Компендиум
     
Справочник

Алфавитный указатель продуктов
Цены на препараты
Производители
АТС-классификация
Классификация диетических
добавок к пище

Медицинские изделия
Классификация косметических
средств

Клиническое питание
Международные названия
Описание активных веществ
Реклама в издании
Інструкції МОЗ

Компендиум 2016 - лекарственные препараты Приложение для IOS Приложение для Android
Как использовать?
Введение
АТС-классификация
Международные названия
Список сокращений
Путеводитель

Приобрести
Книга
Магазины
Заказать

  Работа на Job.Morion.ua
Все вакансии

Інструкція МОЗ, ціна в аптеках, склад, показання

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ мiнiстерства охорони
здоров`я Украiни
2016-02-0153
Реєстрацiйнi посвiдчення
№ UA/11332/01/01, UA/11332/01/02

АЗИТРО САНДОЗ® (AZITHRO SANDOZ®)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Cклад

діюча речовина: аzithromycin;

1 таблетка містить азитроміцину 250 мг або 500 мг у формі азитроміцину дигідрату;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат;

оболонка: лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 4000.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни. Азитроміцин.

Код АТС J01F A10.

Клінічні характеристики

Показання

Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:

  • інфекції ЛОР-органів (синусит, фарингіт, тонзиліт);
  • інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія слабкого та помірного ступеня тяжкості);
  • запалення середнього вуха;
  • інфекції шкіри та м'яких тканин;
  • неускладнені урогенітальні інфекції, спричинені Chlamydia trachomatis.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини, до будь-якого іншого компонента препарату або до інших макролідних антибіотиків; виражені порушення функції печінки; порушення електролітного балансу, особливо у випадках гіпокаліємії та гіпомагніємії; клінічно виражена брадикардія, аритмія або тяжка серцева недостатність. Через теоретичну можливість виникнення ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.

Спосіб застосування та дози

Дозування та тривалість застосування визначається лікарем. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід приймати не розжовуючи разом з рідиною 1 раз на добу. Таблетки необхідно застосовувати за годину до або через дві години після їди, оскільки одночасний прийом може порушувати всмоктування азитроміцину.

Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку, і діти з масою тіла понад 45 кг

При інфекціях ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім мігруючої еритеми): 500 мг 1 раз на добу протягом 3 днів або 500 мг 1 раз на добу в перший день лікування та по 250 мг 1 раз на добу у наступні 4 дні. Загальна доза курсу азитроміцину становить 1500 мг.

При мігруючій еритемі: дорослим — 1 раз на добу протягом 5 днів (1-й день — 1 г, з 2-го по 5-й день — 500 мг).

При неускладнених урогенітальних інфекціях, спричинених Chlamydia trachomatis, – 1 г препарату 1 раз на добу. Курсова доза — 1 г.

У разі пропуску прийому препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні — з інтервалами у 24 години.

Ниркова недостатність

Пацієнтам з незначною дисфункцією нирок (кліренс креатиніну > 40 мл/хв) немає необхідності змінювати дозування. Не було проведено жодних досліджень у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 40 мл/хв. Відповідно, слід з обережністю застосовувати азитроміцин таким пацієнтам.

Печінкова недостатність

Оскільки азитроміцин метаболізується в печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам з тяжкими захворюваннями печінки.

Побічні реакції

Оцінка побічних явищ ґрунтується на класифікації з урахуванням частоти реакцій: дуже поширені (≥1/10), поширені (≥1/100, <1/10), непоширені (≥1/1000, <1/100), рідко поширені (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко поширені (<1/10 000), поодинокі випадки.

З боку системи крові: рідко поширені — тромбоцитопенія. У клінічних дослідженнях були поодинокі повідомлення про періоди транзиторної слабко вираженої нейтропенії. Однак причинний зв'язок з лікуванням азитроміцином не був підтверджений.

Психічні розлади: рідко поширені — агресивність, гіперактивність, тривога та нервозність.

З боку нервової системи: непоширені — запаморочення/вертиго, сонливість, синкопе, головний біль, судоми (було виявлено, що вони також спричиняються іншими макролідними антибіотиками), зміна смаку та відчуття запахів; рідко поширені — парестезія, астенія, безсоння.

З боку органа слуху: рідко поширені — порушення слуху, настання глухоти та/або дзвін у вухах. Більшість із цих випадків пов'язані з довготривалим застосуванням азитроміцину у великих дозах під час клінічних досліджень. Зазвичай ці симптоми мали оборотний характер.

З боку серця: рідко повідомлялося про сильне серцебиття, аритмію (включаючи шлуночкову тахікардію) (було виявлено, що вони також спричиняються іншими макролідними антибіотиками). Були поодинокі повідомлення про подовження інтервалу QT і тріпотіння/миготіння шлуночків, артеріальну гіпотензію.

З боку травного тракту: поширені — нудота, блювання, діарея, неприємні відчуття в животі (біль/спазми); непоширені — рідкі випорожнення, метеоризм, порушення травлення, анорексія; рідко поширені — запор, зміна кольору язика. Повідомлялося про псевдомембранозний коліт, панкреатит.

Гепатобіліарні порушення: рідко повідомлялося про гепатит та холестатичну жовтяницю, включаючи патологічні показники функціональної проби печінки, а також про поодинокі випадки некротичного гепатиту і дисфункції печінки, що вкрай рідко призводило до летального кінця.

З боку шкіри: непоширені — алергічні реакції, включаючи свербіж і висипання; рідко поширені — алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку і світлочутливість; тяжкі шкірні реакції, а саме — поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

З боку скелетно-м'язової системи: непоширені – артралгія.

З боку сечовидільної системи: рідко поширені — інтерстиціальний нефрит і гостра ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи: непоширені — вагініт.

Системні порушення: рідко — анафілаксія, включаючи набряк, кандидоз.

Лабораторні дослідження: поширені — зниження кількості лімфоцитів, збільшення кількості еозинофілів і зниження кількості бікарбонатів у крові; непоширені — підвищення вмісту білірубіну, сечовини, креатиніну у плазмі крові, збільшення активності АСТ, АЛТ, зміни вмісту калію в крові. Наведені зміни мали оборотний характер.

Передозування

Симптоми: оборотне порушення слуху, виражені нудота, блювання, діарея.

Лікування: промивання шлунка, застосування активованого вугілля; симптоматична терапія, спрямована на підтримання життєвих функцій організму.

 Особливості застосування

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Азитроміцин проникає крізь плаценту, однак не було виявлено шкідливого впливу препарату на плід. Відповідні і добре контрольовані дослідження у вагітних жінок відсутні. Тому азитроміцин можна застосовувати під час вагітності лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Азитроміцин проникає у грудне молоко, тому рекомендується припинити годування груддю у період лікування і ще 2 дні після закінчення лікування.

Діти.

Дітям з масою тіла до 45 кг рекомендується призначати препарати азитроміцину у вигляді суспензії. 

Печінка є основним шляхом метаболізму та виведення азитроміцину, тому пацієнтам з тяжкою патологією печінки не слід застосовувати препарат.

Пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 10 мл/хв) слід з обережністю застосовувати азитроміцин, оскільки у таких хворих спостерігали збільшення його концентрації в плазмі крові на 33%.

Алергічні реакції: у поодиноких випадках повідомлялося, що азитроміцин має серйозні алергічні реакції, такі як ангіоневротичний набряк та анафілаксія. Деякі з цих реакцій зумовлювали розвиток рецидивних симптомів і потребували тривалішого спостереження і лікування.

Подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що підвищує ризик розвитку серцевої аритмії та тріпотіння/миготіння шлуночків, спостерігалося при лікуванні іншими макролідними антибіотиками. Подібний ефект азитроміцину не можна повністю виключити у пацієнтів з підвищеним ризиком подовження серцевої реполяризації.

Дані про можливу лікарську взаємодію між алкалоїдами ріжків та азитроміцином відсутні, однак через теоретичну можливість виникнення ерготизму не слід одночасно призначати похідні ріжків і азитроміцин.

Стрептококові інфекції: азитроміцин не є препаратом першого вибору при лікуванні фарингіту і тонзиліту, спричинених Streptococcus pyogenes. Немає жодних даних, які демонструють ефективність азитроміцину у профілактиці гострого ревматоїдного поліартриту.

Азитроміцин не показаний для лікування інфікованих опікових ран.

При лікуванні неускладнених урогенітальних інфекцій, що передаються статевим шляхом, слід виключити одночасне інфікування Treponema pallidum.

Як і у випадку з іншими антибактеріальними препаратами, існує можливість виникнення суперінфекції (наприклад, мікози).

При застосуванні макролідних антибіотиків були повідомлення про можливість виникнення псевдомембранозного коліту. Тому цей діагноз слід враховувати при виникненні діареї у пацієнтів після початку лікування азитроміцином. При псевдомембранозному коліті протипоказані антиперистальтичні засоби.

Таблетки містять лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази і порушеннями абсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час лікування препаратом слід враховувати можливість небажаних ефектів з боку центральної нервової системи. При виникненні подібних реакцій необхідно утримуватися від керування автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам разом з іншими ліками, які можуть подовжувати інтервал-QT (наприклад, хінідин, циклофосфамід, кетоконазол, терфенадин, галоперидол, літій).

Антациди: при вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін у біодоступності, хоча плазмові пікові концентрації азитроміцину зменшувалися на 25%. Азитроміцин необхідно приймати принаймні за годину до або через 2 години після прийому антациду.

Цетиризин: у здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину разом із 20 мг цетиризину протягом 5 днів не призводило до фармакокінетичної взаємодії у рівноважному стані, але значно змінювало інтервал QT.

Алкалоїди ріжків: при сумісному застосуванні азитроміцину з дигідроерготаміном або алкалоїдами ріжків не можна виключити вазоконстрикторний ефект із порушеннями перфузії, що призводить до ураження пальців рук і ніг. Тому слід запобігати їх одночасного застосування.

Карбамазепін: азитроміцин не виявив значного впливу на плазмові рівні карбамазепіну або його активних метаболітів.

Циклоспорин: деякі зі споріднених макролідних антибіотиків впливають на метаболізм циклоспорину. Тому при одночасному призначенні азитроміцину та циклоспорину необхідно проводити ретельний моніторинг рівнів циклоспорину і відповідно регулювати дозування.

Кумаринові антикоагулянти: при сумісному застосуванні азитроміцину з варфарином можливе посилення антикоагуляційного ефекту, що потребує контролю протромбінового часу.

Дигоксин: повідомлялося, що макролідні антибіотики впливають на метаболізм дигоксину в кишечнику. Відповідно, у разі одночасного застосування азитроміцину і дигоксину треба проводити моніторинг рівнів дигоксину.

Терфенадин: у фармакокінетичних дослідженнях не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. Як і у випадку з іншими макролідними антибіотиками, азитроміцин необхідно з обережністю призначати в комбінації з терфенадином.

Теофілін: азитроміцин не впливав на фармакокінетику теофіліну при одночасному прийомі. Комбіноване застосування теофіліну та інших макролідних антибіотиків іноді призводило до підвищення рівня теофіліну в сироватці крові.

Зидовудин: 1000 мг азитроміцину як одноразова доза та 600 мг або 1200 мг азитроміцину, як багаторазові дози не впливали на фармакокінетику та виведення з сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрацію фосфорильованого зидовудину в мононуклеарах у периферійному кровообігу. Клінічна значимість цих даних невідома, але вони можуть бути корисними для пацієнтів.

Диданозин: одночасне застосування добових доз азитроміцину 1200 мг з диданозином у шести добровольців призводило до збільшення Смакс диданозину на 44% та AUC на 14%.

Рифабутин: одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливало на плазмові концентрації цих препаратів. В осіб, які приймали одночасно азитроміцин і рифабутин, спостерігалась нейтропенія. Хоча нейтропенія була пов'язана із застосуванням рифабутину, причинний зв'язок з одночасним прийомом азитроміцину не був встановлений.

Цизаприд: одночасне застосування цизаприду може спричинити посилення пролонгування інтервалу QT, шлуночкову аритмію і синдром тріпотіння/миготіння, тому їх не слід застосовувати одночасно.

Астемізол, альфентаніл: при їх одночасному застосуванні з азитроміцином необхідна обережність, оскільки для еритроміцину була встановлена посилена дія.

Азитромицин суттєво не взаємодіє з системою цитохрому Р450 у печінці, тому для нього не слід очікувати прояву фармакокінетичної взаємодії, характерної для еритроміцину та інших макролідів.

Нелфінавір: застосування нелфінавіру спричиняє збільшення рівноважних концентрацій азитроміцину в сироватці. Хоча корекція дози азитроміцину при його одночасному введенні з нелфінавіром не рекомендується, є виправданим ретельний моніторинг відомих побічних ефектів азитроміцину.

Інші антибіотики: слід враховувати можливу перехресну резистентність між азитроміцином і макролідними антибіотиками (такими як еритроміцин), а також лінкоміцином і кліндаміцином.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Азитроміцин є представником групи макролідних антибіотиків — азалідів, що мають широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв'язування з 50 S-субодиницею рибосом і запобігання транслокації пептидів при відсутності впливу на синтез полінуклеотидів. Це призводить в основному до бактеріостатичного ефекту.

Резистентність до азитроміцину може бути вродженою або набутою. Існує повна перехресна резистентність між еритроміцином, азитроміцином, іншими макролідами і лінкозамідами для Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичного стрептококу групи А, Enterococcus faecalis і Staphylococcus aureus, включаючи метицилін-резистентні S. aureus (MRSA).

Чутливі до азитроміцину:

аеробні грампозитивні бактерії: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (гр. А);

аеробні грамнегативні бактерії: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Neisseria gonorrhoeae, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida;

анаеробні бактерії: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp.;

інші бактерії: Chlamydia trachomatis, Chlamydophila pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.

Види, які набувають резистентності у поодиноких випадках:

аеробні грампозитивні бактерії: Streptococcus pneumoniae (з проміжною чутливістю до пеніциліну,

пеніцилін-резистентні).

Вродженорезистентні мікроорганізми:

аеробні грампозитивні бактерії: Enterococcus faecalis, стафілококи MRSA, MRSE (метицилін-резистентні золотистий та епідермальний стафілококи);

аеробні грамнегативні бактерії: Escherichia coli, Klebsiella spp., Pseudomonas aeruginosa.

Фармакокінетика. Біодоступність азитроміцину після перорального прийому складає приблизно 37%. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 2 — 3 години після прийому препарату

Після внутрішнього прийому азитроміцин швидко розподіляється у тканинах та рідинах організму. Добре проникає в дихальні шляхи, органи і тканини урогенітального тракту, у шкіру та м'які тканини. Накопичується внутрішньоклітинно, за рахунок чого концентрації препарату в тканинах значно вищі (до 50 разів), ніж у плазмі, що свідчить про високу спорідненість препарату до тканин та пов'язано з низьким зв'язуванням азитроміцину з білками плазми крові.

Концентрації азитроміцину в органах-мішенях (легені, горло, простата) перевищують МІК90 для патогенів після прийому одноразової дози препарату 500 мг. Азитроміцин у великій кількості накопичується у фагоцитах і фібробластах. Фагоцити транспортують препарат до місця запалення. Азитроміцин зберігається у бактерицидній концентрації у місці запалення протягом 5 — 7 днів після прийому останньої дози, що дозволяє проводити короткі (3 та 5-денні) курси лікування.

Кінцевий період плазмового напіввиведення повністю відповідає періоду напіввиведення з тканин протягом 2 — 4 днів.

Приблизно 12% внутрішньовенної дози азитроміцину виводиться з сечею в незміненому вигляді протягом наступних трьох днів. Особливо високі концентрації незміненого азитроміцину були виявлені в жовчі. Ідентифіковано десять метаболітів, які утворюються за допомогою N- та O-деметилювання, гідроксилювання та інших метаболічних перетворень. Відповідні дослідження підтвердили, що метаболіти азитроміцину не виявляють антимікробної дії.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 250 мг: білі або майже білі овальні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою з обох боків таблетки і маркуванням «А 250» з одного боку;

таблетки по 500 мг: білі або майже білі овальні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою і маркуванням «А 500» з одного боку таблетки.

Термін придатності

4 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

Таблетки по 250 мг: по 6 таблеток у блістері; по 1 (1 * 6) блістеру в картонній коробці;

таблетки по 500 мг: по 3 таблетки у блістері; по 1 (1 * 3) блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробники

Салютас Фарма ГмбХ, Німеччина, підприємство компанії Сандоз — виробник кінцевого продукту.

Сандоз Ілак Санай ве Тікарет А.С., Туреччина — виробник продукції in bulk.

Місцезнаходження

Отто-вон-Гюріке-Аллеє, 1, 39179 Барлебен, Німеччина.

Гебзе Пластікцілер Організе Санай Болгезі, Ататурк Булварі, 9, Кадде № 1,

41400 Кокаелі, Туреччина.

або

Виробник

С.К. Сандоз С.Р.Л., Румунія/

S.C. Sandoz S.R.L., Romania — альтернативний виробник (виробництво за повним циклом).

Місцезнаходження

вул. Лівезені, 7А, 540472, Тиргу Муреш, округ Муреш, Румунія/

Str. Livezeni nr. 7A, 540472, Targu Mures, Jud. Mures, Romania.




Купить в аптеках

АЗИТРО САНДОЗ®
табл. п/плен. оболочкой 250 мг блистер, №6
табл. п/плен. оболочкой 500 мг блистер, №3
пор. д/орал. сусп. 100 мг/5 мл фл. 16,5 г, д/п 20 мл сусп., №1
пор. д/орал. сусп. 200 мг/5 мл фл. 16,5 г, д/п 20 мл сусп., №1
табл. п/плен. оболочкой 500 мг блистер, №6
пор. д/орал. сусп. 200 мг/5 мл фл. 24,8 г, д/п 30 мл сусп., №1

! Геоаптека — поиск медикаментов в аптеках Украины
! Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на Июль 2017
! Оптовые предложения для аптек лекарственных препаратов

Cпециализированное медицинское интернет-издание
для врачей, провизоров, фармацевтов, студентов
медицинских и фармацевтических вузов.
Ограничение ответственности
bigmir)net TOP 100