Компендиум
     
Справочник

Алфавитный указатель продуктов
Цены на препараты
Производители
АТС-классификация
Классификация диетических
добавок к пище

Медицинские изделия
Классификация косметических
средств

Клиническое питание
Международные названия
Описание активных веществ
Реклама в издании
Інструкції МОЗ

Компендиум 2016 - лекарственные препараты Приложение для IOS Приложение для Android
Как использовать?
Введение
АТС-классификация
Международные названия
Список сокращений
Путеводитель

Приобрести
Книга
Магазины
Заказать

  Работа на Job.Morion.ua
Все вакансии

Інструкція МОЗ, ціна в аптеках, склад, показання

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ мiнiстерства охорони
здоров`я Украiни
2016-11-241275
Реєстрацiйнi посвiдчення
№ UA/15598/01/01,UA/15598/01/02

Анапран ЕС (Anapran ЕС)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу

Склад

діюча речовина: naproxen;

1 таблетка кишковорозчинна містить напроксену 250 мг або 500 мг;

допоміжні речовини: повідон К 90, натрію кроскармелоза, магнію стеарат; кишковорозчинна оболонка (метакрилатного сополімеру дисперсія, триетилцитрат, тальк мікронізований, емульсія симетикону).

Лікарська форма

Таблетки кишковорозчинні.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Напроксен.
Код ATХ М01А Е02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

У дослідженнях на тваринах з використанням класичних дослідних систем доведено, що напроксену властиві протизапальні, знеболювальні та гіпотермічні властивості. Препарат проявляє свій протизапальний ефект навіть у тварин з видаленими наднирниковими залозами, а це свідчить про те, що його дія відбувається не через гіпофізарно-наднирниковозалозну вісь. Препарат, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, пригнічує синтетазу простагландину. Однак точний механізм протизапальної дії напроксену (як і інших препаратів цієї групи) не відомий.

Фармакокінетика.

Напроксен повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту; максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 2-4 годин. Напроксен присутній у крові переважно у незміненому вигляді і активно зв'язується з білками плазми. Період напіввиведення з плазми становить від 12 до 15 годин, завдяки чому рівноважний стан досягається протягом 3 днів від початку терапії зі схемою прийому двічі на добу. Ступінь всмоктування практично не залежить від прийому їжі та більшості антацидів. Виведення майже повністю відбувається з сечею, переважно у вигляді кон'югованого напроксену з деякою часткою незміненого препарату. Метаболізм у дітей аналогічний метаболізму у дорослих. При хронічному алкогольному гепатиті загальна плазмова концентрація напроксену знижується, натомість концентрація незв'язаного напроксену зростає. У людей літнього віку концентрація незв'язаного напроксену підвищена, хоча загальна концентрація у плазмі не зазнає змін.

Якщо напроксен приймають у кишковорозчинній формі, максимальна плазмова концентрація досягається пізніше, ніж після прийому звичайних таблеток. Однак середня площа під кривою "плазмова концентрація - час", а отже і біодоступність є однаковою. Отже, як можна було очікувати, таблетки не розпадаються, доки не потрапляють у тонкий кишечник, де швидко і повністю розчиняються.

Клінічні характеристики

Показання

Для симптоматичного лікування ревматоїдного артриту, остеоартрозу, анкілозивного спондиліту, гострих захворювань опорно-рухового апарату та дисменореї у пацієнтів віком від 16 років.

Протипоказання

Гіперчутливість до напроксену та напроксену натрію або будь-якої з допоміжних речовин.

Протипоказано пацієнтам, у яких аспірин або інші нестероїдні протизапальні/знеболювальні препарати спричиняють напади бронхіальної астми, риніт, назальні поліпи або кропив'янку.

Активна пептична виразка або пептична виразка в анамнезі, активна шлунково-кишкова кровотеча (два чи більше окремих епізодів підтвердженого утворення виразок чи кровотечі).

Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація в анамнезі, пов'язана з попереднім лікуванням нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП).

Тяжка ниркова, печінкова або серцева недостатність.

Вагітність та період годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування антацидів або колестираміну може затримувати всмоктування напроксену, але не впливає на його обсяг. Одночасний прийом їжі може затримувати всмоктування напроксену, але не впливає на його обсяг.

Через значне зв'язування напроксену з білками плазми слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які одночасно приймають гідантоїни, антикоагулянти, інші НПЗП, аспірин або сульфаніламіди з високою здатністю зв'язувати білки, для виявлення ознак передозування цих ліків. За пацієнтами, які одночасно приймають Анапран ЕС та гідантоїн, сульфаніламід або сульфонілсечовину, слід спостерігати, щоб за потреби відкоригувати дозу.

Вважається небезпечним приймати НПЗП у комбінації з такими антикоагулянтами, як варфарин чи гепарин, якщо не забезпечується безпосередній медичний нагляд, оскільки НПЗП можуть посилювати ефекти антикоагулянтів (див. розділ «Особливості застосування»).

Інші анальгетики, в тому числі селективні інгібітори циклооксигенази-2: слід уникати одночасного застосування двох чи більше НПЗП (в тому числі аспірину) з огляду на можливе підвищення ризику небажаних ефектів (див. розділ «Особливості застосування»).

У клінічних дослідженнях не спостерігалося взаємодії між напроксеном та антикоагулянтами чи сульфонілсечовиною, однак рекомендується з обережністю застосовувати такі комбінації, оскільки повідомлялося про взаємодію з іншими нестероїдними препаратами цього класу.

Обережність рекомендується, якщо Анапран ЕС призначають одночасно з діуретиками, оскільки можливе ослаблення діуретичного ефекту. Повідомляється про пригнічення натрійуретичного ефекту фуросеміду під впливом інших препаратів цього класу. Діуретики можуть підвищувати ризик нефротоксичності НПЗП.

Повідомляється про гальмування ниркового кліренсу літію, що призводить до підвищення його плазмових концентрацій.

Напроксен та інші нестероїдні протизапальні препарати можуть зменшувати антигіпертензивний ефект гіпотензивних засобів, а також підвищувати ризик порушення функції нирок, що асоціюється із застосуванням інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ).

У разі одночасного прийому пробенециду підвищується плазмова концентрація напроксену і значно подовжується період напіввиведення препарату.

Одночасне застосування метотрексату вимагає обережності через можливе посилення його токсичності, оскільки напроксен, подібно до інших нестероїдних протизапальних препаратів, пригнічує канальцеву секрецію метотрексату на тваринних моделях.

НПЗП можуть спричиняти погіршення перебігу серцевої недостатності, зменшення ниркової канальцевої фільтрації (НКФ) та підвищення плазмових рівнів серцевих глікозидів у разі одночасного прийому з серцевими глікозидами.

Рекомендується з обережністю одночасно призначати циклоспорин з огляду на підвищення ризику нефротоксичності.

НПЗП не слід застосовувати протягом 8-12 днів після введення міфепристону, оскільки НПЗП можуть зменшувати ефект міфепристону.

Як і усі інші НПЗП, напроксен слід з обережністю застосовувати одночасно з кортикостероїдами з огляду на підвищення ризику утворення виразок або розвитку шлунково-кишкових кровотеч.

Пацієнти, які приймають хінолони, можуть мати підвищений ризик розвитку судом.

Ризик шлунково-кишкових кровотеч (див. розділ «Особливості застосування») підвищується у разі одночасного застосування антитромбоцитарних засобів та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну у комбінації з НПЗП.

Якщо НПЗП приймають одночасно з такролімусом, може виникнути ризик нефротоксичності.

Якщо НПЗП приймають одночасно з зидовудином, може виникнути ризик гематологічної токсичності. Існують докази підвищеного ризику гемартрозів та гематом у ВІЛ-позитивних хворих на гемофілію, які одночасно отримують лікування зидовудином та ібупрофеном.

Пропонується тимчасово призупинити лікування Анапраном ЕС за 48 годин до проведення тестів для оцінювання функції наднирникових залоз, оскільки напроксен може спричиняти спотворення результатів деяких тестів на визначення рівнів 17-кетогенних стероїдів. Подібним чином напроксен може впливати на результати деяких аналізів для визначення рівня 5-гідроксиіндолоцтової кислоти у сечі.

Особливості застосування

Небажані ефекти можна звести до мінімуму, застосовуючи найнижчі ефективні дози протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для полегшення симптомів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Пацієнтам, які тривалий час приймають НПЗП, потрібний регулярний медичний нагляд з метою виявлення небажаних явищ.

Літні пацієнти та/або інваліди є особливо схильними до розвитку небажаних явищ на фоні лікування НПЗП, зокрема шлунково-кишкових кровотеч та перфорацій, що можуть закінчуватися летально. Тривале застосування НПЗП таким пацієнтам не рекомендується. Якщо потрібне тривале лікування, пацієнтів слід регулярно оглядати.

Жарознижувальна та протизапальна дія Анапрану ЕС зменшує гіпертермію і запалення, ускладнюючи, таким чином, діагностику.

У пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму, алергічні захворювання або мають такі захворювання в анамнезі, препарат може спричинити бронхоспазм.

Як і на фоні застосування інших нестероїдних протизапальних препаратів, може спостерігатися підвищення одного чи декількох печінкових функціональних показників. Порушення з боку печінки можуть виникати скоріше внаслідок гіперчутливості, а не внаслідок безпосереднього токсичного впливу. Повідомлялося про тяжкі реакції з боку печінки, в тому числі жовтяницю та гепатит (у деяких випадках гепатит призвів до летальних наслідків), на фоні застосування цього препарату, як і інших нестероїдних протизапальних препаратів. Повідомлялося про випадки перехресної реактивності.

Напроксен пригнічує агрегацію тромбоцитів та подовжує час кровотечі. Цей ефект слід враховувати, визначаючи час кровотечі.

Хоча у дослідженнях метаболізму і не спостерігалося затримки натрію, не виключено, що пацієнти з проблематичною або порушеною функцією серця можуть мати підвищений ризик у разі прийому Анапрану ЕС.

Шлунково-кишкова кровотеча, утворення виразок і перфорація

Шлунково-кишкова кровотеча, утворення виразок або перфорація, що можуть призводити до летальних наслідків, спостерігалися під час застосування усіх НПЗП, незалежно від наявності попереджувальних симптомів чи серйозних явищ з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі.

Ризик шлунково-кишкової кровотечі, утворення виразок або перфорації підвищений у разі збільшення дози НПЗП у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо якщо виразка була ускладнена кровотечею або перфорацією (див. розділ «Протипоказання»), а також у пацієнтів літнього віку. Такі пацієнти повинні починати лікування з найнижчої доступної дози. Комбінована терапія з захисними засобами (наприклад, мізопростолом або інгібіторами протонного насоса) показана таким пацієнтам, а також пацієнтам, які потребують одночасного прийому аспірину у низьких дозах або інших ліків, що підвищують ризик для шлунково-кишкового тракту (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнти зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо пацієнти літнього віку, повинні повідомляти про усі незвичайні симптоми з боку живота (особливо про шлунково-кишкові кровотечі), зокрема на початкових стадіях лікування.

Рекомендується з обережністю призначати препарат пацієнтам, які одночасно приймають лікарські засоби, здатні підвищувати ризик утворення виразок чи кровотечі, а саме пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, такі як варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби, такі як аспірин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Якщо у пацієнтів, які приймають Анапран ЕС, виникає шлунково-кишкова кровотеча або розвивається виразка, лікування препаратом слід відмінити.

НПЗП слід з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (виразковим колітом, хворобою Крона) з огляду на можливе загострення цих захворювань (див. розділ «Побічні реакції»).

Вплив на нирки

Трапляються повідомлення про порушення функції нирок, ниркову недостатність, гострий інтерстиційний нефрит, гематурію, протеїнурію, некроз ниркових сосочків та нефротичний синдром, що асоціюються з напроксеном.

Ниркова недостатність, пов'язана зі зменшенням синтезу простагландинів

Застосування НПЗП може спричиняти дозозалежне зменшення утворення простагландинів та посилювати ниркову недостатність. Найвищий ризик цієї реакції загрожує пацієнтам з порушенням функції нирок, серцевою недостатністю, печінковою дисфункцією, пацієнтам, які приймають діуретики, та літнім пацієнтам. У таких пацієнтів необхідно регулярно контролювати функцію нирок (див. розділ «Протипоказання»).

Застосування пацієнтам з порушенням функції нирок

Оскільки напроксен значною мірою (95%) виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації, його слід з великою обережністю застосовувати пацієнтам з порушенням функції нирок; для таких пацієнтів рекомендується моніторинг рівня креатиніну сироватки крові та/або кліренсу креатиніну. Анапран ЕС протипоказаний пацієнтам з вихідним кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хв.

Гемодіаліз не призводить до зниження плазмової концентрації напроксену через високий ступінь зв'язування напроксену з білками.

У окремих пацієнтів, особливо пацієнтів з порушенням ниркового кровотоку внаслідок зменшення об'єму позаклітинної рідини, цирозу печінки, обмеження натрію, застійної серцевої недостатності та вже наявного захворювання нирок, слід проводити функціональне дослідження нирок до та під час лікування Анапраном ЕС. Деякі пацієнти літнього віку, в яких можна очікувати зниження функції нирок, а також пацієнти, які приймають діуретики, також потрапляють до цієї категорії. Слід розглянути можливість зменшення добової дози, щоб уникнути надмірного накопичення метаболітів напроксену у таких пацієнтів.

Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки

Хронічне алкогольне ураження печінки і, ймовірно, також інші форми цирозу призводять до зниження плазмових концентрацій напроксену, натомість плазмова концентрація незв'язаного напроксену зростає. У таких випадках доцільно застосовувати препарат у найнижчій ефективній дозі.

Гематологічні ефекти

Пацієнти з коагулопатіями та пацієнти, які приймають ліки, що впливають на гемостаз, потребують ретельного спостереження у разі призначення препаратів з напроксеном.

Пацієнти з високим ризиком геморагічних ускладнень та пацієнти, які приймають антикоагулянти у повній дозі (наприклад похідні дикумаролу), можуть мати підвищений ризик кровотечі, якщо одночасно прийматимуть препарати з напроксеном.

Анафілактичні (анафілактоїдні) реакції

У схильних осіб можуть спостерігатися реакції гіперчутливості. Анафілактичні (анафілактоїдні) реакції можуть виникати у пацієнтів незалежно від наявності гіперчутливості до аспірину, інших нестероїдних протизапальних препаратів чи препаратів з напроксеном в анамнезі. Вони також можуть спостерігатися у людей з ангіоневротичним набряком, бронхоспастичними реакціями (наприклад нападами бронхіальної астми), ринітом та назальними поліпами в анамнезі.

Анафілактоїдні реакції, такі як анафілаксія, можуть мати летальний наслідок.

Стероїди

Якщо потрібно зменшити дозу стероїдів або взагалі відмінити їх на час лікування, слід робити це поступово і уважно спостерігати за пацієнтами, щоб не пропустити появу ознак небажаних ефектів, в тому числі недостатності наднирникових залоз та загострення артриту.

Вплив на очі

У дослідженнях не було виявлено змін з боку очей, пов'язаних з лікуванням напроксеном. Зрідка повідомляється про випадки розладів з боку очей, в тому числі папіліту, ретробульбарного невриту зорового нерва та набряку сосочка, у людей, які приймали НПЗП, включаючи напроксен, хоча причинно-наслідковий зв'язок не був встановлений. Пацієнтів, у яких на фоні лікування препаратами з напроксеном розвинулися порушення зору, слід направити до офтальмолога для обстеження.

Вплив на серцево-судинну систему та мозковий кровообіг

Пацієнтам з артеріальною гіпертензією, легкою або середньої тяжкості застійною серцевою недостатністю в анамнезі необхідний належний нагляд та відповідні рекомендації, оскільки повідомлялося про випадки затримки рідини та набряків у зв'язку з лікуванням НПЗП.

Результати клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування коксибів та деяких НПЗП (особливо у високих дозах та протягом тривалого часу) може дещо підвищує ризик артеріальних тромбоемболічних явищ (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Хоча, згідно із даними, у разі застосування напроксену (1000 мг на добу) ризик нижчий.

Призначати напроксен пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферійних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями слід лише після ретельного обстеження та оцінювання стану. Таке ж оцінювання слід провести, перш ніж починати тривале лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних ускладнень (наприклад пацієнтів з артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом, курців).

СЧВ та змішане захворювання сполучної тканини

Пацієнти з системним червоним вовчаком (СЧВ) та змішаним захворюванням сполучної тканини мають підвищений ризик асептичного менінгіту (див. розділ «Побічні реакції»).

Вплив на шкіру

Серйозні шкірні реакції, інколи з летальними наслідками, в тому числі ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, дуже рідко спостерігаються у зв'язку із застосуванням НПЗП (див. розділ «Побічні реакції»).

Очевидно, найвищим ризик цих реакцій є на початку лікування: розвиток таких реакцій в більшості випадків спостерігався протягом першого місяця лікування. Напроксен слід відмінити при першій появі шкірних висипів, ураження слизових оболонок або будь-яких інших ознак гіперчутливості.

Застереження стосовно фертильності

Застосування напроксену, як і будь-яких інших ліків з відомою здатністю пригнічувати синтез циклооксигенази/простагландину, може погіршувати фертильність, а тому не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти. Для жінок, які мають труднощі з зачаттям або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість відміни напроксену.

Комбінації з іншими НПЗП

Комбінація препаратів з напроксеном та інших НПЗП, в тому числі селективних інгібіторів циклооксигенази-2, не рекомендується з огляду на сукупні ризики індукції серйозних небажаних реакцій, що асоціюються з НПЗП.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Застосування Анапрану ЕС в період вагітності протипоказане.

Препарати з напроксеном не рекомендуються при пологах, оскільки внаслідок пригнічення синтезу простагландинів напроксен може небажаним чином впливати на кровообіг плода та пригнічувати скорочення матки, одночасно підвищуючи схильність до кровотечі як у матері, так і немовляти.

Годування груддю

Напроксен виявлений у молоці матерів-годувальниць. Тому застосування Анапрану ЕС пацієнткам, які годують груддю, слід уникати. При необхідності застосування лікарського засобу грудне годування слід припинити.

Фертильність

Див. розділ «Особливості застосування».

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У деяких пацієнтів внаслідок застосування Анапрану ЕС можуть спостерігатися сонливість, запаморочення, вертиго, безсоння, підвищена втомлюваність, порушення зору або депресія. Якщо у пацієнта з'являються ці або подібні небажані ефекти, їм не слід керувати транспортом та працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Небажані ефекти можна звести до мінімуму, застосовуючи найнижчі ефективні дози протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для полегшення симптомів.

Терапію слід починати з найнижчої рекомендованої дози, особливо у пацієнтів літнього віку.

Для перорального застосування.

Бажано приймати з їжею або після їжі.

Таблетки Анапрану ЕС слід ковтати цілими, не розламувати і не кришити.

Ревматоїдний артрит, остеоартрит та анкілозивний спондиліт

Звичайна доза становить від 500 мг до 1 г на добу і приймається у 2 прийоми з 12-годинним інтервалом. Якщо потрібна доза 1 г, рекомендується приймати або одну таблетку 500 мг двічі на добу, або дві таблетки 500 мг за один раз (вранці або ввечері). Навантажувальна доза 750 мг або 1 г на добу рекомендується для лікування у гострій фазі у таких випадках:

- пацієнтам, у яких спостерігається виражений нічний біль або виражена скутість вранці;

- пацієнтам, які перейшли на прийом Анапрану ЕС з високих доз інших протиревматичних засобів;

- при остеоартриті, якщо біль є основним симптомом.

Гострі захворювання опорно-рухового апарату та дисменорея

Прийом препарату починають з 500 мг і далі приймають за потреби по 250 мг з інтервалами 6-8 годин; максимальна добова доза після першого дня становить 1250 мг.

Пацієнти літнього віку

Дослідження показують, що, хоча загальна плазмова концентрація напроксену і не змінюється з віком, незв'язана плазмова фракція напроксену у літніх людей зростає. Значення цих даних для дозування Анапрану ЕС невідоме. Як і в разі застосування інших ліків, для літніх людей доцільно застосовувати найнижчу ефективну дозу якомога коротший час, оскільки такі пацієнти більш схильні до розвитку небажаних явищ. Пацієнти потребують постійного нагляду щодо шлунково-кишкових кровотеч на фоні лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП). Ефект сповільнення виведення у літніх людей більш докладно описаний у розділі «Особливості застосування».

Порушення функції нирок або печінки

Пацієнтам з порушенням функції нирок або печінки препарат слід застосовувати у нижчій дозі. Анапран ЕС протипоказаний пацієнтам з вихідним кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хв, оскільки у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або тих, хто отримує діаліз, спостерігається накопичення метаболітів напроксену (див. розділ «Протипоказання»).

Лікування слід регулярно переоцінювати і відмінити, якщо воно не є достатньо ефективним.

Діти.

Анапран ЕС не рекомендується для застосування дітям віком до 16 років.

Передозування

Симптоми передозування включають головний біль, печію, нудоту, блювання, біль в епігастрії, шлунково-кишкову кровотечу, зрідка діарею, дезорієнтацію, збудження, сонливість, запаморочення, шум у вухах, непритомність. У разі значного отруєння може розвинутися ниркова недостатність та ураження печінки.

Після прийому НПЗП можуть спостерігатися пригнічення дихання і кома, але це трапляється рідко.

В одному випадку передозування напроксену транзиторне подовження протромбінового часу внаслідок гіпотромбінемії могло бути спричинене селективним пригніченням синтезу вітамін К-залежних факторів згортання.

У кількох пацієнтів спостерігалися судомні напади, однак невідомо, були вони пов'язані з прийомом напроксену чи ні. Невідомо, яка доза препарату є небезпечною для життя.

За потреби пацієнтам слід призначити симптоматичне лікування. Протягом однієї години після прийому потенційно токсичної дози препарату слід дати пацієнту активоване вугілля. Альтернативно дорослим можна застосувати промивання шлунка протягом однієї години після потенційно небезпечного для життя передозування.

Слід забезпечити достатній об'єм сечі.

Необхідно ретельно контролювати функцію нирок та печінки.

Спостереження за пацієнтами повинно тривати принаймні протягом чотирьох годин після прийому потенційно токсичної дози.

Якщо спостерігаються часті або тривалі судоми, пацієнту слід внутрішньовенно ввести діазепам.

Залежно від клінічного стану пацієнта можуть бути показані інші заходи.

Гемодіаліз не призводить до зниження плазмової концентрації напроксену через високий ступінь зв'язування напроксену з білками. Однак гемодіаліз може бути корисним для пацієнтів з нирковою недостатністю, які прийняли напроксен.

Побічні реакції

У зв'язку із застосуванням НПЗП та напроксену спостерігалися такі небажані ефекти.

Система-
орган-
клас
Дуже часто
(≥1/10)
Часто
(≥1/100 - <1/10)
Нечасто (≥1/1 000 - ≤1/100) Рідко
(≥1/10 000 - ≤1/1 000)
Дуже рідко
(≤1/10 000)
Частота не відома (не можна оцінити на
основі наявних даних)
Розлади з боку крові та лімфатичної системи гемолітична анемія тромбоцитопенія, гранулоцитопенія,
 агранулоцитоз
нейтропенія, еозинофілія, лейкопенія, апластична анемія
Розлади з боку імунної системи алергічні реакції та реакції гіперчутливості1, анафілаксія    
Метаболічні та аліментарні розлади гіперкаліємія  
Розлади психіки сплута-ність свідомо-сті депресія, когнітивна дисфункція, безсоння, зниження концентрації, порушення сну галюцинації
Розлади з боку нервової системи запамо-рочення, голов-ний біль, сонли-вість судоми, асептичний менінгіт2 парестезія, загальне нездужання,
погіршення перебігу хвороби
Паркінсона,
 запаморочення
 ретробульбарний оптичний неврит
Розлади з боку органів зору порушення зору помутніння рогівки,
папіліт,
набряк сосочка
Розлади з боку органів слуху та рівноваги шум у вухах погіршення
слуху
системне запаморочення (вертиго)
Розлади з боку серця набряк,
серцева недостатність
посилене серцебиття застійна серцева
 недостатність
Розлади з боку судин3 васкуліт артеріальна гіпертензія
Розлади з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння бронхіальна астма,
 еозинофільна пневмонія
задишка,
набряк
легень
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту нудота,
запор
блювання,
діареяб, диспепсія
перфорація,
шлунково-кишкова
 кровотеча4,
мелена блювання кров'ю
виразковий
стоматит
панкреатит печія,
 абдомінальний
 дискомфорт,
 епігастральний
 дистрес, непептична
шлунково-кишкова
виразка,
стоматит,
спрага,
пептичні виразки,
метеоризм,
загострення коліту та
хвороби Крона,
езофагіт,
гастрит
Розлади з боку печінки та жовчови-відних шляхів гепатит з летальним наслідком,
жовтяниця
порушення з боку печінкових
 функціональних показників
Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини5 висипання,
 свербіння,
пурпура
кропив'янка, реакції фоточутливості алопеція,
псевдопор-фірія
мультифор-мна
еритема, синдром
Стівенса-
Джонсона,
токсичний
 епідермальний некроліз,
бульозний
епідермоліз
екхімози,
пітливість,
вузликова еритема,
пустулярна
реакція, СЧВ,
 епідермальний
некроліз,
плескатий лишай
Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини міалгія, м'язова
слабкість
Розлади з боку нирок тасечовивідних шляхів гломерулярний
нефрит,
гематурія,
 інтерстиційний нефрит,
 нефротичний синдром,
некроз ниркових сосочків
ниркова
недостатність,
підвищення рівня
креатиніну сироватки
Розлади з боку репродуктивної системи та молочних залоз жіноче
безпліддя
Загальні розлади   підвищена втомлюваність підвищення температури тіла, загальне нездужання

1 Повідомляється про реакції гіперчутливості після лікування НПЗП у пацієнтів з реакціями гіперчутливості до НПЗП в анамнезі або без таких. До них належать неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія, реакції з боку дихальних шляхів, в тому числі бронхіальна астма, погіршення перебігу бронхіальної астми, бронхоспазм або задишка, різноманітні розлади з боку шкіри, в тому числі висипання різного типу, свербіння, кропив'янка, пурпура, ангіоневротичний набряк, рідше - ексфоліативний і бульозний дерматози (включаючи епідермальний некроліз та мультиформну еритему).

2 Особливо у пацієнтів, які вже страждають на аутоімунні захворювання, такі як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини з такими симптомами, як скутість шийного відділу хребта, головний біль, нудота, блювання, підвищення температури тіла або дезорієнтація (див. розділ «Особливості застосування»).

3 Результати клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування коксибів та деяких НПЗП (особливо у високих дозах та протягом тривалого часу) може підвищувати ризик артеріальних тромбоемболічних явищ (наприклад інфаркту міокарда або інсульту) (див. розділ «Особливості застосування»).

4 Інколи з летальними наслідками, зокрема у літніх людей (див. розділ «Особливості застосування»).

5 Якщо з'являється вразливість шкіри, утворення пухирів або інші симптоми, характерні для псевдопорфірії, лікування препаратом слід припинити і встановити спостереження за пацієнтом.

Термін придатності

4 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла, в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.

Упаковка

По 10 таблеток кишковорозчинних у блістері, по 1 або 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Паб'яніцький фармацевтичний завод Польфа А.Т., Польща.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Вул. Марш. Дж. Пілсудського 5, 95–200, Паб'яніце, Польща.




! Геоаптека — поиск медикаментов в аптеках Украины
! Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на Август 2017
! Оптовые предложения для аптек лекарственных препаратов

Cпециализированное медицинское интернет-издание
для врачей, провизоров, фармацевтов, студентов
медицинских и фармацевтических вузов.
Ограничение ответственности
bigmir)net TOP 100