Цераксон^® таблетки (Ceraxon^® tablets) (269241) - інструкція із застосування ATC-класифікація

фармакодинаміка. Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджено даними магнітно-резонансної спектроскопії. Завдяки такому механізму дії цитиколін проявляє функціонування таких мембранних механізмів, як робота іонообмінних насосів та рецепторів, модуляція яких необхідна для нормального проведення нервових імпульсів. Завдяки стабілізувальній дії на мембрану нейронів цитиколін виявляє протинабрякові властивості, які сприяють реабсорбції набряку мозку.
Експериментальні дослідження показали, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (А₁, А₂, С та D), зменшуючи утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем і зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.
Цитиколін зберігає запас енергії нейронів, інгібує апоптоз та стимулює синтез ацетилхоліну.
Експериментально доведено, що цитиколін також проявляє профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.
Клінічні дослідження показали, що цитиколін достовірно підвищує показники функціонального одужання у пацієнтів із гострим ішемічним порушенням мозкового кровообігу, що співпадає з уповільненням ішемічного ураження головного мозку за даними нейровізуалізації.
У пацієнтів із черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення і зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.
Цитиколін поліпшує рівень уваги та свідомості, когнітивні та неврологічні розлади, пов’язані з ішемією головного мозку, сприяє зменшенню проявів амнезії.
Фармакокінетика. Цитиколін добре абсорбується при пероральному введенні. Після введення препарату спостерігається значне підвищення рівня холінів у плазмі крові. При пероральному застосуванні препарат практично повністю всмоктується. Дослідження показали, що біодоступність при пероральному та в/в шляхах введення практично однакові.
Препарат метаболізується у кишечнику та печінці з утворенням холіну та цитидину.
Після введення цитиколін широко розподіляється у структурах головного мозку зі швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди та фракції цитидину у цитидинові нуклеотиди і нуклеїнові кислоти. У головного мозку цитиколін вбудовується у клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, бере участь у побудові фракції фосфоліпідів.
Лише незначна кількість дози виявляється у сечі і калі (менше 3%). Приблизно 12% дози виводиться через СО₂, що видихається. Під час виведення препарату з сечею виділяють 2 фази: перша — протягом 36 год, під час якої швидкість виведення знижується швидко, і друга фаза, упродовж якої швидкість виведення знижується набагато повільніше. Така ж сама фазність спостерігається у разі виведення через дихальні шляхи. Швидкість виведення СО₂ знижується активно приблизно протягом 15 год, потім знижується набагато повільніше.

інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та їх неврологічні наслідки;
черепно-мозкова травма та її неврологічні наслідки;
когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних церебральних розладів.

рекомендована доза становить від 500 до 2000 мг/добу (1–4 таблетки) залежно від тяжкості симптомів та стану пацієнта.
Дози препарату та термін лікування встановлюються лікарем.
Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

підвищена чутливість до цитиколіну або інших компонентів препарату;
високий тонус парасимпатичної нервової системи.

побічні реакції виникають дуже рідко (<1/10 000), включаючи поодинокі випадки.
З боку психіки: галюцинації.
З боку нервової системи: сильний головний біль, запаморочення.
З боку серцево-судинної системи: АГ, артеріальна гіпотензія.
З боку дихальної системи: диспное.
З боку травного тракту: нудота, блювання, епізодична діарея.
Алергічні реакції, включаючи висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, почервоніння шкіри, кропив’янку, екзантему, пурпуру.
Загальні розлади: озноб, набряк.

лікарський засіб містить олію рицинову гідрогенізовану, що може спричинити розлади шлунка та діарею. Тому пацієнтам із запальними захворюваннями кишечнику слід застосовувати препарат з особливою обережністю.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Немає достатніх даних про застосування цитиколіну вагітним. Цитиколін не слід застосовувати у період вагітності, окрім випадків нагальної потреби. У період вагітності лікарський препарат призначають тільки тоді, коли очікувана терапевтична користь переважає потенційний ризик. Даних про проникнення цитиколіну в грудне молоко та про його дію на плід немає.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. В індивідуальних випадках деякі побічні реакції з боку ЦНС можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

цитиколін посилює ефект леводопи. Не слід призначати одночасно з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.

випадки передозування не відмічені.

зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Інформація для медичних та фармацевтичних працівників. Для публікації в спеціалізованих виданнях, що призначені для медичних закладів та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.
Повна інформація про лікарський засіб міститься в інструкції для медичного застосування.
Повідомити про небажане явище або про скаргу на якість лікарського засобу Ви можете до TOB «Такеда Україна» за тел.: (044) 390-09-09. E-mail: [email protected]
C-APROM/UA/CITI/0113