0
UA | RU

ПУЛЬМОБРІЗ® (PULMOBREATHE®)

Movi Health GmbH

Склад і форма випуску

РечовинаКількість
Ацетилцистеїн200 мг
Амброксолу гідрохлорид30 мг
№ UA/10212/01/01 від 16.08.2019
порошок для оральної суспензії саше 2 г коробка картонна № 10
порошок для оральної суспензії саше 2 г коробка картонна № 20
РечовинаКількість
Ацетилцистеїн200 мг
Амброксолу гідрохлорид30 мг
№ UA/10212/02/01 від 16.08.2019
Класифікація
Лікарські засоби

Актуальна інформація

Гострий бронхіт — це запальне захворювання слизової оболонки бронхів без ураження легеневої тканини (Царьов В.П., 2013).

Близько 5% дорослих щорічно переносять хоча б 1 епізод гострого бронхіту, і до 90% з них звертаються за медичною допомогою. Віруси є основною причиною, викликаючи 95% випадків гострого бронхіту у дорослих (Graham Worrall, 2008).

Бронхіт може мати гострий (2–3 тиж) і затяжний (більше 1 міс) перебіг.

За локалізацією гострого бронхіту виділяють проксимальний (трахеобронхіт) і дистальний (бронхіоліт) (Царьов В.П., 2013).

Механізм виникнення гострого бронхіту:

1) прикріплення вірусу або бактерії до стінки бронха;

2) загибель циліндричного епітелію бронха, зниження мукоциліарного кліренсу;

3) оголення іритантних рецепторів (що швидко адаптуються), розташованих у слизовій оболонці бронха;

4) хемотаксис до цих рецепторів лімфоцитів і нейтрофілів, виникнення набряку і гіперсекреція слизу (Царьов В.П., 2013).

Основні симптоми гострого бронхіту:

• кашель — перші кілька днів сухий, а у подальшому — тенденція до вологого;

• мокротиння спочатку прозоре, потім воно набуває жовтого кольору (приєднання бактеріальної мікрофлори);

• риніт і закладеність носа, починаються за кілька днів до появи кашлю;

• відчуття втоми;

• біль у м’язах;

• хрип або свист при диханні;

• підвищення температури тіла (Alex H. Gifford, 2018).

Мокротиння — це слизові виділення (патологічний секрет) з бронхів і трахеї. Воно складається з глікопротеїнів, які називають муцинами, сироваткових білків з домішкою клітинних залишків і бактерій. Потім війки миготливого епітелію дихальних шляхів забезпечують постійний рух секрету і видалення надлишку слизу. Мокротиння ж видаляється в основному рефлекторно, під час кашлю (Bruce K. Rubin, 2014).

Пульмобріз — двокомпонентний препарат, який чинить муколітичну (розріджує мокротиння) та відхаркувальну дію.

Він відрізняється вираженою протизапальною дією, має бактерицидний ефект, зменшує набряк бронхів, розріджує мокротиння і тим самим сприяє його ефективній евакуації з просвіту бронхів, полегшуючи дихання і покращуючи стан хворого. Його діючі речовини: амброксолу гідрохлорид й ацетилцистеїн.

Амброксолу гідрохлорид, метаболіт бромгексину, збільшує кількість слизового секрету, покращує процес відкашлювання, полегшує продуктивний кашель (Kardos P. et al., 2018).

Амброксолу гідрохлорид давно застосовується в лікуванні різних захворювань дихальних шляхів. Він має протизапальну дію — гальмує активність нейтрофілів, знижує утворення вільних радикалів і вивільнення гідролітичних ферментів; антиоксидантну — інгібує перекисне окиснення ліпідів; антибактеріальну — інгібує (пригнічує) прикріплення бактерій до поверхні бронхів (Cataldi M. et al., 2013); імуномодулювальний ефект — знижує вміст еозинофілів і цитокінів у бронхоальвеолярному лаважу; сприяє швидкій евакуації слизу з бронхів; виявляє місцевий анестезувальний ефект за рахунок блокади натрієвих каналів клітинної мембрани (Kardos P. et al., 2018).

Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну, він належить до муколітиків. Основна цінність ацетилцистеїну полягає в його антиоксидантній і стабілізувальній активності (Santus P. et al., 2014). Виявлено два механізми його антиоксидантної дії:

1. Непрямий — ацетилцистеїн перетворюється в цистеїн, що, у свою чергу, підвищує концентрацію глутатіону в організмі. Глутатіон — це трипептид, що складається з глутамінової кислоти, цистеїну і гліцину, він є важливим фактором хімічної детоксикації, відіграє ключову роль у підтримці окиснювально-відновного статусу клітин (Santus P. et al., 2014).

2. Прямий — ацетилцистеїн містить вільну сульфгідрильну групу ((-SH)-групу), яка і бере участь у захисті організму від окиснювальних процесів (Santus P. et al., 2014).

Механізм зменшення вираженості запальних процесів полягає в інгібуванні ядерного фактора каппа-В, придушенні активації B-лімфоцитів і зниженні синтезу цитокінів (Yanping Pei et al., 2018). Антимікробні властивості — ацетилцистеїн здатний розщеплювати бактеріальні біоплівки (Yanping Pei et al., 2018).

Ацетилцистеїн та амброксолу гідрохлорид досі представляють величезний інтерес для дослідників. Вперше їх почали застосовувати в пульмонології. Ряд багаторічних досліджень доводить різноманітність ефектів цих лікарських речовин.

Ацетилцистеїн має антимікробну активність. Було доведено, що лікування ацетилцистеїном знижує відсоток загострення захворювання і приєднання бактеріальної мікрофлори у пацієнтів з хронічним бронхітом. Проводилася терапія ацетилцистеїном у групі хворих з хронічним бронхітом. Потім була проведена бронхоскопія із забором мокротиння в цій групі пацієнтів і в контрольній, де терапія ацетилцистеїном не проводилася. Результати показали: у мокроті у хворих в групі, що одержувала ацетилцистеїн, визначена значно менша кількість патогенних бактерій у порівнянні з контрольною групою (Riise G.C. et al., 1994).

Амброксол має протизапальні властивості. Це підтвердило дослідження, у якому провокували розвиток запалення легень у щурів внутрішньолегеневим введенням кварцу. Щурам вводили амброксолу гідрохлорид у дозі 0,91 мг/кг/добу. Показники запального процесу легень і проліферації лімфатичних фолікул навколо бронхіоли, а також загальні показники були значно нижчими у тих щурів, яким вводили амброксолу гідрохлорид, ніж у групі, яка не отримувала даний препарат (Shohei Kanie et al., 2018).

Пульмобріз — препарат, який поєднує властивості діючих речовин, що входять до його складу. Він належить до групи препаратів, що призначаються при кашлі та респіраторних інфекціях. Це комбінований муколітичний препарат, який застосовується в пульмонології.

Показання

Після опублікованих повідомлень про реакції гіперчутливості і тяжкі шкірні побічні реакції, можливо, пов’язані з амброксолом, Комітет з оцінки ризиків у сфері фармаконагляду Європейського Союзу (PRAC) у квітні 2014 р. ініціював огляд безпеки амброксолу у всіх його зареєстрованих показаннях, який був завершений у 2016 р.

Клінічний досвід, накопичений у результаті рандомізованих клінічних і обсерваційних (клінічне дослідження, в якому дослідник збирає дані шляхом простого спостереження подій в їх природному перебігу) досліджень, дозволяє припустити, що амброксол є безпечним і добре переносимим засобом для терапії бронхолегеневих захворювань з добре збалансованим і сприятливим профілем ризику та користі. Усі зареєстровані побічні ефекти були легкими і самообмежуваними (Cazan D. et al., 2018).

Ацетилцистеїн, ацетильований варіант амінокислоти L-цистеїну, є джерелом сульфгідрильних (-SH)-груп і перетворюється в організмі в метаболіти, здатні стимулювати синтез глутатіону (має антиоксидантні властивості), сприяючи детоксикації та діючи безпосередньо на вільні радикали. Історично склалося, що його призначали як муколітичний засіб при різних респіраторних захворюваннях; проте він також чинить сприятливу дію в умовах, що характеризуються зниженням рівня глутатіону або оксидативного стресу (стан, при якому в організмі занадто багато вільних радикалів), таких як ВІЛ-інфекція, рак, хвороби серця і куріння сигарет.

Протипоказання

Вік дітей до 12 років.

Гіперчутливість до амброксолу гідрохлориду, ацетилцистеїну або будь-якого компоненту препарату.

Протипоказанням є також кровотеча з легеневих судин; варикозне розширення вен стравоходу.

До складу порошку Пульмобріз входить аспартам, який метаболізується в фенілаланін. З цієї причини пацієнтам з фенілкетонурією варто застосовувати таблетовану форму препарату.

Лактози моногідрат теж є допоміжним речовиною Пульмобрізу. Тому застосування препарату небажане при лактазній недостатності.

Застосування, дози

Пульмобріз саше. Дорослі та діти віком старше 12 років — по 1 саше 3 р/добу.

Вміст одного пакетика висипати в ємність, додати 100–200 мл теплої кип’яченої води (1 склянка) і випити.

Пульмобріз таблетки. Дорослі та діти віком старше 12 років — 1 таблетка 3 р/добу, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Взаємодії

Ацетилцистеїн сумісний з препаратами, що розширюють бронхи. Він пригнічує токсичний ефект парацетамолу за рахунок утворення глутатіону, який поглинає незв’язані радикали.

При призначенні лікарського засобу з антибактеріальними препаратами (такими як тетрациклін, ампіцилін, антибіотики цефалоспоринового ряду, аміноглікозиди) відбувається взаємодія антибіотика з сульфгідрильною групою ацетилцистеїну. Така реакція призводить до зниження активності обох лікарських засобів. Тому якщо призначено антибіотик сумісно з Пульмобрізом, то інтервал між прийомом препаратів повинен бути не менше 2 год. Однак ця реакція не виявлена з антибіотиками цефіксимом, доксицикліном.

Прийом активованого вугілля та інших сорбентів повністю нівелює ефективність ацетилцистеїну.

Побічні ефекти

Імунологічні реакції, включаючи анафілаксію, висип, почервоніння і свербіж слизових оболонок, набряк Квінке, задишка. Порушення з боку травної системи проявляються у вигляді гіпо- або гіперсалівації, нудоти, блювання, запалень слизової оболонки рота, діареї, запору, оніміння слизової оболонки ротової порожнини. Також можливі бронхоспазм, почастішання сечовипускання; головний біль, дисгевзія — порушення сприйняття смакових рецепторів, порушення слуху; тахікардія, артеріальна гіпотензія.

Прийом препарату в період вагітності небажаний, оскільки його дія на ембріон до кінця не вивчена. Прийом можливий у тих ситуаціях, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. З огляду на те, що даний комбінований препарат здатний потрапляти в грудне молоко, не рекомендується призначати терапію Пульмобрізом жінкам, які годують груддю.

Висновки

Пульмобріз — це ефективний полікомпонентний муколітик з відхаркувальною дією, що виявляє помірний антимікробний і протизапальний ефект.

Його два основні компоненти — амброксолу гідрохлорид — муколітик, стимулятор вироблення сурфактанту (суміш поверхнево-активних речовин), протизапальний засіб, та ацетилцистеїн — антиоксидант, що проявляє відхаркувальний ефект. Пульмобріз зарекомендував себе в лікуванні гострих бронхітів, симптоматичної терапії ХОЗЛ, застосовується при підготовці до бронхоскопії і після її проведення, як профілактика ускладнень після трахеостомії.

Інструкція МОЗ

Пульмобріз® таблетки, вкриті оболонкою, Movi Health (Швейцарія)

Склад

діючі речовини: ацетилцистеїн, амброксолу гідрохлорид;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить ацетилцистеїну 200 мг, амброксолу гідрохлориду 30 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; повідон (К-30); кремнію діоксид колоїдний безводний; кросповідон; натрію лаурилсульфат; олія рослинна гідрогенізована;

склад оболонки: Opadry® 200 Orange (спирт полівініловий; тальк; барвник жовтий захід FCF (E 110); титану діоксид (E 171); гліцерол моностеарат; полівінілацетату фталат; натрію лаурилсульфат; натрію гідрокарбонат); Opaglos® 2 (натрію карбоксиметилцелюлоза; мальтодекстрин; глюкоза, моногідрат; лецитин; ванілін).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, помаранчевого кольору. Таблетки мають специфічний запах (запах ванілі).

Фармакотерапевтична група

Засоби, які застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях. Муколітичні засоби. Комбінації. Код АТХ R05C B10.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Амброксолу гідрохлорид чинить виражену відхаркувальну, муколітичну, протизапальну, імуномодулюючу, антиоксидантну і незначну протикашльову дію. Стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує кількість серозного секрету і таким чином змінює порушене співвідношення серозного і слизового компонентів. Це приводить до нормалізації реологічних показників мокротиння, знижуючи його в’язкість та адгезивні властивості. Безпосередньо стимулює рухливу активність миготливого епітелію бронхів, запобігає його злипанню та покращує мукоциліарну евакуацію мокротиння. Амброксол підвищує вміст сурфактанта в легенях шляхом прямого впливу на пневмоцити типу ІІ в альвеолах та на клітини Клара у бронхіолах, а також запобігає його деструкції у пневмоцитах. Амброксол не спричиняє бронхообструкцію, а навпаки, покращує функцію зовнішнього дихання. Доведено, що амброксол знижує гіперреактивність м’язів бронхів хворих на астму.

Місцевий анестезуючий ефект амброксолу гідрохлориду спостерігали на моделі кролячого ока, що може пояснюватися властивостями блокування натрієвих каналів. Дослідження in vitro показали, що амброксолу гідрохлорид блокує нейронні натрієві канали; зв’язування було оборотним і залежним від концентрації.

Амброксол має протизапальний ефект, що було встановлено in vitro, антиоксидантні властивості, стимулює місцевий імунітет та поновлення природного шару сурфактанта. При прийманні амброксолу значно зменшуються скарги пацієнтів на кашель і мокротиння відповідно до інтенсивності лікування.

У результаті клінічних випробувань із залученням пацієнтів з фарингітом доведено значне зменшення болю і почервоніння у горлі при застосуванні амброксолу гідрохлориду.

Фармакологічні властивості швидко полегшувати біль під час лікування захворювань верхніх відділів дихальних шляхів спостерігалися в ході досліджень клінічної ефективності інгаляційних форм амброксолу.

Ацетилцистеїн — муколітична та відхаркувальна діюча речовина. За рахунок вільної сульфгідрильної групи розриває бісульфідні зв’язки мукополісахаридів мокротиння, що приводить до зниження в’язкості бронхіального секрету. Збільшує мукоциліарний кліренс. Чинить антиоксидантну дію за рахунок властивості зв’язувати вільні радикали. Збільшує синтез глутатіону, який є важливим фактором детоксикації; завдяки цій властивості ацетилцистеїн застосовують для лікування гострих отруєнь парацетамолом, фенолами, альдегідами та іншими речовинами.

Фармакокінетика.

Амброксолу гідрохлорид

Абсорбція амброксолу гідрохлориду з пероральних форм непролонгованої дії швидка і досить повна, з лінійною залежністю від дози у терапевтичному діапазоні. Максимальні рівні у плазмі крові досягаються через 1−2,5 години при пероральному прийомі лікарських форм швидкого вивільнення.

При пероральному прийомі розподіл амброксолу гідрохлориду з крові до тканин швидкий і виражений, з найвищою концентрацією активної речовини у легенях.

Приблизно 30% дози після перорального застосування виводиться через пресистемний метаболізм. Амброксолу гідрохлорид метаболізується головним чином у печінці шляхом глюкуронізації і розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10% дози). Через 3 дні перорального прийому близько 6% дози виводяться разом із сечею у незміненій формі, приблизно 26% дози у кон’югованій формі.

Період напіввиведення з плазми крові становить близько 10 годин.

У пацієнтів із порушенням функції печінки виведення амброксолу гідрохлориду зменшене, що зумовлює в 1,3−2 рази вищий рівень у плазмі крові.

Вік та стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику амброксолу гідрохлориду, тому будь-яка корекція дози не потрібна.

Прийом їжі не впливає на біодоступність амброксолу гідрохлориду.

Ацетилцистеїн

Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму у печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — близько 10%. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1−3 години після прийому. Зв’язування з білками плазми — приблизно 50%. Ацетилцистеїн виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).

Період напіввиведення визначається головним чином швидкою біотрансформацією у печінці і становить приблизно 1 годину. У разі зниження функції печінки період напіввиведення подовжується до 8 годин.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються порушенням бронхіальної секреції та евакуації секрету: у т. ч. при гострому і хронічному бронхіті, хронічних обструктивних захворюваннях легень, пневмонії, бронхоектатичній хворобі, бронхіальній астмі, муковісцидозі, ларингіті, трахеїті.

Протипоказання

Підвищена чутливість до амброксолу, ацетилцистеїну або інших компонентів лікарського засобу. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення. Кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення бронхіальної астми.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне застосування лікарського засобу Пульмобріз® та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику від застосування.

Ацетилцистеїн зменшує гепатотоксичну дію парацетамолу; може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.

Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.

Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.

При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрациклін (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів повинен становити не менше 2 годин. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.

Застосування амброксолу підвищує концентрацію антибіотиків амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину та доксицикліну в мокроті та в бронхолегеневому секреті.

При одночасному прийомі нітрогліцерину та ацетилцистеїну виявлені значна гіпотензія і значне розширення скроневої артерії. При необхідності одночасного застосування нітрогліцерину та ацетилцистеїну слід контролювати у пацієнтів гіпотензію, яка може мати тяжкий характер; також пацієнтів слід попередити про можливість виникнення головного болю.

Вплив на лабораторні дослідження. Застосування ацетилцистеїну може змінювати результати кількісного визначення колориметричним методом і результати визначення кетону в сечі.

Особливості застосування.

Були окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (мультиформна еритема, синдроми Стівенса — Джонсона і Лайєлла та гострий генералізований екзантематозний пустульоз), що співпали у часі із застосуванням амброксолу гідрохлориду або ацетилцистеїну.

Здебільшого їх можна було пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання у пацієнтів і/або одночасним застосуванням іншого препарату. Також на початковій стадії синдрому Стівенса — Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні до ознак початку грипу симптоми, такі як пропасниця, ломота, риніт, кашель і біль у горлі. Помилково при таких неспецифічних, подібних до ознак початку грипу симптомах можна застосувати симптоматичне лікування препаратами проти кашлю і застуди. У разі появи ознак прогресування висипання на шкірі або слизових оболонках слід негайно припинити застосування препарату і звернутися за медичною допомогою.

Оскільки амброксол може посилювати секрецію слизу, препарат слід застосовувати з обережністю при порушенні бронхіальної моторики та посиленій секреції слизу (наприклад, при такому рідкісному захворюванні, як первинна циліарна дискінезія) через ризик накопичення секрету.

Застосування ацетилцистеїну може спричинити розрідження бронхіального секрету і збільшити його об’єм, головним чином на початку лікування. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.

З обережністю застосовувати препарат пацієнтам із бронхіальною астмою через ризик розвитку бронхоспазму. У разі виникнення бронхоспазму лікування препаратом слід негайно припинити.

Оскільки муколітичні засоби можуть пошкодити слизовий бар’єр оболонок, рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо у разі супутнього прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.

Застосовувати з обережністю пацієнтам із порушеннями функції нирок, тяжкими захворюваннями печінки (інтервал між застосуванням слід збільшити або дозу слід зменшити); у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю очікується накопичення метаболітів, які утворюються у печінці.

Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам із непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).

Ацетилцистеїн може мати легкий запах сірководню у зв’язку із наявністю сульфгідрильної групи у складі молекули ацетилцистеїну − сірчаний запах не є ознакою зміни препарату, а є специфічним для діючої речовини.

Допоміжні речовини.

Лікарський засіб містить лактозу та глюкозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Барвник жовтий захід FCF (E 110) може спричинити алергічні реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Препарат не рекомендується застосовувати у І триместрі вагітності.

Немає відповідних даних щодо тератогенного впливу амброксолу гідрохлориду та ацетилцистеїну на плід, тому застосовувати препарат у ІІ−ІІІ триместрах вагітності можливо тільки в разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Годування груддю. Оскільки амброксолу гідрохлорид і ацетилцистеїн проникають у грудне молоко, небажано приймати препарат у період годування груддю. У разі необхідності призначення препарату слід припинити годування груддю.

Фертильність. Немає даних щодо шкідливого впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає даних щодо впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дози для дорослих та дітей віком від 12 років: по 1 таблетці 3 рази на добу.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу.

Тривалість лікування не повинна перевищувати 5−7 днів без консультації з лікарем.

Діти.

Застосовувати дітям віком від 12 років.

Передозування

Немає даних про випадки передозування лікарських форм ацетилцистеїну та амброксолу, призначених для прийому всередину.

Амброксол добре переносився після перорального застосування до 25 мг/кг/добу. У разі передозування амброксолом або ацетилцистеїном не спостерігалося тяжких ознак інтоксикації.

Симптоми, відомі з поодиноких повідомлень про передозування та випадків помилкового застосування, відповідають відомим побічним реакціям.

Симптоми: нудота, блювання, короткотерміновий неспокій, діарея, гіперсалівація, зниження артеріального тиску. Для дітей є ризик гіперсекреції.

Лікування: рекомендовано симптоматичне лікування.

Побічні реакції

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок та ангіоневротичний набряк.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, кропив’янка, висип, екзема; тяжкі ураження шкіри (мультиформна еритема, синдром Стівенса − Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), гострий генералізований екзантематозний пустульоз).

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині, печія, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, сухість у роті, сухість у горлі, стоматит, неприємний запах з рота, слинотеча.

З боку дихальної системи: зниження чутливості у глотці, диспное (як реакція гіперчутливості), бронхоспазм (переважно у пацієнтів із гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється із бронхіальною астмою), ринорея.

З боку органів слуху: дзвін у вухах.

З боку нервової системи: головний біль, дисгевзія (розлад смаку).

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія.

Загальні розлади: гарячка, реакції з боку слизових оболонок.

При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомлялося про виникнення кровотеч, що частіше за все були пов’язані з розвитком реакцій гіперчутливості; випадки анемії, геморагії.

Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження цьому немає.

Термін придатності

4 роки.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка

По 9 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній упаковці; по 20 таблеток у блістері, по 1 або по 2 блістери в картонній упаковці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

Медітоп Фармасьютікал Лтд.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Угорщина, Еді Ендре ю. 1., Пілісборосьєно, 2097.

Заявник

Мові Хелс ГмбХ.

Місцезнаходження заявника

35 Егеріштрассе, Баар, 6340, Швейцарія.

Пульмобріз® порошок для оральної суспензії, Movi Health (Швейцарія)

Склад

діючі речовини: ацетилцистеїн, амброксолу гідрохлорид;

1 саше містить ацетилцистеїну 200 мг, амброксолу гідрохлориду 30 мг;

допоміжні речовини: динатрію едетат, натрію бензоат (Е 211), сахарин натрію, аспартам (Е 951), маніт (Е 421), ароматизатор ваніліновий (Vanilla DM), цукралоза, барвник тартразин (Е 102), повідон, цукроза.

Лікарська форма

Порошок для оральної суспензії.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Засоби, які застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях. Муколітичні засоби. Комбінації. Код АТХ R05C B10.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Амброксолу гідрохлорид чинить виражену відхаркувальну, муколітичну, протизапальну, імуномодулюючу, антиоксидантну і незначну протикашльову дію. Стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує кількість серозного секрету і таким чином змінює порушене співвідношення серозного і слизового компонентів. Це приводить до нормалізації реологічних показників мокротиння, знижуючи його в’язкість та адгезивні властивості. Безпосередньо стимулює рухливу активність миготливого епітелію бронхів, запобігає його злипанню та покращує мукоциліарну евакуацію мокротиння. Амброксол підвищує вміст сурфактанта в легенях шляхом прямого впливу на пневмоцити типу ІІ в альвеолах та на клітини Клара у бронхіолах, а також запобігає його деструкції у пневмоцитах. Амброксол не спричиняє бронхообструкцію, а навпаки, покращує функцію зовнішнього дихання. Доведено, що амброксол знижує гіперреактивність м’язів бронхів хворих на астму.

Місцевий анестезуючий ефект амброксолу гідрохлориду спостерігали на моделі кролячого ока, що може пояснюватися властивостями блокування натрієвих каналів. Дослідження in vitro показали, що амброксолу гідрохлорид блокує нейронні натрієві канали; зв’язування було оборотним і залежним від концентрації.

Амброксол має протизапальний ефект, що було встановлено in vitro, антиоксидантні властивості, стимулює місцевий імунітет та поновлення природного шару сурфактанта. При прийманні амброксолу значно зменшуються скарги пацієнтів на кашель і мокротиння відповідно до інтенсивності лікування.

У результаті клінічних випробувань із залученням пацієнтів з фарингітом доведено значне зменшення болю і почервоніння у горлі при застосуванні амброксолу гідрохлориду.

Фармакологічні властивості швидко полегшувати біль під час лікування захворювань верхніх відділів дихальних шляхів спостерігалися в ході досліджень клінічної ефективності інгаляційних форм амброксолу.

Ацетилцистеїн — муколітична та відхаркувальна діюча речовина. За рахунок вільної сульфгідрильної групи розриває бісульфідні зв’язки мукополісахаридів мокротиння, що приводить до зниження в’язкості бронхіального секрету. Збільшує мукоциліарний кліренс. Чинить антиоксидантну дію за рахунок властивості зв’язувати вільні радикали. Збільшує синтез глутатіону, який є важливим фактором детоксикації; завдяки цій властивості ацетилцистеїн застосовують для лікування гострих отруєнь парацетамолом, фенолами, альдегідами та іншими речовинами.

Фармакокінетика.

Амброксолу гідрохлорид

Абсорбція амброксолу гідрохлориду з пероральних форм непролонгованої дії швидка і досить повна, з лінійною залежністю від дози у терапевтичному діапазоні. Максимальні рівні у плазмі крові досягаються через 1−2,5 години при пероральному прийомі лікарських форм швидкого вивільнення.

При пероральному прийомі розподіл амброксолу гідрохлориду з крові до тканин швидкий і виражений, з найвищою концентрацією активної речовини у легенях.

Приблизно 30% дози після перорального застосування виводиться через пресистемний метаболізм. Амброксолу гідрохлорид метаболізується головним чином у печінці шляхом глюкуронізації і розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10% дози). Через 3 дні перорального прийому близько 6% дози виводяться разом із сечею у незміненій формі, приблизно 26% дози у кон’югованій формі.

Період напіввиведення з плазми крові становить близько 10 годин.

У пацієнтів із порушенням функції печінки виведення амброксолу гідрохлориду зменшене, що зумовлює в 1,3−2 рази вищий рівень у плазмі крові.

Вік та стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику амброксолу гідрохлориду, тому будь-яка корекція дози не потрібна.

Прийом їжі не впливає на біодоступність амброксолу гідрохлориду.

Ацетилцистеїн

Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму у печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — близько 10%. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1−3 години після прийому. Зв’язування з білками плазми — приблизно 50%. Ацетилцистеїн виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).

Період напіввиведення визначається головним чином швидкою біотрансформацією у печінці і становить приблизно 1 годину. У разі зниження функції печінки період напіввиведення подовжується до 8 годин.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються порушенням бронхіальної секреції та евакуації секрету: у т. ч. при гострому і хронічному бронхіті, хронічних обструктивних захворюваннях легень, пневмонії, бронхоектатичній хворобі, бронхіальній астмі, муковісцидозі, ларингіті, трахеїті.

Протипоказання

Підвищена чутливість до амброксолу, ацетилцистеїну або інших компонентів лікарського засобу. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення. Кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення бронхіальної астми.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне застосування лікарського засобу Пульмобріз® та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику від застосування.

Ацетилцистеїн зменшує гепатотоксичну дію парацетамолу; може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.

Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.

Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.

При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрациклін (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів повинен становити не менше 2 годин. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.

Застосування амброксолу підвищує концентрацію антибіотиків амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину та доксицикліну в мокроті та в бронхолегеневому секреті.

При одночасному прийомі нітрогліцерину та ацетилцистеїну виявлені значна гіпотензія і значне розширення скроневої артерії. При необхідності одночасного застосування нітрогліцерину та ацетилцистеїну слід контролювати у пацієнтів гіпотензію, яка може мати тяжкий характер; також пацієнтів слід попередити про можливість виникнення головного болю.

Вплив на лабораторні дослідження. Застосування ацетилцистеїну може змінювати результати кількісного визначення колориметричним методом і результати визначення кетону в сечі.

Під час контакту з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.

Особливості застосування.

Були окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (мультиформна еритема, синдроми Стівенса — Джонсона і Лайєлла та гострий генералізований екзантематозний пустульоз), що співпали у часі із застосуванням амброксолу гідрохлориду або ацетилцистеїну.

Здебільшого їх можна було пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання у пацієнтів і/або одночасним застосуванням іншого препарату. Також на початковій стадії синдрому Стівенса — Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні до ознак початку грипу симптоми, такі як пропасниця, ломота, риніт, кашель і біль у горлі. Помилково при таких неспецифічних, подібних до ознак початку грипу симптомах можна застосувати симптоматичне лікування препаратами проти кашлю і застуди. У разі появи ознак прогресування висипання на шкірі або слизових оболонках слід негайно припинити застосування препарату і звернутися за медичною допомогою.

Оскільки амброксол може посилювати секрецію слизу, препарат слід застосовувати з обережністю при порушенні бронхіальної моторики та посиленій секреції слизу (наприклад, при такому рідкісному захворюванні, як первинна циліарна дискінезія) через ризик накопичення секрету.

Застосування ацетилцистеїну може спричинити розрідження бронхіального секрету і збільшити його об’єм, головним чином на початку лікування. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.

З обережністю застосовувати препарат пацієнтам із бронхіальною астмою через ризик розвитку бронхоспазму. При висипанні вмісту пакетика у посуд під час приготування розчину порошок може потрапляти у повітря та подразнювати слизову оболонку носа, внаслідок чого може виникнути рефлекторний бронхоспазм. У разі виникнення бронхоспазму лікування препаратом слід негайно припинити.

Оскільки муколітичні засоби можуть пошкодити слизовий бар’єр оболонок, рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо у разі супутнього прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.

Застосовувати з обережністю пацієнтам із порушеннями функції нирок, тяжкими захворюваннями печінки (інтервал між застосуванням слід збільшити або дозу слід зменшити); у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю очікується накопичення метаболітів, які утворюються у печінці.

Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам із непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).

Ацетилцистеїн може мати легкий запах сірководню у зв’язку із наявністю сульфгідрильної групи у складі молекули ацетилцистеїну − сірчаний запах не є ознакою зміни препарату, а є специфічним для діючої речовини.

Допоміжні речовини.

До складу препарату входить аспартам, який є джерелом фенілаланіну, тому препарат не слід застосовувати хворим на фенілкетонурію.

Лікарський засіб містить цукрозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Барвник тартразин (E 102) може спричиняти алергічні реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Препарат не рекомендується застосовувати у І триместрі вагітності.

Немає відповідних даних щодо тератогенного впливу амброксолу гідрохлориду та ацетилцистеїну на плід, тому застосовувати препарат у ІІ−ІІІ триместрах вагітності можливо тільки в разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Годування груддю. Оскільки амброксолу гідрохлорид і ацетилцистеїн проникають у грудне молоко, небажано приймати препарат у період годування груддю. У разі необхідності призначення препарату слід припинити годування груддю.

Фертильність. Немає даних щодо шкідливого впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає даних щодо впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Розчинити вміст 1 саше у половині склянки води і випити.

Дози для дорослих та дітей віком від 12 років: по 1 саше 3 рази на добу.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу.

Тривалість лікування не повинна перевищувати 5 днів без консультації з лікарем.

Діти.

Застосовувати дітям віком від 12 років.

Передозування

Немає даних про випадки передозування лікарських форм ацетилцистеїну та амброксолу, призначених для прийому всередину.

Амброксол добре переносився після перорального застосування до 25 мг/кг/добу. У разі передозування амброксолом або ацетилцистеїном не спостерігалося тяжких ознак інтоксикації.

Симптоми, відомі з поодиноких повідомлень про передозування та випадків помилкового застосування, відповідають відомим побічним реакціям.

Симптоми: нудота, блювання, короткотерміновий неспокій, діарея, гіперсалівація, зниження артеріального тиску. Для дітей є ризик гіперсекреції.

Лікування: рекомендовано симптоматичне лікування.

Побічні реакції

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок та ангіоневротичний набряк.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, кропив’янка, висип, екзема; тяжкі ураження шкіри (мультиформна еритема, синдром Стівенса − Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), гострий генералізований екзантематозний пустульоз).

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині, печія, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, сухість у роті, сухість у горлі, стоматит, неприємний запах з рота, слинотеча.

З боку дихальної системи: зниження чутливості у глотці, диспное (як реакція гіперчутливості), бронхоспазм (переважно у пацієнтів із гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється із бронхіальною астмою), ринорея.

З боку органів слуху: дзвін у вухах.

З боку нервової системи: головний біль, дисгевзія (розлад смаку).

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія.

Загальні розлади: гарячка, реакції з боку слизових оболонок.

При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомлялося про виникнення кровотеч, що частіше за все були пов’язані з розвитком реакцій гіперчутливості; випадки анемії, геморагії.

Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження цьому немає.

Термін придатності

4 роки.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка

По 2 г порошку в саше, по 10 або 20 саше у картонній упаковці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

Медітоп Фармасьютікал Лтд.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Угорщина, Еді Ендре ю. 1., Пілісборосьєно, 2097.

Заявник

Мові Хелс ГмбХ.

Місцезнаходження заявника

35 Егеріштрассе, Баар, 6340, Швейцарія.

Дата додавання: 01.10.2021 р.
© Компендіум 2019

Діагнози, при яких застосовують ПУЛЬМОБРІЗ

Астма неуточнена МКХ J45.9
Бактеріальна пневмонія неуточнена МКХ J15.9
Бронхопневмонія МКХ J18.9
Вірусна пневмонія МКХ J12.9
Гостра респіраторна вірусна інфекція МКХ J06.9
Гострий алергічний бронхіт МКХ J20.9
Грип з іншими проявами, вірус грипу ідентифікований МКХ J10.8
Забій грудної клітки МКХ S20.2
Інша пневмонія, збудник не уточнений МКХ J18.8
Інші бактеріальні пневмонії МКХ J15.8
Коронавирусная инфекция COVID-19 МКХ U07.1
Ларинготрахеїт МКХ J04.2
Обструктивний бронхіт МКХ J40
Перелом ребер МКХ S22.3
Пневмонія МКХ J18.0
Простий хронічний бронхіт МКХ J41.0
Слизисто-гнійний хронічний бронхіт МКХ J41.1
Хронічна обструктивна легенева хвороба неуточнена МКХ J44.9
Хронічний бронхіт МКХ J42
Часткова пневмонія неуточнена МКХ J18.1

Рекомендовані аналоги ПУЛЬМОБРІЗ:

відхаркувальні засоби, за виключенням комбінованих препаратів, що містять протикашльові засоби
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko