Все аптеки Украины
Киев (адрес не указан)

Соннікс® (Sonniks®) (261880) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Інструкція
  • Ціни
  • Карта
  • Аналоги
  • Діагнози
Соннікс<sup>&reg;</sup> (Sonniks<sup>&reg;</sup>)

Соннікс інструкція із застосування

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Соннікс — снодійний засіб класу етаноламінів із групи блокаторів гістамінових H1-рецепторів, що чинить седативну та М-холіноблокувальну дію. Скорочує час засинання, підвищує тривалість і якість сну, не змінюючи фази сну.
Фармакокінетика. Доксиламіну сукцинат добре абсорбується у травному тракті. Cmax в плазмі крові досягається через 2 год після застосування таблеток. Середній Т½ з плазми крові становить у середньому 10 год.
Доксиламіну сукцинат піддається біотрансформації у печінці. Доксиламіну сукцинат частково метаболізується в печінці шляхом деметилювання та N-ацетилювання. Т½ може значно збільшитися у пацієнтів літнього віку або у хворих із нирковою або печінковою недостатністю. Різні метаболіти, що утворюються при розпаді молекули, не є кількісно значущими, оскільки 60% застосованої дози виявляється у сечі в формі незміненого доксиламіну.
Дані щодо здатності доксиламіну сукцинату проникати в грудне молоко відсутні, однак така можливість не виключається.

Показання Соннікс

періодичне безсоння у дорослих.

Застосування Соннікс

для перорального застосування. Застосовувати за 15–30 хв до сну.
Рекомендована доза становить 7,5–15 мг/добу (½–1 таблетка на добу). У разі необхідності дозу можна підвищити до 30 мг/добу (2 таблетки на добу).
Пацієнтам літнього віку та хворим із нирковою або печінковою недостатністю рекомендується знизити дозу.
Тривалість курсу лікування становить 2–5 днів.
Якщо безсоння зберігається довше 5 днів, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.
Діти. Лікарський засіб не застосовувати у дітей віком до 18 років.

Протипоказання

гіперчутливість до доксиламіну сукцинату або допоміжних речовин та інших антигістамінних засобів.
Гостра закритокутова глаукома в анамнезі пацієнта або в сімейному анамнезі.
Уретропростатичні розлади з ризиком затримки сечі.

Побічна дія

вранці після вечірнього прийому препарату може виникати сповільнення реакцій і запаморочення, тому для запобігання падінню необхідно уникати різких рухів. Рідко розвиваються антихолінергічні ефекти: запор, сухість у роті, сильне серцебиття, затримка сечовипускання, порушення зору (порушення акомодації, нечіткість зору, галюцинації, дефект зору), сплутаність свідомості.
Денна сонливість: при розвитку такого ефекту необхідно знизити дозу.
Можливі алергічні реакції, включаючи шкірний висип, свербіж.
Повідомляли про випадки зловживання та виникнення лікарської залежності.
Крім того, відомо, що H1-антигістамінні лікарські засоби спричиняють седативний ефект, когнітивні розлади та порушення психомоторної активності.

Особливості застосування

безсоння може мати різні причини, які не потребують обов’язкового прийому лікарських засобів, тому перед початком застосування препарату Соннікс рекомендована консультація з лікарем.
Як і всі снодійні або седативні засоби, доксиламіну сукцинат може загострювати синдром нічного апное (збільшення кількості і тривалості зупинок дихання).
Ризик зловживання та виникнення лікарської залежності низький. Однак повідомляли про випадки зловживання і, як наслідок, — про виникнення лікарської залежності. Треба ретельно контролювати ознаки зловживання або залежності від лікарського засобу. Тривалість лікування не повинна перевищувати 5 днів. Не рекомендується застосовувати лікарський засіб у пацієнтів із розладами в анамнезі, спричиненими вживанням психоактивних речовин.
Доксиламіну сукцинат залишається в організмі протягом близько 5 T½ (див. Фармакокінетика).
T½ може бути значно довшим в осіб літнього віку або в осіб із нирковою або печінковою недостатністю. При повторних застосуваннях лікарський засіб або його метаболіти досягають рівноважного стану набагато пізніше та на більш високому рівні. Ефективність і безпека лікарського засобу можуть бути оцінені тільки після досягнення рівноважного стану.
Може знадобитися корекція дози (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
Н1-антигістамінні засоби слід застосовувати з обережністю у пацієнтів літнього віку через ризик виникнення когнітивних розладів, седативного ефекту, повільної реакції та/або вертиго/запаморочення, що може підвищити ризик падінь (наприклад коли люди встають вночі) з наслідками, які часто є серйозними для даної категорії пацієнтів.
У пацієнтів літнього віку, у випадках ниркової або печінкової недостатності відмічають підвищення концентрації у плазмі крові та зниження плазмового кліренсу. Рекомендується знизити дозу лікарського засобу.
Для запобігання сонливості протягом дня необхідно пам’ятати, що тривалість сну після застосування препарату повинна бути не менше 7 год.
Під час застосування препарату слід уникати прийому алкоголю.
Допоміжні речовини. Лікарський засіб містить лактозу, тому він протипоказаний у випадках вродженої галактоземії, при синдромі порушення абсорбції глюкози та галактози, лактазній недостатності.
Цей лікарський засіб містить натрію кроскармелозу. Слід бути обережним при застосуванні у пацієнтів, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. На підставі наявних даних доксиламін можна застосовувати у період вагітності після консультації з лікарем. Якщо цей лікарський засіб застосовувати наприкінці вагітності, атропіноподібні та седативні властивості цієї молекули слід брати до уваги при спостереженні новонароджених.
Невідомо, чи проникає доксиламін у грудне молоко, тому не рекомендується застосовувати лікарський засіб у період годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Необхідно звертати увагу на ризик виникнення денної сонливості, яка може розвинутися при прийомі цього лікарського засобу, особливо в осіб, які керують транспортними засобами або працюють з іншими механізмами. У випадках недостатньої тривалості сну ризик порушення швидкості реакції підвищується (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

комбінації, яких треба уникати. Алкоголь посилює седативний ефект більшості Н1-антигістамінних засобів. Слід уникати вживання алкогольних напоїв та прийому лікарських засобів, що містять етанол.
З натрію оксибутиратом — внаслідок посилення пригнічення ЦНС. Порушення швидкості реакції може становити небезпеку при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими механізмами.
Комбінації, які слід брати до уваги:
— з атропіном та атропіноподібними лікарськими засобами (іміпрамінові антидепресанти, більшість атропіноподібних H1-антигістамінних засобів, антихолінергічні протипаркінсонічні засоби, атропінові спазмолітичні лікарські засоби, дизопірамід, фенотіазинові нейролептики, а також клозапін) внаслідок виникнення таких побічних ефектів, як затримка сечі, запор, сухість у роті;
— з іншими седативними лікарськими засобами, похідними морфіну (знеболювальні; засоби, що застосовуються для лікування кашлю і замісної терапії), нейролептики; барбітурати, бензодіазепіни; анксіолітики, крім бензодіазепінів (мепробамат); інші снодійні засоби, седативні антидепресанти (амітриптилін, доксепін, міансерин, міртазапін, триміпрамін); седативні Н1-антигістамінні засоби; антигіпертензивні засоби центральної дії; інші: баклофен, талідомід) внаслідок посилення пригнічення ЦНС. Порушення швидкості реакції може становити небезпеку при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими механізмами;
— з іншими снодійними засобами — внаслідок пригнічення ЦНС.

Передозування

симптоми: першими ознаками гострого отруєння є сонливість та антихолінергічні ефекти: збудження, розширення зіниць, параліч акомодації, сухість у роті, почервоніння обличчя і шиї, гіпертермія, синусова тахікардія. Делірій, галюцинації та атетозні рухи частіше відмічають у дітей; іноді вони є провісниками судом — рідкісних ускладнень тяжкого отруєння. Навіть якщо судоми не виникають, гостре отруєння доксиламіном іноді спричиняє рабдоміоліз, який може ускладнитися гострою нирковою недостатністю. Такий м’язовий розлад є поширеним, потребує проведення систематичного скринінгу шляхом вимірювання активності креатинфосфокінази.
Лікування: прийом активованого вугілля (50 г для дорослих і 1 г/кг — для дітей), у разі необхідності проводять симптоматичне лікування. За показаннями призначають протисудомні засоби і штучну вентиляцію легень.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Коментарі (1)
Алексей Музыченко
03.12.2021 00:00

В справочнику «Компендіум» 2018 року по препарату Соннікс® (Sonniks®) була представлена наступна інформація

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Соннікс — снодійний засіб класу етаноламінів із групи блокаторів гістамінових H1-рецепторів, що чинить седативну та М-холіноблокувальну дію. Скорочує час засинання, підвищує тривалість і якість сну, не змінюючи фази сну.
Фармакокінетика. Доксиламіну сукцинат добре абсорбується у травному тракті. Cmax в плазмі крові досягається через 2 год після застосування таблеток. Середній Т½ з плазми крові становить у середньому 10 год.
Доксиламіну сукцинат піддається біотрансформації у печінці. Доксиламіну сукцинат частково метаболізується в печінці шляхом деметилювання та N-ацетилювання. Т½ може значно збільшитися у пацієнтів літнього віку або у хворих із нирковою або печінковою недостатністю. Різні метаболіти, що утворюються при розпаді молекули, не є кількісно значущими, оскільки 60% застосованої дози виявляється у сечі в формі незміненого доксиламіну.
Дані щодо здатності доксиламіну сукцинату проникати в грудне молоко відсутні, однак така можливість не виключається.

ПОКАЗАННЯ:

періодичне безсоння у дорослих.

ЗАСТОСУВАННЯ:

для перорального застосування. Застосовувати за 15–30 хв до сну.
Рекомендована доза становить 7,5–15 мг/добу (½–1 таблетка на добу). У разі необхідності дозу можна підвищити до 30 мг/добу (2 таблетки на добу).
Пацієнтам літнього віку та хворим із нирковою або печінковою недостатністю рекомендується знизити дозу.
Тривалість курсу лікування становить 2–5 днів.
Якщо безсоння зберігається довше 5 днів, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.
Діти. Лікарський засіб не застосовувати у дітей віком до 18 років.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

гіперчутливість до доксиламіну сукцинату або допоміжних речовин та інших антигістамінних засобів.
Гостра закритокутова глаукома в анамнезі пацієнта або в сімейному анамнезі.
Уретропростатичні розлади з ризиком затримки сечі.

ПОБІЧНА ДІЯ:

вранці після вечірнього прийому препарату може виникати сповільнення реакцій і запаморочення, тому для запобігання падінню необхідно уникати різких рухів. Рідко розвиваються антихолінергічні ефекти: запор, сухість у роті, сильне серцебиття, затримка сечовипускання, порушення зору (порушення акомодації, нечіткість зору, галюцинації, дефект зору), сплутаність свідомості.
Денна сонливість: при розвитку такого ефекту необхідно знизити дозу.
Можливі алергічні реакції, включаючи шкірний висип, свербіж.
Повідомляли про випадки зловживання та виникнення лікарської залежності.
Крім того, відомо, що H1-антигістамінні лікарські засоби спричиняють седативний ефект, когнітивні розлади та порушення психомоторної активності.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

безсоння може мати різні причини, які не потребують обов’язкового прийому лікарських засобів, тому перед початком застосування препарату Соннікс рекомендована консультація з лікарем.
Як і всі снодійні або седативні засоби, доксиламіну сукцинат може загострювати синдром нічного апное (збільшення кількості і тривалості зупинок дихання).
Ризик зловживання та виникнення лікарської залежності низький. Однак повідомляли про випадки зловживання і, як наслідок, — про виникнення лікарської залежності. Треба ретельно контролювати ознаки зловживання або залежності від лікарського засобу. Тривалість лікування не повинна перевищувати 5 днів. Не рекомендується застосовувати лікарський засіб у пацієнтів із розладами в анамнезі, спричиненими вживанням психоактивних речовин.
Доксиламіну сукцинат залишається в організмі протягом близько 5 T½ (див. Фармакокінетика).
T½ може бути значно довшим в осіб літнього віку або в осіб із нирковою або печінковою недостатністю. При повторних застосуваннях лікарський засіб або його метаболіти досягають рівноважного стану набагато пізніше та на більш високому рівні. Ефективність і безпека лікарського засобу можуть бути оцінені тільки після досягнення рівноважного стану.
Може знадобитися корекція дози (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
Н1-антигістамінні засоби слід застосовувати з обережністю у пацієнтів літнього віку через ризик виникнення когнітивних розладів, седативного ефекту, повільної реакції та/або вертиго/запаморочення, що може підвищити ризик падінь (наприклад коли люди встають вночі) з наслідками, які часто є серйозними для даної категорії пацієнтів.
У пацієнтів літнього віку, у випадках ниркової або печінкової недостатності відмічають підвищення концентрації у плазмі крові та зниження плазмового кліренсу. Рекомендується знизити дозу лікарського засобу.
Для запобігання сонливості протягом дня необхідно пам’ятати, що тривалість сну після застосування препарату повинна бути не менше 7 год.
Під час застосування препарату слід уникати прийому алкоголю.
Допоміжні речовини. Лікарський засіб містить лактозу, тому він протипоказаний у випадках вродженої галактоземії, при синдромі порушення абсорбції глюкози та галактози, лактазній недостатності.
Цей лікарський засіб містить натрію кроскармелозу. Слід бути обережним при застосуванні у пацієнтів, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. На підставі наявних даних доксиламін можна застосовувати у період вагітності після консультації з лікарем. Якщо цей лікарський засіб застосовувати наприкінці вагітності, атропіноподібні та седативні властивості цієї молекули слід брати до уваги при спостереженні новонароджених.
Невідомо, чи проникає доксиламін у грудне молоко, тому не рекомендується застосовувати лікарський засіб у період годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Необхідно звертати увагу на ризик виникнення денної сонливості, яка може розвинутися при прийомі цього лікарського засобу, особливо в осіб, які керують транспортними засобами або працюють з іншими механізмами. У випадках недостатньої тривалості сну ризик порушення швидкості реакції підвищується (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

комбінації, яких треба уникати. Алкоголь посилює седативний ефект більшості Н1-антигістамінних засобів. Слід уникати вживання алкогольних напоїв та прийому лікарських засобів, що містять етанол.
З натрію оксибутиратом — внаслідок посилення пригнічення ЦНС. Порушення швидкості реакції може становити небезпеку при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими механізмами.
Комбінації, які слід брати до уваги:

— з атропіном та атропіноподібними лікарськими засобами (іміпрамінові антидепресанти, більшість атропіноподібних H1-антигістамінних засобів, антихолінергічні протипаркінсонічні засоби, атропінові спазмолітичні лікарські засоби, дизопірамід, фенотіазинові нейролептики, а також клозапін) внаслідок виникнення таких побічних ефектів, як затримка сечі, запор, сухість у роті;
— з іншими седативними лікарськими засобами, похідними морфіну (знеболювальні; засоби, що застосовуються для лікування кашлю і замісної терапії), нейролептики; барбітурати, бензодіазепіни; анксіолітики, крім бензодіазепінів (мепробамат); інші снодійні засоби, седативні антидепресанти (амітриптилін, доксепін, міансерин, міртазапін, триміпрамін); седативні Н1-антигістамінні засоби; антигіпертензивні засоби центральної дії; інші: баклофен, талідомід) внаслідок посилення пригнічення ЦНС. Порушення швидкості реакції може становити небезпеку при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими механізмами;
— з іншими снодійними засобами — внаслідок пригнічення ЦНС.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

симптоми: першими ознаками гострого отруєння є сонливість та антихолінергічні ефекти: збудження, розширення зіниць, параліч акомодації, сухість у роті, почервоніння обличчя і шиї, гіпертермія, синусова тахікардія. Делірій, галюцинації та атетозні рухи частіше відмічають у дітей; іноді вони є провісниками судом — рідкісних ускладнень тяжкого отруєння. Навіть якщо судоми не виникають, гостре отруєння доксиламіном іноді спричиняє рабдоміоліз, який може ускладнитися гострою нирковою недостатністю. Такий м’язовий розлад є поширеним, потребує проведення систематичного скринінгу шляхом вимірювання активності креатинфосфокінази.
Лікування: прийом активованого вугілля (50 г для дорослих і 1 г/кг — для дітей), у разі необхідності проводять симптоматичне лікування. За показаннями призначають протисудомні засоби і штучну вентиляцію легень.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °С.