Компендиум
     
Справочник

Алфавитный указатель продуктов
Цены на препараты
Производители
АТС-классификация
Классификация диетических
добавок к пище

Медицинские изделия
Классификация косметических
средств

Клиническое питание
Международные названия
Описание активных веществ
Реклама в издании
Інструкції МОЗ

Компендиум 2016 - лекарственные препараты Приложение для IOS Приложение для Android
Как использовать?
Введение
АТС-классификация
Международные названия
Список сокращений
Путеводитель

Приобрести
Книга
Магазины
Заказать

  Работа на Job.Morion.ua
Все вакансии

Інструкція МОЗ, ціна в аптеках, склад, показання

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ мiнiстерства охорони
здоров`я Украiни
2012-12-291136
Реєстрацiйне посвiдчення
№ UA/6956/01/01

АЛПРОСТАН® (ALPROSTAN®)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Склад

діюча речовина: алпростадил;

1 ампула (0,2 мл розчину) містить алпростадилу 0,1 мг;

допоміжна речовина: етанол безводний.

Лікарська форма.

Концентрат для розчину для інфузій

Фармакотерапевтична група.

Кардіологічні засоби. Простагландини.

Код АТС С01Е А01

Клінічні характеристики

Показання

  • Хронічні облітеруючі захворювання артерій ІІІ та ІV стадій (за класифікацією Фонтейна).
  • Критичні вроджені вади серця у новонароджених, пов'язані з незарощенням артеріальної протоки, при яких показана хірургічна реконструкція (з метою тимчасового забезпечення функціонування артеріальної протоки перед проведенням коригувальної операції).

Протипоказання.

При хронічних облітеруючих захворюваннях артерій існують такі протипоказання: підвищена чутливість до алпростадилу або до інших компонентів препарату; ішемічна хвороба серця; гострий або підгострий інфаркт міокарда, перенесений інфаркт міокарда протягом останніх 6 місяців; тяжка або нестабільна форма стенокардії; декомпенсована форма серцевої недостатності; тяжкі розлади серцевого ритму, виражена недостатність або стеноз аортального чи мітрального клапанів, неконтрольовані коронарні захворювання серця; хронічні бронхолегеневі обструктивні захворювання з дихальною недостатністю; набряк легенів, виявлення інфільтративних змін у легенях при рентгенологічному обстеженні, набряк легень в анамнезі у хворих на серцеву недостатність, венооклюзивні захворювання легень; гостра або виражена хронічна печінкова недостатність, захворювання печінки в анамнезі; ризик розвитку геморагічних ускладнень (інсульт, виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки, проліферативна ретинопатія зі схильністю до кровотеч, політравми).

Протипоказання до застосування препарату у новонароджених включають підвищену чутливість до алпростадилу, респіраторний дистрес синдром та спонтанне персистуюче відкривання артеріальної протоки.

Спосіб застосування та дози

Дорослі

Для внутрішньовенної терапії хронічних облітеруючих захворювань артерій використовують схему прийому тривалістю декілька тижнів. Рекомендована доза становить від 50 до 200 мкг/добу, яку вводять один раз на добу або у вигляді двох окремих доз протягом щонайменше двогодинної інфузії 200 — 500 мл розчину препарату.

У якості розчинників використовують ізотонічний розчин хлориду натрію (фізіологічний розчин), 5% або 10% розчин глюкози. Такий розчин слід готувати безпосередньо перед початком інфузії у пацієнта.

Курс лікування повинен тривати принаймні два тижні; у випадку позитивного ефекту лікування слід проводити ще протягом 7 — 14 днів. Проте курс лікування не повинен перевищувати чотири тижні. Якщо протягом перших двох тижнів лікування не досягається бажаний ефект, препарат слід відмінити.

Новонароджені

Алпростадил бажано застосовувати за допомогою безперервної внутрішньовенної інфузії (як альтернативу, вводячи до артеріальної протоки через пупкову артерію). Рекомендована початкова доза становить 0,01 — 0,05 мкг/кг/хв; у випадку реєстрації терапевтичної відповіді, тобто ознак відкриття або повторного відкриття артеріальної протоки, дозу препарату слід знизити до мінімальної ефективної терапевтичної дози (зазвичай 0,01 — 0,02 мкг/кг/хв). У виняткових випадках, якщо початкова доза не є ефективною, дозу препарату можна підвищити до 0,1 мкг/кг/хв. Серйозні побічні реакції на препарат — привід для зниження дози.

Протягом застосування препарату слід проводити моніторинг основних показників життєдіяльності, гемодинамічних показників та кислотно-лужної рівноваги (газовий склад крові).

Рекомендації щодо розведення концентрату для застосування у новонароджених

Вміст 1 ампули препарату Алпростан® (= 0,2 мл) розчиняють у 9,8 мл відповідного розчинника (наприклад, фізіологічного розчину, 5% або 10% розчину глюкози), що дозволяє досягнути концентрації 100 мкг алпростадилу у 10 мл розчину. Отриманий розчин слід надалі доводити до більшого об'єму за допомогою відповідного розчину, який підходить для застосування.

Побічні реакції

Зміни у місці введення: біль, еритема, набряк кінцівки в яку здійснюється інфузія, гіперемія у ділянці введення та по ходу вени.

При застосуванні препарату для лікування ішемії нижніх кінцівок внутрішньовенні інфузії найчастіше ускладнюються подразненням вен проксимальніше місця введення (до 40% пацієнтів). Поява болючих червоних смуг по ходу вен не обов'язково призводить до припинення лікування, оскільки вони зазвичай зникають протягом декількох годин після припинення інфузії або після зміни місця введення і не вимагають спеціального лікування. Після зменшення дози або припинення інфузії ці побічні явища, зумовлені особливостями препарату або введення, зникають. Частота цього побічного явища зростає із введеною дозою в залежності від концентрації та швидкості інфузії. Використання центрального катетеру зменшує частоту виникнення такого подразнення, але його використання не є обов'язковим для лікування. Обмеження щодо об'єму інфузії є застосовними, зокрема, до пацієнтів з важкою серцевою недостатністю (ризик гострого набряку легень або загальної серцевої недостатності).

Неврологічні розлади: головний біль, запаморочення, парестезія кінцівки, на якій проводилася маніпуляція, сплутаність свідомості, церебральні судоми.

З боку шлунково-кишкового тракту: порушення роботи шлунково-кишкового тракту, в т.ч. діарея, нудота, блювання.

Кардіальні розлади: раптове почервоніння обличчя, шиї, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, тахікардія, стенокардія, аритмії, гострий набряк легень або тяжка серцева недостатність.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ).

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: алергічні реакції, висип на шкірі, відчуття набряку, розвиток анафілаксії/ анафілактичного шоку.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: біль у суглобах, оборотний гіперостоз довгих трубчастих кісток після застосування препарату більше 4 тижнів.

Загальні розлади: підвищення температури, підвищена пітливість, озноб, гарячка, втома, тремор, зміни показника СРБ (С-реактивного білка). Після завершення лікування відбувається швидка нормалізація.

При застосуванні препарату у новонароджених найбільш частими побічними ефектами були підвищення температури тіла, діарея, артеріальна гіпотензія та розширення шкірних судин, гіповентиляція (до апное), брадикардія або тахікардія, місцеві шкірні реакції, зрідка — судоми, у виняткових випадках — синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові. Впродовж кількатижневого застосування спостерігались болючі зміни кісток (гіперостоз), що вражали переважно кінцівки.

Наступні побічні реакції відзначалися менш ніж в 1% новонароджених: шок, гостра серцева недостатність, гіпербілірубінемія, кровотеча, в'ялість, брадипное, порушення дихання, тахіпное, анурія, порушення функції нирок, гіпоглікемія, фібриляція шлуночків, атріовентрикулярна блокада II ступеню, суправентрикулярна тахікардія, напруження шиї, підвищена збудливість, гіпотермія, гіперкапнія, гіперемія, гематурія, перитоніт, тахіфілаксія, гіперкаліємія, тромбоцитопенія та анемія.

Серйозні небажані ефекти є підставою для зменшення дози.

Передозування

Передозування препарату може призвести до зниження артеріального тиску та рефлекторної тахікардії внаслідок ефекту вазодилатації. Інші можливі симптоми: вазовагусні реакції, відчуття приливів, блідість, слабкість, підвищене потовиділення, нудота, блювання, ішемія міокарда, серцева недостатність. Можливі місцеві реакції: біль, припухлість та почервоніння кінцівки, в яку проводиться інфузія, прояви гіперчутливості.

Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає. У випадках передозування (сильний біль, зниження артеріального тиску) потрібно зменшити дозу препарату; у разі необхідності інфузію треба припинити. При зниженні артеріального тиску найпершим заходом є підняття догори ніг у пацієнта, який лежить на спині; можна застосовувати симпатоміметики. При появі ознак пригнічення дихального центру у новонароджених показана контрольована вентиляція легенів.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний під час вагітності та лактації.

Діти. Даний лікарський засіб застосовується у новонароджених згідно показань (див. розділи “Показання” та “Спосіб застосування та дози”).

Особливості застосування.

Необхідна особлива обережність у пацієнтів з вираженою або симптоматичною гіпотензією; у пацієнтів із серцевою недостатністю (особливо необхідно знизити навантаження об'ємом, що викликане введенням розчинника); у пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі (лікування алпростадилом слід здійснювати тільки після закінчення гемодіалізу); у пацієнтів, які отримують вазодилататори або антикоагулянти (з огляду на можливість потенціювання судинорозширювального або антикоагулянтного ефекту); хворим на цукровий діабет I типу, особливо при вираженому ураженні судин. Хоча препарат не здійснює негативного впливу при компенсованому діабеті, слід виявляти обережність у пацієнтів літнього віку, які отримують інсулін, особливо у випадках вираженого ураження судин.

Інфузійна терапія завжди є частиною комплексного лікування пацієнтів, які страждають на хронічні облітеруючі захворювання артерій. Клінічний ефект такого лікування є стабільним і має місце навіть через певний проміжок часу (тобто, після завершення курсу лікування).

При внутрішньовенному введенні пацієнтам з ішемічною хворобою серця необхідно перебувати під наглядом у стаціонарі під час і протягом одного дня після припинення лікування препаратом. Для запобігання виникненню симтомів гіпергідратації інфузійні об'єми не повинні перевищувати 50–100 мл на день. Необхідно проводити моніторування параметрів серцево-судинної системи пацієнта: артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, контроль маси тіла та балансу рідини, центрального венозного тиску, а також ехокардіографію. Такий самий нагляд доцільний для пацієнтів з периферичними набряками чи нирковою дисфункцією (рівень креатиніну в сироватці > 1,5 мг/дл).

Слід виявляти особливу обережність у новонароджених, особливо при брадипное, артеріальній гіпотензії, тахікардії та фебрильних станах.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Препарат може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, особливо на початку лікування, при підвищенні дози, припиненні приймання препарату, вживанні алкоголю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Слід дотримуватись обережності при одночасному введенні алпростадилу з антикоагулянтами або антиагрегантами через можливий ризик кровотечі.

Введення алпростадилу посилює дію гіпотензивних препаратів, вазодилататорів, а також антиангінальних препаратів.

Симпатоміметики, адреналін, норадреналін знижують вазодилатуючу дію препарату, одночасне застосування з цефалоспоринами, знижує ефект алпростадилу.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Алпростадил є синтетичним аналогом простагландину E1, який присутній в організмі людини за звичайних умов. Його ефект є комплексним і базується на сприянні мікроциркуляції та відкритті колатеральних судин. У системному та легеневому колах кровообігу алпростадил викликає вазодилатацію (на рівні артеріол та передкапілярних сфінктерів та/або також у м'язових артеріях), розслаблює гладекі м'язи кавернозних тіл, а у колі кровообігу плода алпростадил підтримує відкритий стан артеріальної протоки. Він впливає на коагуляцію крові, діючи як антиадгезивна та антиагрегаційна речовина на тромбоцити. Алпростадил покращує реологічні властивості крові шляхом підвищення гнучкості еритроцитів і зниження агрегаційної здатності тромбоцитів. Він здійснює антиатерогенний ефект шляхом інгібування активації нейтрофілів і надлишкової проліферації клітин судинних стінок, а також через зниження синтезу холестерину та його відкладання в стінках судин. Алпростадил також виявляє фібринолітичний ефект.

Фармакокінетика. Простагландин Е1 (алпростадил) — це ендогенна природна сполука з коротким періодом напіввиведення, який дорівнює приблизно 10 секунд. Алпростадил метаболізується в легенях під час першого проходження — 60 — 90%. Унаслідок ферментативного окиснення утворюються три біологічно активних метаболіти: 15-кето-ПГЕ1, 15-кето-13,14-дигідро-ПГЕ1 і 13,14-дигідро- ПГЕ1 (ПГЕ0). Обидва кетонові метаболіти чинять слабшу біологічну дію порівняно з вихідною речовиною, тоді як останньому метаболіту, ПГЕ0, притаманний ефект, що є порівнянним з ефектом ПГЕ1. Важливо, що тривалість ефекту ПГЕ0 є більш тривалою; його період напіввиведення дорівнює 1 хвилині (α-фаза) і 30 хв (β-фаза). Ймовірно, що основна частина фармакодинамічного ефекту зумовлена цим метаболітом, що є метаболічно активним і стабільним. Після подальшої деградації, що здійснюється шляхом омега-окиснення та бета-окиснення з утворенням полярних дикарбонових кислот, остаточні метаболіти виводяться із сечею (88%) та калом (12%).

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин, що не містить видимих механічних домішок.

Несумісність. Алпростадил у вигляді концентрату для розчину для інфузій не слід розводити будь-якими іншими розчинами, крім фізіологічного, 5% або 10% розчину глюкози.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці, у недоступному для дітей місці при температурі від +1°С до +5 °С. Не заморожувати.

Препарат слід застосовувати одразу після відкривання ампули. Після відкриття ампули до її використання повинно пройти не більше 24 годин. Відкриту ампулу необхідно зберігати при температурі 2 — 8 °C.

Упаковка

№ 10 (5х2): по 0,2 мл в ампулі, по 5 ампул у блістері, по 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «Зентіва».

Місцезнаходження

У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.




Купить в аптеках

АЛПРОСТАН®
конц. д/р-ра д/инф. 0,1 мг амп. 0,2 мл, в блистерах, №10

! Геоаптека — поиск медикаментов в аптеках Украины
! Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на Июнь 2017
! Оптовые предложения для аптек лекарственных препаратов

Cпециализированное медицинское интернет-издание
для врачей, провизоров, фармацевтов, студентов
медицинских и фармацевтических вузов.
Ограничение ответственности
bigmir)net TOP 100