Артрокол гель (Artrocol gel) (265020) - інструкція із застосування ATC-класифікація

фармакодинаміка. Кетопрофен належить до групи НПЗП, похідних арилпропіонової кислоти. Механізм його дії пов’язаний з пригніченням синтезу простагландинів. Чинить місцеву знеболювальну, протизапальну, антиексудативну дію.
Фармакокінетика. Рівень кетопрофену в плазмі крові і тканинах вимірювали у 24 пацієнтів, які піддавалися хірургічному втручанню на коліні. Після багаторазового нашкірного застосування кетопрофену у вигляді гелю його рівень у плазмі крові був приблизно у 60 разів нижче (9–39 нг/г), ніж після одноразової пероральної дози кетопрофену (490–3300 нг/г). Рівень кетопрофену в тканинах на ділянці застосування був в однаковому діапазоні концентрацій для гелю і пероральних форм, при цьому гель демонстрував значно вищий ступінь міжіндивідуальної варіативності.
Біодоступність кетопрофену після місцевого застосування становить приблизно 5% від рівня після перорального застосування (на підставі даних про виведення зі сечею).
Ступінь зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 99%. Кетопрофен виводиться нирками переважно у формі глюкуронідного кон’югату.

полегшення гострих хворобливих станів скелетно-м’язової системи, спричинених травмою, наприклад спортивними травмами, вивихами, розтягуваннями та забоями.
Біль при легкому артриті.

лікарський засіб призначений для місцевого застосування (нашкірно).
Гель наносити на шкіру ураженої ділянки тонким шаром 2–4 рази на добу та обережно втирати до повного всмоктування. Звичайна рекомендована доза гелю становить 15 г (14 см гелю відповідають 7,5 г). Тривалість лікування становить 7 днів.
Пацієнти літнього віку. Особливих рекомендацій з дозування таким пацієнтам немає.
Діти. Лікарський засіб не застосовувати дітям.

• відомі реакції гіперчутливості, наприклад симптоми БА, алергічний риніт, що виникли при застосуванні кетопрофену, фенофібрату, тіапрофенової кислоти, ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП;
• підвищена чутливість до інших компонентів лікарського засобу;
• будь-які реакції фотосенсибілізації в анамнезі;
• наявність в анамнезі шкірних проявів алергії при застосуванні декскетопрофену, кетопрофену, тіапрофенової кислоти, фенофібрату, блокаторів ультрафіолетових променів або парфумерних засобів;
• вплив сонячних променів (навіть розсіяного світла) або ультрафіолетове опромінення в солярії, протягом усього періоду лікування препаратом і ще 2 тиж після припинення його застосування;
• застосування при наявності патологічних змін на шкірі, таких як екзема або акне;
• нанесення на інфіковану шкіру, відкриті рани, слизові оболонки, анальну або генітальну ділянку, в очі, під оклюзійні пов’язки;
• ІІІ триместр вагітності.

побічні реакції розподілені за системами органів та за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (частоту неможливо визначити за наявними даними).
З боку імунної системи: частота невідома — реакції підвищеної чутливості, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто — місцеві шкірні реакції, такі як еритема, екзема, свербіж, печіння; рідко — реакції фотосенсибілізації, кропив’янка; дуже рідко – бульозна та фліктенульозна екзема, що здатна поширюватися та набувати генералізованого характеру; частота невідома — синдром Стівенса — Джонсона.
З боку нирок та сечовидільних шляхів: дуже рідко — існуючої ниркової недостатності.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за балансом користь/ризик лікарського засобу. Працівників системи охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із серцевою, печінковою або нирковою недостатністю. Були повідомлення про поодинокі випадки системних побічних реакцій, пов’язаних з ураженням нирок.
Місцеве застосування великої кількості кетопрофену може призводити до таких системних ефектів, як, наприклад, гіперчутливість та БА. Пацієнти з БА у поєднанні з хронічним ринітом, хронічним синуситом та/або поліпами носа мають більш високий ризик виникнення алергії на ацетилсаліцилову кислоту та/або НПЗП, ніж решта населення.
Повідомляли про розвиток серйозних шкірних реакцій, таких як синдром Стівенса — Джонсона, асоційованих із застосуванням НПЗП, включаючи кетопрофен, гель. Пацієнтів, які застосовують лікарський засіб, слід проінформувати про ознаки та симптоми серйозних шкірних проявів. При першій появі шкірних висипань, уражень слизової оболонки або будь-яких інших ознак підвищеної чутливості слід припинити застосування лікарського засобу.
Не перевищувати рекомендовану тривалість лікування, оскільки з часом підвищується ризик розвитку контактного дерматиту та реакцій фотосенсибілізації.
Крім цього, під час застосування препарату слід дотримуватися таких застережних заходів:
· після кожного нанесення гелю слід ретельно мити руки;
· при появі будь-яких шкірних реакцій, у тому числі пов’язаних із одночасним застосуванням лікарських засобів, що містять октокрилен (деякі косметичні або гігієнічні засоби), слід негайно припинити його застосування;
· гель не слід наносити під оклюзійну пов’язку;
· гель не слід наносити на слизові оболонки та внутрішньоочно;
· гель не слід наносити поряд з відкритим полум’ям, оскільки він містить алкоголь;
· гель не розбавляти.
Перебування на сонці (навіть у туманний день) або потрапляння ультрафіолетового проміння на шкіру в солярії під час місцевого застосування кетопрофену може спричинити потенційно серйозні шкірні реакції (фотосенсибілізація). Для уникнення розвитку реакцій фотосенсибілізації шкіри рекомендується захищати одягом ті ділянки шкіри, на які наноситься гель, під час лікування та протягом 2 тиж після припинення його застосування. Не слід відвідувати також солярій у період лікування та протягом 2 тиж після припинення його застосування.
Препарат містить етанол, проте будь-яких запобіжних заходів у зв’язку з дозою етанолу і шляхом його застосування не потрібно.
Лікарський засіб містить метилпарабен (Е218), який може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).
Застосування в період вагітності або годування грудьми
I та II триместр вагітності. Не було виявлено ембріотоксичних ефектів у тварин. Клінічних даних про застосування місцевих форм кетопрофену під час вагітності немає. Навіть якщо системна експозиція є нижчою порівняно з пероральним застосуванням, невідомо, чи може системна експозиція кетопрофену, досягнута після місцевого застосування, бути шкідливою для ембріона/плода. Протягом І та ІІ триместру вагітності лікарський засіб не слід застосовувати, окрім випадків крайньої необхідності. У разі застосування доза повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування — якомога коротшою.
III триместр вагітності. Протягом третього триместру вагітності системне застосування інгібіторів простагландинсинтетази, включаючи кетопрофен, може спричинити серцево-легеневу та ниркову токсичність у плода. Наприкінці вагітності може виникнути тривала кровотеча як у матері, так і у дитини, а пологи можуть затягнутися. Тому застосування лікарського засобу протипоказано протягом ІІІ триместру вагітності (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Період годування грудьми. У мінімальних кількостях кетопрофен проникає у грудне молоко. Препарат не слід застосовувати у період годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Немає даних щодо впливу на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

системна абсорбція кетопрофену при місцевому застосуванні дуже низька, тому взаємодії малоймовірні. Повідомлень щодо взаємодії з іншими лікарськими засобами не надходило, але наступні взаємодії були виявлені при застосуванні пероральних форм кетопрофену або інших НПЗП.
При одночасному системному застосуванні НПЗП, у тому числі кетопрофену, з метотрексатом повідомляли про серйозні взаємодії.

при місцевому (нашкірному) застосуванні передозування малоймовірне.
При випадковому проковтуванні гелю можуть ввиникати системні побічні реакції залежно від прийнятої кількості. У разі розвитку таких реакцій слід проводити підтримуюче та симптоматичне лікування.

при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.