Компендиум
     
Справочник

Алфавитный указатель продуктов
Цены на препараты
Производители
АТС-классификация
Классификация диетических
добавок к пище

Медицинские изделия
Классификация косметических
средств

Клиническое питание
Международные названия
Описание активных веществ
Реклама в издании
Інструкції МОЗ

Компендиум 2016 - лекарственные препараты Приложение для IOS Приложение для Android
Как использовать?
Введение
АТС-классификация
Международные названия
Список сокращений
Путеводитель

Приобрести
Книга
Магазины
Заказать

  Работа на Job.Morion.ua
Все вакансии

Інструкція МОЗ, ціна в аптеках, склад, показання

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ мiнiстерства охорони
здоров`я Украiни
2013-07-05574
Реєстрацiйне посвiдчення
№ UA/7418/01/01

АКУТЄР-САНОВЕЛЬ (ACUTER-SANOVEL)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Склад

1 таблетка містить 1,5 мг індапаміду (еквівалентно індапаміду гемігідрату);

допомiжнi речовини: лактози моногідрат, гідроксипропілметилцелюлоза, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

оболонка: Opadry білий: титану діоксид (Е 171), гліцерин, гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь 6000, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з модифікованим вивільненням.

Фармакотерапевтична група

Нетіазидні діуретики з помірно вираженою активністю.

Код АТС С03В А11.

Клінічні характеристики

Показання

Артеріальна гіпертензія.

Протипоказання

Підвищена чутливість до індапаміду, інших похідних сульфонаміду або до інших компонентів препарату.

Виражена печінкова недостатність, зокрема з енцефалопатією.

Тяжка ниркова недостатність.

Гіпокаліємія.

Спосіб застосування та дози

Внутрішньо, переважно вранці: 1 таблетка на добу. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи водою.

Підвищення дози препарату не призводить до підвищення антигіпертензивного ефекту, але спричиняє збільшення його діуретичної дії.

Тривалість лікування визначає лікар.

Побічні реакції

Більшість небажаних ефектів, як клінічних, так і з боку лабораторних показників, є дозозалежними. Тіазидоподібні діуретики, у тому числі індапамід, можуть спричинити небажані ефекти, зазначені нижче.

З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія.

З боку нервової системи: запаморочення, втомлюваність, головний біль, парестезія.

З боку серцево-судинної системи: аритмія, артеріальна гіпотензія.

З боку травного тракту: нудота, блювання, запор, сухість у роті, панкреатит.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: ниркова недостатність.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки; при печінковій недостатності можливе виникнення печінкової енцефалопатії.

З боку шкіри та підшкірної тканини: реакції гіперчуливості, головним чином з боку шкіри, у пацієнтів, які мають схильність до алергічних та астматичних реакцій — макропапульозний висип, пурпура, ангіоневротичний набряк та/або кропив'янка, токсичний некроліз шкіри, синдром Стівенса-Джонсона. Можливе загострення існуючого системного червоного вовчака. Повідомлялося про випадки реакцій фоточутливості.

Лабораторні показники.

Гіпокаліємія. Під час клінічних досліджень гіпокаліємія (калій у плазмі крові < 3,4 ммоль/л) спостерігалася у 10% пацієнтів та у 4% пацієнтів калій плазми зменшився до < 3,2 ммоль/л через 4–6 тижнів лікування. Після 12 тижнів лікування середнє зниження рівня калію у сироватці крові було 0,23 ммоль/л.

Гіперкальціємія.

Гіпонатріємія з гіповолемією може призвести до виникнення дегідратації та ортостатичної гіпотензії. Супутня втрата іонів хлору може спричинити вторинний компенсаторний метаболічний алкалоз. Можливе збільшення рівня сечової кислоти та глюкози у плазмі крові під час лікування тіазидними діуретиками: раціональність призначення цих діуретиків має бути ретельно зважена перед призначенням пацієнтам із подагрою та цукровим діабетом.

Передозування

Індапамід навіть у дуже високих концентраціях (до 40 мг, тобто у 27 разів більше терапевтичної дози) викликав неабиякий діуретичний ефект без явищ інтоксикації.

Симптоми: нудота, блювання, водно-електролітні порушення, артеріальна гіпотензія, судоми, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія та олігоурія, що закінчуються анурією (унаслідок гіповолемії).

Лікування: промивання шлунка і/або призначення активованого вугілля, корекція водно-електролітного балансу, симптоматична терапія.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Слід уникати призначення діуретиків вагітним жінкам та ніколи не застосовувати їх для лікування фізіологічних набряків вагітних. Діуретики можуть призвести до фетоплацентарної ішемії із ризиком затримки росту плода.

У період годування груддю застосування індапаміду протипоказане через наявність даних щодо його проникнення у грудне молоко.

Діти. Препарат не рекомендується приймати дітям, оскільки немає досвіду застосування індапаміду цій віковій групі.

Особливості застосування

У пацієнтів із порушенням функції печінки застосування тіазидоподібних діуретиків може спричинити виникнення енцефалопатії, особливо при порушеннях електролітного балансу. У такому випадку застосування діуретиків слід негайно припинити.

У пацієнтів літнього віку креатинін плазми має бути на рівні, що відповідає віку, масі тіла та статі пацієнтів. Пацієнтам літнього віку індапамід можна призначати, якщо функція нирок не порушена або якщо порушення функції нирок є незначними.

Ниркова недостатність та діуретики. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) застосування препарату протипоказане. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики найбільш ефективні, якщо функція нирок не порушена або якщо порушення функції є незначними (креатинін плазми нижче рівня 25 мг/л, тобто 220 ммоль/л у дорослих). Гіповолемія, спричинена втратою води та натрію внаслідок застосування діуретиків, на початку лікування спричиняє зниження гломерулярної фільтрації. Це може призвести до підвищення рівня сечовини у крові та креатиніну плазми крові. Ця транзиторна функціональна ниркова недостатність не має наслідків у осіб із нормальною функцією нирок, але може погіршити існуючу ниркову недостатність.

Світлочутливість. Повідомлялося про випадки реакцій світлочутливості у пацієнтів, які приймали тіазидні та тіазидоподібні діуретики. При виникненні таких реакцій лікування діуретиками рекомендується припинити. Якщо є необхідність знову призначити діуретики, рекомендується захистити вразливі ділянки від сонця або від джерел штучного ультрафіолету.

Калій плазми. Зниження рівня калію плазми із виникненням гіпокаліємії є основним ризиком при застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків. Ризик виникнення гіпокаліємії (< 3,4 ммоль/л) необхідно попередити у певних категорій пацієнтів групи високого ризику, особливо у пацієнтів, які мають подовжений QT інтервал, вродженого або ятрогенного ґенезу. У таких пацієнтів гіпокаліємія, як і брадикардія, можуть сприяти розвитку тяжких порушень серцевого ритму, у тому числі пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует», яка може бути летальною.

Натрій плазми. Будь-який діуретик може спричинити виникнення гіпонатріємії, яка іноді має серйозні наслідки. Зниження натрію у плазмі крові може бути спочатку безсимтомним, тому регулярний моніторинг є необхідним. Його необхідно проводити частіше для пацієнтів літнього віку та пацієнтам із цирозом печінки.

Кальцій плазми. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати екскрецію кальцію із сечею та призводити до незначного та тимчасового підвищення рівня кальцію у плазмі крові.

Пацієнти із подагрою. У пацієнтів із підвищеним рівнем сечової кислоти можлива тенденція до підвищення кількості нападів подагри.

До складу препарату входить лактоза, тому пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози, недостатністю лактази Лаппа не рекомендовано його призначати.

У спортсменів індапамід може спричинити позитивну реакцію при проведенні допінг-контролю.

Необхідно контролювати рівень глюкози крові у хворих на цукровий діабет, особливо за наявності гіпокаліємії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

У деяких випадках можливі індивідуальні реакції, пов'язані зі зміною артеріального тиску, особливо на початку лікування або при додаванні іншого антигіпертензивного засобу, внаслідок чого може знижуватися здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Не рекомендується поєднання лікарських засобів

  • При одночасному застосуванні тіазидних діуретиків і препаратів літію можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові, що супроводжується появою ознак передозування (внаслідок зменшення виведення літію із сечею). При необхідності призначення даної комбінації слід контролювати концентрацію літію у плазмі крові.
  • При одночасному застосуванні діуретиків з астемізолом, бепридилом, еритроміцином (внутрішньовенно), галофантрином, пентамідином, сультопридом, терфенадином, вінкаміном підвищується імовірність виникнення аритмій типу «пірует». Цьому стану може сприяти гіпокаліємія, брадикардія або подовжений інтервал QT.

Поєднання, що вимагають особливого контролю

  • При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами (для системного застосування), високими дозами саліцилатів можливе зниження гіпотензивної дії індапаміду. При значній втраті рідини може розвинутися гостра ниркова недостатність (внаслідок різкого зниження клубочкової фільтрації). При необхідності призначення НПЗЗ на тлі терапії Акутєром-сановель слід компенсувати втрату води і ретельно контролювати функцію нирок.
  • При одночасному застосуванні індапаміду з іншими препаратами, які можуть спричинити гіпокаліємію, у т.ч. з амфотерицином B (внутрішньовенно), глюко- і мінералокортикоїдами (при системному застосуванні), тетракозактидом, послаблювальними засобами, що стимулюють перистальтику кишечнику, підвищується ризик розвитку гіпокаліємії (потрібний постійний контроль за рівнем калію у плазмі крові, і при необхідності — відповідне лікування).
  • При одночасному застосуванні індапаміду з баклофеном відбувається посилення гіпотензивного ефекту (необхідно компенсувати втрату води і на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок).
  • При одночасному застосуванні з серцевими глікозидами можливе посилення токсичної дії останніх (необхідно контролювати рівень калію в плазмі крові і показники ЕКГ).

Поєднання, які можуть бути взяті до уваги

  • При одночасному застосуванні індапаміду і калійзберігаючих діуретиків (у т.ч. амілориду, спіронолактону, триамтерену) неможливо повністю виключити можливість розвитку гіпокаліємії або гіперкаліємії, особливо у пацієнтів із цукровим діабетом і нирковою недостатністю. У таких випадках слід контролювати рівень калію у плазмі крові, параметри ЕКГ і, при необхідності, коригувати терапію.
  • При одночасному застосуванні індапаміду з інгібіторами АПФ останні збільшують ризик розвитку артеріальної гіпотензії і/або гострої ниркової недостатності (особливо при наявному стенозі ниркової артерії). Хворим з есенціальною артеріальною гіпертензією і зниженим внаслідок прийому діуретиків вмістом іонів натрію у плазмі крові необхідно за 3 дні до початку лікування інгібіторами АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, при необхідності, прийом діуретиків поновити. Крім того, призначати низькі дози інгібіторів АПФ, що поступово збільшуються. При хронічній серцевій недостатності лікування слід розпочинати з низьких доз інгібіторів АПФ, заздалегідь зменшити дозу діуретиків. У всіх випадках у перший тиждень прийому інгібіторів АПФ необхідно контролювати функцію нирок (вміст креатиніну у плазмі крові).
  • При одночасному призначенні індапаміду та антиаритмічних препаратів, що можуть спричинити аритмію типу «пірует» (у т.ч. хінідину, гідрохінідину, дизопіраміду, аміодарону, бретиліуму, соталолу), ризик розвитку цього стану підвищується (особливо на тлі гіпокаліємії, брадикардії, подовженого інтервалу QT). При необхідності призначення даної комбінації слід контролювати рівень калію у плазмі крові та інтервал QT, коригуючи режим дозування.
  • При одночасному застосуванні діуретиків і метформіну можлива поява молочнокислого ацидозу, пов'язаного з розвитком функціональної ниркової недостатності, обумовленої дією діуретиків (більшою мірою «петльових»). Не рекомендується застосовувати метформін у комбінації з індапамідом при рівні креатиніну більше 1,5 мг/дл (135 мкмоль/л) у чоловіків і 1,2 мг/дл (110 мкмоль/л) у жінок.
  • При застосуванні йодовмісних контрастних речовин слід мати на увазі, що ефект діуретика індапаміду збільшує ризик розвитку ниркової недостатності. Цей ризик особливо високий при використанні йодовмісних контрастних речовин у високих дозах. Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин хворим необхідно відновити втрату рідини.
  • При одночасному застосуванні індапаміду і трициклічних антидепресантів і антипсихотичних препаратів посилюється гіпотензивна дія і збільшується ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.
  • При одночасному застосуванні тіазидних діуретиків і солей кальцію можливий розвиток гіперкальціємії внаслідок зниження екскреції іонів кальцію з сечею.
  • При одночасному застосуванні індапаміду і циклоспорину можливе збільшення вмісту креатиніну у плазмі крові, що спостерігається навіть при нормальному вмісті води та іонів натрію.
  • Деякі антипсихотичні препарати: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіаридазин, трифлуоперазин); бензаміди (амілсульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд); бутирофенони (дроперидол, галоперидол) можуть спричинити виникнення пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует».

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Індапамід — антигіпертензивний (діуретик) препарат, похідний сульфонаміду, що містить індольне кільце. За фармакологічними властивостями індапамід близький до тіазидних діуретиків, які уповільнюють зворотну абсорбцію іонів натрію у кортикальному сегменті петлі нефрона. Індапамід збільшує виділення з сечею іонів натрію, хлору і меншою мірою — іонів калію і магнію, що супроводжується посиленням діурезу. Індапамід виявляє антигіпертензивну дію у дозах, що не мають вираженого діуретичного ефекту. При застосуванні індапаміду у високих дозах не посилюється гіпотензивна дія, але збільшується діурез. Клінічні випробування препарату (II і III фаз) показали, що при монотерапії розвивається стійкий гіпотензивний ефект, що зберігається протягом 24 годин, при цьому спостерігається помірне посилення діурезу.

Гіпотензивна дія індапаміду пов'язана зі здатністю препарату підвищувати еластичність стінок артерій і знижувати загальний периферичний опір. Механізм дії індапаміду обумовлений зміною трансмембранного потоку іонів (у першу чергу — кальцію), що спричиняє розслаблення гладком'язових клітин судин, а також посилення синтезу простагландінів PGE2 і простацикліну PGI2 (вазодилататор та інгібітор агрегації тромбоцитів).

Індапамід сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка серця.

Незалежно від тривалості застосування препарат не впливає на вміст ліпідів у плазмі крові (тригліцериди, холестерин/ліпопротеїди низької щільності, холестерин/ліпопротеїди високої щільності; не змінює параметри вуглеводного обміну (у т. ч. у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом).

Фармакокінетика.

У таблетках активна речовина знаходиться у спеціальному матриксі — носії, що забезпечує поступове вивільнення індапаміду у шлунково-кишковий тракт. Прийом їжі, що уповільнює швидкість абсорбції препарату, але при цьому не впливає на кількість речовини, що всмокталася. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 12 годин після одноразового прийому внутрішньо 1 таблетки (1,5 мг), при повторних прийомах коливання концентрації препарату у плазмі крові в інтервалі між прийомами двох доз зменшуються.

Зв'язування з білками плазми становить близько 79%. Період напіввиведення індапаміду становить у середньому 14–24 годин (в основному 18 годин). Рівноважний стан встановлюється через 7 днів регулярного прийому. При повторному прийомі препарату не відбувається накопичення індапаміду в організмі.

Метаболізм і виведення індапаміду піддається біотрансформації і виводиться у вигляді неактивних метаболітів, в основному, з сечею — 70% і калом — 22%.

У хворих із нирковою недостатністю фармакокінетика не змінюється.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого кольору.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Збepiгaти у нeдocтyпнoмy для дiтeй мicцi при температурі 15 — 25 °С.

Упаковка

По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою з модифікованим вивільненням у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Сановель Іляч Санаі ве Тиджарет А.Ш., Туреччина.

Sanovel Ilac Sanayi ve Ticaret A.S., Turkey.

Юридична адреса виробника

Проспект Буюкдере, вул. Деребою, діловий центр Загра, блок С, поверх 2, 34398 Маслак, Стамбул, Туреччина.

Buyukdere Cad. Dereboyu Sok. Zagra Is Merkezi, C Blok, 2-kat 34398 Maslak, Istanbul, Turkey.

Місцезнаходження виробництва

Місто Чанта, селище Карталтепе, поруч з автотрасою Е-5, Сіліврі/Стамбул-Туреччина.

E-5 Сorlu Yolu Uzeri, Kartaltepe Mevkii, Cantakoy Beldesi, Silivri /Istanbul, Turkey.

Дата останнього перегляду




! Геоаптека — поиск медикаментов в аптеках Украины
! Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на Июнь 2017
! Оптовые предложения для аптек лекарственных препаратов

Cпециализированное медицинское интернет-издание
для врачей, провизоров, фармацевтов, студентов
медицинских и фармацевтических вузов.
Ограничение ответственности
bigmir)net TOP 100