Все аптеки Украины
Киев (адрес не указан)

Ротокан (Rotocanum) (269390) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Інструкція
  • Ціни
  • Карта
  • Аналоги
  • Діагнози
Ротокан (Rotocanum)

Ротокан інструкція із застосування

Актуальна інформація

Ротокан за механізмом дії відносять до лікарських засобів, які впливають на систему травлення, обмін речовин, а також до групи засобів, що застосовуються в стоматології. Лікарська форма — рідкий екстракт.
Активних хімічних речовин у Ротокану, завдяки складному складу, досить багато.
Квітки ромашки лікарської містять флавоноїд апіїн, який при реакції гідролізу розпадається на три різних сполуки, у тому числі й на глюкозу. У суцвіттях ромашки є хімічні сполуки, які при певній температурі (нагріванні) перетворюються в хамазулен. Квітки теж містять активні сполуки — діоксикумарини, умбеліферон і його похідні; кислоту саліцилову і аскорбінову, трикантин з холіном; гіркоти, слиз і камеді. Вміст ефірної олії в квітках рослини становить 0,2–0,8%, вона має властивість при зберіганні перетворюватися із зеленої на буру (процес окиснення). Ефірна олія цієї рослини багата на хімічні сполуки: сесквітерпени, альфа-бісаболол і два види кислот — каприлову й ізовалеріанову. Глікозиди Matricaria chamomilla здатні чинити слабку дію, подібну до атропіну (як і атропін, усувають спазми органів черевної порожнини).
Ефірна олія завдяки хамазулену здатна чинити дезінфікуючу і протизапальну дію.
Екстракт ромашки аптечної чинить свою дію комплексно:
- впливає на розвиток запального процесу;
- виявляє легкий знеболювальний ефект;
- прискорює загоєння різних тканин і дезінфікує уражені ділянки;
- усуває спазми.
Календула лікарська, або нагідки. У складі: каротиноїди і флавоноїди, завдяки яким вона чинить лікувальну дію. Також до складу входять полісахариди і поліфеноли, азотовмісний слиз; яблучна і аскорбінова кислота і тільки сліди саліцилової кислоти.
Календула в складі Ротокану сприяє загоєнню афт у роті, допомагає боротися зі стоматитом і пародонтитом. Впливає на процес запалення в шлунково-кишковому тракті, зокрема при колітах і ентероколітах, на відтік жовчі. Настільки характерний для квіток запах обумовлений наявністю ефірної олії. Мало того, що нагідки чинять протизапальну дію, так вони ще й здатні пригнічувати вірус герпесу і діяти проти деяких вірусів грипу. Хімічні сполуки, що входять до складу календули, посилюють процеси відновлення тканин і сприяють як зростанню, так і поліпшенню якості грануляції і прискоренню епітелізації, створенню на місці рани негрубого рубця.
Деревій звичайний. Ця рослина використовується з давніх часів: стародавні римляни називали його «військовою травою», оскільки він зупиняв у поранених кров і допомагав загоєнню рани. Завдяки ферменту ахіллеїну і вітаміну К рослина сприяє припиненню будь-яких кровотеч, у тому числі в легенях, матці, шлунку, а також при геморої і менструації. Досить сказати, що за силою свого впливу на процеси згортання крові настій цієї рослини сильніший, ніж розчин хлориду кальцію десь на 60%. Але препарати деревію не обумовлюють утворення тромбів. Причому кровоспинна дія проявляється незалежно від лікарської форми і способу його застосування. Крім того, деревій здатний знижувати артеріальний тиск.
Рослина містить гіркоти (гіркий смак препаратів), які при внутрішньому застосуванні збуджують секрецію слинних залоз і мають здатність потенціювати секрецію шлункового соку і жовчовиділення. Деревій може зменшувати вираженість явищ метеоризму. Ця рослина може уповільнювати розвиток судом, викликаних впливом стрихніну. При застосуванні зовнішньо препарати деревію чинять протиопікову дію. Крім кровоспинної дії, він виявляє ефективний протизапальний ефект, а також чинить жовчогінну, антибактеріальну і гіпоалергенну дію; стимулює імунітет, знижує секрецію шлункового соку; допомагає запобігти розвитку варикозного розширення вен, так як позитивно впливає на стан стінок судин.
До складу рослини входить багато різних хімічних сполук: полісахариди, ефірна олія, що містить азулен, і інші речовини, у тому числі дубильні, а також кислоти, зокрема, ізовалеріанова, оцтова і мурашина; спирти — до 20%.

Історія появи Ротокану на фармацевтичному ринку

Ротокан був створений співробітниками Всеросійського науково-дослідного інституту лікарських і ароматичних рослин (ВІЛАР). В Україні він випускається ВАТ «Лубнифарм».
Спочатку передбачалося, що в препараті буде міститися порівну, по 25 мл, екстрактів календули і деревію, а екстракту ромашки буде в 2 рази більше — 50 мл. Він повинен був чинити протизапальну і гемостатичну дію, а також покращувати процеси відновлення пошкоджених тканин після хвороби.
Дослідження. При доклінічному дослідженні препарату, що містить екстракт ромашки і гвайазулен, і Ротокану були виявлені відмінності в їх дії. Виявляється, Ротокан чинить двофазний вплив на процес згортання крові: спочатку протягом 2 год він має слабку антикоагулянтну, а потім — виражену гемостатичну дію, на відміну від препарату порівняння.
При клінічних дослідженнях було встановлено, що препарат ефективний і безпечний. Зокрема, в Україні дослідження проводилося в Інституті гастроентерології НАН України (м. Дніпро).
У дослідженнях брали участь пацієнти з хворобами шлунково-кишкового тракту у фазі загострення. У результаті проведеної роботи було встановлено, що завдяки застосуванню Ротокану стан пацієнтів покращився. Зокрема, у пацієнтів практично не виявлено метеоризму, а біль у шлунку майже зник, випорожнення прийшли в норму (при запорах і розладах кишечнику).
Крім того, алергічний висип на шкірі відзначили тільки у 1% пацієнтів, який відразу ж зник при відміні Ротокану. Решта пацієнтів лікування переносили добре.
Результатами проведених клінічних досліджень було доведено, що Ротокан добре переноситься пацієнтами з хронічним гастритом і дуоденітом у фазі загострення. У пацієнтів з хронічним ентеритом і колітом у фазі загострення також був отриманий гарний результат.
Були проведені також дослідження щодо застосування Ротокану в стоматології. У ньому брали участь 5 ЛПЗ. У дослідженнях брали участь пацієнти, які мають проблеми в галузі стоматології, зокрема з пародонтитом і гострим і рецидивуючим афтозним стоматитом, виразково-некротичним гінгівостоматитом. Встановлено, що під час терапії Ротоканом у всіх пацієнтів спостерігалася позитивна динаміка.
Через 1–2 дні після прийому препарату зникли стан дискомфорту в порожнині рота, неприємний запах; зменшилися набряк і почервоніння; обсяг гнійних виділень значно знизився, поновилися смакові відчуття.
Через 3 дні лікування препаратом у пацієнтів стало можливим проведення подальших процедур — видалення грануляцій, що утворилися в кишенях ясен, і кюретаж. Позитивною реакцією було те, що некротичний наліт усувався набагато швидше за часом при порівнянні з дією препарату, який містив екстракт ромашки і гвайазулен; до того ж спостерігалося скорочення термінів загоєння слизової оболонки (на 1–2 дні).
Отриманий терапевтичний ефект підтверджувався даними додаткового мікробіологічного аналізу.
Дослідження підтвердили припущення розробників препарату, що саме завдяки правильному поєднанню 2 лікувальних ефектів — протизапального і гемостатичного — Ротокан ефективний і при застосуванні всередину, і при використанні зовнішньо (Бурова А., Коновалова О., Сокольская Т., 1994).

Переваги Ротокану

1. Повністю натуральний склад, без додаткових синтетичних речовин і антибіотиків.
2. Лікувальний ефект цього препарату повністю ґрунтується на природній антимікробній дії рослинних екстрактів, які не завдають шкоди організму людини і не чинять навантаження на роботу печінки.

Фармакологічна дія Ротокану:

- протимікробна — діє на запальні процеси, пригнічуючи подальше розмноження мікроорганізмів;
- спазмолітична — усуває спазми, які є причиною болю;
- знижує проникність капілярів;
- протизапальна — прискорює відновлення тканин, особливо в ротовій порожнині, де ранки, незалежно від походження, заживають довго і болісно;
- поліпшує трофічні процеси;
- гемостатична: зупиняє кровотечу і знезаражує тканини, які зазнали пошкодження;
- ранозагоювальна і знеболювальна при використанні примочок;
- антиоксидантна.

Показання

Отоларингологія: глосити, фарингіти, тонзиліти, трахеїти, бронхіти, а також риніти (при ГРВІ) — призначаються інгаляції і полоскання.
Гастроентерологія: у комплексній терапії гастритів зі зниженою кислотністю; коліти та ентерити в хронічній формі; різні гастродуоденіти; холецистити і функціональні диспептичні розлади.
У проктологічній практиці: при гемороїдальному захворюванні й інших хворобах прямої кишки.
У дерматології: свербіж, ранки від укусу комахами, дрібні побутові опіки, висип з вуграми. Після обробки Ротоканом пошкоджені ділянки шкіри знезаражуються, і таким чином прискорюється ранозагоєння.
У косметології використовується в рецептах домашньої косметики для боротьби з віковими змінами.
Крім того, Ротокан можна застосовувати для профілактики застуди та як імуноукріплювальний засіб.
Терапія стоматологічних захворювань: при афтозному стоматиті і виразково-некротичному гінгівостоматиті, після проведеної процедури з видалення зубного нальоту і для проведення процедури з очищення кишень ясен. У цих випадках використовуються змочені Ротоканом ватні тампони. При проблемах зі слизовою оболонкою порожнини рота рекомендується потримати ліки в роті 2 хв або обробляти афти змоченими ватяними паличками. Такі дії сприяють прискоренню загоєння і допомагають усунути неприємні відчуття.

Протипоказання

1. Функціональні порушення печінки і нирок, зокрема пієлонефрит, гломерулонефрит.
2. Гіперчутливість до рослин, що містяться в препараті.
3. Алкогольна залежність.
4. Травми черепа і головного мозку.
5. Вік до 12 років.
6. Період вагітності і годування груддю. Під час вагітності через наявність етанолу і деревію можна застосовувати ліки тільки місцево.
7. При підвищеному згортанні крові і схильності до тромбоутворення, при прийомі per os.

Особливі вказівки

1. Якщо симптоми захворювання не проходять або, навпаки, спостерігається погіршення стану хворого, слід негайно припинити прийом препарату, звернутися до лікаря.
2. При застосуванні препарату всередину — не перевищувати дози, зазначені в інструкції.
3. При лікуванні гастриту і виразкової хвороби, що супроводжується підвищеною кислотністю, Ротокан необхідно приймати в поєднанні з антацидами і спазмолітиками.

Способи застосування і дози Ротокану

Для полоскання при ЛОР-захворюваннях — 1 ч. л. лікарського засобу на склянку теплої води. Але температура води повинна бути не більше 35–40 °С.
При стоматологічних процедурах використовують турунди, просочені розведеним розчином Ротокану. Їх залишають у порожнині рота на 20 хв. Процедуру проводять щодня/через день (протягом доби турунди вводять 4–6 разів). Аплікації, ванночки роблять 2–3 рази на добу (2–5 днів).
Гастроентерологи застосовують два варіанти: мікроклізми і застосування всередину. Перорально приймають за 30 хв до або через 1 год після прийому їжі. Доза становить ½ або 1/3 склянки (1 ч. л. на склянку теплої кип’яченої води) 3–4 рази на добу.
Процедура введення мікроклізми: 1 ч. л. препарату розчиняють в 50 або 100 мл оптимальної для проведення температури води, процедуру проводять 1–2 р/добу, тільки лише після очищення кишечнику. Тривалість курсу терапії становить 15–20 днів. Спринцювання: 1 ст. л. в ½ л кип’яченої води. Тривалість лікування 3–7 днів (Сакович Г. та співавт., 2000).
Відпускають без рецепта лікаря; 55 і 110 мл у флаконах.
Висновок. Ротокан — це ефективний препарат, який застосовуються в терапії дрібних виразок або афт, для профілактики розвитку запалення після процедури усунення зубних каменів, а також при болю в горлі; у комплексній терапії при гастриті, коліті, виразкових захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки.