Компендиум
     
Справочник

Алфавитный указатель продуктов
Цены на препараты
Производители
АТС-классификация
Классификация диетических
добавок к пище

Медицинские изделия
Классификация косметических
средств

Клиническое питание
Международные названия
Описание активных веществ
Реклама в издании
Інструкції МОЗ

Компендиум 2016 - лекарственные препараты Приложение для IOS Приложение для Android
Как использовать?
Введение
АТС-классификация
Международные названия
Список сокращений
Путеводитель

Приобрести
Книга
Магазины
Заказать

  Работа на Job.Morion.ua
Все вакансии

Інструкція МОЗ, ціна в аптеках, склад, показання

АРІС (ARIS)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: risperidone; 3-[2-[4-(6-фтор-1,2-бензоксазол-3-іл)-1-піперидініл]етил]-6,7,8,9-тетрагідро-2-метил-4Н-піридо[1,2-a]піримідин-4-он;

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки 1 мг: білі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, у формі капсули, з росподільчою рискою з обох боків та маркуванням «RSN» і «1» по обидві сторони риски на одному боці;

таблетки 2 мг: таблетки помаранчевого кольору, вкриті плівковою оболонкою, у формі капсули, з росподільчою рискою з обох боків та маркуванням «RSN» і «2» по обидві сторони риски на одному боці;

таблетки 4 мг: таблетки зеленого кольору, вкриті плівковою оболонкою, у формі капсули, з росподільчою рискою з обох боків та маркуванням «RSN» і «4» по обидві сторони риски на одному боці;

Склад

1 таблетка містить рисперидону 1 мг або 2 мг, або 4 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, натрію лаурил сульфат, магнію стеарат, силікагель колоїдний безводний;

оболонка:

таблетки 1 мг опадрай 20Н58983 білий;

таблетки 2 мг опадрай II 31G53291 помаранчевий;

таблетки 4 мг опадрай II 31G51195 зелений.

Форма випуску.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Фармакотерапевтична група

Нейролептики.
Код АТС N05A Х08.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Рисперидон є селективним антагоністом серотонінових 5-HT2- і допамінових D2-рецепторів. Зв'язується з a1-адренорецепторами і, за дещо меншої афінності, з гістаміновими H1- і a2-адренорецепторами. Не має спорідненості з холінорецепторами. Завдяки збалансованому антагонізму до серотонінових і допамінових рецепторів у центральній нервовій системі, зменшується ймовірність розвитку екстрапірамідних побічних ефектів. Володіє антипсихотичним ефектом, зменшує почуття страху, знижує агресивність.

Фармакокінетика. Рисперидон повністю всмоктується після прийому внутрішньо. Абсолютна біодоступність препарату становить 70%. Рисперидон частково метаболізується з утворенням 9-гідроксирисперидону. Максимальні концентрації рисперидону в плазмі відзначаються в середньому через 1 год, 9-гідроксирисперидону через 3 год після прийому. Стабільний рівень концентрації рисперидону в плазмі крові досягається протягом 1 дня, 9-гідроксирисперидону протягом 5 — 6 днів. Рисперидон швидко розподіляється. Об'єм розподілу становить 1 — 2 л/кг. Зв'язування рисперидону з білками плазми досягає 90%, а зв'язування з білками плазми його метаболіту 9-гідроксирисперидону — 77%. Ні рисперидон, ні 9-гідроксирисперидон не витісняють один одного з місць зв'язування в плазмі. Рисперидон екстенсивно метаболізується в печінці. Головний шлях метаболізму — через гідроксилювання рисперидону до 9-гідроксирисперидону під впливом ферменту CYP 2D6. Другорядний шлях метаболізму реалізується через N-деалкілювання. Головний метаболіт 9-гідроксирисперидон має фармакологічну активність, близьку до рисперидону. Відповідно, клінічний ефект даного препарату (тобто активної його частини) є результатом комбінованих концентрацій рисперидону і 9-гідроксирисперидону. Період напіввиведення рисперидону становить 3 год, 9-гідроксирисперидону — 21 год. Через 1 тиждень прийому 70% виводиться з сечею, 14% — з калом. У сечі сумарний вміст рисперидону й 9-гідроксирисперидону становить 35 — 45%. Решту складають неактивні метаболіти. У пацієнтів літнього віку, у хворих із нирковою недостатністю після одноразового прийому внутрішньо спостерігалися підвищені концентрації в плазмі й уповільнене виведення рисперидону. Хоча фармакокінетичні параметри рисперидону у пацієнтів з порушеною функцією печінки були зіставлені з показниками у молодих здорових добровольців, середня вільна фракція в плазмі у них підвищувалася приблизно на 35%.

Показання для застосування

Лікування гострих і хронічних шизофренічних психозів і інших психотичних станів, при яких відзначаються виражені продуктивні симптоми (такі як галюцинації, марення, розлад думок, ворожість, підозрілість) та/або негативні симптоми (такі як притуплений афект, емоційна й соціальна відчуженість, бідність мови). З метою усунення афективних симптомів (таких як, депресія, почуття провини, тривожність), що асоціюються із шизофренією. У підтримці клінічного поліпшення під час тривалого лікування у пацієнтів, які показали первісну реакцію на лікування. Монотерапія або комбінована терапія маній при біполярних розладах.

Спосіб застосування та дози

При прийомі внутрішньо початкова доза для дорослих становить 2 мг на добу, на другий день 4 мг на добу, на третій — 6 мг на добу за 1 — 2 прийоми. Подальше регулювання дози, якщо воно показано, потрібно проводити з інтервалами не меншими, ніж 1 тиждень. Ефективність препарату при шизофренії була продемонстрована в дозовому діапазоні від 4 до 16 мг на добу у клінічних випробуваннях, що підтримують ефективність рисперидону; однак максимальний ефект звичайно спостерігався в діапазоні від 4 мг до 8 мг на добу. При біполярній манії рисперидон варто вводити за схемою 1 раз на добу, починаючи з дози 2 — 3 мг на добу. Регулювання дози, якщо вони показані, повинні здійснюватися з інтервалами не меншими, ніж 24 годи і зі збільшеннями (зниженнями) дози по 1 мг на добу. Антиманіакальна ефективність була продемонстрована в дозовому діапазоні 1 — 6 мг на добу. Максимальна добова доза — 16 мг. Рекомендована доза становить 0,5 мг 2 рази на добу для літніх пацієнтів, пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок або печінки. Підвищення дози у таких пацієнтів варто здійснювати збільшеннями, що не перевищують 0,5 мг 2 рази на добу. Підвищення доз понад 1,5 мг 2 рази на добу потрібно здійснювати щомайменше з 1-тижневими інтервалами.

Досвід застосування препарату для лікування дітей до 15 років обмежений.

Побічна дія

З боку центральної нервовї системи: часто — безсоння, ажитація, тривога, головний біль; іноді — сонливість, втомлюваність, запаморочення, порушення здатності до концентрації уваги, порушення чіткості зору; рідко — екстрапірамідні симптоми, (у тому числі тремор, ригідність, гіперсалівація, брадикінезія, акатизія, гостра дистонія). Ці симптоми звичайно слабко виражені і зникають при зниженні дози та/або призначенні (за необхідності) протипаркінсонічних препаратів. В окремих випадках на фоні терапії препаратом відзначалися інсульти (в основному у схильних до цього пацієнтів літнього віку).

У хворих на шизофренію можливі гіперволемія (або в зв'язку з полідипсією, або через синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону), пізня дискінезия, злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС), порушення терморегуляції і судомні напади.

З боку травної системи: іноді — запор, диспептичні явища, нудота, блювання, абдомінальні болі, підвищення активності печінкових ферментів.

З боку статевої системи: іноді — пріапізм, порушення ерекції, порушення еякуляції, порушення оргазму.

З боку серцево-судинної системи: рідко — ортостатична гіпотензія і рефлекторна тахікардія, синкопе, артеріальна гіпертензія.

З боку ендокринної системи: можливі галакторея, гінекомастія, порушення менструального циклу, аменорея, збільшення маси тіла; в окремих випадках — розвиток гіперглікемії або погіршення перебігу цукрового діабету.

З боку системи кровотворення: можливе невелике зниження кількості нейтрофілів та/або тромбоцитів.
Алергічні реакції: іноді — риніт, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк.

Інші: іноді — нетримання сечі.

Результати клінічних випробувань, що включають тривале застосування препарату, показали, що рисперидон звичайно добре переноситься хворими.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого інгредієнта препарату.

Передозування

Симптоми: сонливість, тахікардія, артеріальна гіпотензія, екстрапірамідні симптоми; у поодиноких випадках — збільшення інтервалу QT. У разі гострого передозування при комбінованій терапії варто проаналізувати можливість дії декількох препаратів.

Лікування: варто забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів для підтримки адекватного постачання киснем і вентиляції. Показано промивання шлунка (після інтубації, якщо хворий знепритомнів) і призначення активованого вугілля разом із проносним. Варто негайно почати моніторування ЕКГ для виявлення можливих порушень серцевого ритму.

Специфічний антидот не відомий. Необхідно проводити симптоматичну терапію, спрямовану на підтримку життєво важливих функцій організму. При артеріальній гіпотензії і судинному колапсі варто вводити внутрішньовенно інфузійні розчини та/або застосовувати симпатоміметичні препарати. У разі розвитку гострих екстрапірамідних симптомів варто призначити антихолінергічні препарати. Постійне медичне спостереження й моніторування варто продовжувати до зникнення симптомів інтоксикації.

Особливості застосування

З обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи, а також при зневоднюванні, гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях. Цій категорії пацієнтів дозу варто збільшувати поступово.

Ризик розвитку ортостатичної гіпотензії особливо підвищений у початковому періоді підбору дози. При застосуванні препаратів, що володіють властивостями антагоністів допамінових рецепторів, відзначалося виникнення пізньої дискінезії, що характеризується мимовільними ритмічними рухами. Є повідомлення про те, що виникнення екстрапірамідних симптомів є чинником ризику для розвитку пізньої дискінезії. З появою симптомів пізньої дискінезії варто розглянути питання про скасування всіх антипсихотичних засобів. У разі розвитку злоякісного нейролептичного синдрому необхідно відмінити всі антипсихотичні засоби, включаючи рисперидон. Відомо, що класичні нейролептики знижують поріг судомної готовності. З огляду на це, Аріс рекомендується з обережністю застосовувати хворим на епілепсію. Рисперидон, як й інші антагоністи допамінових D2-рецепторів, може при тривалому застосуванні підвищувати рівень пролактину. Були повідомлення про поодинокі випадки пріапізму. Рисперидону притаманний протиблювотний ефект, також при прийомі препарату може спостерігатися порушення регулювання температури тіла. Рисперидон може підвищувати ризик цереброваскулярних несприятливих явищ, препарат не показаний для лікування психозу, пов'язаного з деменцією. Атипові антипсихотичні препарати можуть викликати гіперглікемію. У пацієнтів, які лікуються атиповими антипсихотичними препаратами, слід контролювати симптоми гіперглікемії.

При відміні карбамазепіну та інших індукторів печінкових ферментів дозу рисперидону варто переглянути і, при необхідності, зменшити.

У період лікування пацієнтам варто рекомендувати утримуватися від переїдання у зв'язку з можливістю збільшення маси тіла.

Вагітність і лактація.

Результати контрольованого застосування рисперидону у вагітних відсутні, тому призначати препарат можна тільки у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Невідомо, чи екскретується рисперидон і його метаболіти в грудне молоко, тому за необхідності застосування препарату в період лактації варто припинити годування груддю.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з небезпечними механізмами.

При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Спеціальних досліджень лікарської взаємодії рисперидону з іншими препаратами не проводилося.

Рисперидон зменшує ефекти леводопи та інших агоністів допаміну.

При одночасному застосуванні рисперидону і карбамазепіну відзначалося зниження концентрації активної антипсихотичної фракції рисперидону в плазмі. Дозу рисперидону слід титрувати відповідним чином для пацієнтів, які одночасно приймають карбамазепін, особливо на початку лікування карбамазепіном або при його відміні. Аналогічні ефекти можуть спостерігатися й при застосуванні інших індукторів печінкових ферментів. При одночасному застосуванні з Арісом флуоксетин може підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі в 2,5 — 2,8 разів.

Умови та термін зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності — 2 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 30 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній упаковці.

Виробник

Ранбаксі Лабораторіз Лімітед.

Адреса

Industrial Area — 3, Dewas — 455001, India.




! Геоаптека — поиск медикаментов в аптеках Украины
! Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на Июль 2017
! Оптовые предложения для аптек лекарственных препаратов

Cпециализированное медицинское интернет-издание
для врачей, провизоров, фармацевтов, студентов
медицинских и фармацевтических вузов.
Ограничение ответственности
bigmir)net TOP 100