л, більш безпечні та ефективні, ніж препарати для ПРТ з осмолярністю ≥310 мОсм/л.

Так, у дітей, що були госпіталізовані з приводу діареї, ПРР з низькою осмолярністю показали кращі результати порівняно з ПРР з осмолярністю ≥310 мОсм/л. Були відмічені менша кількість позапланових внутрішньовенних інфузій рідини, менший об’єм/частота випорожнень, менша кількість випадків блювання. Також не виявлено додаткового ризику розвитку гіпонатріємії порівняно з розчинами з високою осмолярністю. Автори даного дослідження підкреслюють, що саме глюкозо-сольові розчини з низькою осмолярністю (<270 мОсм/л) є оптимальними для проведення ПРР у дітей (Hans S. et al., 2002).

Відносно нещодавній огляд 17 досліджень показав відсутність клінічно важливих відмінностей між введенням рідини перорально чи внутрішньовенно. За даними цього огляду, у 1 з кожних 25 дітей, що отримували пероральну регідратацію, не буде клінічного покращання при проведенні ПРТ та виникне потреба у внутрішньовенній регідратації (Hartling L. et al., 2006). При цьому розчини для ПРТ з низькою осмолярністю, що на даний час рекомендуються ВООЗ, продемонстрували нижчу частоту клінічних невдач при пероральній регідратації. Пероральна регідратація повинна бути першою лінією лікування дітей з дегідратацією від легкого до помірного ступеня, у той час як внутрішньовенна регідратаційна терапія має застосовуватися у пацієнтів у тяжкому стані або у випадках неефективності ПРТ та прогресування симптомів дегідратації, незважаючи на пероральне введення спеціальних розчинів. Таким чином, відповідно до отриманих даних, внутрішньовенна регідратація не має переваг перед пероральною. У пацієнтів, що отримували ПРТ, зменшувалася вираженість симптомів зневоднення, знижувалася частота дефекації, скорочувалася тривалість діареї. Відповідно до даних цього огляду при проведенні ПРТ дещо вищий ризик розвитку паралітичної непрохідності кишечнику, тоді як внутрішньовенна регідратація підвищує ризик виникнення флебіту.

Пероральна регідратація є ефективним та недороговартісним методом лікування та перевага, якої деякі лікарі надають внутрішньовенній регідратації незалежно від тяжкості стану пацієнта, є необґрунтованою.

Існують розчини для ПРТ різного складу, та їх ефективність продовжує обговорюватися. Відповідно до одного з досліджень, розчини для ПРТ на основі рисового борошна або рисового декстрину не продемонстрували переваг перед глюкозо-сольовими розчинами (Molina S. et al., 1995). У 2016 р. був проведений ще один огляд, у якому порівнювали глюкозо-сольові розчини для ПРТ із такими на основі полімерів. Проаналізовано 27 клінічних досліджень (загальна кількість учасників — 3532). У цьому огляді не було продемонстровано статистично значущої різниці між пацієнтами, що отримували різні типи ПРТ, у виникненні гіпокаліємії чи гіпонатріємії, кількості випадків блювання. В обох групах пацієнтів відмічалися випадки неефективності ПРТ та необхідності проведення внутрішньовенних інфузій рідин. Не продемонстровано явних переваг для розчинів ПРТ на основі полімерів перед глюкозо-сольовими розчинами з низькою осмолярністю. Також автори підкреслюють необхідність подальших досліджень з кращою якістю доказів. Проте нині, а саме з 2004 р., ВООЗ, спираючись на наявні докази, рекомендує для поновлення рідини при діареї саме розчини з низькою осмолярністю (<270 мОсм/л) (Gregorio et al., 2016). Препарат Іоніка повністю відповідає цим вимогам.

Роль ПРТ у лікуванні холери

У нещодавньому огляді була оцінена ефективність ПРР з осмолярністю <270 мОсм/л у лікуванні холери (Musekiwa A., Volmink J., 2011). Збудники холери — представники класу гамма-протеобактерій Vibrio cholerae — потрапляють в організм із контамінованою їжею чи водою, це захворювання зазвичай пов’язане з поганим дотриманням санітарних норм. На щастя, такі втручання, як ПРТ та антибіотики/протимікробні препарати, врятували незліченну кількість пацієнтів із холерою, а нові методи лікування, такі як пробіотики та фаготерапія, також є багатообіцяючими в терапії даного захворювання. І все ж досі холера залишається життєвозагрожувальним захворюванням, як це було відмічено під час нещодавніх спалахів на Гаїті, в Ефіопії та Йємені (Hsueh B. Y., Waters C. M., 2019). Холера викликає інтенсивну діарею та блювання, що можуть призвести до глибокого зневоднення та, можливо, смерті. Цей огляд продемонстрував, що розчини для ПРТ з осмолярністю ≤270 мОсм/л можуть зумовити некритичне зниження рівня натрію в крові, проте, вірогідно, є такими ж ефективними, як розчини для ПРТ з осмолярністю ≥310 мОсм/л, при регідратації хворих на холеру (Musekiwa A., Volmink J., 2011).

Висновки

Іоніка — порошок для приготування розчину для поновлення рідини та електролітів, що втрачаються внаслідок гострої діареї, а також внаслідок інших фізіологічних чи патологічних причин. Відповідно до останніх рекомендацій ВООЗ застосування розчинів для ПРТ (серед яких препарат Іоніка як такий, що повністю відповідає заявленим ВООЗ критеріям) є наріжним каменем лікування гострої діареї, у тому числі діареї, що викликана холерою. Особливо важливо своєчасно проводити ПРТ у дітей та немовлят. Цей простий у застосуванні та недорогий метод лікування, пов’язаний з мінімумом побічних ефектів, врятував від смерті внаслідок зневоднення при гострій діареї величезну кількість людських життів у всьому світі. Однією з найважливіших проблем лікування гострої діареї є популяризація препаратів для ПРТ (у тому числі і препарату Іоніка) серед спеціалістів охорони здоров’я та населення.

Інструкція МОЗ

Затверджено МОЗ Украiни від 2017-06-30 р. № 732. Р.п. № UA/12484/01/01

Склад лікарського засобу

діючі речовини: 1 пакетик містить глюкози безводної 2,7 г, натрію цитрату 0,58 г, натрію хлориду 0,52 г, калію хлориду 0,3 г;

допоміжні речовини: цукралоза, кислота лимонна безводна, ароматизатор апельсиновий.

Лікарська форма

Порошок для орального розчину.

Гранульований порошок білого або майже білого кольору.

Назва і місцезнаходження виробника

ФДС Лімітед,

Плот № Б-8, МІДС, Індастріал Еріа, Валудж, 431 136, Діст. Аурангабад, Індія.

Назва і місцезнаходження заявника

Євро Лайфкер Лтд,

1-й поверх, 26, Фоубертс Плейс, Лондон, W1F7PP, Велика Британія.

Фармакотерапевтична група

Сольові суміші для пероральної регідратації. Код АТС А07С А.

Іоніку застосовують для корекції втрати електролітів і рідини при діареї та блюванні. Глюкоза сприяє абсорбції солей і цитратів, що допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс крові. Фармакокінетика води, електролітів і глюкози, що входять до складу препарату, відповідає природній фармакокінетиці цих речовин в організмі.

Показання для застосування

Відновлення водно-електролітного балансу та корекція ацидозу при гострій діареї легкого або середнього ступеня дегідратації, при теплових ударах. З профілактичною метою — при теплових та фізичних навантаженнях, що призводять до інтенсивного потовиділення.

Протипоказання

Гіперкаліємія, ниркова недостатність, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ступеня, втрата свідомості, непрохідність шлунково-кишкового тракту, ілеус, гемодинамічний шок.

Особливі застереження

Препарат містить калій, тому його з обережністю застосовують при олігурії.

У зв’язку з вмістом натрію у складі препарату його необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском або серцевою недостатністю.

У випадку діареї, яка триває понад 24–48 годин, пацієнтові необхідно проконсультуватися з лікарем.

У випадку блювання, відсутності сечовипускання протягом 6 годин після застосування препарату або при появі інших тривожних симптомів слід установити причину їх виникнення та вжити відповідних терапевтичних заходів.

У зв’язку з вмістом глюкози препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам із синдромом мальабсорбції глюкози/галактози.

Ситуації під час застосування препарату Іоніка, що потребують втручання лікаря:

  • у пацієнта виникає сповільнення мовлення, з’являється сонливість, він швидко виснажується та не відповідає на запитання;
  • температура підвищується вище 39 °С;
  • припиняється виділення сечі;
  • виникають рідкі кров’янисті випорожнення;
  • діарея триває понад 5 днів;
  • діарея раптово припиняється, з’являється сильний біль;
  • якщо лікування вдома неуспішне або неможливе.

У готовий розчин не можна додавати інші лікарські засоби.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Немає протипоказань.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

Діти. Застосовують у педіатричній практиці під наглядом лікаря.

Спосіб застосування та дози

Приготування розчину: вміст пакетика розчиняють у 200 мл кип’яченої теплої води. Готовий розчин охолоджують до кімнатної температури і ще раз перемішують перед вживанням.

Розчин приймають внутрішньо або вводять під наглядом лікаря через назогастральний зонд. Готовий розчин необхідно приймати невеликими ковтками після кожного рідкого випорожнення.

Препарат застосовують до зникнення симптомів дегідратації або для попередження виникнення дегідратації, але не більше 24–48 годин без консультації лікаря.

Лікування дегідратації легкого і середнього ступеня тяжкості: доза залежить від маси тіла пацієнта та ступеня зневоднення, дорослим та дітям віком від 3 років — становить 50–100 мл/кг маси тіла за 4–6 годин, потім після кожного випорожнення — 200 мл.

  • Максимальна курсова доза — 100 мл/кг за 4–10 годин 3–4 дні.
  • Максимальна добова — 100 мл/кг за 4–6 годин.

За 4–6 годин доза розчину у дітей віком до 3 років може становити 50–100 мл/кг маси тіла.

Після першого етапу регідратації розчин Іоніки слід давати по 10 мл/кг маси тіла після кожного рідкого випорожнення.

При нудоті та блюванні доцільно приймати розчин частими невеликими дозами. При необхідності спочатку можна приймати невелику кількість розчину (чайна ложка), потім поступово підвищувати дозу залежно від переносимості. Швидке введення препарату безпечне, але є вірогідність виникнення блювання.

Під час терапії препаратом можна вживати інші рідини, але необхідно уникати вживання розчинів, що містять цукор, оскільки висока концентрація цукру може посилити діарею.

Профілактика дегідратації. Для запобігання втрати рідини з організму та як підтримуючу терапію препарат застосовують у нижчих дозах. Терапію препаратом Іоніка слід починати відразу після початку діареї. Як правило, приймати препарат необхідно не більше 3–4 днів; припиняють прийом після усунення діареї. Доза препарату залежить від маси тіла. Для профілактики зневоднення доза може становити 5–15 мл/кг маси тіла після кожного рідкого випорожнення.

Передозування

При введенні великої кількості або дуже концентрованого розчину препарату Іоніка можливий розвиток гіпернатріємії та гіперкаліємії. У пацієнтів зі зниженою функцією нирок може розвинутися метаболічний алкалоз. Симптоми гіпернатріємії включають слабкість, підвищення нейром’язового тонусу, сонливість, сплутаність свідомості, кому, інколи — зупинку дихання. Метаболічний алкалоз проявляється зниженням вентиляції легень, підвищенням нейром’язового тонусу, тетанічними судомами. У випадку передозування введення розчину Іоніки потрібно припинити. Проводять корекцію порушень водно-електролітного балансу на підставі даних лабораторних обстежень.

Побічні ефекти

При застосуванні препарату відповідно до показань та у відповідних дозах побічні ефекти малоймовірні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Розчин препарату має слаболужну реакцію, тому він може впливати на лікарські засоби, всмоктування яких залежить від рН вмісту кишечнику (наприклад, інтраконазол, кетоконазол).

У зв’язку з ризиком розвитку гіперкаліємії препарат не можна застосовувати з лікарськими засобами, що підвищують концентрацію калію в організмі (калійзберігаючими діуретиками, інгібіторами ангіотензинконвертази).

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Готовий розчин зберігати в холодильнику при температурі 2–8 ºС протягом 24 годин.

Упаковка

По 4,4 г порошку в пакетику; по 5 пакетиків у картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Дата додавання: 19.10.2021 р.
© Компендіум 2019

Діагнози, при яких застосовують Іоніка

Ацетонурія МКХ R82.4
Гастроентероколіт МКХ A09.9
Гостра респіраторна вірусна інфекція МКХ J06.9
Диспепсія (порушення травлення) МКХ K30
Ентеровірусна інфекція МКХ B34.1
Інший гастроентерит і коліт інфекційного походження МКХ A09.0
Інші гострі гастрити МКХ K29.1
Інші уточнені хвороби кишечнику МКХ K63.8
Кишкові захворювання (захворювання кишечнику) МКХ K52.9
Коронавирусная инфекция COVID-19 МКХ U07.1
Нудота і блювання МКХ R11
Ротавірусний ентерит МКХ A08.0
Синдром роздратованого кишечнику з діареєю МКХ K58.0
Урогенітальні інфекції МКХ N39.0
Функціональна діарея МКХ K59.1
Хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки МКХ K31.9

Рекомендовані аналоги Іоніка:

препарати електролітів з вуглеводами
препарати електролітів з вуглеводами
препарати електролітів з вуглеводами
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko